Торгово-промислова палата України у межах проєктів з розвитку торговельного співробітництва України та Японії за підтримки уряду Японії та ПРООН оголосила набір українських компаній для участі у практичній навчальній програмі щодо виходу на японський ринок.
Мета програми – допомогти українським малим і середнім підприємствам краще зрозуміти вимоги японського ринку, підготувати продукт, комерційну пропозицію та перші кроки для пошуку партнерів, імпортерів, дистриб’юторів і каналів продажу в Японії.
Програма передбачає онлайн-навчання для широкого кола компаній, а також дводенний поглиблений офлайн-семінар у Києві для відібраних учасників.
Офлайн-семінар відбудеться 14-15 липня 2026 року в Києві. До участі буде відібрано до 60 компаній. Онлайн-навчання проходитиме 21 або 28 липня 2026 року, компанії можуть обрати одну із запропонованих дат, програма онлайн-модулю є однаковою.
До участі запрошуються українські малі та середні підприємства, експортери, виробники товарів і надавачі послуг, які вже мають досвід зовнішньоекономічної діяльності або розглядають Японію як перспективний ринок для розвитку експорту.
Пріоритет надаватиметься компаніям з експортно орієнтованими продуктами або послугами, які можуть бути адаптовані до вимог японського ринку. Особлива увага приділятиметься компаніям з агропродовольчого сектору, косметичної галузі, fashion-індустрії, деревообробки, IT/software та суміжних напрямів.
Онлайн-навчання включатиме загальний огляд японського ринку, аналіз перспективних українських товарів і послуг для експорту до Японії, переваги, виклики та типові бар’єри при виході на ринок, питання логістики, базових документів і вимог до продукту, а також особливості бізнес-комунікації, довіри та переговорів з японськими партнерами.
У межах навчання також буде представлено практичні матеріали ТПП України: дослідження ринку Японії, посібник з експорту, чеклісти та інструменти для підготовки компанії до роботи на японському ринку.
За результатами заповнення реєстраційної форми та відповідно до методології відбору буде сформовано групу до 60 компаній для участі у дводенному поглибленому семінарі в Києві.
Під час офлайн-семінару учасники працюватимуть із практичними питаннями виходу на японський ринок, зокрема моделями роботи через імпортерів, дистриб’юторів, торговельні платформи, виставки, B2B- та B2G-контакти. Також розглядатимуться поведінка японського споживача, очікування імпортерів, фактори довіри, якості та репутації, платформи e-commerce, можливі канали продажу, адаптація продукту, пакування, маркування, сертифікаційні та комерційні вимоги.
Окремий блок буде присвячено підготовці короткої презентації, компанійного профілю та комерційної пропозиції для японських партнерів. Для учасників також передбачено індивідуальні або групові консультаційні блоки, збір запитів компаній і формування подальших кроків.
Відбір компаній на офлайн-семінар здійснюватиметься на основі поданої реєстраційної форми. Під час оцінювання враховуватимуться юридичний статус і розмір компанії, реєстрація та діяльність в Україні на момент подання заявки, наявність продукту або послуги з експортним потенціалом, експортна орієнтація, відповідність пріоритетним або суміжним секторам, а також якість заповнення заявки.
Перевага може надаватися компаніям із підтвердженим експортним досвідом, участю в попередніх експортно орієнтованих програмах, а також компаніям, які демонструють реалістичну готовність до подальшої роботи з японським ринком.
Очікується, що учасники програми отримають розуміння базових вимог і логіки виходу на японський ринок, практичні чеклісти та орієнтири для оцінки готовності компанії, рекомендації щодо продукту, комунікації, каналів продажу та першого контакту з партнерами. Відібрані компанії також зможуть взяти участь у дводенному поглибленому семінарі та практичних консультаційних блоках.
Реєстрація триває до 11 липня 2026 року за посиланням: https://forms.gle/JGp1PcfLAwV5RodU6
Контактні особи: Даніїл Чепелєв, тел. +380506803223, e-mail: idu-ier@ucci.org.ua; Єлизавета Сьонова, тел. +380962531240, e-mail: sei-ier@ucci.org.ua.
Тренінги організовано ПРООН в Україні у співпраці з ТПП України та Японською організацією розвитку зовнішньої торгівлі в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходу
Українські компанії дедалі частіше мають переходити від одноразової перевірки контрагентів до регулярного моніторингу їхнього стану. У період високих економічних, воєнних і логістичних ризиків фінансове становище партнера може швидко змінюватися, а затримка з оновленням інформації здатна призвести до втрат.
Інструменти Dun & Bradstreet можуть використовуватися не лише для первинної оцінки контрагента, а й для подальшого відстеження змін у бізнес-профілі, платіжній дисципліні, корпоративних звʼязках, ризиках і репутаційних факторах. Такий підхід особливо важливий для компаній, які працюють з відстрочкою платежу, великими партіями товарів або довгостроковими контрактами.
Для українського бізнесу регулярний моніторинг може стати частиною внутрішньої системи ризик-менеджменту. Він допомагає швидше реагувати на проблеми партнера, переглядати умови контракту, обмежувати кредитні ліміти або вимагати додаткові гарантії.
«У кризовому середовищі контрагент, який був надійним учора, не обовʼязково залишається таким завтра. Саме тому перевірка бізнесу, насамперед іноземного бізнесу, має бути не разовою дією, а постійним процесом», – зазначив директор із розвитку та маркетингу “Інтерфакс-Україна”, керівник бізнес-підрозділу D&B-Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Він додав, що культура моніторингу контрагентів має стати для українських компаній такою ж звичною, як бухгалтерський облік або юридична перевірка договору.
Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Компанія надає інструменти ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та аналізу ланцюгів постачання. Одним із ключових інструментів D&B є D-U-N-S Number – унікальний девʼятизначний ідентифікатор компанії, який використовується у міжнародній діловій практиці. В Україні інтереси D&B представляє агентство «Інтерфакс-Україна». Партнерство спрямоване на розширення доступу українських компаній до міжнародних бізнес-даних, підтримку експорту, залучення фінансування та інтеграцію у глобальні ланцюги постачання. Інтерфакс-Україна – незалежне українське інформаційне агентство, що працює з 1992 року.
ТОВ СП “Нібулон” у 2025/2026 маркетинговому році (МГ) експортував 3,15 млн тонн агропродукції, що на 32% більше, ніж у попередньому сезоні, коли експорт був 2,39 млн тонн, повідомила пресслужба компанії.
Як зазначається у повідомленні, частка компанії в експорті зерна зросла до 7% із 5,1% роком раніше.
Зростання показників у компанії пов’язують із розширенням співпраці з агровиробниками, оновленням підходів до трейдингу, розширенням географії експорту та посиленням міжнародної торговельної присутності.
За інформацією компанії, наразі вона співпрацює з близько 4 тис. агровиробників і експортує українську агропродукцію до 26 країн світу.
ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів,
“Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
АТ «Укрпошта» 6 липня повідомило про намір укласти зі СК «Ультра Альянс» (Київ) договір на закупівлю послуг зі страхування об’єктів орендованого нерухомого майна за класами страхування 8 та 9.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, СК «Ультра Альянс» запропонувала ціну в розмірі 47,2 тис. грн при очікуваній вартості 60 тис. грн.
У тендері також брала участь СК «Країна» – 52,7 тис. грн.
За даними НБУ, компанія посідає 28-ме місце серед страховиків non-life України (47) за обсягом зібраних премій у 2025 році.
Страхова компанія «Арсенал Страхування» (Київ) стала офіційним страховим партнером футбольного клубу «Шахтар», про що повідомляється на сайті компанії.
«Партнерство між компанією «Арсенал Страхування» та ФК «Шахтар» ґрунтується на спільних цінностях: прагненні до лідерства, постійному розвитку, професіоналізмі та відповідальності», – зазначається в повідомленні.
Крім того, повідомляється, що найближчим часом «Арсенал Страхування» та ФК «Шахтар» представлять спеціальні пропозиції та цікаві заходи для вболівальників.
«Арсенал Страхування» – компанія з нежиттєвого страхування зі 100% українським капіталом. Працює з 2005 року. За підсумками 2025 року, за даними НБУ, посідає четверте місце за валовими преміями серед нежиттєвих страховиків України.
Для повноцінного застосування законодавства про лобіювання на місцевому рівні Україні необхідні єдині практичні правила взаємодії лобістів із депутатами та посадовими особами, а також чітке розмежування лобіювання, адвокації та представництва приватних інтересів, вважають експерти.
Як повідомила представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба, асоціація підготувала дорожню карту взаємодії лобістів з органами місцевого самоврядування та має намір направити рекомендації обласним радам.
«Лобіст має відкрито ідентифікувати себе, клієнта або бенефіціара, чітко визначати предмет лобіювання та діяти виключно в межах закону. Водночас депутати і посадові особи повинні розуміти, як правильно фіксувати контакти, перевіряти статус лобіста та запобігати ризикам незаконного впливу. Саме така зрозуміла процедура має стати основою професійного діалогу між бізнесом, громадою та владою», – наголосила Глоба на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
В свою чергу, експерт і депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що закон про лобіювання створив загальну рамку для прозорої взаємодії бізнесу та влади, однак залишив низку прогалин, особливо помітних на місцевому рівні. За його словами, одна з ключових проблем стосується визначення об’єкта лобіювання, оскільки профільний закон відсилає до закону про правотворчу діяльність, який ще не набрав повної чинності.
