Ринок короткострокової оренди житла в Болгарії з 20 травня 2026 року зіткнеться з більш жорстким регулюванням: нові загальноєвропейські правила вимагатимуть обов’язкової реєстрації об’єктів та обміну даними між платформами та державою, що може призвести до масового видалення нелегальних оголошень з Airbnb та Booking.com. Першоджерелом змін є Регламент ЄС 2024/1028 щодо збору та обміну даними про короткострокову оренду житла, який починає застосовуватися з 20 травня 2026 року. Його мета — підвищити прозорість сектору, спростити ідентифікацію орендодавців і надати національним властям інструмент для контролю за дотриманням місцевих вимог.
За оцінкою голови Болгарської асоціації туристичної нерухомості та інновацій Бориса Павлова, близько половини чинних оголошень про короткострокову оренду в Болгарії можуть зникнути з платформ, якщо власники не оформлять реєстрацію належним чином. Йдеться насамперед про тіньовий сегмент ринку, який працював без повної адміністративної та податкової легалізації.
Болгарське законодавство вже вимагає, щоб короткострокова оренда оформлялася як туристичне розміщення, а не як звичайна приватна здача житла. Для цього, як вказують галузеві роз’яснення, зазвичай необхідні муніципальна реєстрація, подання даних про гостей через систему ESTI та сплата туристичного податку. Нові правила ЄС посилюють контроль саме на рівні цифрових платформ, які будуть зобов’язані працювати тільки з коректно зареєстрованими об’єктами.
Для ринку нерухомості та туризму це означає подвійний ефект. З одного боку, частина пропозиції дійсно може зникнути з платформ вже в найближчі місяці, що підтримає ціни в легальному сегменті та посилить позиції професійних операторів. З іншого — більш жорстка фільтрація ринку має підвищити прозорість сектора, збір податків та передбачуваність правил для інвесторів.
На цьому тлі Болгарія входить у фазу більш формалізованого ринку короткострокової оренди, де ключовою перевагою стане не просто наявність об’єкта, а його повна відповідність вимогам місцевого та європейського регулювання.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, “цього року на конкурс надійшло 179 заявок від видавців з усього світу – фахівці Українського інституту книги отримали на 18 запитів більше, ніж торік. Технічний відбір пройшли 176 проєктів, які подали 119 видавців із 44 країн. За результатами оцінювання Експерта рада підтримала 100 проєктів перекладів. За планом, усі вони вийдуть вийдуть протягом цього року”, – йдеться в повідомленні Інституту.
Зазначається, що найбільше перекладів заплановано польською – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7, а далі йдуть чеська й німецька мови – по 6 видань, по 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.
“Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами. Крім названих, у переліку ще словацька, іспанська, литовська, латвійська та македонська – по 4 книжки, грецька, хорватська, болгарська і картвельська – по 3, шведська, азербайджанська, португальська, бенгалі – по 2. По одній книзі видадуть фінською, румунською, івритом, японською, естонською, угорською, данською, албанською і боснійською”, – розповіли в УІК.
В Інституті зазначили, що найбільше іноземних видавців зацікавила книга по сучасну війни “Гемінґвей нічого не знає” авторства Артур Дронь, зокрема її видадуть шведською, польською, литовською, англійською, словацькою, грузинською, французькою і португальською.
Крім того, містичний детектив “Я бачу, вас цікавить пітьма” Ілларіона Павлюка зможуть прочитати фінські, чеські, польські, румунські й азербайджанські читачі, а “Амадоку” Софії Андрухович беруться видати французькою, іспанською, литовською та азербайджанською.
Із детальним переліком проєктів-переможців можна ознайомитися за посилання: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1LqUVQOfAiPASGYxuIpLqJwjTnj3giqZsaIOWIYO2eRg/edit?gid=0#gid=0
Як повідомлялося, в рамках програми Translate Ukraine 2025 з’явилося 75 нових перекладів українських книг.
https://interfax.com.ua/news/culture/1156991.html
Як повідомляє Fixygen, АТ «КБ «Глобус» проведе загальні збори акціонерів 27 квітня 2026 року в дистанційному форматі. До переліку основних питань, що розглядатимуться, входять затвердження результатів діяльності банку, звітність, розподіл фінансового результату та рішення, що стосуються корпоративного управління. Банк розкриває відповідну інформацію у спеціальному розділі для акціонерів.
