Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зустрінеться в неділю з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити перспективи торговельної угоди між ЄС і США. Про це фон дер Ляйен повідомила на платформі X у п’ятницю ввечері.
«Після плідної розмови з президентом США ми домовилися зустрітися в Шотландії в неділю, щоб обговорити трансатлантичні торговельні відносини і те, як ми можемо підтримувати їх міцність», – написала фон дер Ляйен на X.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вдруге за тиждень зустрівся з експертами громадянського суспільства для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем.
Згідно з повідомленням Офісу віцепрем’єра, ключове питання порядку денного – обговорення поданого президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкту закону №13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
“Дякую вам за готовність до відкритого діалогу та співпраці. Завдяки, зокрема, вашій експертизі та попереднім консультаціям вдалося максимально швидко напрацювати проєкт законодавчих змін, спрямований відповісти на виклики та забезпечити інституційну незалежність антикорупційної системи”, – цитує Качку пресслужба.
Він наголосив, що така взаємодія державного сектору та громадянського суспільства вже стає системною, а також зазначив, що в планах подальша регулярна координація з представниками громадянського суспільства.
Зазначається, що під час зустрічі сторони обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожньою картою у сфері верховенства права – зокрема пов’язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку.
Як повідомлялося, 24 липня президент Володимиром Зеленським вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП.
У Грузії в п’ятницю розпочалися багатонаціональні військові навчання Agile Spirit (“Твердий дух”), які проводять на території республіки вже вдванадцяте. Навчання проводяться на базі “Крцанісі”, де розташований Спільний центр підготовки та оцінки НАТО-Грузія.
Навчання Agile Spirit 2025 проводяться у двох країнах – Грузії та Туреччині, що сприяє зміцненню регіонального співробітництва, повідомляє Міноборони Грузії.
Навчання почалися в Туреччині 21 липня спільною повітряно-десантною операцією США і Туреччини. У навчаннях, що відкрилися в Грузії, окрім військових Туреччини, США і Грузії, візьмуть участь військовослужбовці ще восьми країн.
На церемонії відкриття навчань командувач навчальним командуванням 7-ї армії США в Європі та Африці генерал Террі Тілліс заявив, що “це стратегічні навчання, які дають змогу підвищити оперативну сумісність військовослужбовців різних країн”.
.
Швейцарія зберігає рівень свого залучення до допомоги Україні у сфері гуманітарного реагування, незважаючи на глобальну рецесію донорської підтримки у світі, повідомив керівник відділу гуманітарної допомоги в Україні Швейцарського агентства з розвитку та співробітництва Серж Умов.
“Що стосується Швейцарії, я радий повідомити, що ми не скорочуємо наші гуманітарні зобов’язання. Наша допомога не така масштабна яку надавали США та надають інші європейські партнери. Але ми зберігаємо наше залучення щонайменше на наступні кілька років. Ми не плануємо скорочувати наші зусилля по гуманітарній допомозі Україні”, – сказав Серж Умов під час круглого столу “Гуманітарна діяльність у війні: захист персоналу, інновації та вплив на світову політику” в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
Водночас, за словами представника Швейцарського агентства, нинішня криза відкриває можливості для переосмислення підходів до гуманітарного реагування.
“Нам потрібно буде, і ми вже це робимо, змінити деякі речі в наших підходах і способі нашого функціонування. Кожна криза також відкриває нові можливості”, – додав він.
Одним із пріоритетних напрямів Умов назвав локалізацію гуманітарної допомоги та підтримку спроможності українських організацій.
Сербія ухвалила рішення репатріювати всі свої запаси золота, що зберігаються за кордоном, і перевести їх на територію країни. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела у фінансових колах. Загальна вартість активів оцінюється в близько 6 мільярдів доларів за поточними ринковими цінами.
За інформацією агентства, Сербія стане першою країною Східної Європи, яка наважилася на повне повернення резервів фізичного золота з таких традиційних сховищ, як Велика Британія, Швейцарія та США.
Рішення ухвалено на тлі посилення геополітичної нестабільності, інфляційного тиску і невизначеності на світових ринках. Сербська влада розглядає фізичне розміщення золота всередині країни як додаткову гарантію ліквідності та суверенітету, особливо в разі екстрених економічних або валютних потрясінь.
Станом на середину 2025 року, золотовалютні резерви Сербії становлять близько 25,3 мільярда євро, з яких:
– понад 40 тонн золота (в еквіваленті близько 2,7 млрд євро),
– інша частина – валютні активи, включно з євро, доларами і SDR (спеціальні права запозичення МВФ).
