ПАТ “Укрнафта” приєдналося до Глобального договору ООН, повідомив керівник компанії Сергій Корецький.
“Важливий етап в історії “Укрнафти” – підприємство приєдналося до Глобального договору ООН в Україні – локальної мережі найбільшої глобальної ініціативи, що об’єднує провідні компанії світу та України навколо спільних цінностей сталого розвитку”, – написав він у своєму Facebook у вівторок.
За словами Корецького, сучасна компанія в сучасному світі має розуміти відповідальність як перед суспільством, так і перед довкіллям та чітко дотримуватися найвищих стандартів у своїй роботі.
“Партнерство з Глобальним договором ООН в Україні допоможе “Укрнафті” чітко слідувати його 10 принципам задля досягнення Цілей сталого розвитку ООН та сприяти досягненню 17 Цілей сталого розвитку – заради формування сильного, сталого й відповідального суспільства”, – пояснив глава компанії, додавши, що це захист прав людини, справедливі принципи праці, екологічні стандарти та нульова толерантність до корупції.
Він наголосив, що таким чином “Укрнафта” ще раз підтвердила встановлений нею курс після переходу під управління держави: вона працює прозоро, розвиває міжнародне партнерство, впроваджує найвищі стандарти корпоративного управління OECD і дотримуємося світових ESG-стандартів.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у січні-березні 2025 року виріс на 1,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомляється у Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Оприлюднені Держстатом показники по ВВП, промисловості, будівництву та ряду інших сфер економіки дозволили експертам ІЕД уточнити оцінку зростання реального ВВП у першому кварталі 2025 року. За нашою оцінкою реальний ВВП зріс на 1,2% до у січні та 0,7% у лютому”, – йдеться у повідомленні пресслужби ІЕД у вівторок.
Зазначається, що ліпший доступ до електроенергії у березні та поступове зростання попиту були основними причинами певного поліпшення економічної ситуації у березні. За оцінкою ІЕД реальний ВВП у березні зріс на 1,3%.
Додана вартість у сільському господарстві скоротилася приблизно на 3% порівняно з показниками попереднього року у березні, що відповідає переглянутій оцінці за лютий. В ІЕД пояснили, що в основному це зумовлено скороченням виробництва продукції тваринництва у домогосподарствах. Як і раніше, просування російських військ призвело до зменшення виробництва поблизу лінії фронту.
“За нашими оцінками, реальна валова додана вартість (ВДВ) у промисловості у березні зросла на 2,5% до попереднього року, що трохи швидше за переглянутий показник у 1,8% у лютому. Помірне зростання внутрішнього попиту й експортних поставок підтримали збільшення виробництва, хоча російські атаки й надалі негативно впливали на економічну активність. Так, у березні посилились атаки на такі великі міста як Дніпро, Кривий Ріг, Харків”, – додали в інституті.
Виробництво у добувній промисловості у березні, за оцінкою ІЕД, скоротилося більш ніж на 3% порівняно з березнем-2024 передусім через тимчасову окупацію російськими військами кількох вугільних шахт Донецької області та атаки на газодобування. Реальна ВДВ у секторі електроенергетики зменшилася майже на 5%, що зумовлено російськими атаками.
В ІЕД підкреслили, що також переглянуто оцінку зростання у торгівлі до 0,7% у лютому (порівняно з лютим-2024). В організації сподіваються, що у березні зростання залишиться близьким до того ж рівня – 1,2%.
“Це надалі відображатиме тенденцію щодо зростання частки прямих продажів у торгівлі, що призводить до зниження оптового товарообороту. За нашими оцінками, реальна ВДВ у транспорті у березні скоротилася на 6%, що близько до переглянутої нами оцінки за лютий. Глибше сповільнення залізничних вантажних перевезень через кібератаки компенсувало трохи швидше зростання в інших транспортних сегментах. Залишався також вплив припинення транзиту газу”, – підкреслили в ІЕД.
