У новому відео YouTube-каналу аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто варіанти розвитку подій на майбутніх президентських і парламентських виборах у Туреччині. Українські експерти висловили свої думки і дали прогнози щодо політичної ситуації в цій країні.
Головний редактор інтернет-видання “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах наголосив, що майбутні вибори в Туреччині мають велике значення для регіону і викликають інтерес з боку міжнародної спільноти.
“Туреччина є важливим гравцем на світовій арені, і її внутрішня політика безпосередньо впливає на ситуацію в регіоні та за його межами. Тому результати виборів будуть відслідковуватися з великою увагою”, – зазначив він.
Зі свого боку, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїм баченням можливих сценаріїв після виборів. Він підкреслив, що існують дві головні політичні сили, які борються за лідерство в Туреччині: партія “Справедливість і Розвиток” (AKP), під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана, і “Республіканська народна партія” (CHP). Кемаля Килидждароглу, союзниками якої виступають ще п’ять опозиційних політичних сил.
“Можливі два сценарії. У разі перемоги AKP, ми можемо очікувати продовження політики, яку Ердоган проводить останніми роками, з акцентом на зміцнення внутрішньої стабільності та зміцнення позицій Туреччини на міжнародній арені. З іншого боку, у разі перемоги CHP, ми можемо побачити більш прозахідну орієнтацію та активізацію співпраці з Європейським союзом і США”, – зазначає експерт.
Виграш будь-якого з кандидатів у першому турі, на думку Уракіна, є малоймовірним, і найімовірніше, переможець у президентських перегонах визначатиметься вже під час повторного голосування.
Обидва експерти також відзначили значущість для України результатів виборів у Туреччині.
“Україна має тісні економічні та політичні зв’язки з Туреччиною, тому результати виборів матимуть прямий вплив на наші стосунки та співпрацю. За останній рік унаслідок війни товарообіг між нашими країнами знизився, але, як я вважаю, у разі збереження поточного політичного курсу, ми можемо очікувати на подальший розвиток торговельних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною”, – зазначив Максим Уракін.
Крім того, експерт навів статистичні дані щодо експорту з України до Туреччини за 2022 рік, згідно з якими він суттєво зменшився.
“За минулий рік обсяг українського експорту до Туреччини склав близько 3-х мільярдів доларів на противагу більш ніж 4-м мільярдам у 2021 році, тобто ми спостерігаємо падіння на 29%”, – зазначив Уракін.
На думку Мохаммада Фараджаллаха, в геополітичній ситуації, що склалася, Туреччина є важливим партнером України в різних сферах, що охоплюють як військову підтримку (БПЛА Байрактар, легка бронетехніка), так і співробітництво в економіці, енергетиці та за іншими напрямами.
Також експерт припустив, що в разі перемоги опозиції Туреччина з більшою ймовірністю може приєднатися до санкцій проти РФ.
“Природно, нова влада буде максимально наближатися до Заходу і може включитися в загальну єдину західну політику проти Росії. Це, звичайно, буде нам вигідно. Але це поки що тільки попередні слова, можливо, вони (опозиція – ред.) прийдуть, подивляться на цифри і продовжать поточну політику Ердогана”, – заявив Фараджаллах.
Зазначимо, що напередодні голосування Ердоган відстає від свого основного суперника Киличдароглу на понад 5%, згідно з даними опитування, опублікованого турецьким соціологічним центром KONDA 11 травня.
Таким чином, Ердоган отримує підтримку 43,7% респондентів, тоді як Киличдароглу – 49,3%.
Опитування також виявляє, що жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів, що означає, що якщо ці дані підтвердяться на виборах, переможця обиратимуть у другому турі, який заплановано на 28 травня.
Під час опитування соціологічною службою KONDA було проведено персональні інтерв’ю з 3480 людьми в 35 провінційних центрах.
При цьому за даними інших опитувань, зокрема стамбульського Центру оперативних соціальних досліджень (Yöneylem), партію Ердогана на парламентських виборах підтримують 35,2% виборців, а CHP Килидждароглу – 30,7%.
