Комунальне підприємство «Міськзелентрест» (Одеса) оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендера, становила 567,814 тис. грн за очікуваної вартості 591,780 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Агропромислова група компаній «Новаагро Україна» (Харків) залучила 350 млн грн від Укрексімбанку для підтримки агровиробництва, повідомила прес-служба компанії у Фейсбуці.
«Група компаній «Новаагро» продовжує активно розвивати аграрний напрямок завдяки стратегічному партнерству з Укрексімбанком, який надав фінансування в розмірі 350 млн грн у вигляді траншових кредитних ліній і лімітів авалювання векселів аграрним компаніям групи», – йдеться в повідомленні.
Мета використання коштів – забезпечення посівної та збиральної кампанії, зокрема на нових площах у Харківській області, які увійшли до групи після придбання активів компанії AgroGeneration восени 2024 року.
У «Новаагро Україна» додали, що реалізована структура фінансування дасть змогу команді гнучко управляти фінансовими інструментами відповідно до сезонних і виробничих потреб.
ГК «Новаагро» працює на українському та міжнародному ринках з 2009 року. У її складі – чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур, вирощуванні, складському господарстві, виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна та гранульованих висівок, курячого м’яса.
«Новаагро» має п’ять елеваторів загальною потужністю одночасного зберігання понад 310 тис. тонн, комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), що випускає 200-300 тонн продукції на добу.
За даними Єдиного держреєстру, кінцевим бенефіціаром компанії «Новаагро Лімітед» є Сергій Полумісний.
Як повідомлялося, у жовтні ГК «Новаагро» завершила купівлю 56,9% акцій агрохолдингу AgroGeneration S.A.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виставлено на аукціон OpenMarket — завод з виробництва розчинної кави та кавових виробів, розташований у місті Чорноморськ Одеської області.
Об’єкт реалізується в межах виконавчого провадження.
До складу об’єкта входять:
Адреса об’єкта: Одеська область, м. Чорноморськ (колишній Іллічівськ), вул. Промислова, 14А.
Стартова ціна лоту (№573261): 78 484 341 грн.
Аукціон заплановано на 12 травня 2025 року.
«Ми продовжуємо надавати можливості для бізнесу придбати унікальні промислові об’єкти. Наш аукціон – це не лише інструмент повернення боргів, а й можливість дати друге життя подібним активам», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року.
Оскільки температура зростає, а країни згортають свої зусилля з декарбонізації, ми повинні зіткнутися з реальністю, яку центральні банки не в змозі виправити
Інфляція, по суті, є податком на споживання – і вона найсильніше б’є по бідних, оскільки вони споживають більшу частину своїх доходів, а багаті – меншу.
Це одна з причин занепокоєння щодо тарифів Дональда Трампа, які непропорційно вплинуть на бідних. Коли закінчиться 90-денна пауза щодо тарифів, можна очікувати, що ціни зростуть, і то значно.
Це пов’язано з тим, що, по-перше, в торгівлі домінують проміжні товари, а не готові, які перетинають кордони і по дорозі обкладаються митом кілька разів, що робить їх високоінфляційними. По-друге, хоча тарифи першої адміністрації Трампа можна було б легше поглинути за рахунок валютних курсів і виробників, тарифи такого масштабу поглинути неможливо. Виробники і споживачі повинні взяти на себе удар, а це означає зростання цін. Схоже, що бідні знову постраждають найбільше.
Але якби тарифи Трампа зникли назавжди, чи повернулися б ми до світу стабільних цін? Висновки з нашої нової книги « Інфляція: Посібник для тих, хто виграє, і тих,хто програє», свідчать, що це, на жаль, не так, і на це є три причини.
Перша – це те, як ми думаємо про інфляцію і як ми реагуємо на неї. Ми виділили чотири різні способи, якими громадськість та центральні банки говорили про причини та наслідки інфляції протягом останніх кількох років. Перша історія – це хрестоматійна ідея про те, що «уряд витрачає занадто багато грошей». Друга зосереджується на тому, що зарплати штовхають ціни вгору – історія з ринком праці. Обидві ці історії розглядають інфляцію як наслідок перевищення попиту над пропозицією. Споживачі вимагають занадто багато, тому що уряди кладуть занадто багато грошей в їхні кишені, а робітники вимагають вищих зарплат, незважаючи на відсутність значних покращень у продуктивності. Якщо виробництво не встигає за сплеском попиту, то неминучим наслідком буде зростання цін.
