Угорщина сьогодні ухвалила рішення про продовження заборони на імпорт 24 видів аграрної продукції з України, що перебувають у національній юрисдикції, про це повідомив у п’ятницю на своїй сторінці у Facebook міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Міністр аргументував це захистом інтересів угорських фермерів.
Як повідомлялося, Єврокомісія не продовжила після 15 вересня заборону на експорт окремої агропродукції з України до п’яти країн, однак Польща вже також заявила про одностороннє її продовження.
Дії Польщі щодо українського зерна є помилковими, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів Європейського Союзу, заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Нарешті Польща сказала правду з приводу українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики Телюс”, – прокоментував він у Facebook одностороннє продовження Польщею ембарго на експорт української агропродукції.
Торгпред України зазначив, що в такий спосіб “фактично почалися вступні переговори щодо сільського господарства” з “настільки агресивної бойової розвідки і з повного антагонізму з боку Польщі”.
“Фактично Польща бореться за liberum veto в Україні без будь-яких пояснень”, – написав він і наголосив, що Україна буде до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна є хибними, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів ЄС.
Низка громадських діячів під постом торгпреда України долучилися до обговорення політичного вчинку Польщі. Зокрема, віце-директор науково-освітнього інституту Центр Мєрошевського Лукаш Адамські вказав на неготовність України інтегруватися до Європейського Союзу через “ментальний фактор – нездатність українських високопосадовців робити висновки з механізмів політики, що окреслюють політику ЄС та її держав”.
Він вказав заступнику міністра на емоційність риторики, що є “об’єктивно контрпродуктивною” для України, та створює імідж держави, яка “хоч і перебуває в дуже складному становищі, проте не є членом ЄС, а лише намагається увійти (до нього – ІФ-У), і вже оскаржує щоразу сильніше за свого найближчого та випробовуваного союзника у веденні війни (торговельної – ІФ-У) та (…) блокуванні транзиту”.
“Просте емоційне нав’язування своєї позиції без можливості нормальної розмови це і є проблема, яку створив аграрний блок польського уряду. З усією повагою, я хочу нормальної розмови. Те, що пропонується – погодитися на аграрне упокорення, тому що вам так треба. Це нонсенс у будь-якому контексті”, – парирував Качка.
Екс-голова Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа зауважив, що “дещо дивною” видається теза про нездатність українських урядовців осягнути механізми політики ЄС за умов, коли ЄС у даному питанні на боці України.
“Тут скоріше йдеться про нездатність Польщі дотримуватися принципів загальної політики ЄС, якщо це суперечить поточним політичним інтересам місцевих еліт”, – констатував він.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов подякував торговельному представнику України за озвучену позицію і співпрацю та висловив упевненість, що після перемоги України, якій Польща допомагає, питання буде знято, оскільки “відкриті українські порти здатні розв’язати означену проблему”.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) повернув без розгляду заяву ірландської групи CRH про надання дозволу на концентрацію активів італійської Buzzi в Україні, повідомив Forbes Ukraine з посиланням на відомство.
За даними видання, подана CRH заява не відповідала вимогам комітету. Крім того, АМКУ вказав на присутність на українському цементному ринку олігополії, при цьому CRH вже займає близько третини ринку.
Агентство “Інтерфакс-Україна” звернулося до CRH за коментарем.
Як повідомлялося, італійський виробник цементу Buzzi досяг угоди про продаж CRH свого українського бізнесу та активів з виробництва товарного бетону в Словаччині за EUR100 млн. Завершення угоди очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує середню ціну нафти за підсумками 2023 року на рівні $80 за барель, йдеться в черговому світовому економічному прогнозі (GEO).
Наступного року очікується зниження до $75 за барель, 2025 року – до $70 за барель.
За оцінками аналітиків агентства, курс японської ієни до долара США на кінець поточного року перебуватиме в районі 145 ієн/$1, наприкінці 2024 року – 135 ієн і наприкінці 2025 року – 125 ієн.
Курс єдиної європейської валюти в найближчі три роки становитиме 0,92 євро/$1.
Фунт стерлінгів, як очікується, у 2023-2024 роках перебуватиме на позначці $1,25, а у 2025 році – $1,2.
Прогноз для китайської валюти на кінець поточного року становить 7,2 юаня/$1, а на наступні два роки – 7,3 юаня/$1.
Національний банк України дозволив банкам і небанківським фінансовим установам із 16 вересня додатково продавати готівкову валюту на суму її залишків на 13 квітня 2022 року, на його думку, це допоможе нівелювати різницю між готівковим і безготівковим курсом.
“Це сприяє підвищенню стійкості валютного ринку та стабілізації курсових очікувань”, – ідеться в повідомленні НБУ на його сайті в п’ятницю ввечері без уточнення, про який обсяг потенційної додаткової пропозиції йдеться.
Нацбанк нагадав, що на сьогодні банки і небанківські фінустанови можуть продавати готівкову валюту в обсязі перевищення її купівлі над обсягом її продажів за період із 13 квітня 2022 року плюс 120% від обсягу купівлі безготівкової валюти у фізосіб із 13 квітня 2022 року.
Зазначається, що НБУ також дав можливість підприємствам зі 100% держчасткою переказувати кошти за кордон з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом за кредитом або позикою, які було реструктуризовано на умовах, погоджених урядом. Крім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов’язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов’язань.
“Такі зміни сприятимуть належному завершенню реструктуризації зовнішньої заборгованості державними установами”, – зазначив регулятор.
Ще одним послабленням, згідно з релізом, стало розширення переліку медичних послуг, для оплати яких населення може здійснювати транскордонні перекази.
“До відповідного списку додано послуги з реабілітації, а також послуги з придбання протезів та їхніх комплектуючих, встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів. Це важливо для відновлення здоров’я людей з інвалідністю, включно з учасниками бойових дій, які потребують протезування”, – вказав НБУ.
Зазначені пом’якшення внесено постановою правління Нацбанку від 15 вересня 2023 року №115, уточнюється в релізі.