Упродовж останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі й водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період із 1990 по 2023 рік.
“Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному чи логістичному ланцюгу”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове індустріальне виробництво, урбанізація та високий попит на м’ясо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.
Проте після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним із наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася у Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Лише у Китаї за оцінками було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це спричинило дефіцит м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризу кормових ланцюгів і переорієнтацію міжнародної торгівлі.
“Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне та контрольоване м’ясо різко зріс”, — пояснив Уракін.
Європа у свою чергу опинилася під тиском екологічного законодавства та зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не лише через хвороби, а й через політичне рішення зменшити викиди метану та нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча й під впливом тарифних війн, особливо у відносинах США з Китаєм.
На сьогодні світове свинарство частково оговталося, однак залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, проте на нових засадах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій у інновації. Водночас дедалі більше країн інвестують у альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.
“Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок”, — підсумував Максим Уракін.
Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.
Кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький став переможцем другого туру президентських виборів у Польщі, повідомляє Gazeta Wyborcza.
За даними національної виборчої комісії Польщі, після підрахунку 100% голосів він отримав 50,89%.
Відзначається, що його опонент мер Варшави Рафал Тшасковський отримав 49,1% голосів виборців.
За тиждень до виборів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав державною зрадою слова кандидата в президенти Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=6L76qeuNamxg6py1
EXPERTS_CLUB, URAKIN, Кароль Навроцький, ПОЛІТИКА, президент Польщі, ЭКОНОМИКА
Голосування на президентських виборах розпочалося в Румунії о 7:00 в неділю, у другому турі беруть участь представник правого «Альянсу за єдність румунів» Джордже Сіміон і чинний мер столиці країни Бухареста Нікушор Дан, які набрали найбільше голосів під час першого туру 4 травня.
«Ми голосували за те, щоб наше майбутнє вирішували тільки румуни, за румунів і за Румунію«, – сказав Сіміон представникам преси перед виборчою дільницею.
«Ми вирішуємо, якою країною ми хочемо бути: країною надії, діалогу і розвитку», – написав Дан у Facebook.
Як пише Reuters, незважаючи на те, що 38-річний Сіміон набрав у першому турі аж 41% голосів, а 55-річний Дан тільки 21%, електоральні опитування показують, що у них майже однакові шанси на перемогу, або демонструють незначну перевагу Сіміона. Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Київський аналітичний центр Experts Club у новому відео на своєму YouTube-каналі представив аналіз економічних тенденцій першого кварталу 2024 року в Україна та світі на підставі офіційних даних Держкомстату України, НБУ, ООН, Світового банку та експертних прогнозів.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 4,1% до 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Основними чинниками зростання стали збільшення експорту агропродукції та виробничої активності у певних галузях. Однак, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перший квартал становило майже 6 мільярдів доларів, що на 10% більше порівняно з минулим роком. Це пов’язано з підвищенням імпорту енергоносіїв після ударів по українській енергетиці в березні”, – зазначив Уракін.
Державний борг України, за словами засновника Experts Club, досяг нового історичного максимуму в 151 мільярд доларів, що в гривневому еквіваленті становить майже 6 трильйонів гривень. Інфляція в Україні в першому кварталі склала 1% у річному вимірі, що відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін зазначив, що за прогнозами аналітиків темпи зростання світової економіки в 2024 році складуть 2%, що нижче очікувань кінця минулого року. Основними причинами сповільнення стали високі процентні ставки в розвинених країнах та глобальна геополітична невизначеність.
“Економіка США в першому кварталі 2024 року зросла на 1,6%, що нижче темпів зростання, спостережуваних у попередніх кварталах, але все ж на прийнятному рівні для розвитку економіки країни. Економіка Китаю зросла на 5% завдяки частковому виходу з кризи та державним вливанням у технологічний кластер”, – підсумував експерт.
Він також нагадав, що Європейська комісія очікує зростання у 2024 році економіки єврозони лише на 0,8%, навіть тобто навіть мент ніж на 1%.
“Висока інфляція та слабкий внутрішній попит залишаються основними проблемами країн ЄС. Однак, британська економіка продемонструвала скромний ріст на 0,6%, що свідчить про слабке відновлення після пандемії та Брекзиту”, – зазначає Уракін.
Економічна ситуація в світі залишається напруженою і залежить від багатьох факторів, включаючи геополітичні ризики та зміни в глобальному економічному та політичному ландшафті. Experts Club продовжить слідкувати за ситуацією і інформувати про актуальні та збалансовані новини.
Більше про макроекономіку України та світу ви можете дізнатись з відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club:
