Угорщина — одна з небагатьох країн Європейського Союзу, яка викликає у значної частини українців критичне або негативне ставлення. Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії Active Group, проведеного спільно з аналітичним центром Experts Club у квітні 2025 року.
56,1% опитаних українців висловили негативне ставлення до Угорщини (36,6% — здебільшого негативне, 19,4% — повністю негативне). Позитивне сприйняття мають лише 12,5% респондентів (8,4% — здебільшого позитивне, 4,1% — повністю позитивне). Ще 27,9% залишилися нейтральними, а 3,6% — утримались від відповіді.
«Причиною такого рівня недовіри є послідовна політика офіційного Будапешта, яка часто йде врозріз із позиціями України та її союзників у ЄС і НАТО. Українці чітко фіксують такі розбіжності», — зазначив Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.
Ці результати сигналізують про потребу у переосмисленні двосторонніх відносин і важливість прозорої дипломатії.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Український маркетплейс нерухомості DIM.RIA проаналізував зміни у сферах первинної, вторинної нерухомості та оренди житла впродовж квітня 2025 року. У дослідженні представлена динаміка цін, попиту та пропозиції порівняно з попереднім місяцем та квітнем 2024 року.
Первинний ринок
Пропозиція
У квітні 2025 року частка відкритих відділів продажу новобудов залишилася незмінною порівняно з березнем — 77%. Протягом місяця в Україні введено в експлуатацію 16 новобудов (28 секцій): 6 — у Львівській, 4 — у Київській, 3 — в Івано-Франківській і по 1 — у Вінницькій, Хмельницькій та Рівненській областях.
Найбільше зданих новобудов серед усіх об’єктів у Рівненській (62%), Запорізькій (56%), Одеській (54%) та Волинській (52%) областях.
Ціни
Середня вартість квадратного метра в доларах США зросла найбільше у Житомирській, Полтавській, Одеській та Дніпропетровській областях — відсоток зростання коливається від 3 до 5%. Водночас у Чернігівській та Харківській областях зафіксоване суттєве зниження цін — на 5% у порівнянні з березнем. У річному порівнянні найсуттєвіше подешевшала нерухомість у прифронтових регіонах — Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській. Найдорожчим містом залишається Київ — $1 369 за м².
Вторинний ринок
Пропозиція
Найбільша кількість оголошень про продаж вторинного житла у квітні надійшла з Кіровоградської, Черкаської та Тернопільської областей.
Ціни
За даними аналітичного центру DIM.RIA середня вартість однокімнатних квартир у квітні зросла у більшості регіонів. Найбільше зростання зафіксовано у Херсонській області — +12%. Найдорожчі 1-кімнатні квартири на вторинному ринку — у Києві. У столиці власники встановлюють середню ціну близько $91,5 тис. Якщо розглядати столицю детальніше, найдорожчим залишається Печерський район з середньою ціною однокімнатної квартири майже $132 тис., а найбюджетнішим — Деснянський, де середня вартість становить $45 тис.
Попит
У квітні зацікавленість користувачів до вторинного житла істотно збільшилась фактично по всій території України. Найактивніше шукали вторинну нерухомість у Кіровоградській області.
Співвідношення кількості оголошень про купівлю та кількості відгуків на них у квітні в Києві склало 1:3, і це найменш значна різниця. У Вінницькій області вона становить 1:18, Тернопільській — 1:15, у Вінницькій — 1:14, а у Миколаївській — 1:13.
Ринок оренди
Пропозиція
За даними аналітиків DIM.RIA у квітні ринок оренди був нестабільним: найбільше нових оголошень опубліковано у Кіровоградській (+84%), Черкаській (+39%) та Одеській (+28%) областях; а от у Полтавській області кількість пропозицій у квітні зменшилась на 77% у порівнянні з березнем. У Києві власники також опублікували менше нових оголошень: на 17% менше порівняно з березнем.
Ціни
Найдорожчим містом для оренди житла залишається Київ: середня вартість у квітні склала 17,5 тис. грн, що на 2% менше у порівнянні з березнем. Незмінно найбільшу ціну власники оголошень вказують для Печерського району — 22,5 тис. грн, найменшу для Деснянського району — 10,5 тис. грн за 1-кімнатну квартиру.
По всіх областях цей показник здебільшого коливався у межах кількох відсотків впродовж місяця, за винятком Полтавської (зростання вартості на 10%), Херсонської (падіння на 22%) та Кіровоградської (падіння на 26%) областей.
Попит
У квітні користувачі активно шукали житло для оренди: згідно даних аналітичного центру DIM.RIA зацікавленість спостерігається майже у всіх областях України. Співвідношення кількості оголошень про оренду та кількості відгуків на них у квітні в Києві становить 1:5, а от у більшості областей ці показники відрізняються у декілька разів.
Повний аналітичний звіт та зображення у гарній якості — за посиланням!
У квітні 2025 року компанія Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club дослідила громадське ставлення українців до Китайської Народної Республіки. Результати демонструють значний рівень недовіри, незначну частку симпатій і високий відсоток нейтральної позиції.
