Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group

Випуск № 1 – червень 2025 року

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Перша половина червня 2025 року засвідчила продовження тренда відносної стабільності на валютному ринку України за відсутності різких шоків, значущих змін чи неочікуваних курсових стрибків. При цьому ринок перебуває в режимі настороженого очікування як з боку споживачів, так і з боку операторів.

Курс долара США зберігається в контрольованому діапазоні, демонструючи мінімальні зміни в межах так званої плаваючої стабільності. Це стало можливим завдяки системному впливу ключових чинників: високим валютним резервам, стриманому попиту з боку населення, помірній діловій активності та прогнозованим обсягам валютної пропозиції.

Євро ж у червні продовжив хвилеподібну динаміку, з тенденцією до повернення в зону зростання після незначної корекції в травні. Висока чутливість до глобального контексту, структурний попит на євровалюту під час бізнес-операцій, а також активізація обговорень в Європі щодо підвищення ролі євро в глобальному вимірі як противаги долару — все це утримує пару EUR/UAH у зоні підвищеної волатильності, а також примушує стежити за співвідношенням у парі EUR/USD.

Глобальний контекст

Першим значущим сигналом червня стало зниження Європейським центральним банком базової процентної ставки на 25 б. п. — перше послаблення з часів жорсткого антиінфляційного циклу. Рішення мало очікуваний характер, тому було вже частково закладене в ціни, що й пояснює відсутність негайного ефекту на курс євро.

Водночас цей крок може відкрити потенційний цикл зниження ставок у ЄС, що може позначитися на позиціях євро в довшій перспективі, особливо якщо ФРС США залишатиметься більш консервативною. Це може створити різницю прибутковості на користь долара, що потенційно зменшить привабливість євро для інвесторів і може тиснути на його курс у парі з доларом. У такому сценарії євро ризикує втратити частину здобутих позицій у довшій перспективі.

Водночас у США ключова ставка ФРС залишається без змін, а сама установа не дає чітких сигналів щодо зниження до кінця літа. Ринок сприймає це як ознаку внутрішньої невизначеності. Ускладнює прогнозування так званий персональний фактор Дональда Трампа, який часто робить суперечливі заяви або дії якого наражаються на судовий спротив, хоча вже зараз очевидний загальний фарватер його політичного підходу, що є джерелом нових ризикових очікувань: консервація протекціоністського курсу, ослаблення інституційної незалежності ФРС, радикальні фінансові ініціативи — всі перелічені фактори, включаючи внутрішній соціально-політичний спротив у США політиці нового президента, підживлюють довгостроковий тренд на поступову корозію безумовної довіри до долара.

Таким чином, попри відсутність миттєвих наслідків, позиційна боротьба між двома ключовими валютами світу — доларом і євро — входить у нову фазу стратегічного перегляду.

Внутрішній контекст

Національний банк України продовжив поступову валютну лібералізацію, розширивши перелік дозволених операцій для банків і бізнесу. Це є свідченням стабілізації внутрішнього валютного ринку, однак реальний ефект від цих змін буде оцінюватися не лише за обсягами репатрійованих доходів, але й за реакцією потенційних інвесторів — чи вважатимуть вони такі зміни сигналом до повернення капіталів в Україну.

З іншого боку, упорядкування операцій з валютними ОВДП, які дозволяли бізнесу обходити обмеження НБУ на придбання валюти, є яскравим свідченням прагнення національного регулятора зберігати контроль за операціями з валютою та прикривати шпарини її квазілегального перетікання різними каналами.

Ключовим чинником довгострокової невизначеності залишається структура й обсяги міжнародної підтримки на 2026 рік. Відсутність гарантій довгострокового міжнародного фінансування та нечітке виконання Україною взятих на себе зобов’язань або їхня спірна ефективність можуть створити небезпечний мікс із фіскальних ризиків і чинити тиск на курсові очікування. Ринок і гравці, природно, починають враховувати ці фактори у своїх сценаріях.