Щодо інфляції, в ІЕД оцінюють її зростання на рівні 14,6% до попереднього року в березні порівняно з 13,4% у лютому. Одним з основних чинників такого прискорення було зростання середніх цін на яйця на 45% порівняно із низькою базою минулого року, тоді як в лютому ціни були близькими до минулорічних (вищими на 2% до попереднього року). Втім, інфляційний тиск також підтримували вже традиційні фактори, такі як зростання витрат на робочу силу, більші витрати на стабільне постачання енергії, низький урожай минулого року та наближення внутрішніх цін на ряд сільськогосподарських продуктів до світових (через усунення перешкод до експорту, які раніше утримували внутрішні ціни на нижчому рівні).
Як повідомлялось, НБУ погіршив прогноз зростання економіки України в поточному році до 3,1% з 3,6% у попередньому січневому макроекономічному прогнозі, у наступному – з 4,0% до 3,7% та у 2027 році – з 4,2% до 3,9%.
Як повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко 18 березня, зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за січень-лютий 2025 року оцінюється в 1,1%.
Раніше, 28 лютого, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз росту економіки України у 2025 році, знизивши його на 0,5 відсоткових пунктів (в.п.) порівняно з попереднім прогнозом – до 2-3%. Також на 2025 рік прогнози щодо зростання українського ВВП у 2025 році погіршив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – з 4,7% до 3,5%, Світовий банк – з 6,5% до 2% та Національний банк України – з 4,1% до 3,6%, проте як держбюджет-2025 побудовано на прогнозі зростання ВВП на 2,7%.
Крім того, інвестиційна група ICU знизила прогноз зростання ВВП України з 3,4% до 3% у 2025р.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-березні цього року виготовили та відремонтували майже 806 одиниць гірничо-шахтного устаткування, серед яких – три нові комбайни для проведення гірничих виробок.
Як повідомив енергохолдинг у пресрелізі у четвер, машинобудівники також забезпечили шахти понад 527 тис. запчастин та комплектуючих.
“Пройшли цей опалювальний сезон і вже зараз готуємо надійнішу опору для проходження наступної зими. Для цього енергетики продовжують відновлення в режимі 24/7, шахтарі забезпечують теплову генерацію паливом, а машинобудівники підтримують їх усім необхідним обладнанням”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК” Енерго Олександр Фоменко.
Згідно з повідомленням, шахтарі “ДТЕК Енерго” у січні-березні ввели перші три нові вугільні лави.
Як повідомлялося, у 2024 році інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили 7,5 млрд грн, а за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн. Кошти було спрямовано на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
21 квітня 2025 року у віці 88 років помер Папа Франциск. Згідно з канонічним правом, конклав з обрання нового понтифіка має відбутися протягом 15-20 днів після настання періоду sede vacante (вакантного престолу). Таким чином, вибори нового Папи Римського відбудуться між 6 та 11 травня 2025 року в Сикстинській капелі Ватикану.
Наразі експерти називають кілька основних претендентів на папський престол. Серед найімовірніших кандидатів на пост Папи Римського виділяють таких кардиналів:
П’єтро Паролін (Італія, 70 років) – Державний секретар Ватикану, дипломат і один із найближчих соратників Папи Франциска.
Маттео Дзуппі (Італія, 69 років) – Архієпископ Болоньї, представник прогресивного крила, відомий участю в миротворчих ініціативах.
Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років) – Колишній архієпископ Маніли, префект Дикастерії з євангелізації, можливо стане першим Папою з Азії.
Петер Ердьо (Угорщина, 72 роки) – Архієпископ Естергома-Будапешта, теолог, авторитет у міжрелігійному діалозі.
Пітер Терксон (Гана, 76 років) – Акцентує увагу на соціальній справедливості, один із провідних кардиналів Африки.
Роберт Сара (Гвінея, 79 років) – Консервативний кардинал, екс-глава Конгрегації з богослужіння.
Вибори нового Папи проводяться в рамках закритих зборів – Конклаву, в якому беруть участь усі кардинали, які не досягли 80-річного віку (на 2025 рік таких близько 120 осіб). Кожен із них зобов’язаний узяти участь, за винятком випадків хвороби або особливих обставин.
Процедура включає такі етапи:
Конклав відбувається в ізоляції в Сикстинській капелі.
