Кількість декларацій, в яких згадується криптовалюта, росте рік до року. Понад 1,4 тисячі таких декларацій було подано за 2022 рік. Bitcoin, Ethereum та Tether користуються найбільшим попитом серед українських посадовців. Так, у 2022 році один з українських депутатів задекларував 121 біткоін на суму понад 195 млн грн.
1428 декларацій з криптовалютними активами подали українські чиновники за 2022 рік. Це майже удвічі більше, аніж у 2021 році: тоді крипта фігурувала у 788 деклараціях.
У деклараціях за 2021 рік найпопулярнішими криптовалютами серед українських чиновників були Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Ripple (XRP) тощо. У 2022 році топ-позиції радикально не змінилися: попитом так само користувались Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), також до трійки лідерів додався Tether (USDT).
Хто з українських чиновників задекларував найбільше криптовалюти?
Перш за все, варто зазначити, що декларанти подають свої активи як у гривневому еквіваленті, так й просто вказуючи кількість одиниць криптовалюти у власності.
Біткоїни / Bitcoin (BTC)
У 2021 році найбільшу сумму за біткоіни задекларувала директор КП “Теплопостачання міста Одеси” Ганна Позднякова — 53 млн грн. За рік першість перейняв заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергій Карпенко. У його власності знаходяться біткоіни в еквіваленті 41 млн грн.
Найбільшу кількість біткоінів за 2022 рік — 121 BTC — задекларував депутат Одеської облради Кузькевич Микита Дмитрович. У гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це понад 195 млн грн.
Ефіріум / Ethereum (ETH)
Посадовець з Дніпропетровщини Сергій Карпенко, який задекларував найбільшу кількість біткоінів, два роки поспіль також є рекордсменом за сумою за ефіріумів. В деклараціях за 2021 та 2022 роки чиновник зазначив, що володіє однаковою сумою еквіваленту за цю криптовалюту — 14,6 млн грн.
Криптодолари / Tether (USDT)
Найбільше криптодоларів або стейблкоїнів за 2021 задекларував заступник начальника департаменту Офіса Генерального прокурора Віталій Бровко — 774 500 одиниць. Цьому ж посадовцю належить рекорд за найбільшою сумою в еквіваленті — 20 млн грн.
Посадовець утримав першість й серед декларантів за 2022 рік. Кількість криптодоларів у його власності не змінилась, натомість їх вартість зросла до більш ніж 29 млн грн.
Водночас найбільшу суму за криптодолари/стейблкоїни задекларував директор департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Максим Кисельов — 25 млн грн.
Найбільші втрати у крипті
Також варто зазначити, що є декілька чиновників, які задекларували свої криптоактиви, проте вказали, що втратили до них доступ.
380.95 біткоїнів — рекордну суму серед українських посадовців — у 2021 році зазначив та втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага. В гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це близько 615 млн грн.
Найбільше ефіріума — 1 800 одиниць або понад 160 млн грн — належить депутату Подільської районної ради Одеської області Ігорю Осіпову. У 2021 та 2022 роках в своїх деклараціях посадовець зазначив, що втратив доступ до криптовалюти.
“Проаналізувавши велику кількість декларацій, перш за все, варто відзначити їх неякісне заповнення. Складається враження, що посадовці витрачають на декларації 5 хвилин в останній день подання. Попри те, що вже є спеціальний розділ, де необхідно вказувати статки у крипті, майже всі криптоволодіння заповнені по-різному, з помилками та у різних частинах декларацій.
Загалом з отриманої статистики видається, що володіння таким непрозорим активом, як криптовалюта, для чиновників не є чимось ризикованим або підозрілим. Адже кількість таких посадовців за останні два роки зросла майже у 2 рази”, — коментує засновник Опендатаботу Олексій Іванкін.
Контекст
Від початку повномасштабного вторгнення було тимчасово скасовано обов’язкову перевірку декларацій посадовців. Попри це, сам обов’язок посадовців звітувати про свій майновий стан та зміни в ньому скасовано не було.
Восени минулого року перевірки декларацій відновили. Тож українські посадовці мали надолужити неподане за попередній період (2021 та 2022 рр) до кінця січня 2024.