Це може знайти своє відображення не лише у валютних прогнозах, але й в розрахунку цін імпортерів і виробників з урахуванням подальшої девальвації гривні та в прагненні населення і бізнесу до накопичення валюти, що матиме широкий спектр довгострокових наслідків для стабільності національної валюти та макроекономічних індикаторів.

Загалом ситуація на валютному ринку залишається спокійною, проте зростає роль прогнозних чинників — насамперед глобальних політичних ризиків і довгострокових очікувань щодо фінансової підтримки. Український ринок дедалі більше живе у форматі стратегічного балансування між поточною стабільністю та майбутньою невизначеністю.

Курс долара США: динаміка й аналіз

У червні курс долара до гривні зберігає стабільність із невеликою низхідною динамікою. Упродовж останніх 30 днів середній курс продажу долара в банках утримувався на рівні 41,75–41,78 грн/$. Курс купівлі коливався неподалік відміток 41,15–41,22 грн/$, а офіційний курс НБУ — біля позначок 41,50–41,55 грн/$.

Протягом останнього тижня відбулося незначне зниження всіх трьох ключових показників: офіційний курс повернувся до рівня 41,447 грн/$, курс купівлі — до 41,16 грн/$, продажу — до 41,70 грн/$.

Основний акцент — спостереження за спредами: курс продажу майже весь останній час «притиснутий» до офіційного курсу НБУ, а от курс купівлі демонструє більше відхилення від нього і рухається нижче. Це свідчить про збереження стабільного попиту з боку населення та бізнесу на готівкову валюту, з одночасним небажанням операторів скуповувати долар дорожче. Це свідчення того, що оператори валютного ринку не очікують зростання курсу поза межі звичних невеликих коливань і не закладають у ціни долара ризикову або ажіотажну премію. Така поведінка ринку сигналізує про спокій і рівновагу, помірну ліквідність і відсутність факторів психологічного тиску.

Ключові фактори впливу:

  • Стриманий попит на готівкову валюту: традиційна літня сезонність, зниження ділової активності та податковий період частково знижують навантаження на курс.
  • Стабільна політика НБУ: курс НБУ коливається мінімально та зберігає статус релевантного орієнтира для ринку.
  • Відносна стабільність резервів і відсутність різких негативних сигналів щодо зовнішнього фінансування: зменшують спекулятивні очікування та є ефективним запобіжником від тиску на валютний ринок психологічними факторами й ажіотажним попитом.

Прогноз:

  • Короткостроково (2–4 тижні): очікується утримання курсу долара в діапазоні 41,10–41,80 грн/$, без сильних розривів у спредах.
  • Середньостроково (2–4 місяці): імовірне повернення в межі 42,00–42,50 грн/$ у разі активізації імпорту, зростання витрат бюджету або пришвидшення інфляції.
  • Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій — плавна девальвація гривні до 43,00–45,00 грн/$ на фоні можливої нестачі зовнішнього фінансування у 2026 році та тиску на бюджет.

Курс євро: динаміка й аналіз

У червні курс євро до гривні продовжив чітко виражену висхідну траєкторію, зберігаючи статус найбільш волатильної валютної пари на українському ринку. За останні 30 календарних днів євро стабільно зростав: середній курс продажу в банках піднявся з рівня 46,90 грн до 48,20–48,30 грн/євро станом на середину червня. Найбільш різкий рух відбувся між 12 і 13 червня, коли ринковий курс продажу стрибнув одразу на понад 50 копійок і наступного дня його «догнав» офіційний курс НБУ. Це явище свідчить про синхронізацію ринку та регулятора не лише в очікуваннях щодо подальшого зміцнення євро, але й у встановленні цін на ринку й офіційного курсового індикатора.

Водночас курс купівлі євро операторами валютного ринку демонстрував більш плавну динаміку та не повторив темпи зростання курсу продажу. Як наслідок — помітне розширення спреду між купівлею та продажем: з 60–70 копійок до понад 1 грн. Такий розрив є індикатором підвищеної нервозності операторів ринку: фінансові установи за умов волатильності намагаються захистити себе від курсових ризиків, закладаючи додаткову маржу як індикатор очікуваної нестабільності.