Дві інші історії, які ми визначили, розглядають інфляцію навпаки. Інфляцію спричинила пропозиція в економіці. Існує історія «шоків пропозиції», коли неочікувані події, такі як Covid або війна в Україні, підштовхують ціни до зростання, і вони залишаються такими, поки економіка не пристосується до них. І, нарешті, є історія про те, як корпорації на концентрованих ринках використовують інфляцію як прикриття для підвищення цін.
Існують докази на користь (і проти) всіх чотирьох причинних історій. Але політики, як правило, зосереджуються на перших двох. Як наслідок, центральні банки підвищили процентні ставки, що може бути ефективним для зниження інфляції, коли вона зумовлена попитом, але не може зробити багато, якщо інфляція спричинена екзогенним шоком, таким як Covid або війна.
Цікавим в інфляції 2020-х років було те, що останні дві історії – шоки пропозиції та опортуністичні корпорації – виявилися настільки ж, якщо не більш, важливими, ніж перші дві.
Але чи це все, що стосується майбутньої інфляції? Ні, і це підводить нас до причини номер два.
Адміністрація Трампа нещодавно оголосила війну дослідженням у сфері зміни клімату у федеральному уряді та у ширшій дослідницькій спільноті США, а також подвоїла тиск на бізнес-моделі, що базуються на викидах вуглецю. Але бажання позбутися проблеми не змусить її зникнути. Справжніми рушіями майбутньої інфляції є не лише тарифи, а й кліматична криза та згортання зусиль штатів щодо декарбонізації.
Зміна клімату вже впливає на ціни. Першим рушієм цього є страхові ринки. Поєднання масового зростання вартості збитків від посух, лісових пожеж і повеней призвело до того, що витрати на страхування різко зросли в багатьох країнах. Деякі страховики вирішили скоротити покриття в таких штатах США, як Каліфорнія і Флорида, в результаті чого ці штати опинилися на гачку за збитки, які вони ніколи не зможуть покрити. Усвідомлюючи це, перестраховики – компанії, які захищають страхові компанії – відбирають у страховиків їхнє покриття, що призводить до довгострокового зростання цін. Наслідки поширюються далеко за межі страхових ринків. У США неможливо отримати іпотеку чи будувати без страховки. Житла вже критично не вистачає. Ціни можуть тільки зростати.
Кліматична криза також має довгостроковий вплив на те, що ми їмо. Потсдамський інститут досліджень впливу клімату та Європейський центральний банк провели перші систематичні оцінки того, наскільки зміни клімату вплинуть на інфляцію через вплив на постачання продуктів харчування. Якщо припустити, що прогнозоване підвищення температури до 2035 року, яке, ймовірно, є заниженим, продовольча інфляція зросте на 0,92-3,23% на рік, тоді як загальна інфляція зросте від 0,32 до 1,18% на рік. Лісові пожежі в США та нещодавні тривалі посухи і неврожаї в Європі – це лише тонкий кінець цього інфляційного клину.
Нарешті, є питання про те, як інші реагують на те, що США порушують поточний світовий порядок. Націоналізація британської металургійної компанії, рішення про розширення аеропорту Хітроу, збільшення витрат на оборону – все це свідчить про те, що наші спроби декарбонізувати економіку відкладаються в довгий ящик в ім’я пристосування до цих нових реалій. США фактично відмовилися від спроб що-небудь з цим зробити і вирішили замість цього «бурити, крихітко, бурити».
Зелена угода ЄС вже мала проблеми з електоральною підтримкою, а рішення Трампа перемістили прагнення до переозброєння на перше місце в черзі пріоритетів. Тим часом китайська модель декарбонізації залежить від того, що всі інші купуватимуть її «зелені» технології, які, в свою чергу, побудовані з використанням величезної кількості вугілля. Будь-який довгостроковий фінансовий бонус, який ми могли б отримати завдяки нижчим витратам на встановлення більшої кількості відновлюваних джерел енергії та меншій шкоді для клімату, буде набагато меншим, ніж передбачалося навіть кілька років тому, оскільки ми відступаємо від декарбонізації.
