Ухвалення законопроекту «Про систему страхування військових ризиків» №12372 у нинішньому вигляді викличе низку негативних наслідків, вважає генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняховський. Керівник АСБ ставить питання про доцільність створення Державного агентства зі страхування військових ризиків, оскільки значну частину його функцій здебільшого вже давно виконують страхові компанії, які з середини 2022 року почали успішно впроваджувати нові програми такого страхування.
Зокрема, на його думку, законопроєкт не дає змоги всім охочим підприємцям і громадянам скористатися такою державною програмою, збільшує витрати дефіцитного держбюджету на внесок до статутного фонду Державного агентства зі страхування військових ризиків (від 8 млрд грн). А також передбачає високі витрати на підтримку діяльності Агентства, оскільки для його роботи необхідно мати велику кількість співробітників і структурних підрозділів як у повноцінної страхової компанії. Крім того, безпосередньо договори страхування або перестрахування в системі страхування військових ризиків можуть укладатися за участю страхових посередників (ними можуть виступати страхові агенти, зокрема банки).
Також спірними положеннями законопроєкту, на його думку, є обмежене коло об’єктів, а саме майно, передане банкам у заставу/іпотеку, протягом усього строку дії договору та об’єкти житлового будівництва протягом усього періоду нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту. І обмеження територій, де можна страхувати військові ризики. При цьому передбачено можливість автоматичного припинення чинного договору страхування для об’єктів, розташування яких припало на територію підвищеного ризику.
На думку В’ячеслава Черняховського, деякі норми законопроєкту не відповідають міжнародним практикам у частині страхування: «По-перше, обов’язковість страхування майна без згоди їхніх власників – це нетиповий підхід. Зазвичай власник самостійно розпоряджається ним, зокрема й у питаннях страхового захисту. Таке страхування застосовується лише в деяких країнах і тільки в найнебезпечніших регіонах (наприклад, страхування від землетрусів у Туреччині). По-друге, зазвичай при страхуванні катастрофічних ризиків держава надає допомогу шляхом спеціального перестрахування на пільгових умовах зниження страхових тарифів. Прикладом може бути американська програма страхування від повеней», – зазначає він.
За словами Черняховського, АСБ пропонує інші підходи до розширення системи страхування військових ризиків, а саме: створення і впровадження програми часткового субсидування державою добровільного страхування військових ризиків з можливістю доступу всіх підприємств і громадян до такого механізму. Замість створення Державної агенції можна зобов’язати Експортно-кредитну агенцію, яка має за статутом таке право, перестрахувати воєнні ризики, які передаватимуть страхові компанії, за заздалегідь визначеними умовами та правилами.
США хочуть обміняти подальшу військову та фінансову допомогу Україні на доступ до величезних запасів рідкоземельних металів. Але деякі з них, можливо, вже перебувають під контролем Росії, і ЄС також претендує на свою частку.
Президент США Дональд Трамп висунув нові умови щодо подальшої фінансової та військової допомоги Україні.
У понеділок він заявив журналістам, що Вашингтон продовжить допомагати Україні у відбитті російської агресії лише в обмін на рідкоземельні корисні копалини.
Київ вже дав зрозуміти, що готовий обміняти доступ до цих цінних природних ресурсів на підтримку Заходу. Фактично, це був один із пунктів «плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, який він представив наприкінці минулого року, коли ще не було зрозуміло, хто займе Білий дім у 2025 році.
У той час Зеленський вів переговори з Трампом і пообіцяв будь-якій країні, яка готова підтримати Київ, «повернення інвестицій», зроблених у його країну. Презентуючи свій план, він також згадав про багаті природні ресурси України, які становлять «трильйони доларів США життєво важливих металів».
Незамінні в сучасній промисловості
Рідкоземельні мінерали необхідні для виробництва багатьох сучасних пристроїв, таких як смартфони, електромобілі та інші високотехнологічні продукти. Вони незамінні у виробництві зброї та аерокосмічній промисловості.