Прогноз:

Короткостроково (2–4 тижні): високі шанси на консолідацію в межах 47,80–48,50 грн/євро із ситуативними коливаннями залежно від дій НБУ, зовнішніх новин і настроїв на ринку.

Середньостроково (2–4 місяці): у разі відсутності зовнішніх шоків євро має потенціал зростання до 49,00–49,50 грн/євро, особливо з огляду на структурний попит в Україні, перехід багатьох контрактів на євровалюту та фокус населення на новому ельдорадо, що може принести курсову премію та виправдати очікування стосовно довгострокового зростання заощаджень.

Довгостроково (6+ місяців): євро зберігає потенціал до подальшого укріплення, особливо в контексті глобальної перебудови валютних пріоритетів і внутрішньої переорієнтації українського бізнесу. Однак волатильність залишатиметься високою, тож частку цієї валюти в портфелях рекомендується постійно контролювати. З огляду на комбінацію багатьох факторів невизначеності ми не оприлюднюємо довгострокового прогнозу щодо курсу євро.

Рекомендації для бізнесу й інвесторів

Перша половина червня демонструє збереження стабільності на валютному ринку в сегменті долара та повернення хвилеподібної динаміки пари євро/гривня. Усе це відбувається на тлі поступової валютної лібералізації в Україні та нової фази глобального перетягування інвесторської довіри між доларом і євро. У такому середовищі валютна стратегія має зберігати гнучкість, адаптивність і повинна бути розрахованою за кількома різними сценаріями розвитку подій.

Ліквідність — передусім. Усі валютні активи варто тримати в інструментах із можливістю швидкого реагування. Строкові депозити, облігації без можливості дострокового виходу чи прив’язка до однієї валюти — потенційні пастки. Найближчими місяцями варто фокусуватись не на дохідності, а на збереженні можливості для оперативного маневру.

Євро — стрімке зростання змінилось на обережну турбулентність. Після відчутного стрибка в червні ринок уже врахував значну частину новин і значущих для єврозони подій. Якщо потрібно переформатувати частку цієї валюти у портфелі — краще це робити поступово, коли звужуються спреди.

Долар — все ще важливий елемент захисту. Поточна стабільність не означає, що долар втратив свої функції та принади. Навпаки, у середньо- та довгостроковому горизонті його варто тримати в портфелі: восени чи взимку ймовірний девальваційний тренд для гривні, який винагородить терплячих тримачів долара з міцними нервами.

Спреди — головний маркер для рішень. Якщо в парі USD/UAH спреди стабільні, то в EUR/UAH — вони знову розширюються. Це свідчить про повернення нервозності та невизначеності: коли оператори закладають у курс додаткову маржу, це сигнал не поспішати. Коли спред стискається — це час для аналізу щодо входу.

Фіксовані валютні орієнтири — під забороною. Курсова передбачуваність останніх тижнів — не основа для шаблонних дій чи надмірного оптимізму. Продовжуйте працювати із 3–4 сценаріями руху курсу та тестуйте, як працюватиме ваша структура активів за умови кожного з них.

Гривня — не тримайте більше, ніж треба. Вона поки стабільна, але надмірне накопичення гривневих коштів створює ризики. Гривневу масу понад операційний запас варто перекладати у будь-яку із надійних валют або прив’язані до них інструменти.

Валютна лібералізація — радше сигнал, ніж інструкція до дій. Сигнали НБУ про пом’якшення обмежень важливі, але поки що це більше символічний крок. Реальний ефект буде помітний ближче до осені. Інвесторам і бізнесу варто не лише стежити за кроками з лібералізації, але й пам’ятати про можливість зворотних дій регулятора, якщо курсовий сценарій змусить його повернутися до обмежень. Можливо, слід подумати про вихід у найменш залежні від дій держави валютні інструменти — готівку чи стейблкоїни на основі надійних валют.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

 

, ,

9 водіїв вже позбавили прав через порушення військового обліку цьогоріч

Вже 9 водіїв обмежили у праві кермувати авто через порушення правил військового обліку цьогоріч. Майже усі прийняті рішення ухвалив Новоград-Волинський міськрайонний суд на Житомирщині. Від початку поточного року у судах розглядалось ще 59 справ щодо позбавлення водійських прав через порушення військового обліку.