Коротше кажучи, розглядати тарифи як джерело інфляції – це, мабуть, гарна ідея. Але, роблячи це, ми не повинні упускати з виду глибинні сили, які не можуть бути враховані жодними заходами центрального банку – і яким ми відмовляємося повністю протистояти.
https://www.theguardian.com/commentisfree/2025/apr/22/tariffs-inflation-climate-crisis
Національний банк зменшив продаж валюти на міжбанківському ринку минулого тижня на $221,77 млн, або на 41,4% – до $314,4 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті.
Згідно з нею, Нацбанк протягом минулого тижня навіть купив на ринку $10 млн, востаннє це було на початку березня, а загалом із початку року купівля становила $33,5 млн проти $10,24 млрд продажу.
Таким чином чисті валютні інтервенції НБУ за минулий тиждень впали на 43,2% – до $304,4 млн.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать про зміну ситуації на готівковому ринку валюти: вперше з початку року продаж валюти перевищував купівлю. З $19,7 млн у понеділок чисте сальдо продажу знижувалося до $8,3 млн у вівторок, $1,2 млн у середу і $3,0 млн у четвер.
Протягом минулого тижня офіційний курс гривні до долара був волатильним: з позначки 41,3879 грн/$1 у понеділок він зміцнився до 41,1753 грн/$1 грн у середу, після чого знову ослаб до 41,3955 грн/$1 наприкінці тижня.
На готівковому ринку гривня за тиждень подешевшала на 10-14 коп. із розширенням маржі: курс купівлі – до 40,95 грн/$1, тоді як продажу – до 41,10 грн/$1.
Як зазначають аналітики КИТ Group, на початку квітня валютний ринок України продовжував демонструвати відносну стабільність у сегменті долара та помітне посилення євро: курс долара знижується під впливом зовнішньої слабкості долара США, тоді як курс євро зростає як унаслідок глобального тренду, так і через структурний попит на євровалюту в Україні.
«Загалом валютний ринок України характеризується зростанням ліквідності, звуженням спредів і зменшенням волатильності щодо долара, що є свідченням формування відносної передбачуваності подальших курсових траєкторій», – вважають у КИТ Group.
Вони зазначили, що на внутрішньому ринку курси купівлі-продажу наблизилися до офіційного курсу НБУ: ринкові курси і купівлі, і продажу долара стали рухатися практично синхронно з офіційним, без істотних відхилень і рівновіддалено від офіційного – +\- 25 коп, що знижує волатильність ринку.
«У короткостроковому періоді (2-4 тижні) курс долара, найімовірніше, плавно рухатиметься в діапазоні 41,10-41,80 грн/$ з можливими коригуваннями в межах 20-30 копійок, пов’язаними із ситуативним попитом», – прогнозують у КИТ Group.
На їхню думку, середньострокова перспектива (2-4 місяці) передбачає можливість повернення до діапазону 41,80-42,50 грн/$ у разі зростання інфляції, імпортної активності або тиску на бюджет.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції в Угорщині та її тенденції в Угорщині за останні роки. У 2025 році інфляція в Угорщині продовжує знижуватися після рекордних показників 2022-2023 років. За даними на березень 2025 року, річна інфляція становила 4,7%, знизившись із 5,6% у лютому.
Основні чинники інфляції
Зниження інфляції зумовлено стабілізацією цін на продукти харчування та енергоносії. Однак зростання цін на оренду житла та послуги продовжує чинити тиск на загальний рівень цін
Заходи уряду та центрального банку
Центральний банк Угорщини зберігає ключову процентну ставку на рівні 6,5% для стримування інфляційного тиску. Уряд робить кроки з контролю цін у ключових секторах економіки.
Перспективи
Експертами очікується, що 2026 року інфляція продовжить знижуватися і досягне рівня близько 3,5%, наближаючись до цільових показників центрального банку
Рік Інфляція (%)
2000 9,79
2001 9,15
2002 5,26
2003 4,66
2004 6,75
2005 3,56
2006 3,90
2007 7,95
2008 6,06
2009 4,20
2010 4,87
2011 3,93
2012 5,66
2013 1,71
2014 – 0,23
2015 -0,07
2016 0,40
2017 2,35
2018 2,84
2019 3,37
2020 3,33
2021 5,11
2022 14,61
2023 17,13
2024 3,8
2025 4,7 (березень)
