Кількість реєстраційних дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно в першому кварталі 2024 року зросла на 38%, а у сфері бізнесу – на 23%, повідомив керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції Віктор Дубовик.
“Починаючи з 2020 року, я дотримуюся думки, що кількість реєстраційних дій є одним із важливих показників економічної активності в державі. Тому що більшість реєстраційних дій – це надходження до бюджету у вигляді адміністративного збору, виникнення нових прав та обов’язків у громадян і бізнесу, а також наявність попиту на послуги нотаріусів і державних реєстраторів”, – наводяться його слова на сайті Мін’юсту.
Дубовик уточнив, що за перші три місяці 2024 року було здійснено 2 млн 605,73 тис. реєстраційних дій щодо нерухомостіі 263,48 тис. – щодо бізнесу, тоді як за аналогічний період 2023 року – відповідно 1 млн 887,60 тис. і 214,26 тис.. Водночас, за його даними, кількість скарг, що надійшли на розгляд Офісу, у сфері нерухомості зросла ще істотніше – до 699 із 290 у першому кварталі минулого року, тоді як у сфері бізнесу ситуація, навпаки, покращилася: кількість скарг скоротилася до 115 зі 119.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян на полях Дубровницького форуму в Хорватії обговорили безпекову ситуацію в Європі та на Південному Кавказі.
“Я подякував Вірменії за участь у першому Саміті миру в Швейцарії та проінформував свого колегу про подальшу роботу з реалізації Формули миру на шляху до справедливого і сталого миру в Україні”, – написав Кулеба в соцмережі Х.
Міністри також зосередили увагу на шляхах поглиблення двосторонніх зв’язків та міжнародного співробітництва, особливо у світлі майбутнього членства України в ЄС.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, виступаючи на Дубровницькому форумі в суботу, запевнив у продовженні підтримки України і нагадав про вже надану допомогу Києву в різних сферах.
У своєму виступі Пленкович вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, “продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
“Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив хорватський прем’єр.
Він наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
“Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – наголосив Пленкович.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Погода в Україні в неділю, 30 червня, буде без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-21°, вдень 29-34°, у південних і центральних областях місцями 32-36°; на високогір’ї Карпат вночі 10-15°, вдень 22-27°.
У Києві 30 червня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі близько 20°, вдень 30-32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 30 червня найвища температура вдень була 34,1° у 1898 р., найнижча вночі 7,6° у 1894 р.
У перший день липня в Україні в західних областях дощі з грозами, вдень подекуди град і шквали 15-20 м/с, температура вночі 15-20°, вдень 27-32°.
На решті території спекотна погода без опадів, температура вночі 17-22°, вдень 30-34°, у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій областях місцями сильна спека 35-37°.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
У Києві 1 липня спекотна погода без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 20-22°, вдень 32-34°.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