Кардинали голосують анонімно. Для обрання потрібна кваліфікована більшість – дві третини голосів.
Голосування проводиться до чотирьох разів на день (по два рази вранці та ввечері).
Після завершення кожного раунду спалюються бюлетені: чорний дим – Папа не обраний, білий дим – вибір відбувся.
Обраний кардинал, ухваливши рішення, каже: «Accepto» – приймаю. Потім він обирає папське ім’я.
Світ дізнається про результат через історичну формулу: Habemus Papam – «У нас є Папа!»
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) в січні-березні 2025 року збільшив кількість переказів на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 106 млн, повідомила його прес-служба.
Згідно з повідомленням прес-служби “НоваПей” у вівторок, відрахування до бюджету за цей період зросли на 23% – до 408 млн грн.
Через систему в січні-березні 2025 року пройшли транзакції майже на 83 млрд грн, що на 25% більше за минулорічний показник.
“Ми розвиваємо існуючі продукти і впроваджуємо нові, обслуговуємо клієнтів і нарощуємо обсяги бізнесу. Це дозволяє нам продовжувати підтримувати економіку країни, виконуючи свої зобов’язання перед державою та забезпечуючи стабільність фінансової системи”, – цитує прес-служба гендиректора NovaPay Андрія Кривошапко.
За його словами, загальні інвестиції в перемогу становлять 138,1 млн грн.
NovaPay – це міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи компаній NOVA (“Нова пошта”). Надає платіжні сервіси онлайн та офлайн у понад 3 600 відділеннях “Нової пошти”.
Оскільки температура зростає, а країни згортають свої зусилля з декарбонізації, ми повинні зіткнутися з реальністю, яку центральні банки не в змозі виправити
Інфляція, по суті, є податком на споживання – і вона найсильніше б’є по бідних, оскільки вони споживають більшу частину своїх доходів, а багаті – меншу.
Це одна з причин занепокоєння щодо тарифів Дональда Трампа, які непропорційно вплинуть на бідних. Коли закінчиться 90-денна пауза щодо тарифів, можна очікувати, що ціни зростуть, і то значно.
Це пов’язано з тим, що, по-перше, в торгівлі домінують проміжні товари, а не готові, які перетинають кордони і по дорозі обкладаються митом кілька разів, що робить їх високоінфляційними. По-друге, хоча тарифи першої адміністрації Трампа можна було б легше поглинути за рахунок валютних курсів і виробників, тарифи такого масштабу поглинути неможливо. Виробники і споживачі повинні взяти на себе удар, а це означає зростання цін. Схоже, що бідні знову постраждають найбільше.
Але якби тарифи Трампа зникли назавжди, чи повернулися б ми до світу стабільних цін? Висновки з нашої нової книги « Інфляція: Посібник для тих, хто виграє, і тих,хто програє», свідчать, що це, на жаль, не так, і на це є три причини.
Перша – це те, як ми думаємо про інфляцію і як ми реагуємо на неї. Ми виділили чотири різні способи, якими громадськість та центральні банки говорили про причини та наслідки інфляції протягом останніх кількох років. Перша історія – це хрестоматійна ідея про те, що «уряд витрачає занадто багато грошей». Друга зосереджується на тому, що зарплати штовхають ціни вгору – історія з ринком праці. Обидві ці історії розглядають інфляцію як наслідок перевищення попиту над пропозицією. Споживачі вимагають занадто багато, тому що уряди кладуть занадто багато грошей в їхні кишені, а робітники вимагають вищих зарплат, незважаючи на відсутність значних покращень у продуктивності. Якщо виробництво не встигає за сплеском попиту, то неминучим наслідком буде зростання цін.
Дві інші історії, які ми визначили, розглядають інфляцію навпаки. Інфляцію спричинила пропозиція в економіці. Існує історія «шоків пропозиції», коли неочікувані події, такі як Covid або війна в Україні, підштовхують ціни до зростання, і вони залишаються такими, поки економіка не пристосується до них. І, нарешті, є історія про те, як корпорації на концентрованих ринках використовують інфляцію як прикриття для підвищення цін.
