Українські експортери продукції до країн Євросоюзу та уряд України мають приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації під час виробництва, який вступає в дію з 2026 року.
Таку думку висловили експерти та представники компаній під час круглого столу у вівторок на тему «Вплив CBAM на вітчизняних експортерів», який відбувся в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Директор департаменту екології енергетики та «зеленої» економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначила, що CBAM дуже важливий, він впливає на експортерів, на кожне підприємство.
За її словами, під час нещодавнього відрядження вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, вони збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Водночас якщо в європейських компаній реалізується вимога про верифікацію звітів щодо викидів, то в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми, зокрема українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.
«Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене”, – сказала Кулик.
З іншого боку, за її словами, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації «зеленої» ініціативи. Необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.
Своєю чергою директор інформаційно-аналітичний центру GMK Center Станіслав Зінченко констатував, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.
«Це нова хвиля протекціонізму, це “зелений” протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів”, – прогнозує Зінченко, додавши, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі не вистачає.
«Менше 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії. В Україні немає жодного документа щодо CBAM”, – констатував експерт.
За його словами, через форс-мажорні обставини через війну Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти, а тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.
За його даними, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну («мінус» 1,4 млн тонн) $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд.
Зазнають втрат також інші галузі промисловості.
«Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну”, – резюмував Зінченко.
Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька наголосила, що CBAM – це мікс екології та економіки, а в України є зобов’язання імплементації законодавства ЄС в Україні.
«Ми реалізуємо низку нормативів з управління з відходами. І ми очікуємо більше співпраці з боку уряду та міністерств. Навряд чи ми встигнемо до 2050 року, але у нас є зобов’язання”, – сказала Лівіцька.
За її словами, в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. І потрібно подавати звіти до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів – значні штрафи, від EUR10 до EUR50 за кожну тонну викидів.
«Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств», – вважає Лівіцька.
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка зазначила, що українські підприємства мають можливість декларативно подавати звіти про викиди.
«Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов’язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом”, – наголосила Крипка.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що металургійні підприємства розглядають CBAM як незворотний процес: «Так чи інакше, це буде впроваджено, і буде в усьому світі, це призведе до якогось переформатування торгівлі в усьому світі».
Раніше до третини металопродукції надходило до ЄС, зараз частка збільшилася внаслідок блокування морського шляху, і вона може зрости, якщо блокада відновиться.
«Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги», – наголосив Каленков, зазначивши, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.
«Потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств. Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію”, – сказав глава “Укрметалургпрому”.
Він також вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.
Раніше керівник з міжнародних зв’язків групи «Метінвест» Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit заявив, що незабаром новою перешкодою для українських компаній у роботі на європейському ринку стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Топ-менеджер висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом і Єврокомісією ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
Своєю чергою, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайпу» Владислав Варнавський на «Саміті експортерів», організованому Forbes Україна, зазначав, що компанії мають більше уваги приділяти екологічним проєктам у рамках вимог ЄС за темою «зеленої» економіки – Green Deal і CBAM. І уточнював, що незважаючи на те, що ця тема стає дедалі ширшою і не тільки політичною, а й економічною, а також суспільною, в Україні поки що небагато компаній приділяють цьому увагу, навіть експортери продукції до ЄС.
Як зазначено на сайті Європейської Комісії, «зелена» угода (Green Deal) – це стратегія, що має привести економіку Євросоюзу до сучасного, ресурсно-ефективного та конкурентоспроможного стану за рахунок зобов’язань знизити викид парникових газів до 2030 року на 55%, а до 2050 року припинити повністю.
CBAM, STANISLAV ZINCHENKO, АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, ЛЮДМИЛА КРІПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ
Українська енергетика переживає складний період. Масовані удари по об’єктах
енергетичної інфраструктури навесні завдали серйозної шкоди, зруйнувавши або
пошкодивши більшість теплових та гідроелектростанцій. Обмеження на споживання
електроенергії діють для промислових споживачів, а в окремі дні доводиться
застосовувати графіки відключення світла і для населення. Влітку енергосистему
планується балансувати за допомогою відновлюваних джерел енергії. Підготовка до
наступного осінньо-зимового періоду потребує значних зусиль з боку енергетиків,
влади та бізнесу. Окремим важливим питанням є вибір стратегії відновлення
енергетичної інфраструктури, щоб зменшити її вразливість до ракетних атак.
