ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у лютому поточного року знизив обсяги випуску продукції, зокрема через погрози обстрілу з боку російських окупантів, складні погодні умови та брак персоналу.
Згідно з інформацією підприємства, лютий виявився досить важким для МГЗК: на роботу всіх цехів і підрозділів впливали складні гірничо-геологічні умови, що склалися в шахтах комбінату, погодні умови, що суттєво вплинули на роботу Грушевського кар’єру, а також загрози артилерійських обстрілів, які здійснює армія Росії з боку тимчасово окупованого Енергодара.
Тому загальний видобуток сирої марганцевої руди по МГЗК склав 34,783 тис. тонн, що менше від встановленого плану лютого на 4816,7 тонн (87,8% від плану), оскільки шахти №№9/10 і 14/15 не впоралися зі своїми плановими завданнями.
Єдиним підземним видобувним цехом, який впорався зі своїми плановими показниками, стала шахта №3/5, яка видала на-гора понад план 206 тонн, сумарно – 4,006 тис. тонн руди (105,4% від плану).
Шахта №9/10 виконала план лютого на 69,8%, видавши на-гора 9207,3 тонн руди.
“На ці показники вплинули не тільки погані гірничо-геологічні умови, часті зупинки на ручні роботи, перехрещення штреків, а й катастрофічна нестача персоналу, який здебільшого перебував на лікарняних листах”, – констатується в інформації компанії.
Своєю чергою, з планом з нарізних робіт шахта №9/10 впоралася на 116,9%, тобто прохідники цього цеху нарізали 76 погонних метрів гірничих виробок, навіть незважаючи на те, що в останні робочі дні лютого вони виконували прохідницькі роботи вручну в 15-му південно-західному штреку, уточнюють на підприємстві.
Водночас наголошується, що на шахті №14/15 виникла певна дестабілізація морального клімату робітників цеху з огляду на проблеми нестачі персоналу, часті поломки обладнання та аварійні простої. У результаті відставання з видобутку руди в лютому склало 1030 тонн (виконання плану на 95,4%), а з початку 2023 року цех відстає на 2378 тонн. Загалом у лютому гірники підрозділу видобули 21,570 тис. тонн руди.
У лютому Грушевський кар’єр не вів видобуток сирої марганцевої руди та низку інших робіт. Водночас з показником у 136,7 тис. куб. м виконано план з конвеєрного розкриву (на 109,4%), а також з показником у 52 тис. куб. м план з переекскавації гірничої маси безтранспортним методом.
Зі свого боку в інформації ПрАТ “Покровський ГЗК” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) повідомляється, що підприємство готується до запуску роботи з квітня, перебуваючи в простої з 1 грудня 2022 року, а збагачувальні фабрики стоять з 1 жовтня-2022 (не виробляють концентрату) через дефіцит електроенергії.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом. У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Як повідомлялося, МГЗК у 2022 році знизив випуск марганцевого концентрату на 41,2% порівняно з попереднім роком – до 324 тис. тонн.
МГЗК у 2021 році виробив 551,43 тис. тонн концентрату (на рівні 2020 року).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними компанії на кінець червня 2022 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,89% ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Державний Ощадбанк (Київ) запустив сервіс онлайн-кредитування для клієнтів сегмента мікро/малого та середнього бізнесу (ММСБ), повідомила членкиня правління банку, відповідальна за ММСБ, Наталя Буткова-Вітвицька на форумі, присвяченому цифровому кредитуванню та фінансам – Digital lending 2023.
“Будь-який клієнт незалежно від його юридичної форми власності може отримати попереднє рішення за 24 години, надати перелік документів і отримати фінальне рішення за допомогою цього сервісу”, – пояснила представниця Ощадбанку.
Буткова-Вітвицька зазначила, що середній чек мікрокбізнесу на кредитування через нову послугу становить 1,5 млн грн, малого бізнесу – 5 млн грн, середнього – 10 млн грн.
“До цього на ринку України чотири банки пропонували схоже фінансування, але тільки для одного сегмента клієнтів – ФОПів. Сьогодні я можу сказати, що Ощадбанк руйнує “міф” і робить перший крок саме в бік юридичних осіб”, – підкреслила член правління.