Наразі Китай контролює левову частку промислово використовуваних рідкоземельних мінералів у світі. Згідно з нещодавнім звітом
Всесвітнього економічного форуму, це покриває близько 40% потреб Європейського Союзу (ЄС) у цих ресурсах. Серед інших ключових постачальників – Австралія, Південна Африка, Канада і Бразилія.
Щоб зменшити свою залежність від Китаю, США і ЄС роками спільно працюють над розширенням і збільшенням виробництва життєво важливих ресурсів в інших країнах. До таких металів належать, перш за все, уран, титан, літій, графіт, нікель і алюміній.
Минулого року дослідження
Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки показало, що ринок критично важливих мінералів «подвоївся до понад 320 мільярдів доларів [308,7 мільярда євро] за останні п’ять років і, як передбачається, подвоїться ще раз протягом наступних п’яти».
Величезне багатство критично важливих мінералів
Експерти НАТО також зазначили, що «стратегічне значення критично важливих матеріалів України неможливо переоцінити», стверджуючи, що країна може стати ключовим постачальником рідкоземельних мінералів, в тому числі титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Ці величезні запаси можуть «зробити значний внесок у глобальний ланцюжок поставок для багатьох, якщо не для всіх» провідних галузей промисловості.
Запаси титану в Україні вважаються найбільшими в Європі і становлять близько 7% світових запасів. Це одна з небагатьох країн, що видобувають титан, який є ключовим ресурсом, наприклад, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
Україна також володіє одними з найбільших відомих запасів літію в Європі, які оцінюються приблизно в 500 000 тонн. Цей матеріал є критично важливим для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.
Україна також є п’ятим найбільшим у світі виробником галію, який використовується для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Нарешті, Україна є критично важливим постачальником газу неону, необхідного для виробництва напівпровідників.
У звіті Всесвітнього економічного форуму також зазначається, що Європейська комісія визначила Україну як потенційного постачальника понад 20 критично важливих видів сировини. Єврокомісія рекомендувала Європі продовжувати заохочувати Україну до експорту цих матеріалів і дійшла висновку, що вступ України до ЄС може зміцнити європейську економіку.
Україна – важлива частина ресурсної стратегії ЄС
Київ, схоже, добре усвідомлює свою ключову позицію як потенційного глобального постачальника критично важливих мінералів, необхідних для ключових галузей промисловості. На конференції, присвяченій стратегічним ресурсам, колишній міністр інфраструктури України, співзасновник інвестиційного аналітичного центру «Будуємо Україну» Олександр Кубраков зазначив, що «ми володіємо критично важливими ресурсами, ми стратегічно добре позиціоновані в контексті ЄС, наша логістична інфраструктура добре розвинена, і ми дуже компетентні у відкритті та експлуатації ресурсів».
Але критики кажуть, що оптимальні умови для видобутку критично важливих корисних копалин потребують державного нагляду, стабільної нормативно-правової бази, економічно прийнятної податкової політики та інвестицій. Невідомо, чи зможуть США, якщо вони отримають доступ до деяких критично важливих природних ресурсів України, навіть ініціювати такі структурні зміни.
Тим часом, влада в Києві вже звітує про перші кроки та конкретні плани: «Наразі ми оприлюднюємо дані про ці корисні копалини і розробили багато нормативно-правових заходів», – сказала Олена Крамаренко, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Вона додала, що стратегічною метою є «інтеграція України в ресурсну стратегію ЄС».
Деякі заповідники окуповані Росією
Найбільшою перешкодою для видобутку рідкоземельних мінералів в Україні залишається агресивна війна Росії. Немає достовірних даних про те, скільки родовищ рідкісних мінералів перебуває під російським контролем або в небезпечній близькості до лінії фронту.
Українські експерти розповіли DW, що, на їхню думку, Росія може намагатися отримати контроль щонайменше над двома родовищами літію. З чотирьох відомих в Україні родовищ лише два точно перебувають під українським контролем.
