Надходження податків та інших зборів до загального фонду державного бюджету 2022 року в частині адміністрованих Держподатслужбою платежів становили 694,4 млрд грн, що на 4,5 млрд грн, або 0,6% нижче від індикативних показників, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Більше за минулорічний факт січня-грудня 2021 року сплачено 80,0 млрд грн (+13,0%)”, – написав він у телеграм у суботу.
Гетманцев уточнив, що за грудень 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 55,8 млрд грн, що на 12,6%, або 6,2 млрд грн, більше за індикатив, і на 12,3%, або 6,1 млрд грн, більше за план 2021 року.
За його даними, значною мірою такі показники зумовлені зростанням надходжень із податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених товарів порівняно з минулим роком майже в 1,4 раза, або на 58,1 млрд грн – до 213,9 млрд грн. Це також на 19,1%, або 34,3 млрд грн більше за індикативний план.
Голова комітету додав, не уточнивши обсягу відшкодування ПДВ, що в грудні індикативні показники з надходження цього податку перевиконано на 22,5%, або на 3,2 млрд грн, і становили 17,5 млрд грн, що на 13,4%, або 2,1 млрд грн, більше за факт грудня 2021 року.
Гетманцев також зазначив, що акцизний податок (вироблений + ввезений) приніс бюджету 8,6 млрд грн, або плюс 270 млн до показника Мінфіну.
Напередодні Держмитслужба повідомила, що 2022 року перерахувала до держбюджету 300,8 млрд грн митних платежів, зокрема в грудні 36,7 млрд грн порівняно з 33,4 млрд грн у листопаді та 32,5 млрд грн у жовтні.
Відомство нагадало, що в довоєнних січні та лютому цього року надходження становили відповідно 37,2 млрд грн і 39,6 млрд грн, після чого впали в березні-червні до відповідно 7,7 млрд грн, 8,8 млрд грн, 9,5 млрд грн і 12,7 млрд грн.
Однак у наступні місяці, зокрема завдяки скасуванню запроваджених на початку війни пільг під час імпорту, вони істотно зросли, становивши вже в липні 22,9 млрд грн і по 30 млрд грн у серпні та вересні.
Як повідомлялося з посиланням на Мінфін, надходження за лінією Держподатслужби до загального фонду держбюджету 2021 року становили 614,4 млрд грн – на 3,1%, або на 18,4 млрд грн, що перевищує розпис.
Митні надходження торік принесли загальному фонду 409,3 млрд грн, спеціальному – ще 75,6 млрд грн, що сумарно на 35%, або 126,3 млрд грн більше за показник 2020 року. Зокрема, у грудні 2021 року сумарно перерахування Держмитслужби склали 52,7 млрд грн, а всього за час дії воєнного стану в Україні (від 24 лютого) – 226,4 млрд гривень митних платежів.
Слід зазначити, що в умовах воєнного стану збережено функціональність та позитивну динаміку збільшення перерахувань митних та інших платежів до дохідної частини бюджету.
Так, показники надходжень зросли з 7,7 млрд грн у березні до 36,7 млрд грн у грудні поточного року.
У Китаї на початку січня пом’якшать обмежувальні заходи, введені раніше для боротьби з поширенням коронавірусу, повідомляє видання South China Morning Post.
Держкомісія КНР з охорони здоров’я ухвалила рішення знизити загрозу захворювання на COVID 19 із найвищої – “А” – до “Б”. Категорію “А” було запроваджено ще 2020 року.
У межах цього рішення з 8 січня 2023 року тим, хто прибуває до Китаю, не потрібно буде обов’язково вирушати на карантин: цей захід залишиться чинним тільки для тих, у кого виявлено COVID 19. Водночас для в’їзду на територію КНР вимагатимуть негативний тест на коронавірус, зазначає Bloomberg.
Крім того, як повідомляє агентство ЕФЕ, у Китаї послаблять і контроль на своїй території за людьми, які захворіли на коронавірус. Зокрема, влада відмовиться від практики відстеження того, з ким контактувала та чи інша хвора людина. Йдеться і про відмову від практики визначення того, наскільки високий ризик зараження в тому чи іншому районі.
За останні два місяці на базі аналітичного центру “Клуб експертів” за сприяння громадського об’єднання “Укрсадвінпром” і благодійного фонду “Реконструкції та розвиток України” відбулася серія науково-практичних семінарів-дегустацій вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років, у яких взяли участь представники української винної галузі, ритейлу, ЗМІ, а також інші експерти.
Загалом учасники семінарів ознайомилися з понад 40 видами вінтажного алкоголю, виробленого в Україні та країнах Європи в другій половині минулого століття. Загальний вік напоїв перевищує 3000 років.
