Мінфін США опублікував на своєму сайті правила, покликані обмежити американські інвестиції в технології, які можуть бути використані у військовій сфері Китаю і деяких інших країн.
«Країни, що викликають заклопотаність, використовують інвестиції США таким чином, що це може призвести до прискорення розроблення чутливих технологій і продуктів, які підривають інтереси нашої національної безпеки», – ідеться в повідомленні Білого дому з приводу публікації правил.
Правила забороняють громадянам США інвестувати в технології, які можуть загрожувати національній безпеці Америки, і вимагають повідомляти Мінфін про низку відповідних транзакцій.
У Білому домі зазначили, що «адміністрація прагне забезпечити безпеку Америки, перешкоджаючи Китайській Народній Республіці розвивати ключові технології, які мають вирішальне значення для модернізації її збройних сил».
У правилах згадуються напівпровідники, мікроелектроніка, квантові інформаційні технології, штучний інтелект, оскільки ці технології можуть стати основою для нових продуктів у військовій сфері.
«Інвестиції США, включно з такими нематеріальними вигодами, як управлінська допомога та доступ до інвестиційних і кадрових мереж, що часто супроводжують потоки капіталу, не повинні використовуватися для надання допомоги зацікавленим країнам у розвитку їхнього військового, розвідувального та кібернетичного потенціалу», – заявив помічник міністра фінансів з інвестиційної безпеки Пол Розен, якого цитує Мінфін.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні зросла в третьому кварталі на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 жовтня. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 22,6 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві в третьому кварталі зросла до 26,4 тис. грн, у Київській області – до 22,6 тис. грн, у Львівській області – до 22,5 тис. грн, у Закарпатській – 19,6 тис. грн, Івано-Франківській – 20,3 тис. грн, Одеській – 21,7 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 23,8 тис. грн/кв. м.
Окружний суд міста Гельсінкі задовольнив клопотання НАК «Нафтогаз України» і ще п’яти компаній групи та наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії, повідомила прес-служба компанії в понеділок. За її даними, йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.
«Це рішення – частина глобальної стратегії «Нафтогазу» щодо стягнення компенсації за шкоду, завдану захопленням активів компаній групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу», – наголошується в повідомленні.
У компанії уточнили, що це також перший публічно відомий успішний арешт активів за межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії через експропріацію майна в Криму 2014 року.
Рішення є проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь «Нафтогазу». При цьому передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення відсотки продовжують нараховуватися до повної виплати компенсації.
«Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати «Нафтогазу» кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас, ми робимо активні дії щодо виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи», – зазначив глава групи Олексій Чернишов.
У Фінляндії «Нафтогаз» pro bono представляють адвокати Мікко Леппа і Тату Яарінен з юридичної фірми HPP Attorneys за підтримки Covington&Burling, яка виступає провідним юридичним радником з координації міжнародних зусиль «Нафтогазу» щодо примусового виконання рішення.
Як повідомлялося, у жовтні 2016 року «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали арбітражний розгляд проти РФ щодо відшкодування збитків через захоплення їхніх активів у Криму, а у вересні 2017 року подали заяву до трибуналу при суді в Гаазі.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі у квітні 2023 року зобов’язав РФ сплатити НАК «Нафтогаз України» $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів компаній групи «Нафтогаз» в АР Крим 2014 року.
Комунальне підприємство «Київпастранс» заявило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) D2 200 од. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становила 1716 тис. грн, цінова пропозиція компанії 1710,8 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК «Гардіан» увійшла до його складу.
АВТОТРАНСПОРТ, Київпастранс, ОСЦПВ, СК "Гардіан", СТРАХУВАННЯ
Голова ЦВК Грузії Гіоргій Каландарішвілі оголосив підсумки парламентських виборів, що відбулися в суботу.
За його словами, опрацьовано дані з 3100 виборчих дільниць із загальної кількості 3111.
Він повідомив, що перемогу на виборах здобула керівна партія «Грузинська мрія», яка отримала підтримку 54,08% виборців. Далі йдуть чотири партії, які подолали 5% (прохідний бар’єр): «Коаліція за зміни» – 10,92%, “Єдиний національний рух” – 10,12%, “Сильна Грузія” – 8,72% і “За Грузію” – 7,76%.
Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні в розмірі SEK110 млн ($10,4 млн), які будуть використані для задоволення збільшених потреб напередодні зимового періоду, повідомляється на сайті шведського уряду в неділю.
«Росія націлилася на цивільну інфраструктуру і позбавила Україну значної частини тепло- та електропостачання. Звичайно, чим холодніше, тим серйозніші наслідки. Тому значна частина населення зазнає труднощів з опаленням своїх будинків і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив виділити 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні», – сказав міністр іноземного розвитку та зовнішньої торгівлі Беньямін Дуса.
Гуманітарний пакет розподіляється між чотирма організаціями. Український Червоний Хрест отримав SEK50 млн; у центрі уваги підтримки, серед іншого, гарантований доступ до тепла та електрики, роздача продуктів харчування, засобів гігієни, ліків і води. УВКБ ООН отримало SEK20 млн, Швеція зробить свій внесок у надання допомоги внутрішньо переміщеним особам у підготовці та захисті до і під час майбутньої зими. ПРООН отримала SEK30 млн на розмінування. ЮНФПА отримає SEK10 млн на задоволення потреб жінок у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, запобігання сексуальному та гендерному насильству та надання підтримки тим, хто став жертвою насильства.
Раніше, 17 жовтня, країни Північної Європи та Балтії презентували новий пакет підтримки України для ремонту пошкоджених і заміни зруйнованих енергетичних систем новими до настання зими. Внесок Швеції склав SEK320 млн ($30 млн).
«Цей пакет підтримки важливий для підтримки українського енергетичного сектору і допомагає підтримувати працездатність українського суспільства і тепло в українських будинках», – зазначив Дуса.
За даними уряду, до цього з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила загалом SEK57,4 млрд ($5,4 млрд) на підтримку України: гуманітарну, військову та фінансову підтримку, а також підтримку робіт із відновлення та реформ. З урахуванням нових пакетів підтримки загальний внесок Швеції становитиме понад SEK57,8 млрд.
Зокрема, в одному тільки 2024 році шведський уряд ухвалив рішення виділити загалом SEK1,8 млрд на додаткову підтримку української енергетики. Після двох пакетів допомоги в жовтні ця сума перевищила SEK2,2 млрд (понад $210 млн).