Існують докази на користь (і проти) всіх чотирьох причинних історій. Але політики, як правило, зосереджуються на перших двох. Як наслідок, центральні банки підвищили процентні ставки, що може бути ефективним для зниження інфляції, коли вона зумовлена попитом, але не може зробити багато, якщо інфляція спричинена екзогенним шоком, таким як Covid або війна.
Цікавим в інфляції 2020-х років було те, що останні дві історії – шоки пропозиції та опортуністичні корпорації – виявилися настільки ж, якщо не більш, важливими, ніж перші дві.
Але чи це все, що стосується майбутньої інфляції? Ні, і це підводить нас до причини номер два.
Адміністрація Трампа нещодавно оголосила війну дослідженням у сфері зміни клімату у федеральному уряді та у ширшій дослідницькій спільноті США, а також подвоїла тиск на бізнес-моделі, що базуються на викидах вуглецю. Але бажання позбутися проблеми не змусить її зникнути. Справжніми рушіями майбутньої інфляції є не лише тарифи, а й кліматична криза та згортання зусиль штатів щодо декарбонізації.
Зміна клімату вже впливає на ціни. Першим рушієм цього є страхові ринки. Поєднання масового зростання вартості збитків від посух, лісових пожеж і повеней призвело до того, що витрати на страхування різко зросли в багатьох країнах. Деякі страховики вирішили скоротити покриття в таких штатах США, як Каліфорнія і Флорида, в результаті чого ці штати опинилися на гачку за збитки, які вони ніколи не зможуть покрити. Усвідомлюючи це, перестраховики – компанії, які захищають страхові компанії – відбирають у страховиків їхнє покриття, що призводить до довгострокового зростання цін. Наслідки поширюються далеко за межі страхових ринків. У США неможливо отримати іпотеку чи будувати без страховки. Житла вже критично не вистачає. Ціни можуть тільки зростати.
Кліматична криза також має довгостроковий вплив на те, що ми їмо. Потсдамський інститут досліджень впливу клімату та Європейський центральний банк провели перші систематичні оцінки того, наскільки зміни клімату вплинуть на інфляцію через вплив на постачання продуктів харчування. Якщо припустити, що прогнозоване підвищення температури до 2035 року, яке, ймовірно, є заниженим, продовольча інфляція зросте на 0,92-3,23% на рік, тоді як загальна інфляція зросте від 0,32 до 1,18% на рік. Лісові пожежі в США та нещодавні тривалі посухи і неврожаї в Європі – це лише тонкий кінець цього інфляційного клину.
Нарешті, є питання про те, як інші реагують на те, що США порушують поточний світовий порядок. Націоналізація британської металургійної компанії, рішення про розширення аеропорту Хітроу, збільшення витрат на оборону – все це свідчить про те, що наші спроби декарбонізувати економіку відкладаються в довгий ящик в ім’я пристосування до цих нових реалій. США фактично відмовилися від спроб що-небудь з цим зробити і вирішили замість цього «бурити, крихітко, бурити».
Зелена угода ЄС вже мала проблеми з електоральною підтримкою, а рішення Трампа перемістили прагнення до переозброєння на перше місце в черзі пріоритетів. Тим часом китайська модель декарбонізації залежить від того, що всі інші купуватимуть її «зелені» технології, які, в свою чергу, побудовані з використанням величезної кількості вугілля. Будь-який довгостроковий фінансовий бонус, який ми могли б отримати завдяки нижчим витратам на встановлення більшої кількості відновлюваних джерел енергії та меншій шкоді для клімату, буде набагато меншим, ніж передбачалося навіть кілька років тому, оскільки ми відступаємо від декарбонізації.
Коротше кажучи, розглядати тарифи як джерело інфляції – це, мабуть, гарна ідея. Але, роблячи це, ми не повинні упускати з виду глибинні сили, які не можуть бути враховані жодними заходами центрального банку – і яким ми відмовляємося повністю протистояти.
https://www.theguardian.com/commentisfree/2025/apr/22/tariffs-inflation-climate-crisis
