ПрАТ «Інтер-Плюс» (раніше ПрАТ «СК “Інтер-Плюс”, Київ) буде перетворено на ТОВ “Інтерплюс Груп” (Київ), повідомило товариство в інформаційній системі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Таке рішення ухвалили акціонери на зборах 3 березня 2025 року.
Крім того, загальними зборами акціонерів затверджено порядок та умови здійснення перетворення, обрано персональний склад комісії з припинення, установлено порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення страхової діяльності ПрАТ «СК “Інтер-Плюс” і виключив компанію з Державного реєстру фінансових установ.
Раніше НБУ 1 квітня 2024 року надав СК «Інтер-Плюс» дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхових портфелів і погодив план виходу з ринку.
Страховий портфель СК «Інтер-Плюс» формувався за рахунок платежів зі страхування відповідальності перед третіми особами, страхування відповідальності власників повітряного, водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) – 76,8%, КАСКО – 6,1%, страхування медичних витрат – 5,8%.
Обсяг страхових премій становив 140,075 млн грн, сформовані страхові резерви – 13,006 млн грн.
Сплата всіх податків десяткою найкращих АЗС за кількістю заправних станцій за результатами 2024 року зросла на 40%, або на 3,1 млрд грн – до 10,4 млрд грн, повідомив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у фейсбуці.
«Для початку зупинимося на результатах топ-10 мереж за кількістю заправних станцій, на які припадає 54% продажів пального в країні. Під податками розуміємо ПДВ (без ПДВ на імпорт), податок на прибуток, ПДФО та ЄСВ», – написав він.
За словами експерта, виплата податків збільшилася, незважаючи на зниження продажів на 2,9%. Зокрема, сплата ПДВ склала 4,2 млрд грн, що на 55% більше за показник 2023 року.
«Серед іншого пояснюється дією пільгової ставки ПДВ 7% протягом першого півріччя 2023-го», – зазначив Куюн.
Зі сплати податку на прибуток минулого року було зафіксовано зростання на 32% – до 2,2 млрд грн.
Зі свого боку зарплатні податки ПДФО+ЄСВ зросли також на 32% – до 3,4 млрд грн. Середня офіційна зарплата по топ-50 збільшилася за рік до 17482 грн/міс. з 11853 грн/міс.
«Висновок. Ринок палива демонструє хорошу динаміку сплати податків за всіма пунктами, включно з такими проблемними, як податок на прибуток і зарплатні податки», – стверджує директор “А-95”.
Згідно з наданою діаграмою, за рівнем сплати податків на л пального лідирує мережа ОККО – 3,27 грн (роком раніше 2,39 грн), за якою йдуть Shell – 2,94 грн (2,21 грн) і UPG – 12,82 грн (1,67 грн).
У першій п’ятірці також WOG – 2,15 грн (1,25 грн) і AMIC – 1,94 грн (1,75 грн).
Другу п’ятірку становлять KLO – 1,78 грн (0,96 грн), «Авантаж 7» – 1,43 грн (1,02 грн), БРСМ-Нафта – 1,36 грн (1,09 грн), VST – 1,2 грн (0,88 грн) і MOTTO – 1,09 грн (0,53 грн).
На думку Куюна, збільшення сплати податків відбулося переважно через тиск з боку податкової служби, народних депутатів та експертного середовища. Водночас зберігається великий розрив між лідерами та аутсайдерами платників податків на паливному ринку, що вказує, по-перше, на втрати бюджету 2024 року та, по-друге, на потенціал збільшення бюджетних надходжень поточного року.
Національний банк України включив до Реєстру страхових посередників ТОВ «Страховий брокер “Інлекс” (Одеса) відповідно до поданої ним електронної заявки, повідомляється на сайті НБУ. При цьому додається, що НБУ виключив ТОВ «СБ “Інлекс” із Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів та анулював свідоцтво про включення до нього.
Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 7 березня 2025 року.
ТОВ «СБ “Інлекс” засновано в січні 2023 року. Статутний капітал – 500 тис. грн.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 10 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 145,470 тис. грн. Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається. Кінцевий термін подання пропозицій – 19 березня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Гардіан».
Військова агресія росії проти України має глибокий негативний вплив на світову продовольчу безпеку. Україна досі залишається важливою ланкою у світовому продовольчому ланцюжку, і відновлення її повноцінного сільськогосподарського виробництва та експортних можливостей є критично важливим для стабілізації світових продовольчих ринків та запобігання масштабній продовольчій кризі, пише SEEDS.
Про це у блозі на сайті громадської платформи Світ.UA, пише співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з агроекспорту зернових культур та логістики, галузевий лідер ГО Світ.UA Денис Василенко.
