ПАТ «Укрнафта» 27 листопада оголосило тендер на послуги страхування від нещасного випадку на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг -142,8 тис. грн.
Документи приймаються до 9 грудня.
Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 pln, період з 01.08.2024 по 31.08.2024)
Open4Business.com.ua
Азіатський банк розвитку виділить $250 млн у рамках політичних заходів для підтримки зусиль Уряду Узбекистану, спрямованих на зміцнення інституційних основ для кліматичного переходу, посилення інтеграції та узгодження пріоритетів щодо адаптації до зміни клімату та прискорення заходів із пом’якшення наслідків кліматичних змін.
Програма прискорення кліматичного переходу надасть підтримку Уряду Узбекистану у трьох напрямах реформ: зміцнення інституцій та управління державними фінансами; підвищення стійкості до змін клімату в управлінні водними і земельними ресурсами, сільському господарстві та системах соціального захисту; прискорення переходу до низьковуглецевої економіки у таких секторах, як транспорт і енергетика.
Ця програма, яка є першим програмним заходом АБР у боротьбі зі зміною клімату в Центральній Азії, відповідає оновленому Національно визначеному внеску (НВВ), Стратегічним рамкам переходу до “зеленої економіки” до 2030 року та Стратегії партнерства АБР із країною для Узбекистану на 2024–2028 роки.
«Програма надає пріоритет декарбонізації економіки та підвищенню стійкості до природних катастроф і зміни клімату, водночас підтримуючи вразливі верстви населення», – сказав Генеральний директор АБР по Центральній і Західній Азії Євген Жуков. – «Узбекистан входить до числа найбільш енергоємних економік світу, тому програма підтримає зусилля уряду щодо скорочення викидів парникових газів на одиницю ВВП на 35% до 2030 року. Скорочення буде досягнуто завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії та підвищенню енергоефективності».
Національний банк України (НБУ) після зниження офіційного курсу гривні в понеділок на 12 коп. опустив його у вівторок ще на 7 коп. – до 41,5035 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
“Валютний ринок України залишається під тиском психологічних чинників, хоча фундаментальні макроекономічні показники поки що не дають підстав для формування сильного девальваційного тиску і стрибкоподібної зміни курсів”, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики КИТ Group.
Водночас у подальшому вони очікують плавної девальвації гривні. Зокрема, згідно з прогнозом КИТ Group, офіційний курс національної валюти до долара США до кінця листопада залишатиметься в межах 41-42 грн/$1 за умови збереження поточного стану макроекономіки та безпекової ситуації.
До кінця цього року аналітики прогнозують ослаблення гривні до 43 грн/$1, причиною цього, за їхніми словами, може стати сезонний попит на іноземну валюту.
Нацбанк встановив довідковий курс на 12:00 цього дня на рівні 41,4815 грн/$1 порівняно із 41,4087 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку у вівторок зріс на 8 коп. як під час купівлі, так і під час продажу, до 41,68 грн/$1 і 41,75 грн/$1 відповідно.
З початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,2%, або на 3,50 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,5%, або на 4,93 грн.
Закладений у державний бюджет-2025 середньорічний показник 45 грн/$1 аналітики КИТ Group розцінюють як реалістичний і зазначають, що він передбачає коливання курсу в діапазоні 44-46 грн/$1.
Міжнародні резерви України в жовтні, за попередніми оцінками НБУ, скоротилися на 6%, або на $2,32 млрд, – до $36 млрд 578 млн, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) знизилися на $3,11 млрд, або на 12,2%, – до $22 млрд 437 млн.
Як показують нещодавні опитування, жителі Південної Кореї залишаються широко налаштованими проти прямих поставок зброї Україні, незважаючи на нові міжнародні запити Києва та столиць союзників після того, як стало відомо, що північнокорейські війська допомагають Росії.
