Обсяг виробленої в Китаї електроенергії в липні зріс на 2,5% порівняно з тим самим місяцем минулого року і становив рекордні 883,1 млрд кВт.год, за даними Державного статистичного управління.
У тому числі генерація на ГЕС підскочила на 36,2% (до 166,4 млрд кВт.год), на сонячних електростанціях – на 16,4%, на АЕС – на 4,3%. Тим часом виробництво електрики на ТЕС знизилося на 4,9% (до 574,9 млрд кВт.год).
У січні-липні в країні було вироблено 5,32 трлн кВт.год, що на 4,8% перевищує показник за аналогічний період 2023 року. При цьому виробництво на ТЕС підвищилося на 0,5% (до 3,58 трлн кВт.год). Як повідомлялося, обсяг вироблення електроенергії в КНР у 2023 році зріс на 5,2% – до 8,9 трлн кВт.год.
Індія в липні 2024 року імпортувала золота на $3,13 млрд, йдеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це на 11% менше, ніж у липні минулого року, але на 2% більше, ніж у червні поточного.
Попит на золото в Індії як цього року (сезон закупівель – серпень-грудень), так і в довгостроковій перспективі може істотно зрости завдяки зниженню митних зборів, зазначає аналітик World Gold Council Кавіта Чако. Мита на золото знижено з 15% до 6%, на Дорі – з 14,35% до 5,35% – такого різкого зниження ще не було. Причому протягом майже 11 років мита взагалі не опускалися нижче 10%. Зміни набули чинності з 24 липня.
Загалом за 7 місяців року імпорт золота в Індію склав $22,234 млрд, що на 12% більше за результат відповідного періоду минулого року. Індія є одним з найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт цинку за сім місяців цього року становив $120 тис. (а в липні – $21 тис.), тоді як у січні-липні минулого року він становив $86 тис.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України
Джерело: Open4Business.com.ua
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які становлять 26,5-27,5 грн/кг, що спричинено не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки складнощами з експортом, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«У серпні Україна експортувала лише 3-4 тис. тонн цукру, що є критично малим показником порівняно зі 100 тис. тонн, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», – зазначили аналітики.
Експерти очікують подальшого збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту, радять вони.
«У новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об’єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот», – констатували в “Пуску” і додали, що в новому сезоні ціни будуть низькими.
