Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в лютому 2024 року порівняно із січнем наростила обсяги експорту електроенергії в 12 разів, проте зменшила на третину обсяги імпорту, повідомила DiXi Group із посиланням на портал Energy map.
Як наголошується в її повідомленні в п’ятницю, загалом Україна експортувала 63,1 тис. МВт-год (у січні 5,2 тис. МВт-год – ЕР), з яких найбільше – 32% (20 тис. МВт-год) надійшли до Молдови. Ще 30% (19,1 тис. МВт-год) надійшли до Румунії, 20% (12,6 тис. МВт-год) – до Польщі, 14% (9 тис. МВт-год) – до Словаччини, 4% (2,4 тис. МВт-год) – до Угорщини, до якої постачання електроенергії було відновлено після дворічної перерви із введенням спільних аукціонів із розподілу перетинів.
Зазначається, що після 11 лютого експорт майже в усі дні перевищував імпорт.
Однак за результатами місяця імпорт був більшим за експорт на 21 МВт-год, склавши загалом 84,1 тис. МВт-год (на третину менше, ніж у січні, коли було 122,8 тис. МВт-год).
40% (33,6 тис. МВт-год) із цього обсягу надійшли зі Словаччини, 34% (28,7 тис. МВт-год) – із Румунії, 16% (13,6 тис. МВт-год) – із Польщі, 7% (6,2 тис. МВт-год) – із Молдови, 3% (2,1 тис. МВт-год) – з Угорщини.
Експерти DiXi Group звертають увагу, що в лютому 2023 року експорт не здійснювався взагалі, а імпорт був на 41% більшим – 141,8 тис. МВт-год.
Вони також зазначають, що минулого місяця Україна п’ять разів (2, 4, 27-29 лютого) отримувала аварійну допомогу з Польщі, яка викуповувала надлишки української електроенергії – загалом 5,9 тис. МВт-год.
7 лютого Україна як аварійну допомогу прийняла надлишкові 1,2 тис. МВт-год із Польщі.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
Польські прикордонники передали українській стороні інформацію про те, що польські фермери планують тимчасово припинити блокувати рух на пункті пропуску “Краковець” до 13 березня, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Але чи буде це дотримано, чи дійсно до 13 числа фактично розблокують напрямок пункту пропуску “Краковець”, – будемо бачити”, – сказав Демченко в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що станом на ранок 9 березня 2300 вантажівок перебувають у чергах на кордоні в усіх напрямках. Найскладніша ситуація, за даними Демченка, навпроти пункту пропуску “Ягодин” і “Шегині”.
“Фактично там фермери взагалі не пропускають вантажівки, які прямують у бік Польщі”, – зазначив Демченко.
Структура донорської допомоги Україні у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів України затвердив порядок використання коштів для часткової компенсації аграріям купівлі сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Цього року ми виділяємо 1 млрд грн на програму часткової компенсації аграріям, які купують сільгосптехніку нашого українського виробництва. Будемо компенсувати 25% вартості. Затверджуємо сьогодні відповідний порядок використання коштів і вдосконалюємо деякі елементи цієї програми”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
Від зазначив, що за оцінкою Міністерства економіки програма дасть змогу подвоїти частку вітчизняної сільгосптехніки на внутрішньому ринку.
“Імпорт зменшиться приблизно на 10%. Відбудеться переоснащення 4,5 тисяч виробників. Буде додатково створено близько 1 тисячі робочих місць, що своєю чергою дасть більше податків до бюджету”, – заявив прем’єр.