На KIEF TALKS обговоримо стан української енергетики, плани та завдання подальших
дій уряду щодо забезпечення енергетичної безпеки, а також можливості для
відновлення та розвитку енергетичної галузі України. Подія стане майданчиком для
діалогу між державою та бізнесом з метою відновлення та розвитку енергетики в
Україні.
СПІКЕРИ:
• Наталія Бойко, радниця Прем’єр-міністра України з питань енергетики, заступниця
наглядової ради НАК «Нафтогаз України»
• Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго»
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
• Ігор Тинний, підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної
енергетики
• Андріан Прoкіп, керівник програми «Енергетика» аналітичного центру Український
інститут майбутнього (Київ); старший науковий співробітник Інституту Кеннана
(Вашингтон)
МОДЕРАТОР:
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник Прем’єр-
міністра України на громадських засадах
Дата: 5 червня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення надішлемо після підтвердження реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням:
https://forms.gle/VdvT1xjBZehyMwck6
Кількість місць обмежена.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у травні становили 151,6 млрд грн порівняно зі 154,6 млрд грн у квітні та 164,3 млрд грн у березні, такі оперативні дані (на 16:00 31 травня) повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті.
За його даними, у травні за лінією Державної податкової служби доходи відновилися до 99,8 млрд грн із 59,7 млрд грн у квітні, що дещо менше за 105,7 млрд грн у березні.
Уточнюється, що в травні надходження від податку на прибуток зросли до 42,0 млрд грн після падіння до 3,2 млрд грн у квітні, частково компенсованого разовим перерахуванням 38,64 млрд грн прибутку Нацбанком. Як повідомлялося, у березні та лютому податок на прибуток приносив до держбюджету понад 60 млрд грн щомісяця, проте частина його сплачувалася авансом.
Щодо інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у травні збільшилися до 17,3 млрд грн (16,5 млрд грн), рентна плата – до 5,8 млрд грн (5,5 млрд грн), а акцизний податок трохи скоротився – до 11,4 млрд грн (11,5 млрд грн).
Податок на додану вартість також знизився до 20,2 млрд грн (22,8 млрд грн): зібрано 32,8 млрд (34,8 млрд грн), відшкодовано – 12,7 млрд грн (12,0 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли в травні незначно скоротилися – до 48,4 млрд грн із 48,9 млрд грн у квітні.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, було перевищено на 8,6% (+12,0 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 6,6% (+6,2 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 12,1% (+5,2 млрд грн).
Водночас у квітні надходження до загального фонду держбюджету міжнародної допомоги у вигляді грантів були відсутні, тоді як у квітні вони становили 2,7 млрд грн, у березні – 3,1 млрд грн.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками травня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 227,4 млрд грн (у квітні – 200,8 млрд грн, у березні – 225,9 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 42,0 млрд грн (у квітні – 40,1 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати в травні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові витрати держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Міністр фінансів Сергій Марченко наприкінці травня оцінив потреби в додаткових військових витратах держбюджету-2024 у $5 млрд, тоді як, на думку глави парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, «експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп щонайменше удвічі більший за поточні оцінки 200 млрд грн ($5 млрд), недалекі від істини».
У зв’язку з цим наразі розглядаються можливості підвищення військового збору та податку на додану вартість, а також низки акцизів.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про макроекономіку в Україні та у світі, докладніше відео аналіз доступний тут –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
28 травня 2024 року Посольством Азербайджану в Україні було влаштовано в Києві урочисте прийняття з нагоди 106-річниці утворення АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки.
Минуло 106 років з дня створення 28 травня 1918 року першої демократичної, правової та світської держави на мусульманському Сході – АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки (АДР), основу якої заклав Мамед Емін Расулзаде.
В напруженій та складній суспільно-політичній обстановці АДР проіснувала лише 23 місяці. Незалежна Азербайджанська Республіка була окупована більшовиками та тільки після розпаду СРСР Азербайджан вдруге здобув свою незалежність.