КБ «Глобус» зареєстровано Національним банком України 29 листопада 2007 року. Банк працює як універсальна комерційна установа, обслуговуючи корпоративних та приватних клієнтів.
https://www.fixygen.ua/news/20260406/kb-globus-priznachiv-zbori-aktsioneriv-na-27-kvitnya.html
Наглядова рада ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ, Київ) оголосила про продовження терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду голови правління НДУ, до 22 квітня включно.
«Для залучення ширшого кола кандидатів та проведення максимально прозорого й конкурентного відбору», – йдеться в оголошенні на сайті НДУ.
Згідно з ним, конкурсний відбір відбуватиметься у два етапи: на першому всі бажаючі подають документи для участі в конкурсі, а на другому з обраними кандидатами відбудуться співбесіди.
Після цього наглядова рада надасть рекомендації щодо кандидатури на посаду голови правління для розгляду на загальних зборах акціонерів НДУ, до компетенції яких належить прийняття цього рішення.
Зазначається, що кандидати, серед іншого, повинні мати стаж роботи керівником на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках не менше п’яти років і досконало володіти інформацією «щодо проблем і тенденцій розвитку ринку капіталу України, зокрема інфраструктури фондового ринку, законодавства щодо здійснення професійної діяльності, а також мати досвід роботи на іноземних ринках капіталу. На співбесіді їм доведеться коротко представити своє бачення стратегічного розвитку депозитарію в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, з червня 2021 року до кінця грудня 2025 року головою правління НДУ був Олексій Юдін, а зараз до завершення конкурсу ним є Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймала посаду заступника голови правління.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про початок реалізації меморандуму про співпрацю на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного в Римі в липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку та НКЦБФР. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління НДУ шляхом передачі державної частки в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків.
Ця холдингова компанія, у свою чергу, створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи — Розрахункового центру. Крім того, ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк — мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передачі йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосереднім власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку — відповідно 24,9903% та 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦБФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій перебували у власності 27 юридичних та 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка — 1,7151%.
АТ «Українська оборонна промисловість» 2 квітня оголосило тендер на послуги добровільного медичного страхування працівників.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 3,9 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій — 13 квітня.
Ціни на вторинне житло в Італії у першому кварталі 2026 року зросли на 1,5% порівняно з попереднім кварталом, а середня ціна пропозиції сягнула 1 891 євро за кв. м. Про це йдеться у звіті аналітичного підрозділу idealista.
Згідно з першоджерелом, зростання цін зафіксовано у 80% адміністративних центрів країни. Найпомітніші квартальні підвищення відбулися в Беллуно — на 8,7%, Кремоні — на 6,9% та Лекко — на 6,4%. Серед великих міст позитивну динаміку показали Барі, Кальярі, Рим, Болонья, Катанія та Флоренція, тоді як Неаполь продемонстрував невелике зниження на 0,4%.
Найдорожчим містом Італії, як і раніше, залишається Мілан з ціною 5 192 євро за кв. м. Далі йдуть Венеція — 4 897 євро за кв. м, Больцано — 4 869 євро, Флоренція — 4 602 євро та Болонья — 3 717 євро. Рим посідає шосте місце з рівнем 3 369 євро за кв. м. Найдоступнішими містами виявилися Кальтаніссетта — 653 євро за кв. м, Рагуза — 730 євро та Б’єлла — 752 євро.
На регіональному рівні зростання цін охопило майже всю країну. Зниження у квартальному вираженні зафіксовано лише в Молізе та Базилікаті, тоді як найсильніше зростання показали Валле-д’Аоста — 4%, Венето — 3%, а також Лігурія та Тоскана — по 2,2%. Найдорожчим регіоном залишається Трентіно-Альто-Адідже з EUR3 266 за кв. м, а найдешевшим — Молізе з EUR911 за кв. м.
Ринок зберігає позитивну динаміку на більшій частині території Італії, проте найближчими місяцями на нього можуть вплинути макроекономічні фактори, включаючи процентні ставки та інфляцію. При цьому сам індекс idealista базується на цінах пропозиції, опублікованих в оголошеннях, а не на фактичних цінах укладених угод. Методологія також виключає аукціонні об’єкти та атипові оголошення, а в якості базового показника використовується медіанна ціна.