Зокрема, на конференціях було презентовано такі відомі українські колекційні марки, як “Херес Масандра” 1980-х років розливу та “Чорний доктор” 2007 року. Серед європейських алкогольних брендів учасники виділили рідкісний хересний бренді “Hispano” 1870 (!) року, ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року, вермут “Marsala” 1950-х років та інші напої. Загалом учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.
За словами експерта-колекціонера вінтажних алкогольних напоїв Ігоря Магаляса, вартість більшості зразків, які були представлені на семінарах, не перевищує ціни аналогічних напоїв на полицях супермаркетів. При цьому смакові якості та екологічність вінтажних напоїв на порядок перевершують багато сучасних брендів.
“Річ у тім, що автоматизація виробничих ліній алкоголю, яка стала широко впроваджуватися наприкінці минулого століття, призвела до закономірного погіршення якості на догоду кількості. Не раз стикався із ситуаціями, коли на закритих дегустаціях експерти сомельє надавали перевагу вінтажному алкоголю нижчого класу, але виробленому в 1960-х – 1970-х, перед сучасними дорогими брендами, розлитими в 2000-х – 2010-х”, – зазначив Магаляс.
За словами експерта, причиною цього є зовсім не кількість років, проведених напоєм у пляшці, а технологічний процес виробництва на початкових етапах, який більшою мірою впливає на букет і смакові якості будь-якого алкоголю.
Організатор серії семінарів Максим Уракін, своєю чергою, висловив сподівання на подальший розвиток в Україні ринку вінтажних напоїв і популяризацію культури їхнього вживання в новому 2023 році.
“Ми продовжуватимемо просування вінтажного алкоголю на український ринок. У Європі ця продукція давно має свою широку аудиторію споживачів, а в нас досі вважається “елітною” та недоступною, хоча, на мій погляд, це є хибною думкою. Тому основна мета наших семінарів, зробити вінтажний алкоголь більш доступним для українців”, – підкреслив він.
Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого вироблено вино, бренді, коньяк або інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї самої марки.
Клуб експертів – київський аналітичний центр, що займається дослідженнями в галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів торік було проведено кілька заходів із просування продукції вітчизняного виноробства.
Громадська Спілка “Укрсадвинпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвинпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, підприємства, що здійснюють переробку фруктів і ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.
Благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” здійснює широку волонтерську підтримку армії та мирних громадян після початку війни. Зокрема за підтримки ректора КНУБА Петра Куликова, фондом було передано сучасний мобільний госпіталь для потреб військових.
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОДЕЛИЕ, ВИНТАЖНОЕ_ВИНО, КЛУБ_ЭКСПЕРТОВ, КОНФЕРЕНЦИЯ, НАУКА, УРАКИН
Операции с коммерческой недвижимостью и строительство возглавляют перечень отраслей с наибольшей долей плохих кредитов (NPL) – соответственно 70,2% и 68%, сообщает Нацбанк в Отчете о финстабильности по итогам анализа наибольших корпоративных заемщиков на 1 декабря, на которых приходится 60% чистого кредитного портфеля банков.
Согласно документу, в целом в секторе операций с недвижимостью доля NPL – 62,8%, лишь немного уступает машиностроение – 62,5%, тогда как у идущих следом отраслей поставки э/э и других ЖКХ, а также металлургии показатели существенно ниже – соответственно 46,8% и 45% (в зеленой энергетике – 42,7%).
В то же время НБУ указывает, что по уровню миграции кредитов в NPL за последний год поставка э/э и металлургия входят в тройку худших – 41,7% (“зеленая” энергетика – 33,9%) и 43%, уступая лишь строительству – 54,4%.
В операциях с недвижимостью и машиностроении показатель миграции кредитов в NPL ниже – соответственно 33,6% и 28,9%, так как проблема их “плохих” кредитов сформировалась еще до начала войны.
“Масштабные обстрелы энергетической инфраструктуры подвергают заемщиков значительным потерям. Помимо сокращения производства они приводят к углублению существующих логистических проблем. В результате перебоев в работе и роста себестоимости производства ухудшится платежеспособность предприятий большинства отраслей. Наиболее заметным этот эффект будет для энергоемких секторов добывающей, химической и металлургической промышленности, которые могут временно приостановить производство. Из-за нарушения производственных циклов, начиная с изготовления или выращивания до хранения готовой продукции, могут нести убытки отрасли пищевой промышленности”, – указывает НБУ.
По его расчетам, больше всего доля расходов на электроэнергию в расходах на производство в добывающей отрасли – от 20% до 40%, в среднем больше 10% она также в металлургии и химической промышленности, около 5% или чуть выше в машиностроении, на транспорте, почте и складском хозяйстве.
В добывающей промышленности доля NPL сейчас, по оценкам Нацбанка, 32,8%, показатель миграции – 21,3%.
В целом средний показатель NPL наибольших корпоративных заемщиков – 27,1% (с учетом кредитов, связанных с экс-владельцами ПриватБанка – 40,5%), а уровень миграции кредитов в NPL за последний год – 14,7%.