Ощадбанк створено 1991 року, його єдиним власником є держава.
За даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав 2-ге місце (298,2 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні.
Фондові індекси країн Західної Європи різко знижуються в понеділок на новинах про банкрутство двох банків у США і побоюваннях, що проблеми можуть перекинутися і на європейську банківську галузь.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:25 кв впав на 2,43% і становив 442,73 пункту. Субіндекс банківського сектора впав майже на 4%, пише Bloomberg.
Британський фондовий індекс FTSE 100 опустився на 2,21%, німецький DAX – на 2,88%, французький САС 40 – на 2,59%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 4,3% і 3,4% відповідно.
Як повідомлялося, американський банк Silicon Valley Bank перейшов під управління Федеральної корпорації зі страхування депозитів (FDIC). FDIC продасть активи Silicon Valley Bank, що дасть змогу здійснити виплати за незастрахованими вкладами. Банкрутство банку стало найбільшим з фінансової кризи 2008 року.
Також регулятори закрили менший за розміром нью-йоркський Signature Bank, який користувався популярністю у власників криптовалют.
Федеральна резервна система (ФРС) у відповідь анонсувала новий механізм надання коштів фінансовим інститутам, щоб переконатися, що вони “мають можливість задовольнити потреби всіх своїх вкладників”. Мінфін США виділить до $25 млрд зі стабілізаційного фонду для підтримки цієї програми.
Механізм, що дістав назву Bank Term Funding Program (BTFP), передбачає надання кредитів на термін до одного року банкам, ощадним асоціаціям, кредитним спілкам та іншим фінінститутам. Як забезпечення за цими кредитами ФРС прийматиме US Treasuries, облігації федеральних агентств, іпотечні бонди та низку інших паперів.
“Якби не підтримка регуляторів, ринок відкрився б набагато нижче. Втім, багато хто продає акції не через брак довіри, а за вказівкою відділів управління ризиками, – написав глава трейдингового відділу в MPPM GmbH Гільєрмо Ернандес Сампере. – Ми думали, що система стала міцнішою після (банкрутства – ІФ) Lehman. Сподіваємося, що це буде короткостроковий шторм, але без наслідків він не минеться”.
Акції найбільш проблемного з провідних європейських банків Credit Suisse впали майже на 10%, оновивши історичний мінімум. Котирування Commerzbank AG впали на 11,6%, ставши лідером зниження в індексі Stoxx Europe 600.
Ціна паперів HSBC Holdings Plc опустилася на 3,4% на новині, що банк купує британський підрозділ Silicon Valley Bank за 1 фунт стерлінгів.
Ключовою подією для ринків цього тижня стане публікація даних про лютневу інфляцію в США у вівторок. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що інфляція в Штатах сповільнилася минулого місяця до 6% з 6,4% у січні.
Капіталізація Sanofi (SPB: SNY) опускається на 1,4%. Французький виробник лікарських препаратів досяг угоди про купівлю американської біофармацевтичної компанії Provention Bio Inc. за $2,9 млрд.
Головним активом Provention є препарат TZIELD, єдиний схвалений регуляторами США метод лікування, покликаний уповільнити настання третьої стадії діабету 1-го типу.
Ринкова вартість Porsche AG падає на 3,5%. Німецький виробник автомобілів класу “люкс” відзвітував про зростання виручки торік на 13,6%, проте показник виявився гіршим за прогнози ринку.
Влада Балі звернулася до уряду Індонезії з проханням скасувати візи після прибуття для росіян і українців, оскільки вони намагаються шукати роботу в країні, в’їхавши за туристичними візами, повідомляє газета The Jakarta Post з посиланням на губернатора провінції Ваяна Костера.
“Я написав листа в міністерство закордонних справ і в Мін’юст із проханням скасувати візові пільги для росіян і українців”, – цитує його газета.
В Індонезії заборонено трудову діяльність і створення бізнесу іноземним громадянам, які відвідують країну як туристи.
Як зазначає видання, громадяни Росії та України зловживають туристичними візами і намагаються влаштуватися на роботу в країні або почати свій бізнес. У березні щонайменше четверо російських громадян були депортовані за порушення візового режиму, а імміграційна влада неодноразово застерігала іноземців на Балі від роботи за туристичними візами.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
