Міжнародний реєстр збитків, заподіяних агресією РФ проти України, розпочав прийом заяв ще за однією категорією – пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, повідомляє сайт президента України.
«Кожна подана заява – це не просто бюрократична дія, а внесок у відновлення справедливості і чіткий сигнал: жодна втрата, спричинена російською агресією, не залишиться без відповіді», – зазначила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Як зазначається, потерпілі можуть подати заяву про компенсацію за нежитлове нерухоме майно, знищене або пошкоджене після 24 лютого 2022 року. Зокрема, йдеться про офісні приміщення, магазини, склади та виробничі об’єкти. Подати відповідну заяву можна через веб-портал або додаток «Дія».
Зокрема, власнику приміщення буде відшкодовано повну вартість у разі знищення та витрати на ремонт або відновлення у разі пошкодження. На даний момент вже відкрито 10 категорій. Загалом Реєстр складатиметься з 43 категорій щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
“Крім пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, це пошкодження або знищення житла, смерть близького члена сім’ї, вимушене переміщення громадян всередині країни через російську агресію, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в результаті дій агресора, випадки сексуального насильства, вчиненого окупантами, тортури, жорстоке або принижуюче гідність поводження, незаконне утримання в полоні, примусова праця або служба”, – зазначили у відомстві.
Міжнародний Реєстр збитків – перший етап на шляху до міжнародного компенсаційного механізму. Наступним кроком стане створення Комісії з розгляду заяв, яка визначатиме конкретні суми компенсацій потерпілим. Після цього буде сформовано Компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати.
«Всього до Реєстру збитків надійшло вже близько 30 тис. заяв», – заявили на сайті глави держави.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт »Бориспіль” (Київ) 15 травня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 596,516 тис. грн. Забезпечення тендерної пропозиції не потрібне. Кінцевий термін подання пропозицій – 23 травня. Переможцем аналогічного тендеру в квітні цього року була СК року була СК «Євроінс Україна».
Випуск № 1 – травень 2025 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
На початку травня валютний ринок України увійшов у фазу контрольованої волатильності — за відсутності надмірного попиту, але з посиленням спекулятивних очікувань.
Загалом ситуація залишається відносно стабільною в сегменті долара США та напруженою — в сегменті євро.
Ключові факти та драйвери:
Ø Долар утримує тенденцію до помірного зниження — на його позиції тисне глобальна риторика про зниження ставки ФРС і стагнаційні ризики в економіці США.
Ø Євро, навпаки, продовжує зростання в ціні через кон’юнктурну силу європейської валюти, відкладений попит на імпорт і структурну зміну валютних переваг і уподобань бізнесу та населення в бік євро.
Ø Спред між купівлею та продажем євро зберігається на аномально високому рівні — до 1,5–2 грн, що сигналізує про підвищену нервозність операторів ринку й очікування подальшого руху.
Внутрішні чинники
Ø НБУ в травні продовжує політику обережного пом’якшення валютних обмежень: відновлено окремі форвардні операції для банків і клієнтів, розширено можливості фінансування закордонних представництв компаній і розрахунків корпоративними картками за кордоном. При цьому щомісячний ліміт 500 тис. грн поширено на більше категорій транзакцій, що частково знизить привабливість і вагу «сірих» каналів виведення капіталу — це додасть ринку прозорості, а статистика валютного ринку стане більш репрезентативною за рахунок коректного та повного відображення інформації про рух валют.
Ø Водночас валютні резерви НБУ зросли до рекордних $46,7 млрд (+10,1% за квітень), завдяки надходженню коштів від ЄС (програма ERA Loans) і Світового банку. Зменшення обсягів інтервенцій НБУ та чистої купівлі валюти населенням посилило стабільність на міжбанку та сприяло утриманню офіційного і ринкового курсів в межах прогнозних очікувань.
Ø Наближення періоду сплати податків, а також сезонна активізація операцій у сфері енергетики, імпортних закупівель енергоносіїв додадуть ринку ліквідності, але з високою імовірністю не призведуть до помітних курсових відхилень за умови збереження ключових поточних умов.
Ø Споживча інфляція у квітні почала сповільнюватись, і НБУ очікує на зниження до однознакових показників уже з літа. Це зменшує тиск на гривню, однак рівень базової інфляції та ризики тарифного шоку залишаються вагомими аргументами, аби передчасно не розслаблятися.