Лучше всего по доле NPL дела обстоят у госпредприятий – 6,6%, гостиниц – 10,3%, сельском хозяйстве – 12,8%, производстве стройматериалов – 13,4% и оптовой торговле – 19,6%, тогда как во всех остальных не перечисленных отраслях этот показатель от 20% до 30%.
По миграции кредитов в NPL за последний год наилучшие показатели у розничной торговли – 2,8%, госпредприятий – 3%, химической промышленности – 6,2%, торговле авто – 7,1% и гостиниц – 9,7%.
526 тисяч євро та 764 донати з 5 континентів – саме стільки вдалося зібрати за два тижні проєкту Light up Christmas for Ukrainians, який ініціювала компанія Parimatch Ukraine та національна фандрайзингова платформа UNITED24.
Більше півмільйона євро вистачить для закупівлі генераторів для 50 лікарень, а отже – тисячі життів буде врятовано.
Партнери, спортсмени, фанати, клієнти і просто небайдужі з усього світу стали чарівниками для України: заохочували та розповідали про проєкт, особисто переказували кошти, проводили благодійні заходи, аби привернути увагу та збільшити збір. Міжнародна кампанія Light up Christmas for Ukrainians стала частиною великого збору UNITED24 на генератори для лікарень. Тепер світлу в українських лікарнях бути!
“Особисте відкриття в цьому проєкті – диво щирості творять саме люди на землі. Незалежно від релігії, мови спілкування або країни походження. Саме люди продовжують виборювати увагу світової спільноти до війни в Україні. Дякую кожному, хто долучився до збору особисто, та тим, хто допомагав поширювати інформацію про проєкт. Наша сила – у єдності!”, – коментує CEO Parimatch Ukraine Наталія Гілевич.
Раніше Parimatch Ukraine в статусі офіційного партнера UNITED24 вже перерахував 74 мільйони гривень на різні проєкти платформи.
Світло переможе темряву!
Лісогосподарська галузь України за підсумками 2022 року отримала рекордну за часи незалежності виручку від реалізації продукції в розмірі 23,5 млрд грн, що на 3,1% перевищує минулорічні показники, прибуток підприємств галузі становив 1,3 млрд грн (+30%), а сума сплачених податків і зборів – 8,9 млрд грн (+6,7%).
Як повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець у Facebook у середу, середня зарплата співробітників відомства зросла до 20 тис. грн.
“Навіть під час війни ми не зупинили капіталовкладення, які перевищили 800 млн. грн. Основний пріоритет – запобігання виникненню та гасіння лісових пожеж. Закуплено спостережні вежі з відеоспостереженням, пожежні автомобілі та модулі, 188 автомобілів підвищеної прохідності для патрулювання, 165 тракторів, 12 одиниць спеціалізованої техніки (екскаватори, грейдери тощо), необхідні для здійснення протипожежних заходів, будівництва лісових доріг”, – написав він.
Також у 2022 році Держлісагентство придбало дві перші інноваційні лісосаджувальні машини, три лісогосподарські харвестери, форвардер, два скідери. Болоховець зазначив, що вперше в Україні ультрасучасною технікою може бути забезпечено весь технологічний цикл лісової галузі, від вирощування садивного матеріалу до заготівлі лісу. Відомство активно долучилося до протидії енергетичній кризі: за рік придбано три лінії з виготовлення технологічної тріски та п’ять дровокольних комплексів.
Очільник відомства зазначив, що цього року збережено діяльність з охорони та відтворення державного мисливського фонду. Однак полювання по всій території України заборонено від початку російського повномасштабного вторгнення, тому кошти від користувачів мисливських угідь тимчасово не надходять.
За даними Болоховця, цього року суттєво скоротився попит на українські лісоматеріали, оскільки війна майже зупинила будівництво всередині країни, а блокада росіянами чорноморських портів призвела до закриття азійських ринків для українського експорту, а логістика лісоматеріалів в Азію іншими каналами виявилася нерентабельною. При цьому ринок країн ЄС унаслідок рецесії виявився перенасиченим власною продукцією.
Як наслідок, в Україні 2022 року середньозважені біржові ціни на кругляк сосни впали більш як на 20%, тоді як собівартість заготівлі істотно зросла, зокрема, тільки паливо подорожчало вдвічі.
“Нам довелося проводити дуже гнучку політику, постійно перебувати в діалозі з бізнесом. Мало хто помітив, але цього року не тільки необроблена деревина, а й пиломатеріали вперше почали продаватися через відкриті аукціони. Ми повністю відмовилися від практики прямих договорів. У результаті вдалося втримати баланс: було зменшено, але збережено на прийнятному рівні рентабельність та обсяги заготівлі, а ринок та українські переробники забезпечені доступною сировиною”, – підсумував голова Держлісагентства.