Території Запорізької та Донецької областей, де розташовані інші два родовища, наразі перебувають під російською окупацією.
https://www.dw.com/en/ukraines-rare-earths-are-key-to-its-bargaining-power/a-71531476
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, рідкоземельні корисні копалини
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати щонайменше EUR1,5 млрд ($1,56 млрд) цьогоріч для підтримки економіки та бізнесу України під час війни, пише Reuters у четвер із посиланням на президента банку Оділь Рено-Бассо.
За її словами, банк зосередиться на приватному секторі України, особливо на енергетиці після неодноразових російських атак на енергомережу та іншу інфраструктуру. «Наш план полягає в тому, щоб продовжувати цей рівень інвестицій. Як мінімум, ми прагнемо отримати 1,5 мільярда євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше…, ми це зробимо», – сказала Рено-Бассо журналістам.
Вона також повідомила, що діяльність банку орієнтована на попит, і ЄБРР готовий збільшити свої інвестиції в Україну приблизно до EUR3 млрд на рік після закінчення війни.
Рено-Бассо додала, що енергетичний сектор України був одним із ключових пріоритетів цього року, а також у майбутньому, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати двигуном приватних інвестицій після закінчення війни.
«Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе більшу активність у країні – це справді стимулюватиме динаміку зростання», – сказала вона.
Як повідомлялося, Рено-Бассо в четвер під час візиту до Києва зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами. Вони обговорили банківську сферу, логістику, а також підтримку українців.
Від початку повномасштабного вторгнення ЄБРР виділив Україні EUR6,2 млрд, зокрема, EUR2,4 млрд минулого року.
Ракета-носій Falcon 9 у суботу вивела на орбіту партію з 21 міні-супутника для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
«У суботу 8 лютого о 14:18 за східним часом (о 21:18 за Києвом) ракета-носій Falcon 9 запустила на низьку навколоземну орбіту 21 супутник Starlink, зокрема 13 із можливістю прямого доступу до стільникового зв’язку», – ідеться в повідомленні на сайті компанії.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовувався 17-й раз, після відділення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas в Атлантиці.
З травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 7,8 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 6,9 тис. апаратів перебувають на орбіті в робочому стані.
Компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 75 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запросив на неформальну зустріч у дипломатичну резиденцію послів іноземних держав, які володіють українською мовою.
«Сьогодні зібрали в дипломатичній резиденції іноземних послів, які володіють українською. Наш знак поваги до тих, хто ставиться з повагою до нас. Вдячний главам дипмісій за розмову про популяризацію нашої культури, а також про справедливий мир», – написав він у соцмережі Х.
З прапорів країн, прикладених до повідомлення, можна зрозуміти, що запрошені були глави дипломатичних місій таких країн, як Азербайджан, Канада, Хорватія, Німеччина, Велика Британія, Ватикан, Латвія, Чорногорія, Палестинські території, Сербія, Словенія, Іспанія, Туркменістан, Узбекистан, Алжир, Болгарія і Польща.
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю на борту літака Air Force One заявив, що, хоче укласти з президентом України Володимиром Зеленським угоду на $500 млн про доступ до рідкісноземельних мінералів і природного газу в Україні в обмін на гарантії безпеки в будь-якому потенційному мирному врегулюванні, повідомляє в суботу The New York Post.
Як пише видання, також у літаку був присутній радник із національної безпеки Майк Волтц, звертаючись до якого, Трамп сказав: «Давайте продовжимо ці зустрічі. Вони хочуть зустрітися. Щодня гинуть люди. Вбивають молодих красивих солдатів. Молоді люди, як мої сини. З обох сторін. По всьому полю бою».
Зазначається, що віцепрезидент Венс зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським на Мюнхенській конференції з безпеки наступного тижня.
Трамп сказав, що говорив телефоном із Володимиром Путіним, намагаючись домовитися про припинення війни в Україні.
«Я краще не буду говорити», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання, скільки разів говорили два лідери. Але він вважає, що Путіну «не байдуже» вбивство на полі бою.