За результатами опитування, 42,8% українців мають негативне ставлення до Китаю. Зокрема, 35,5% — здебільшого негативне, а 7,3% — повністю негативне. Позитивно Китай сприймають 19,6% респондентів — 15,9% висловили здебільшого позитивне ставлення, а 3,7% — повністю позитивне. Нейтральну позицію займає 34,2% опитаних, а ще 3,4% не змогли відповісти.
«Китай сприймається українським суспільством неоднозначно. З одного боку — економічна міць і потенційний партнер, з іншого — невиразна позиція Пекіна щодо війни Росії проти України викликає серйозні занепокоєння», — зазначив зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній.
В свою чергу, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, підкреслив що статус основного торгівельного партнера залишається другорядним порівняно з політичною та моральною позицією щодо війни.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — додав Максим Уракін.
Отже, ставлення українців до Китаю залишається радше негативним: переважає критика й недовіра, хоча кожен п’ятий все ж має позитивну думку, а третина — утримується.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Повна інтеграція українського бізнесу в європейський ринок залишається ключовою стратегічною метою Торгово-промислової палати України на 2024–2025 роки. Про це повідомив голова ТПП Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми супроводжуємо процеси сертифікації, адаптації логістики, маркування та маркетингових матеріалів для виходу компаній на ринки ЄС. Вже є конкретні кейси, коли завдяки цій роботі українські товари продаються в Німеччині та Бельгії», — заявив Чижиков.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Сербія — одна з небагатьох європейських країн, щодо якої українці демонструють переважно стримане або негативне ставлення. Такі результати були отримані під час дослідження громадської думки, проведеного соціологічною компанією Active Group у квітні 2025 року спільно з аналітичним центром Experts Club.
За підсумками опитування, 19,3% українців мають негативне ставлення до Сербії (15,3% — здебільшого негативне, 3,9% — повністю негативне). Позитивну думку висловили 16,4% (12,9% — здебільшого позитивне, 3,6% — повністю позитивне). Однак найбільша частка — 59,8% — обрали нейтральну позицію, а ще 4,5% не змогли відповісти.
«На відміну від ставлення до Угорщині чи Словаччини, негатив-позитив до Сербії майже на одному рівні, превалює нейтральна позиція – 60%. Сербія балансує між ЄС та Росією і Китаєм задля комфортного політико-економічного існування. Попри географічну близькість і культурну спорідненість, імідж Сербії в Україні потребує переосмислення і переорієнтації для поліпшення двосторонніх відносин», — підкреслив Максим Уракін, засновник Experts Club.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Доходи державного бюджету України у квітні 2025 року склали 336,2 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 274,7 млрд грн, що відповідно на 65,2% та 77,7% більше, ніж у квітні 2024 року, такі оперативні дані Держказначейства оприлюднені на сайті Міністерства фінансів у понеділок.
Відомство уточнило, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у квітні цього року приніс 27,6 млрд грн порівняно з 23,2 млрд грн торік, при цьому відшкодування ПДВ зросло до 13,0 млрд грн з 12,0 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 40,6 млрд грн (у лютому-2024 39,3 млрд грн), податок на прибуток підприємств – 5,6 млрд грн (3,2 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 29,7 млрд грн (16,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 3,2 млрд грн (5,3 млрд грн). Акцизний податок приніс ще 24,2 млрд грн (17,3 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 4 млрд грн (4 млрд грн).
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у квітні цього року зросли до 54,9 млрд грн із 44,4 млрд грн торік, додав Мінфін.
Зазначається, що Держподатслужба перевиконала місячний розпис доходів на 14,3%, або на 10,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба недовиконала на 8,0%, або на 4,6 млрд грн.
Крім того, у квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 63,9 млрд грн від Національного банку України, який перерахував до держбюджету частину свого прибутку, та 69,2 млрд грн міжнародної допомоги (грантів), тоді як у квітні минулого року ці надходження склали відповідно 38,6 млрд грн та 2,7 млрд грн.
Загалом за чотири місяці цього року доходи держбюджету України склали 1 трлн 262,4 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 856,3 млрд грн, що відповідно на 49,3% та 37,3% більше за відповідні показники 2024 року. Серед іншого міжнародна допомога у вигляді грантів зросла більш ніж вчетверо – до 167 млрд грн з 40,3 млрд грн.
Мінфін також вказує, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-квітень 2025 року становили 604,0 млрд грн, або 104,0% від запланованих на цей період, тоді як за той же період минулого року – 564,1 млрд грн, або 96,5% від плану.
При цьому розміщення ОВДП збільшилося до 154,0 млрд грн зі 143,3 млрд грн, а в іноземній валюті навіть зменшилося до $642,0 млн та EUR188,8 млн з $749,5 млн та EUR552,1 млн торік. Окрім того до 77,3 млрд грн з 111,4 млрд грн впав продаж військових ОВДП.
Із зовнішніх джерел за чотири місяці цього року надійшло 450,0 млрд грн (або близько $10,8 млрд) проти 420,8 млрд грн ($10 млрд) за чотири місяці минулого року.
Платежі з погашення державного боргу за січень-квітень 2025 року зросли до 225,2 млрд грн порівняно із 146,7 млрд грн за січень-квітень 2024 року, а платежі з обслуговування – до 92,5 млрд грн з 64,5 млрд грн.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн.
За даними Мінфіну, за 2024 рік держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