Щонайменше 59 судових справ щодо обмеження права на керування авто через порушення правил військового обліку цьогоріч, знайдено за допомогою пошуковика по судовому реєстру Бабуся.

У січні 2025 року суд вперше задовольнив позов ТЦК та позбавив водія можливості кермувати авто, проте таких рішень побільшало. Наразі 9 водіїв тимчасово обмежили у праві керування транспортними засобами через порушення правил військового обліку — допоки вони не виконають вимоги ТЦК або ж як ця вимога не буде відкликана.

Варто зазначити, що усі рішення, окрім першого, ухвалив Новоград-Волинський міськрайонний суд на Житомирщині.

Нагадаємо, що судові рішення у таких справах повністю знеособлені — у них не зазначаються сторони процесу, що не дає можливості перевірити на наявність справи щодо себе.

Від початку року в Єдиному державному реєстрі боржників відкрито понад 17 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку. Перевірити наявність у вас штрафу можна в Опендатаботі.

https://opendatabot.ua/analytics/tck-auto-ban

,

5 громадян України загинули після ракетної атаки Ірану проти Ізраїлю

За попередньою інформацією посольства України в Ізраїлі, 14 червня в результаті масованої ракетної атаки Ірану проти Ізраїлю і попадання ракети в житловий будинок в м. Бат-Ям загинули п’ятеро громадян України, серед яких троє неповнолітніх дітей, повідомили в українському МЗС.
За даними відомства, особи загиблих наразі встановлюються.
Українські дипломати та консули перебувають у тісному контакті з ізраїльською поліцією та іншими службами з метою ідентифікації та організації процедури репатріації тіл загиблих.

 

, , ,

Від Гази до України та Ірану: обіцянка Трампа стати «миротворцем» розвалилася

У своїй інавгураційній промові в січні цього року Дональд Трамп заявив, що його найголовнішим досягненням буде роль «миротворця та об’єднувача», пообіцявши, що США «покладуть край усім війнам і принесуть новий дух єдності у світ, який був сповнений гніву, насильства та абсолютно непередбачуваний».

П’ять місяців по тому, на початку другого терміну його президентства, ми спостерігаємо вражаюче крах цих високих прагнень.

Президент, який обіцяв покласти край глобальним конфліктам – включаючи той, який, за його словами, він мав намір вирішити протягом перших 24 годин свого президентства, – натомість став свідком їх ескалації, зокрема нещодавнього загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.

Хронологія останнього конфлікту вкотре свідчить про разючу невідповідність між амбіціями Трампа та реальністю: хвиля ізраїльських авіаударів сталася лише за кілька годин після того, як Трамп закликав Ізраїль не нападати на Іран.

Марко Рубіо, держсекретар Трампа, намагався описати ізраїльську атаку як «односторонню», наголосивши, що США «не брали участі в ударах по Ірану», але Трамп наполягав, що він був добре поінформований про плани Ізраїлю, і попередив, що подальші атаки будуть «ще жорстокішими».

Посланець Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф, який став головним дипломатичним переговорником Трампа на Близькому Сході та в Україні, як повідомляється, все ще планує поїхати до Оману цього вікенду для переговорів щодо ядерної програми Тегерана, але, як видається, іранці навряд чи візьмуть у них участь.

Заплутана програма Трампа щодо миру була в хаосі ще задовго до атак у четвер.

Перемир’я в Газі, яке його адміністрація допомогла укласти, провалилося за кілька тижнів, Ізраїль відновив масові бомбардування і ввів тримісячну повну блокаду гуманітарної допомоги на цю територію, де кількість загиблих вже перевищила 55 000 осіб.

В Україні, де Трамп колись хвалився, що покладе край конфлікту в перший день свого повернення на посаду, російські війська продовжують літній наступ, вперше за три роки увійшовши в Дніпропетровську область і накопичуючи додаткові сили, що свідчить про те, що Путін не зацікавлений у мирних ініціативах Трампа і має намір розширювати війну.