Міжнародні фактори
Ø На глобальному рівні ситуація залишається неоднозначною. ФРС не змінила облікової ставки, однак продовжує обмінюватися інформацією обережно, зважаючи на інфляційні ризики, безробіття та загрозу стагфляції через митну політику адміністрації Трампа. Сценарій «м’якого приземлення» залишається базовим, але непохитна глобальна довіра до долара поступово розмивається.
Ø Водночас євро консолідується як валюта, яку використовують дедалі більше під час розрахунків у світовій торгівлі. Потенційне посилення політичного центру ЄС, активізація економічного зростання в єврозоні, збільшення споживання європейської продукції в Україні, а також перехід багатьох контрактів на євро створюють стійкий довгостроковий попит.
Ø Фондові та сировинні ринки демонструють обережний оптимізм — інвестори фіксують прибутки після новин про можливу угоду між США та Великою Британією, а також зважають на ймовірне відновлення перемовин та хоча б тимчасове припинення російського вогню проти України. Втім, волатильність на ринках залишається високою — глобальний новинний фон не сприяє передбачуваності та стабілізації.
Огляд динаміки та прогноз курсу валют
Курс долара США: динаміка й аналіз
У травні курс долара до гривні продовжив рух у відносно вузькому коридорі, демонструючи незначну волатильність і стабільний попит. На ринку спостерігалося поступове зміцнення гривні на початку місяця.
Діапазон руху курсу в готівковому сегменті упродовж останніх чотирьох тижнів залишався у межах 41,00–41,90 грн/$ із піком 30 квітня, коли середній курс продажу в банках сягнув 41,89 грн/$, а купівлі — 41,21 грн/$. Цей рух був повністю синхронним із офіційним курсом НБУ, що свідчить про відповідність політики регулятора ринковим реаліям.
Водночас середні спреди між курсами купівлі-продажу залишаються стабільними (в межах 60–70 копійок), без суттєвого розширення, що підтверджує рівновагу на валютному ринку та достатню конкуренцію серед його операторів, зокрема в готівковому сегменті.
На міжбанку обсяги валютних операцій зменшились, але інтервенції НБУ також скоротилися, що дає підстави говорити про часткове самобалансування ринку без надмірної участі регулятора.
Технічну та психологічну підтримку ринку забезпечує зростання міжнародних резервів до $46,7 млрд (+10% у квітні), що формує додатковий запас стійкості для політики «керованої гнучкості».
На глобальному рівні долар залишається під тиском через побоювання стагфляції в економіці США. Незмінність ставки ФРС і заява Джерома Пауелла про відсутність достатніх підстав для зниження ставки найближчим часом стримують падіння долара, проте не формують передумов для його зміцнення. Така ситуація не створює жорсткого зовнішнього тиску на курс гривні.
Прогноз на найближчий період:
Ø Короткостроковий горизонт (2–4 тижні): збереження курсового діапазону 41,20–41,80 грн/$ із локальними коливаннями ±20 копійок під впливом ситуативних факторів за умови незмінності поточних обставин.
Ø Середньостроковий горизонт (2–4 місяці): курс може залишатися стабільним або зміститися до 41,80–42,50 грн/$ під впливом помірної девальвації. Серйозним психологічним фактором впливу на ринок може стати стабілізація безпекової ситуації, що буде драйвером активізації споживання та стимулом для пожвавлення бізнесу.
Ø Довгостроковий горизонт (6+ місяців): тренд на повільну девальвацію гривні зберігається, як і її базові передумови, особливо в умовах прогнозованого зменшення міжнародної допомоги у 2026 році та зростання бюджетного навантаження. Цільовий діапазон — 43,00–45,00 грн/$ у разі реалізації не найбільш сприятливого сценарію.
Курс євро
Курс євро до гривні у квітні — першій декаді травня демонстрував чітко виражену волатильну траєкторію. Починаючи з 15 квітня, євро стабільно зростав, досягнувши пікового значення 48,14 грн/євро наприкінці квітня. Це стало найвищою позначкою за останні 6 місяців. Після цього ринок почав коригуватись — уже в середині травня євро відкотився до 47,10 грн (продаж) та 46,20 грн (купівля).