Азербайджанська Республіка, що відновила 18 жовтня 1991 року відповідним Конституційним актом свою державну незалежність, проголосивши себе правонаступницею Азербайджанської Демократичної Республіки, прийняла її державні атрибути, в тому числі державний прапор, державний гімн та герб.
На урочистий захід з нагоди свята завітали почесні гості: іноземні дипломати, представники керівництва органів державної влади, ісламські релігійні діячі, члени азербайджанської діаспори в Україні, діячі культури та освітяни.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Й. В. Сеймур Мардалієв.
У своєму виступі Посол зупинився на історії та сьогоденні Азербайджанської Демократичної Республіки.
«Сьогодні під керівництвом Президента Ільхама Алієва наша країна втілює у життя сподівання та ідеали Азербайджанської Демократичної Республіки. Азербайджан переживає найграндіозніший і найуспішніший період у своїй давній історії і ніколи не був таким сильним, як зараз», – заявив дипломат.
Посол також зазначив, що Азербайджан ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну був однією з перших країн, що почав надавати гуманітарну допомогу та готовий і надалі продовжувати надавати цю допомогу.
Від українського уряду привітання висловив заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
Євген Перебийніс висловив вдячність Азербайджану за послідовну політичну, гуманітарну та військову підтримку України та висловив сподівання на подальше зміцнення стратегічного партнерства двох країн.
6 лютого 1992 року між Україною та Азербайджаном було встановлено дипломатичні відносини. Посольство України в Азербайджані діє з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджану в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
Київський аналітичний центр Experts Club у новому відео на своєму YouTube-каналі представив аналіз економічних тенденцій першого кварталу 2024 року в Україна та світі на підставі офіційних даних Держкомстату України, НБУ, ООН, Світового банку та експертних прогнозів.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 4,1% до 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Основними чинниками зростання стали збільшення експорту агропродукції та виробничої активності у певних галузях. Однак, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перший квартал становило майже 6 мільярдів доларів, що на 10% більше порівняно з минулим роком. Це пов’язано з підвищенням імпорту енергоносіїв після ударів по українській енергетиці в березні”, – зазначив Уракін.
Державний борг України, за словами засновника Experts Club, досяг нового історичного максимуму в 151 мільярд доларів, що в гривневому еквіваленті становить майже 6 трильйонів гривень. Інфляція в Україні в першому кварталі склала 1% у річному вимірі, що відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін зазначив, що за прогнозами аналітиків темпи зростання світової економіки в 2024 році складуть 2%, що нижче очікувань кінця минулого року. Основними причинами сповільнення стали високі процентні ставки в розвинених країнах та глобальна геополітична невизначеність.
“Економіка США в першому кварталі 2024 року зросла на 1,6%, що нижче темпів зростання, спостережуваних у попередніх кварталах, але все ж на прийнятному рівні для розвитку економіки країни. Економіка Китаю зросла на 5% завдяки частковому виходу з кризи та державним вливанням у технологічний кластер”, – підсумував експерт.
Він також нагадав, що Європейська комісія очікує зростання у 2024 році економіки єврозони лише на 0,8%, навіть тобто навіть мент ніж на 1%.
“Висока інфляція та слабкий внутрішній попит залишаються основними проблемами країн ЄС. Однак, британська економіка продемонструвала скромний ріст на 0,6%, що свідчить про слабке відновлення після пандемії та Брекзиту”, – зазначає Уракін.
Економічна ситуація в світі залишається напруженою і залежить від багатьох факторів, включаючи геополітичні ризики та зміни в глобальному економічному та політичному ландшафті. Experts Club продовжить слідкувати за ситуацією і інформувати про актуальні та збалансовані новини.
Більше про макроекономіку України та світу ви можете дізнатись з відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club:
Шрі Раві Шанкар призначений новим Послом Індії в Україні 30 травня 2024 року. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Індії.
Шрі Раві Шанкар, що наразі працює додатковим секретарем у Міністерстві, раніше обіймав посади в індійському уряді. Очікується, що він приступить до виконання своїх обов’язків вже найближчим часом.
Індія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. 17 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Індією.
Джерело: mea.gov.in
