Кількість структурних підрозділів українських банків у першому кварталі 2023 року скоротилася на 2,7%, або на 147 – до 5,192 тис., йдеться в інформації на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з нею, найбільше відділень у січні-березні цього року закрили Райффайзен Банк – 27 і А-Банк – 10, після чого в їхніх мережах стало відповідно 323 і 205 структурних підрозділів.
Укрбудінвестбанк скоротив кількість відділень на 6 – до 44, Сенс Банк і ПУМБ – на 5 кожен, відповідно до 138 і 221, Укрсиббанк – на 3, до 230.
З менших банків найбільше за часткою зменшення мережі зафіксовано у банку “Кліринговий дім” – з 5 до 3 відділень, Європромбанку – з 6 до 5 і у банку “Конкорд” – з 14 до 12.
Найбільше відділень у першому кварталі цього року відкрив ТАСкомбанк – 3, збільшивши їхню кількість до 93.
По 2 відділення додали до своїх мереж Кредобанк і Комінбанк, наростивши їх відповідно до 67 і 52.
Загалом темп скорочення кількості банківських відділень у першому кварталі цього року сповільнився до 2,7%, оскільки в четвертому кварталі минулого року він становив 3,3%, у третьому – 7,9% і в другому – 8,1%.
Багато в чому це пов’язано з тим, що держбанки, ймовірно, дослухалися до заклику Нацбанку, який у лютому цього року запропонував Мінфіну, як власнику держбанків, запровадити мораторій на скорочення мережі їхніх відділень у період війни.
За минулий рік в Ощадбанку вона знизилася на 420 структурних підрозділів – до 1,182 тис., у ПриватБанку – на 287, до 1,21 тис., в Укргазбанку – на 51, до 217, і в Укрексімбанку – на 5, до 48. У першому кварталі ж цього року Ощадбанк навіть відкрив одне відділення, а ПриватБанк закрив лише одне.
Згідно з даними НБУ, найбільшими мережами відділень на 1 квітня цього року в Україні володіли ПриватБанк – 1209, Ощадбанк – 1183, Райффайзен Банк – 323, Укрсиббанк – 230, ПУМБ – 221, Укргазбанк – 217, А-Банк – 205, Акордбанк – 143, Креді Агріколь банк – 141 і Сенс Банк – 138.
На частку держбанків на початок квітня 2023 року припадало 51,2% усіх банківських відділень в Україні, що відповідає ситуації до війни, хоча на кінець минулого року їхня частка трохи скоротилася – до 49,8%.
Як повідомлялося, кількість структурних підрозділів українських банків 2022 року скоротилася на 20,2%, або на 1349 відділень – до 5,336 тис.
Населення України станом на кінець 2022 року становило близько 31,4 млн осіб, із них близько 1,15 млн живуть на тимчасово окупованих територіях, свідчать дані експертів Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ).
“Війна спричинила безпрецедентну міграційну кризу та масштабні переміщення населення всередині країни. За оцінками УЦЗ, станом на кінець 2022 року населення України становило близько 31,4 млн осіб. З них 1,15 млн осіб мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях, захоплених після початку вторгнення”, – зазначено у звіті центру за підсумками дослідження про роботу системи охорони здоров’я після початку активного вторгнення.
Експерти центру також зазначають, що за рік після початку повномасштабного вторгнення система амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги повністю відновилася, на відміну від системи первинної медичної допомоги.
“Споживання медичних послуг на різних рівнях знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак амбулаторна та спеціалізована медична допомога поступово відновилася до довоєнних показників протягом 2022 року. Первинна медична допомога не відновилася і потребує підтримки”, – підкреслили експерти центру.
Інвестиційна компанія Horizon Capital з головним офісом у Києві залучила $254 млн у новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, “Фонд”), перевищивши його цільовий розмір у $250 млн, ідеться в повідомленні компанії в п’ятницю ввечері.
“Сьогодні Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший і найбільший фонд, зібраний від початку повномасштабного вторгнення”, – наводять у повідомленні слова засновниці та CEO компанії Олени Кошарної з церемонії особистого підписання за участю президента України Володимира Зеленського та міжнародних інвесторів США, ЄС і міжнародних інститутів.
У січні цього року вона вказувала агентству “Інтерфакс-Україна”, що після залучення $125 млн у закритому у вересні минулого року першому раунді формування HCGF IV, до кінця березня планували довести його розмір до $200 млн, а орієнтовно до середини літа повністю закрити формування фонду в першопочатково запланованому обсязі $250 млн.