Більш детально про вибори в Туреччині дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ERDOĞAN, URAKIN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МОХАММАД ФАРАДЖАЛЛАХ, ТУРЦИЯ, УКРАЇНА
Архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі в процесі церемонії коронації у Вестмінстерському абатстві поклав на голову короля Великої Британії Чарльза III корону Святого Едуарда.
Після того, як корона торкнулася голови монарха, гості церемонії слідом за архієпископом прокричали: “Боже, бережи короля!”. По всьому королівству почалися гарматні салюти.
Тепер Чарльза III зведуть на трон, після чого архієпископ, священнослужителі і принц Уельський Вільям присягнуть йому на вірність. Також принести клятву королю зможуть присутні в абатстві. Можливість зробити це буде і у британських телеглядачів, що стало нововведенням.
Далі відбудеться коронація королеви-консорта Камілли.
Чарльз III є 40 правлячим монархом, коронованим у Вестмінстерському абатстві з 1066 року.
Експорт електроенергії, відновлений у квітні після його зупинки в жовтні, становив за місяць 89,7 тис. МВт-год, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Найбільше е/е експортовано до Молдови – понад 40 тис. МВт-год, ще 30,4 тис. МВт-год надійшло до Польщі і 19,2 тис. МВт-год – до Словаччини.
Щодо Молдови трейдери поступово збільшували броньовану потужність перерізу для експорту і останніми днями бронювали близько 85-95% із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності. На ринку стверджують, що більша частина поставленої в Молдову е/е далі йде в Румунію.
Загалом найбільше на молдовському напрямку бронювали держенерготрейдер “ЕКУ” (по 150 МВт на кожну годину), ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д.Трейдінг” (по 130 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” та “Сіпіджі Енерджі” (переважно по 50 МВт на кожну годину). Також переріз бронювали “ДЕ Трейдинг”, “ЕРУ Трейдинг”, “ЕЕС”, “Куб Енерджі”, “Смарт Грід Україна”, “НАП-Ком’юніті”, “НАП-Ком’юніті Трейдинг”, “Астат Енерджі”. Крім того, з 26 квітня на експорт вийшло ПАТ “Центренерго”, яке бронювало по 10-11 МВт на кожну годину.
Експорт е/е до Польщі здійснює “ДТЕК Західенерго” – традиційно по 1800 МВт-год на добу, бронюючи для цього максимальну на даний час потужність перетину – по 75 МВт на кожну годину.
Перетин у Словаччину, єдиний оплачуваний трейдерами через великий інтерес до цього напрямку та конкуренцію на ньому, ділили “ДТЕК Західенерго”, що викуповувало до 146 МВт із 200 МВт його годинної потужності, “ДЕ Трейдінг” (близько 50 МВт), “ЕРУ Трейдинг”, “Ле Трейдінг Україна”, “ТЕС” та один раз держенерготрейдер “ЕКУ”, який викупив 10 МВт на одну годину.
Міжнародні резерви України станом на 1 травня 2023 року, за попередніми даними, становили $35 млрд 943,2 млн, досягнувши рекордно високого рівня за останні 11 років (із серпня 2011 року), повідомляє Національний банк України.
“У квітні резерви зросли на 13% (на $4,065 млрд) завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Національним банком і помірних боргових виплат країни в іноземній валюті”, – зазначив центробанк.
Він уточнив, що на валютні рахунки уряду в Національному банку у квітні надійшло $5,852 млрд, зокрема $2,707 млрд – у межах нової програми розширеного фінансування МВФ; $1,653 млрд – макрофінансова допомога від ЄС; $1,25 млрд – грант від США (через трастовий фонд Світового банку) і $0,243 млрд – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Надходження зовнішньої допомоги у квітні, згідно з оцінками агентства “Інтерфакс-Україна”, стало найбільшим з початку війни.
Також уряд України виплатив за обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті $446,0 млн, з яких $282,7 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП, $113,1 млн – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $107,4 млн.
