Понад половина українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, однак значна частина суспільства допускає їхню обмежену участь у публічних процесах, насамперед у питаннях оборони, свідчать результати дослідження «Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави», презентованого компанією Active Group.
Згідно з презентацією, 23,1% респондентів «однозначно» підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – «скоріше підтримують», тоді як 37,6% (23,1% «скоріше ні» та 14,5% «однозначно ні») допускають їх участь у політиці, ще 12% не визначилися .
«Ми побачили, що в суспільстві одночасно існують два запити – щоб військові були поза політикою і щоб вони мали вплив. І в цьому немає суперечності: більшість хоче, щоб військові залишалися військовими під час війни, але при цьому допускає їх участь у процесах, які напряму стосуються оборони держави. Це радше про баланс, а не про крайнощі», — зазначив директор Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Водночас абсолютна більшість українців підтримує жорстку систему управління армією: 41% вважають дуже важливою єдину систему підпорядкування, ще 31,5% – скоріше важливою (разом 72,5%), тоді як лише близько 10% не поділяють цю позицію .
У питанні ухвалення рішень під час війни громадська думка розподіляється між ключовими центрами управління: 22,4% вважають, що рішення має ухвалювати президент як верховний головнокомандувач, 25,6% – головнокомандувач, 25,4% – Генеральний штаб, ще близько 14% – командири нижчого рівня, 12,9% не визначилися .
«Ці цифри показують, що суспільство довіряє вертикалі управління і очікує, що стратегічні рішення приймаються на найвищому рівні. Але водночас люди не завжди чітко розрізняють функції різних ланок військового керівництва. Тому ми бачимо певний розподіл відповідей між президентом, головнокомандувачем і Генштабом», — пояснив засновник Active Group Андрій Єременко.
Дослідження також зафіксувало запит на поєднання централізації та гнучкості: 40,1% респондентів підтримують переважно вертикаль управління (16% – виключно вертикаль, 24,1% – скоріше вертикаль), тоді як 37% – автономію підрозділів (29,5% – більше автономії, 7,5% – повну автономію), ще 22,9% не визначилися .
«Суспільство фактично говорить: стратегія має формуватися зверху, але на рівні підрозділів має бути свобода дій. Це означає відмову від мікроменеджменту і водночас потребу у якісному зворотному зв’язку. Люди очікують, що рішення враховують реальну ситуацію на місцях», — додав Єременко.
Найбільш прийнятними формами участі військових у публічному житті українці вважають заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (37,3% підтримки), публічну позицію щодо законопроєктів (26,3%) та створення ветеранських і громадських організацій (24,6%) . Водночас найбільше несприйняття викликає використання військового авторитету для впливу на виборців (–30,4% балансу), а також участь у формуванні політичних рішень чи коментування політичних процесів.
«Є чітка межа: військові можуть впливати на оборонні рішення, але не повинні втручатися в електоральні процеси. Спроба використовувати військовий авторитет у політичній боротьбі сприймається дуже негативно. Це важливий сигнал для майбутніх політичних кампаній», — наголосив Позній.
Серед ключових якостей сучасного командира респонденти назвали відповідальність за підлеглих (64,9%), стратегічне мислення (59,9%), а також здатність виконувати завдання (37,1%), дисциплінованість (35,4%) і взаємодію з командуванням (33,4%), тоді як медійна активність отримала лише 2,4% підтримки .
У переліку факторів, що шкодять ефективності армії, домінують корупційні ризики: 53,9% вказали на зловживання під час закупівель, 46,1% – під час планування операцій. Також респонденти назвали втому особового складу та недостатню ротацію (42,7%), застарілі підходи до підготовки (35,3%), низьку мотивацію (35,1%) та бюрократичні процедури (34%) .
«Корупція традиційно сприймається як головна проблема в будь-якій сфері. Але поряд із цим ми бачимо системні питання – ротацію, мотивацію, якість управління. Це комплекс факторів, які формують ефективність армії і потребують системних рішень», — зазначив Єременко.
Водночас 76,5% українців (47,8% – позитивно, 28,7% – скоріше позитивно) добре ставляться до підрозділів, які поєднують дисципліну, державне підпорядкування та сучасні підходи до війни .
У рейтингу підрозділів за сприйняттям дисципліни та ефективності лідирує Центр спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа») – 17,9%, далі 3-й армійський корпус (14,5%) та «Азов» (13,2%). За рівнем довіри до виконання державних завдань перше місце посідає «Азов» (15,2%), далі Сили спеціальних операцій ЗСУ (14,7%) та «Альфа» (13,4%) .
При цьому понад 40% респондентів не змогли визначити конкретні підрозділи, що свідчить про обмежену обізнаність громадян і значний вплив медійної присутності на формування громадської думки.
Загалом дослідження демонструє запит українського суспільства на деполітизацію військових, збереження жорсткої вертикалі управління та водночас гнучкість на рівні підрозділів, а також чітке розмежування між впливом у сфері оборони та участю у політичній конкуренції.
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