«Через війну Україна втратила значну частину своїх традиційних експортних маршрутів. Блокування чорноморських портів, руйнування транспортної інфраструктури та постійні загрози безпеці створили значні бар’єри для агроекспорту. Перебої в постачанні продовольства з України призвели до зростання світових цін на агропродукцію. Це особливо сильно вдарило по бідних країнах, які критично залежать від її імпорту.
Водночас з’явилися нові можливості для українських фермерів, зокрема скасування митних зборів у ЄС, що полегшило вихід на європейський ринок», – вважає Денис Василенко.
Ключові напрями експорту та нові можливості
Сільське господарство забезпечує значну частину ВВП країни та є ключовим фактором економічної стійкості. Повномасштабне вторгнення показало, наскільки важливо для України зберігати логістику, а особливо роботу морських шляхів та портів для стабільного постачання продукції на світові ринки.
«Основна мета нашої роботи — інтеграція українського зерна на європейський ринок. Експортний потенціал України на 2025 рік є дуже залежним від багатьох факторів, головним з яких є припинення війни та встановлення миру. У випадку позитивного сценарію, Україна має значний потенціал для відновлення та зростання експорту, використовуючи можливості євроінтеграції, міжнародної підтримки та внутрішніх реформ. За негативного сценарію наші експортні можливості будуть критично обмежені», – наголошує експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку
Проте ЄС залишається для України досі головним торгівельним партнером, підкреслив Денис Василенко.
«У січні 2025 року обсяг експорту до ЄС сягнув $1,8 млрд. 57% експорту нашого продовольства перетинає кордон ЄС, з них 52% залишається в країнах Євросоюзу. Нам вдалося вибити російські компанії з італійського ринку. Хоча все одно дуже важко конкурувати з ними по цінах. Тепер ринки Італії та Іспанії для нас відкриті, але потрібно там закріпитися. Не лише продукцією, яку ми туди продаємо. Потрібно мати гарну репутацію та якісно працювати на довгострокову перспективу.
Щодо світових ринків, то тут потрібно також наполегливо працювати та шукати можливості. Після того, як ми майже втратили Китай, Єгипет і Туреччину, африканські країни для нашої пшениці мають дуже велике значення. Зараз експорт в ці країни збільшився з 3% до 13%. Це гарна тенденція», – вважає співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
За його словами, блокування портів, руйнування інфраструктури, порушення транспортних шляхів, безпекові ризики – все це створює надзвичайні виклики для аграріїв.
«Війна кардинально змінила логістичні маршрути українського агроекспорту і призвела до пошуку альтернативних експортних шляхів (залізницею, річкою, через західні кордони). Для стабілізації експорту важливо мати ефективну логістичну стратегію, яка включає оптимізацію маршрутів, координацію з європейськими партнерами та залучення нових технологічних рішень у транспортуванні зерна.
Одним із ключових напрямків роботи ГО Світ.UA є адвокація українських виробників перед європейськими урядами та бізнес-спільнотою.
Організація активно працює над тим, щоб забезпечити стабільний доступ української агропродукції до ринків ЄС та підтримувати конкурентоспроможність наших фермерів. Крім того, ГО Світ.UA допомагає виробникам адаптувати свої логістичні процеси, шукає нові можливості для експорту та бере участь у створенні ефективних рішень для покращення агрологістики», – додає Денис Василенко.
Український аграрний експорт стикається з безпрецедентними викликами, але водночас отримує нові можливості, вважає експерт з агроекспорту зернових культур та логістики.
«Закріплення на європейському ринку, освоєння африканського напрямку, пошук нових логістичних рішень та ефективна стратегія просування продукції – ось ключові напрямки, що визначатимуть майбутнє українського агроекспорту.
Україна має всі шанси не лише зберегти, а й зміцнити свої позиції як одного з провідних гравців на світовому продовольчому ринку. І для цього необхідно не лише ефективно вирішувати логістичні питання, а й розбудовувати довгострокові стратегічні партнерства з країнами-імпортерами попри будь-які виклики», – переконаний Денис Василенко.
Туркменістан готовий експортувати природний газ до європейських країн, заявив Гурбангули Бердимухамедов – колишній глава країни і нинішній голова Народної ради. Він наголосив на стратегічній важливості співпраці з Європою у сфері енергоресурсів, зазначивши, що європейський ринок є одним із найбільших у світі.
Бердимухамедов привернув увагу до того, що Туркменістан посідає четверте місце у світовому рейтингу за запасами природного газу. «Наведу ще один конкретний приклад: за запасами газу родовище «Galkynyş» посідає перше місце у світі. Його запаси становлять 27,4 трильйона кубометрів. Ці цифри свідчать, що експортний потенціал нашої країни дає змогу задовольняти потреби в енергії не тільки власні, а й партнерів у регіоні та за його межами»,- сказав політик.