Тим часом раптове оголошення Трампом про припинення вогню між Індією та Пакистаном викликало бурхливу реакцію в Нью-Делі, де офіційні особи заперечили його твердження про посередництво в укладенні угоди.

І хоча міністр оборони Піт Хегсет визнав перед Конгресом, що Пентагон розробив плани на випадок надзвичайних ситуацій для захоплення Гренландії та Панами військовим шляхом, незрозуміло, як територіальні завоювання вписуються в визначення Трампа про встановлення миру.

За перший термін його президентства не було закінчено жодної війни, ледь не спалахнув конфлікт з Іраном, а його головним «мирним» досягненням стали угоди Авраама, які нормалізували відносини між Ізраїлем і країнами, які й так не воювали з ним.

Частина привабливості Трампа для виборців полягала саме в обіцянці уникнути закордонних конфліктів. На трибунах під час перегляду інавгурації прихильники розповіли Guardian, як вони цінують його стриманість у військових діях і підтримують його підхід «Америка понад усе», який ставить внутрішні проблеми вище за міжнародну допомогу та втручання. Існує думка, що для Трампа мир – це не відсутність конфліктів, а дистанція Вашингтона від них.

Існує одне потенційно оптимістичне тлумачення останніх ударів по Ірану. Алекс Ватанка, директор з питань Ірану в Інституті Близького Сходу у Вашингтоні, припустив, що атака Ізраїлю може бути обдуманим ризиком, щоб змусити Іран піти на серйозні переговори. Теорія полягає в тому, що Ізраїль переконав Трампа дозволити обмежені удари, які б чинили тиск на Тегеран, не спричиняючи зміни режиму, по суті використовуючи військові дії для відновлення застряглої дипломатії. У п’ятницю Трамп припустив, що удар по Ірану міг навіть підвищити шанси на укладення ядерної угоди.

«Це навряд чи поверне Іран за стіл переговорів», – сказав Ендрю Борен, виконавчий директор з глобальної безпеки Flashpoint і колишній співробітник офісу директора національної розвідки США. «Це знаменує початок ще одного швидко розширюваного осередку напруженості в глобальному контексті нової гібридної холодної війни, яка буде вестися як на землі, так і в найтемніших куточках Інтернету».

Успіх цієї стратегії повністю залежить від реакції Ірану. Режим може або повернутися до переговорів, покаявшись, або взагалі відмовитися від дипломатії і ще агресивніше прагнути до створення ядерної зброї. Перші ознаки вказують на те, що Тегеран може бути не в примирливому настрої після бомбардування своїх об’єктів і вбивства лідерів.

Але навіть якщо більш оптимістичні прогнози виявляться правильними, це не змінить загальної ситуації: всі великі конфлікти, які Трамп успадкував або обіцяв вирішити, загострилися за його президентства.

Трамп обіцяв бути миротворцем. Натомість він веде кілька воєн, а його дипломатичні ініціативи руйнуються на очах. Від Гази до України та Ірану світ здається більш нестабільним і небезпечним, ніж п’ять місяців тому, коли він складав присягу.

Розуміння того, що відбувається на Близькому Сході, є важливішим ніж будь-коли.

Завдання Guardian – розшифрувати це, і завдяки репортерам, які цілодобово передають останні новини, ми маємо всі можливості надавати вичерпні, перевірені факти репортажі, щоб допомогти нам усім зрозуміти події, що змінюють світову політику. Але без вашої підтримки ми не зможемо цього зробити.

На відміну від багатьох інших, Guardian не має акціонерів і мільярдерів, які фінансують нас. Ми покладаємося на щедрість наших читачів, чия підтримка допомагає нашим кореспондентам залишатися на місцях і робити репортажі, вільні від комерційного чи політичного впливу.

Ми розуміємо, що не всі можуть дозволити собі платити за новини, але якщо ви можете, чи можемо ми розраховувати на вашу підтримку в цей небезпечний час? Ось три вагомі причини, щоб вирішити підтримати нас сьогодні:

1. Наша якісна журналістська розслідування є силою, що контролює владу.