Традиційно значна частина сербських золотих запасів зберігалася в Банку Англії в Лондоні, одному з найбільших світових сховищ дорогоцінних металів. Цей банк обслуговує понад 30 держав, включно з Нідерландами, Німеччиною, Угорщиною та іншими, які також у різні роки робили часткове повернення золота.
Причини повернення пояснюються кількома ключовими міркуваннями:
– Гарантія фізичного контролю – в умовах можливих міжнародних санкцій, геополітичних ризиків або блокувань активів.
– Прецеденти блокувань – зокрема відмова Великої Британії передати золото Венесуелі, що посилило тривогу серед країн, що розвиваються.
– Посилення макрофінансової стійкості – фізичне золото всередині країни розглядається як інструмент стабілізації національної валюти в разі криз.
Репатріація золота – глобальний тренд останніх років. Подібні кроки робили:
– Німеччина – повернула понад 300 тонн золота з Парижа і Нью-Йорка;
– Угорщина – потроїла золоті резерви і перевезла їх у країну;
– Туреччина – репатріювала весь обсяг золота зі США у 2018 році.
Рішення Сербії повернути золото на свою територію – це не тільки фінансово-логічний крок, а й політичний сигнал, що відображає зростаючу роль суверенітету й автономії в управлінні державними активами. На тлі глобальної фрагментації економічних блоків і санкційних ризиків, навіть невеликі економіки прагнуть мінімізації зовнішньої залежності, особливо в питаннях, що стосуються ключових резервів.
https://t.me/relocationrs/1208
Понад 8 тисяч аграрних компаній було відкрито в Україні з 2021 року за даними Єдиного державного реєстру. Пік припав на рік напередодні повномасштабного вторгнення — тоді 2678 агробізнесів відкрились за рік. Водночас ще 3,4 тисячі компаній припинили свою діяльність з 2021 по 2025 рік. Найчастіше відкривають аграрний бізнес на Одещині, у Києві та на Львівщині. Ще понад 346 компаній за цей час релокувались в західні регіони.
8 644 агрокомпанії зареєстрували в Україні з 2021 року. Найактивнішим був 2021 рік — тоді з’явилося 2 678 компаній. З початком повномасштабного вторгнення кількість реєстрацій знизилась до 1 558. Втім вже з 2023-го аграрний сектор пожвавився: з’явилось 1 697 нових компаній за рік. 869 нових агропідприємств вже зареєстровано цьогоріч.
Водночас 3 416 аграрних підприємств закрилось з 2021 по 2025 роки в Україні. Найбільше припинень відбулося у 2021 році (1 070 компаній) та у 2024 році (685). Цьогоріч 536 агрокомпаній вирішили припинити свою діяльність.
Найбільше нових агрокомпаній зафіксовано в Одеській області — 612. Далі йдуть Київ (600), Львівська область (597), Вінницька (591) та Дніпропетровська (535). Найменше — у прифронтових Луганській області (40), Донецькій (101) та Запорізькій (147). Втім не вельми активно відкриваються аграрії й у Чернівецькій (120), та Закарпатській (171) областях.
Найбільше агрокомпаній закрилось на Одещині — 606. Також багато закриттів у Дніпропетровській (225), Хмельницькій (201), Київській (199) та Миколаївській (191) областях. Найменше закриттів — у Луганській (21), Донецькій (49), Івано-Франківській (49), а також у Києві (55).
1738 агрокомпаній релокувались до інших регіонів за цей час. З них 346 агробізнесів переїхали до західних областей України за останні 5 років. Майже половина релокантів, що вирішили переїхати на захід, обрали Львівщину як новий регіон для ведення бізнесу — 166 компаній. Попитом серед бізнесів, що змінюють свою прописку, також користуються Рівненська область (54 компанії), Волинська (39), Хмельницька (30) та Закарпатська (19).
Деякі агрокомпанії, що відкрились за цей час, впевнено нарощують статки.
● Фармзаат Україна — за 2024 рік дохід компанії виріс у 3,3 раза та сягнув 770 млн грн
● Нива-плюс — торік компанія заробила 530 млн грн, що у півтора раза більше, ніж у 2023.
● Агропромтехніка — дохід виріс у 2,7 раза за рік та склав 392 млн грн
● Краснопавлівський КХП — 308 млн грн, що в 1,3 рази більше, ніж у 2023
● Агрофірма Малинівська — за рік дохід компанії виріс у 2,8 раза, до 299 млн грн
https://opendatabot.ua/analytics/agro-in-war