Україна звернулася до Сеула з проханням про надання різних видів озброєнь, і Сеул відповів, що може розглянути можливість надання такої допомоги в залежності від майбутніх кроків Росії та Північної Кореї.
Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим зустрілася з президентом Південної Кореї Юн Сок Йолом у середу, повідомив офіс Юна, на тлі повідомлень у ЗМІ про те, що метою візиту було отримати підтримку у вигляді зброї.
«Ні урядові Південної Кореї, який планує постачання зброї в Україну», – було написано на плакаті, який тримала невелика група протестувальників, що зібралася біля офісу Юна в столиці.
Обидві сторони домовилися продовжувати обмін інформацією про відправку військ Північної Кореї до Росії, а також про обмін технологіями та зброєю між ними, йдеться в заяві офісу Юна.
Делегація також зустрілася з радником з питань національної безпеки Сеула Шин Вон Сіком і міністром оборони Кім Йонг Хюном та обговорила співпрацю між Сеулом і Києвом.
Україна планує надіслати Сеулу детальний запит про надання зброї, включаючи артилерію та систему протиповітряної оборони, заявив президент Володимир Зеленський в жовтневому інтерв’ю південнокорейській телекомпанії KBS.
Західний дипломат повідомив Reuters, що кулуарні дискусії були зосереджені на системах протиповітряної оборони, призначених для збивання літаків і ракет, але перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США цього місяця внесла невизначеність у ці переговори.
Юн, який вже бореться з рекордно низьким рейтингом довіри через внутрішні скандали, стикається з широкою опозицією південнокорейської громадськості до ідеї озброєння України, як показують опитування.
Більшість південнокорейців розглядають зростаючі військові зв’язки між Пхеньяном і Москвою як загрозу, як показало жовтневе опитування Gallup Korea, але 82% виступають проти надання військової допомоги, в тому числі зброї.
«Для південнокорейського уряду буде менше користі від продовження підтримки (військової допомоги), коли внутрішня підтримка буде незначною, а відносини з наступним урядом США можуть погіршитися», – сказав Ян Ук, аналітик Інституту політичних досліджень “Асан”.
Низький рейтинг довіри до Юна, а також слабка підтримка громадськості щодо постачання зброї є тягарем, який підриває його мандат у сфері зовнішньої політики, додав він.
Громадськість, яка здебільшого не відчуває серйозності війни в Україні, швидше за все, зосередиться на негативних наслідках у разі прямого втручання Півдня, сказав Ян.
На відміну від сусідньої Японії, яка також уникає прямого озброєння Києва, Південна Корея є одним з найбільших світових експортерів зброї і уклала великі і вигідні оборонні угоди з сусідами України.
Південна Корея надала Україні машини для розмінування, бронежилети та іншу нелетальну допомогу і не виключає постачання зброї Києву, особливо після того, як Сеул і Вашингтон повідомили про відправку тисяч північнокорейських військових до Росії.
Головна опозиційна Демократична партія (ДП) розкритикувала уряд за те, що він не виключає надання допомоги зброєю, і закликала його шукати схвалення таких рішень у парламенті.
ДП має більшість у парламенті після переконливої перемоги на квітневих виборах, але експерти кажуть, що президент може обійти парламент і надати летальну зброю іншій країні в обхід нього.
В інтерв’ю російському інформаційному агентству ТАСС заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що зв’язки між Сеулом і Москвою будуть «повністю зруйновані», якщо Південна Корея постачатиме зброю Україні.
Росія повинна спочатку запитати себе, що вона надає Північній Кореї в обмін на відправку військ Пхеньяну і як це загрожує безпеці Південної Кореї, заявив високопоставлений представник південнокорейського МЗС на брифінгу в середу, відповідаючи на запитання про коментарі.
Реакція Сеула залежить від дій Росії та Північної Кореї, додав чиновник на умовах анонімності.
https://www.reuters.com/world/south-koreans-remain-opposed-sending-arms-ukraine-2024-11-27/
