80 держав і чотири організації підтримали підсумкове комюніке Глобального саміту миру, що проходить у Швейцарії, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“Це означає прихильність суверенітету нашої держави, необхідність діяльності ЗАЕС під повним контролем України, неприпустимість нападів на торговельні судна в морях, що омивають Україну, заклик до репатріації полонених за формулою “всіх на всіх” і безумовне повернення українських дітей!”, – написав Лубинець у Телеграм у неділю.
Як повідомляє інтернет-видання “20 minuten”, комюніке не підписали представники 13 країн: Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Колумбія, Ватикан, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Саудівська Аравія, Південно-Африканська Республіка, Таїланд, Об’єднані Арабські Емірати, Ватикан.
За повідомленням Reuters, у попередньому тексті комюніке саміту щодо України зафіксовано згоду учасників саміту за такими 3 аспектами.
Зокрема, необхідно забезпечити безпеку в галузі використання ядерної енергії – зокрема на Запорізькій АЕС, яка має працювати відповідно до вимог МАГАТЕ та під його наглядом.
Необхідно також гарантувати безпеку торговельного судноплавства в Чорному та Азовському морях. Атаки на торгові судна і цивільні торгові порти неприйнятні, і продовольча безпека не повинна використовуватися у військових цілях.
По-третє, всі військовополонені мають бути звільнені за допомогою обміну “всіх на всіх”, всі депортовані українські діти і дорослі цивільні особи мають повернутися додому.
Крім того, учасники саміту вважають, що “досягнення миру вимагає участі та діалогу між усіма сторонами”; тому вирішено “вжити в майбутньому конкретних кроків у вищезгаданих областях за подальшої участі представників усіх сторін”.
“Статут ООН, включно з принципами поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може і слугуватиме основою для досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні”, – йдеться у проєкті комюніке саміту.
Як повідомлялося, на Саміті миру в Швейцарії був представлений 101 учасник, включно з вісьмома міжнародними організаціями.
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Інвестиційна компанія umgi (раніше – UMG Investments) групи “СКМ” у 2022-2023 рр. інвестувала в розвиток бізнесів групи майже $22 млн.
Згідно з пресрелізом у середу, минулого року umgi продовжила реалізацію стратегії виходу на європейські ринки, інвестуючи в зростання своїх активів.
При цьому уточнюється, що портфель промислових товарів umgi розширився завдяки відкриттю нового заводу з виробництва порошкового дроту Inwire Group у м. Ізміті (Туреччина), що є одним із найбільших виробників компонентів для металургійної промисловості в Україні. Будівництво та запуск об’єкта зайняло два роки. Продукція нового виробництва орієнтована на покриття потреб локального ринку Туреччини та інших країн Близького Сходу і сприятиме зміцненню позицій виробника на світовому ринку.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт склав $2,4 млн з 2022 року. umgi також посилила портфель видобувного бізнесу за рахунок відкриття нових виробничих потужностей VESCO Group в Іспанії.
“umgi прагне побудувати портфель ринковою вартістю $1 млрд, застосовуючи нашу експертизу на світових ринках, а також залучаючи міжнародних партнерів до відновлення України. Наша інвестиційна команда постійно вивчає нові бізнес-можливості та розвиває мережу партнерів на ринках України, країн ЄС, Туреччини та Індії. Ми націлені посилювати наш портфель новими бізнесами у сфері промисловості та охорони здоров’я як в Україні, так і за кордоном, закриваючи на рік по одній-дві угоди”, – сказав генеральний директор umgi Андрій Горохов.
У пресрелізі зазначено, що umgi системно підтримує економіку України Загальний обсяг податків, сплачених бізнесами під управлінням компанії за 2023 рік, склав понад 321 млн грн. Також для підтримки ЗСУ, ТРО та громад у місцях присутності бізнесів umgi було виділено 6 млн грн і надано товарів і послуг на 2 млн грн. Захисникам передають спеціальну техніку на будівництво укріплень, засоби індивідуального захисту, технічні засоби, пальне та інші необхідні речі, надають допомогу у зведенні фортифікаційних споруд, забезпеченні будівельними матеріалами тощо.
Загальні втрати umgi від війни за 2023 рік, за внутрішніми оцінками, становлять близько $20 млн. Зокрема, Часівоярський вогнетривкий комбінат, що входить до VESCO Group, перебуває в зоні активних бойових дій.
“Незважаючи на значні втрати, яких зазнали наші активи через повномасштабне вторгнення Росії, український бізнес демонструє стійкість і швидко адаптується до нових умов. Ми бачимо ознаки оновлення в переробній, будівельній та логістичній галузях. Feednova повністю виконала свій бюджет, незважаючи на воєнний стан і блокування кордонів. Ба більше, ухвалено рішення про масштабування бізнесу в Центральній Україні. Recycling Solutions завершила релокацію виробництва з переробки мікросфери в Західну Україну та стала одним із найбільших імпортерів гранульованого шлаку в ЄС. Intech і PortInvest збільшили обсяги вантажних перевезень порівняно з 2022 роком”, – додав Горохов.