2. Ми незалежні і не маємо мільярдерів-власників, які контролюють нашу діяльність, тому ваші гроші безпосередньо фінансують нашу журналістику.

3. Це не коштує багато і займає менше часу, ніж прочитати це повідомлення.

Вибір щомісячної підтримки має найбільший вплив, що означає, що ми можемо продовжувати висвітлювати події з усіх боків: конфлікт, тяжке становище постраждалих і те, що все це означає для майбутнього Близького Сходу та світу.

https://www.theguardian.com/us-news/2025/jun/14/trump-gaza-ukraine-iran-israel

 

, , ,

Глобальна перестрахувальна компанія Swiss Re назвала найсмертоноснішу природну небезпеку

Екстремальна спека зараз становить більшу загрозу для людського життя, ніж повені, землетруси та урагани разом узяті, повідомляється на сайті Reinsurance News з посиланням на нещодавно опублікований звіт глобальної перестрахувальної компанії Swiss Re (Цюріх, Швейцарія) SONAR за 2025 рік. У щорічному звіті, який відстежує нові ризики, що впливають на страховиків і глобальні системи, екстремальна спека вважається основною проблемою не тільки через її вплив на здоров’я, але і на різні галузі промисловості та інфраструктуру.

За даними Swiss Re, щорічно в результаті екстремальної спеки гине до півмільйона людей, що перевищує сукупний показник смертності від інших великих стихійних лих.

«Надзвичайна спека раніше вважалася »невидимою небезпекою”, оскільки її наслідки не такі очевидні, як у випадку з іншими природними лихами. З огляду на чітку тенденцію до більш тривалих і спекотних хвиль спеки важливо, щоб ми висвітлили справжню ціну для людського життя, нашої економіки, інфраструктури, сільського господарства та системи охорони здоров’я”, – підкреслює головний економіст групи Swiss Re Жером Егелі, слова якого наведені в повідомленні.

Дані підтверджують це зміщення. Так, у липні 2024 року спостерігалися три найспекотніші дні поспіль за всю історію спостережень у світі. У Сполучених Штатах хвилі спеки потроїлися з 1960-х років, причому кожна хвиля тепер триває на цілий день довше і майже на один градус Цельсія вище.

Вплив на здоров’я населення стає все більш очевидним: щорічно через екстремальну спеку фіксується близько 480 тис. випадків смерті. До того ж вона може призвести до виснаження, теплового удару і відмови органів, а також погіршити хронічні серцево-судинні та респіраторні захворювання. Найбільш вразливими категоріями є люди похилого віку та вагітні жінки.

Swiss Re вказує на те, що наслідки виходять далеко за межі здоров’я. Зокрема, хвилі спеки в поєднанні з сильним вітром різко збільшують ймовірність лісових пожеж. Так, за останнє десятиліття страхові збитки, пов’язані з лісовими пожежами в усьому світі, досягли майже $78,5 млрд.

У звіті також визначені критичні точки впливу в ключових галузях промисловості. Наприклад, телекомунікаційний сектор схильний до перебоїв, оскільки підвищення температури загрожує функціонуванню центрів обробки даних і фізичних мереж, включаючи наземні кабелі.

 

, ,

Дефіцит зовнішньої торгівлі України продовжує зростати – статистика

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-квітні 2025 року зросло на 48,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $11,512 млрд з $7,755 млрд, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).

Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно з січнем-квітнем 2024 року скоротився на 6,9% – до $13,312 млрд, тоді як імпорт зріс на 12,6% – до $24,824 млрд.

Статведомство уточнило, що в квітні-2025 року в порівнянні з березнем-2025 року сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,4% – до $3,369 млрд, імпорту – на 2,3%, до $6,529 млрд.

Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в квітні 2025 року було від’ємним і склало $3,161 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,163 млрд.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом у січні-лютому 2025 року склав 0,54 (у січні-квітні 2024 року – 0,65).

Держстат повідомив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.

Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз української та світової економіки, детальніше тут –

https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=0Cstf1AY9xZ4Dxxx

 

, , ,