Як зазначено в повідомленні Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка внесла до фонду $30 млн на початковому етапі його формування, вона збільшила свій внесок до $60 млн, ставши найбільшим учасником фонду.
“Ми закликаємо інших інвесторів наслідувати приклад IFC і не давати газетним заголовкам себе обдурити. Фінансування секторів, у які інші інвестувати не наважуються, може створити величезні інвестиційні можливості з не менш значною потенційною прибутковістю”, – зазначила Кошарна.
Серед нових інвесторів HCGF IV, відповідно до релізів Horizon Capital та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Société de Promotion et de Participation pour la Coopération Économique (Proparco), американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), Swedfund International AB (Swedfund), Фінський фонд промислового співробітництва (Finnfund) та Данський інвестфонд для країн, що розвиваються (IFU).
“У контексті війни з Україною амбіції HCGF IV безпрецедентні, і ми натхнені його успіхами в зборі коштів”, – наводяться в релізі ЄБРР слова керуючого директора з акцій Хасана Ель Хатіба.
Крім ЄБРР, який на першому етапі вніс у HCGF IV $40 млн, його інвесторами також виступили Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft (DEG) та її дочірня компанія KfW Group, Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Швейцарський інвестфонд для ринків, що розвиваються (SIFEM) ), Western NIS Enterprise Fund і Zero Gap Fund, сформований у співпраці між The Rockefeller Foundation і John D. and Catherine T MacArthur Foundation.
“Факт перевищення оригінальної амбітної мети у 250 мільйонів доларів США демонструє високий рівень зацікавленості інвесторів привабливими можливостями у швидкозростаючих, високоефективних технологічних та експортно-орієнтованих компаніях, зокрема в секторах легкої та харчової промисловості, сфері інноваційних споживчих товарів, фінтеху тощо”, – зазначила Horizon Capital.
Зазначається також, що HCGF IV став першим фондом у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одним із близько десяти фондів у світі, що набув статусу 2X Флагманського фонду (2Х Flagship Fund), зокрема одним із двох, що їх заснували та очолюють жінки. 2X Challenge було започатковано на саміті G7 у 2018 році як сміливе зобов’язання компаній інвестувати в жінок у світі та просувати гендерну рівність у фінансах.
IFC уточнював, що фонд інвестуватиме $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого завершили 2017 року, і слідуватиме аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував в EEGF III і EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III і EEGF II, а також HCGF II.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
Програма “USAID Агро” більш ніж подвоїла грантове співфінансування проєктів із розширення елеваторних потужностей, збільшивши його зі 185 млн грн до 380 млн грн, що має дати змогу реалізувати 20 проєктів, повідомила прес-служба програми в четвер.
“Програма USAID АГРО збільшує … кількість потенційних проєктів співфінансування з 10 до 20 для розширення елеваторних потужностей для зберігання та сушіння зерна. Це дасть змогу учасникам зернового ринку компенсувати нестачу потужностей, що виникли в Україні через обмежений експорт та ускладнену логістику”, – зазначили в донорській організації.
Передбачається, що кошти спрямують на закупівлю обладнання з доопрацювання, сушіння та зберігання зерна, а також на придбання лабораторного обладнання для визначення якісних показників зерна.
Прийом заявок третього етапу конкурсу триватиме до 18:00 12 червня 2023 року або до моменту вичерпання коштів.
Комунальне підприємство “Київмедспецтранс” 25 квітня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних закупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,638 млн грн.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції – 16,639 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 2 травня.
Середня кількість дітей, позбавлених батьківського піклування, за час повномасштабної війни суттєво не змінилася, повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“Загалом за минулий рік, за тією статистикою, яку ми отримали, середня кількість дітей, яка вилучається, не дуже змінилася, вона приблизно в тому самому форматі, що й щороку. Це близько 8-9 тис. дітей на рік”, – сказала Жолнович в ефірі національного телемарафону у вівторок.
Міністр зазначила, що через те, що значна кількість сімей із дітьми виїхала за кордон, виявлення складних життєвих обставин для них здійснюється поза Україною, а Мінсоцполітики тільки супроводжує цей процес.
Щодо позбавлення батьківського піклування, яке пов’язане з новими викликами через війну, то на сьогодні таких випадків, за словами Жолнович, близько 500.