У 2023 році umgi відкрила офіційне представництво у Варшаві (Польща). Офіс відповідає за координацію іноземних інвестицій компанії та сприяє активам umgi в пошуку можливостей у ЄС.
Як повідомлялося, VESCO group, що об’єднує глинодобувний бізнес інвестиційної компанії umgi, за підсумками 2023 року отримала $75,2 млн валового доходу. У 2024 група “Веско” планує збільшити обсяг реалізації вдвічі. Водночас вона активно працює над стратегічним розширенням бізнесу в Європі, роботу над яким почала ще 2019 року, оскільки основні ринки збуту глин VESCO – Італія, Іспанія, Україна, Туреччина і Польща. У 2023 році через VESCO CLAYS SPAIN група почала видобуток глини з кар’єра родовища Encarnita в Іспанії.
Крім того, 2024 року буде запущено видобувні роботи на підприємствах групи VESCO в Україні. Запланований обсяг – до 500 тис. тонн, що більш ніж ушестеро менше порівняно з довоєнним періодом, але достатньо, щоб з урахуванням складських запасів відновити гнучкість продуктового портфеля і запропонувати клієнтам керамічну сировину під їхні індивідуальні запити.
umgi – інвесткомпанія з фокусом на розвитку бізнесів у сировинній і переробній сферах. Заснована 2006 року групою “СКМ”. Інвестиційний фокус: видобуток корисних копалин; управління побічними продуктами і відходами виробництва; виробництво промислових товарів і послуг. Сумарна вартість портфельних компаній UMG оцінюється більш ніж у $500 млн.
Джерело: Інтерфакс-Україна
Сьогодні представники чеської компанії SEFOR Solutions завітали до Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України з метою передачі нової системи pTRACK.
Спочатку чеські партнери провели презентацію системи, демонструючи її ключові функції та переваги. Після теоретичної частини рятувальники змогли побачити систему в дії: команда надзвичайників вдягла трекери та вирушила на умовні пошукові роботи. Всі присутні могли спостерігати на екрані, як працює система відстеження, оцінюючи її переваги для рятувальної операції.
Система pTRACK пропонує низку інноваційних рішень: відстеження переміщення команд, зберігання історії положення об’єктів у картографічному додатку, оперативне прийняття рішень та координацію пошуково-рятувальних операцій. Вона забезпечує чіткі дані про райони пошуку та двосторонню передачу сигналів попередження між постом та пошуковою командою.
Важливо, що система може ретранслювати з’єднання між керівниками підрозділів та підлеглими у складних умовах місцевості, зберігаючи всі дані на USB-флеш-накопичувач на випадок втрати з’єднання.
«Ця система допоможе нам значно підвищити ефективність наших пошуково-рятувальних заходів, адже вона розрахована на експлуатацію в будь-яких, найжорсткіших робочих умовах. Дякуємо нашим чеським друзям за підтримку та таку важливу технічну допомогу», – зазначив перший заступник начальника МРЦ ШР ДСНС України Юрій Цикенюк.
Україна за дев’ять місяців 2023-2024 макетингового року (починається в липні) експортувала майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Як повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», цей показник став максимальним значенням для вересня-травня за останні чотири роки.
“Основним імпортером українського шроту в поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). Експорт шроту у вересні-травні 2023/24 МР у даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%”, – зазначили аналітики.
Експерти нагадали, що Європейський Союз затвердив «захисне мито», яке набуває чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі EUR95/тонна продукції, що імпортується в ЄС.
“В олійному секторі найбільше це може вплинути на ринки шротів. Обсяги експорту даної продукції російського походження в Євросоюз були значними і переорієнтувати їх на інші ринки буде досить проблематично. Але, з огляду на географічне наближення до глобального світового імпортера – азіатського ринку, частину обсягів може бути переорієнтовано в цьому напрямі, зокрема, до Китаю”, – прогнозують вони.
Вони звернули увагу, що в новому сезоні очікується загострення конкуренції на китайському ринку, що може призвести до подальшого скорочення на ньому частини українського соняшникового шроту на користь російського.
Водночас ця ситуація може позитивно вплинути на обсяги відвантаження українського соняшникового шроту на європейський ринок. Країни ЄС поточного сезону збільшили імпорт українського продукту на 6%, до 1,2 млн тонн (за липень-травень 2023/24 МР – дані Єврокомісії), проте обсяг імпорту російського продукту за цей же період теж збільшився на третину – до 775 тис. тонн.
«Захисне мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Так, для цього сектора Євросоюз є ключовим ринком реалізації з часткою близько 73%, і де український продукт доволі серйозно конкурує з російським і білоруським. Зокрема, частка російського ріпакового шроту в загальному імпорті країнами ЄС цього продукту становить у поточному сезоні 41%, білоруського – майже 32% і тільки близько 21% – це український шрот”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00 кв 12 червня 2024 року.
Показник 11.06.2024 12.06.2024 12.06.2024 Зміна, %
Довідковий курс гривні до долара США (UAH/$) 40.5638 40.4186 -0.36
Дані: НБУ.