НБУ додав, що чистий продаж ним валюти у квітні знижувався четвертий місяць поспіль, скоротившись порівняно з березнем на $0,299 млрд – до $1,370 млрд.
“Така динаміка у квітні зумовлена як галузевими факторами (зменшення імпорту енергоресурсів, збільшення продажів валюти на проведення посівної, певна активізація роботи гірничо-металургійних підприємств), так і подальшим обмеженням непродуктивного відпливу капіталу з України”, – вказав регулятор.
Крім того, послідовна монетарна політика НБУ, спрямована на підвищення привабливості гривневих активів, і відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету 2023 року сприяли стабілізації курсових очікувань, додав центробанк.
Крім того, внаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют вартість фінансових інструментів у резервах збільшилася на $128,7 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту, підкреслив Нацбанк.
Як повідомлялося, наприкінці квітня НБУ підвищив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2023 року до $34,5 млрд із $27 млрд у січневому прогнозі.
Питання реформи Конституційного суду України (КС) стане одним із ключових у розмові з делегацією Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії), яка незабаром приїде в Україну, повідомила віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, представники Венеціанської комісії за результатами візиту нададуть висновки щодо зареєстрованого законопроєкту, який передбачає зміни до проведення відбору кандидатур на посаду судді КС.
“Є домовленість із нашими міжнародними партнерами, які номінуватимуть експертів до Комісії, що добиратиме суддів Конституційного суду, що Комісія діятиме за моделлю Етичної ради, яка формувала склади інших судових органів”, – зауважила Стефанишина, уточнивши, що мається на увазі пріоритет у голосах міжнародних експертів, коли йдеться про оцінювання доброчесності.
За її словами, на сьогодні єдиним проблемним питанням залишається оцінка кандидатів за професійними якостями, де український парламент не згоден віддавати пріоритет міжнародним експертам, оскільки йдеться про формування КС.
Стефанишина розповіла, що після того, як усі питання будуть узгоджені, до 29 травня Верховна Рада має ухвалити відповідний законопроєкт.
Швейцарський Лугано, де в липні 2022 року відбулася Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2022) та було ухвалено відповідні Принципи Лугано, 11-12 травня прийме перший Lugano Business Forum.
“Форум об’єднає представників європейського бізнесу, передусім зі Швейцарії та України, асоціацій, організацій, урядовців та лідерів думок для обговорення актуальних питань участі приватного сектору в реальних проєктах післявоєнної відбудови України”, – зазначається в анонсі форуму.
Його організаторами виступають Україно-Швейцарська бізнес асоціація, Швейцарська торгова асоціація SGV і Блокчейн асоціація України.
Зазначається, що Lugano Business Forum офіційно визнано частиною URC2023 та етапом підготовки основної Конференції з відновлення України, що цьогоріч відбудеться 21-22 червня в Лондоні.
“Бізнес-форум Лугано проводиться для того, щоб надати іноземному бізнесу та капіталу доступ до найбільшого світового проєкту наступного десятиліття: відновлення та трансформації України”, – вказують організатори.
На форумі обговорюватимуть 7 ключових тем: енергоресурси, харчові технології, Digital, FinTech та ІТ, медицина та біотехнології, будівництво та промисловість, венчурний капітал і стартапи, а також видобуток сировини.
Серед промовців заявлені глави Мінвідновлення Олександр Кубраков, Мінприроди Роман Стрілець, Мінстратегпрому Олександр Камишин, Держгеонадр Роман Опімах, мер Житомира Сергій Сухомлин.
Бізнес представлятимуть, зокрема, голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, засновниця і керуюча партнерка TA Ventures Вікторія Тігіпко, голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі, CEO UMGI Андрій Горохов, співвласник HD Group і GFS Group Борис Шестопалов, гендиректорка Geo Alliance Людмила Кучменко, CEO і власник “АПК-Ресурс” Дар’я Дідковська, президент Ozdogu Мурат Кавак.