Спред між курсами купівлі та продажу в готівковому сегменті до середини травня звузився з 2 грн до 0,6-1 грн, що є важливим індикатором зниження нервовості та непередбачуваності курсу, внаслідок чого оператори ринку перестали закладати в котирування підвищені ризикову й ажіотажну премії.
Наразі оператори ринку все ж залишають собі простір для маневру в очікуванні подальших коливань євро — на це вказує невелике відставання офіційного курсу від реальних ринкових котирувань. Спред курсів купівлі-продажу євро приблизно рівновіддалений щодо курсу НБУ на рівні 30-40 копійок, що у разі збереження тренда може говорити про очікування операторів валютного ринку в усіх сегментах стосовно зниження курсу євро найближчими тижнями.
Уповільнення економіки США, висока невизначеність у перемовинах щодо міжнародних митних угод, волатильність фондового та сировинних ринків і риторика ФРС — усе це грає на користь євро як відносно стабільної альтернативи долару і у глобальному, і в локальному українському вимірі.
Прогноз
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
У світлі зростання резервів НБУ, зниження споживчої інфляції, стабілізації ринку долара та збереження волатильності в парі євро/гривня, стратегія управління валютними ризиками має бути переглянута.
1. Ліквідність — понад усе.
Найближчі місяці залишатимуться періодом контрольованої волатильності. Першочергове завдання — забезпечити швидкий доступ до валютних коштів у будь-якому сценарії. Довгі депозити, малоліквідні активи та прив’язки до однієї валюти підвищують ризики. Усі інструменти — лише з можливістю оперативного перегляду або виведення.
2. Корекція частки євро.
Після стрімкого зростання та пікових значень у кінці квітня євро перейшов у фазу корекції. Потенціал для зростання зберігається в середньостроковій перспективі, однак зараз не момент для активного нарощування позицій. Слід пильно контролювати нові курсові імпульси, аби уникнути ризиків та вибрати вдалий момент для нових операцій.
3. Валютні інтервенції — маркер стабільності.
Обсяги інтервенцій НБУ — ознака здатності ринку до саморегуляції та балансу. Орієнтуйтесь на діапазони курсів без емоційних реакцій на новини: ринок дедалі менше реагує на поодинокі інформаційні вкиди та здобув до них певний імунітет.
4. Не прив’язуйтеся до фіксованих валютних «правил».
Девальваційні ризики гривні зберігаються, однак у короткостроковому періоді — курс демонструє стабільність. Це не причина позбавлятися долара, але й не підстава масово скуповувати валюту. Переходьте до сценарного планування: 3–4 альтернативні сценарії з адаптивним розподілом активів за кожного з них.
5. Обережність у коротких спекуляціях.
Особливо в парі EUR/UAH. Навіть у разі падіння курсу євро до 47 грн — маржа надто мала для комфортної гри. Потенційна прибутковість не відповідає ринковим ризикам без точного таймінгу та ліквідності. Більшості гравців краще утриматись від коротких ставок.
6. Контроль частки гривні.
Попри стабільність не варто накопичувати надлишкову гривневу ліквідність. Понад функціональний обсяг — одразу переводити в інструменти з фіксацією курсу (наприклад, у мультивалютну структуру або резерв).
7. Стежити за спредами — нова навичка.
На ринку євро саме спреди, а не абсолютне значення курсів, останніми тижнями стали головним маркером нервозності й очікувань операторів. Вони корисніші для прогнозу, ніж сам курс. У разі різкого розширення краще не входити у валюту, а у разі стискання — слід шукати зону комфорту для розміщень або коротких маневрів.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов» запустять на території Глибівської громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією, повідомила прес-служба громади.
“Запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону і сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення в перевезеннях між Україною та Європейським Союзом”, – стверджують у громаді.
Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій і спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм і європейською – 1435 мм. Термінал також прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Придбані та встановлені тензодатчики покликані забезпечити точний контроль ваги вантажів під час завантаження та розвантаження.
Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць.
Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нив’євський у Телеграм-каналі високо оцінив ініціативу громади, яка скористалася розробленим КСЕ у 2023 році техніко-економічним обґрунтуванням будівництва сухого порту на кордоні з Польщею.
«Результат був досить несподіваний, але приємний – такі проєкти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Тому що поліпшення і підвищення потужності сполучення з ЄС – це свого роду страховка проти »божевільного” сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошима платників податків, а тут результат – що все добре виглядає без підтримки”, – резюмував вчений.