Термін подання декларацій за 2023 рік залишається звичайним — до квітня 2024 року.
Нагадаємо, що декларацію свого депутата можна перевірити за допомогою Опендатабот. Для цього додайте Опендатабот в улюблений месенджер та введіть ПІБ чиновника.
https://opendatabot.ua/analytics/crypto-officials-2022
Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області 13 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 240 тис. грн.
Документи приймаються до 20 лютого.
Де в Україні найбільше беруть та розривають шлюб?
Понад 186 тисяч шлюбів було зареєстровано в Україні у 2023 році за даними Міністерства юстиції України. Розлучень та шлюбних договорів побільшало, проте все одно менше, ніж до початку великої війни.
186 051 шлюб було зареєстровано через РАГС в Україні у 2023 році.
У перший рік повномасштабного вторгнення українці активно одружувались — на 4% більше, ніж у 2021, коли шлюб узяли 214 013 пар. Проте у 2023 одружень різко поменшало — аж на 16% за рік.
Загалом за останні 10 років нових родин поменшало в 1,6 разів.
Лідером за кількістю нових шлюбів у 2023 році став Київ — 21 802. Це на 14% менше, ніж у 2021 році. На другому місці Дніпропетровщина — 18 816 шлюбів. Замикає трійку лідерів Одещина — 13 740 нових сімей.
Єдиним регіоном, де нових сімей на другий рік повномасштабної війни побільшало, стала Харківщина: 10 977 одружень або +11%.
У порівнянні з періодом до початку великої війни, торік нових родин побільшало у центральних регіонах: Кіровоградщина (+28%), Житомирщина (+23%), Черкащина (+22%).
Водночас на заході країни напроти в середньому, на 20% менше пар беруть шлюб: Тернопільська (-24%), Закарпатська (-23%), Львівська (-20%). Антирекорд зафіксовано у Чернівецькій області — нових сімей поменшало аж на третину.
Після спаду у перший рік повномасштабної війни кількість розлучень через РАГС знову збільшилась на 35%. 24 108 розірвань шлюбу було зафіксовано торік. Проте це все ще на 18,5% менше, ніж у 2021 році.
Київ лідирує не лише за кількістю одружень, а й розірвань шлюбу — 3793 за минулий рік. На столицю припадає майже 16% від загальної кількості розлучень через РАГСи.
Суттєво збільшилась кількість розлучень у 2023 році порівняно з 2021 на Івано-Франківщині — +20%. А на Одещині, навпаки, минулоріч розпалося на чверть менше подружніх пар, ніж у 2021 році.
Проте варто розуміти, що ця статистика не є вичерпною. Розірвати шлюб у РАГСі можуть лише пари, які не мають неповнолітніх дітей або ж майнових претензій одне до одного. У решті випадків розлучення відбувається через суд й може тривати роками.
Кількість шлюбних договорів минулоріч зросла у 1,6 разів порівняно з першим роком великої війни. 2 586 договорів уклали торік — на третину менше, ніж у 2021 році.
Наразі на 72 шлюби припадає 1 шлюбний договір.
Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (у млн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
З 20 лютого польські фермери заблокують усі прикордонні переходи, а також транспортні вузли між Польщею та Україною, пише RMF FM.
“Будуть заблоковані не тільки прикордонні переходи, а й транспортні вузли, під’їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів”, – ідеться в комюніке профспілки фермерів “Солідарність”, яке цитує польське RMF FM.
Раніше, 9 лютого, “Солідарність” оголосила про 30-денний загальний страйк фермерів.
Польські аграрії заявляють, що протестують проти неконтрольованого припливу товарів з України до Польщі у зв’язку з відкриттям кордонів Європейським союзом. Вказується, що “відсутність регулювання ставить під сумнів рентабельність сільськогосподарського виробництва, переробки та інших галузей, пов’язаних із сільським господарством”.
“Тому на 20 лютого, в рамках 30-денного загального страйку фермерів, ми оголошуємо, що всі акції протесту будуть спрямовані на повну блокаду всіх польських прикордонних переходів з Україною і протести на місцях”, – повідомили фермери “Солідарності”.