«Закон створив рамку для регулювання, але водночас не дав достатньо чітких правил роботи, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування, де сьогодні ми відчуваємо найбільше прогалин. Ці питання не можна вирішувати лише роз’ясненнями НАЗК, які не мають сили закону і не можуть змінювати законодавчі норми. Відповідні прогалини мають бути усунуті безпосередньо в законодавчій площині», – наголосив Бондаренко.
Він також звернув увагу на проблеми розмежування комерційного та суспільного інтересу, лобіювання й адвокації, які, на його думку, мають бути чіткіше врегульовані законом.
Адвокат, лобіст, голова АО “А.Два.Ка.Т” і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц представив покроковий алгоритм взаємодії лобіста з місцевою радою.
За його словами, процедура має складатися із семи етапів: перевірки статусу лобіста, його ідентифікації, первинного контакту, подання аналітичного обґрунтування, попередньої оцінки пропозицій, проходження процедур ради та моніторингу результатів.
«Будь-який контакт має починатися з ідентифікації. Лобіст повинен повідомити, що він є лобістом, кого представляє, у чиїх інтересах діє, який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання і в якому форматі передбачається взаємодія. Після цього посадова особа або депутат можуть перевірити його статус у Реєстрі прозорості й уже на цій основі продовжувати комунікацію», – пояснив Куц.
Він наголосив, що не кожне звернення громадянина або представника бізнесу до місцевої влади є лобіюванням.
«Не потрібно, щоб після кожного звернення мешканця із заявою про виділення чи приватизацію земельної ділянки працівник місцевої ради повідомляв про лобістську зустріч. Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, тобто правила, які застосовуються неодноразово і до невизначеного кола осіб. Саме це розмежування має бути базовим для практичного застосування закону», – наголосив Куц.
Віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко зазначив, що нові правила мають перевести відносини між лобістами та місцевою владою від неформальної моделі до відкритої процедури, де кожна сторона розуміє свої права, обов’язки й відповідальність.
«Ми переходимо від неформальної моделі спілкування до моделі, де кожна сторона знає свої права, свої обов’язки та власну відповідальність. Закон не обмежує право лобіста доносити позицію клієнта, а лише робить цей процес відкритим, прозорим і зрозумілим. Так само він захищає депутата, який більше не повинен здогадуватися, чиї саме інтереси представляє його співрозмовник», – зазначив Фурсенко.
«Багато хто хвилюється, що будь-яка зустріч із громадськістю чи бізнесом тепер стане проблемою, але це не так. Закон не забороняє комунікацію, він лише вимагає її прозорості. Якщо депутат дотримується встановленої процедури, фіксація контакту захищає його самого від звинувачень у прихованому впливі», – наголосив Фурсенко.
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України та депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко заявив, що саме на місцевому рівні прозорість лобістських контактів має особливе значення, оскільки громади ухвалюють рішення щодо інфраструктури, підприємництва, робочих місць, інвестиційних проєктів і відновлення.
«Місцева рада повинна бути не лише органом, який ухвалює рішення, а відкритим майданчиком для професійного діалогу між громадою, бізнесом, інвесторами та експертним середовищем. Коли кожна зустріч зафіксована і зрозуміло, хто представляє інтереси, яке питання обговорюється та який очікується результат, депутат або посадова особа можуть працювати відкрито й без ризику звинувачень у прихованому впливі. Це захист і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування», – сказав Ващенко.
За його словами, після завершення війни саме громади стануть основними центрами залучення інвестицій і донорської допомоги, тому якість та прозорість процедур безпосередньо впливатимуть на готовність бізнесу вкладати кошти.
«Прозорість сьогодні – це фактор інвестиційної привабливості. Громади, які першими запровадять сучасні стандарти відкритої взаємодії, отримають перевагу в роботі з інвесторами, донорами та міжнародними організаціями. Сильна громада – це не там, де немає лобіювання, а там, де воно є відкритим, законним і працює в інтересах розвитку громади», – наголосив Ващенко.
Лобістка, членкиня етичної ради Національної асоціації лобістів України Віолетта Суханова зазначила, що дорожня карта має дати депутатам і посадовцям простий алгоритм дій у разі контакту з лобістом.
«Не потрібно боятися спілкування із зареєстрованим лобістом – закон легалізував таку взаємодію, і сам факт зустрічі не є порушенням. Важливо, щоб вона відбувалася відкрито, прозоро і в межах законодавства. Якщо депутат не отримав відповіді на питання, хто до нього звернувся, кого ця особа представляє і який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання, він має право призупинити таку взаємодію до з’ясування всіх обставин», – пояснила Суханова.
Вона наголосила, що для визначення лобіювання мають одночасно бути наявні три елементи: зареєстрований суб’єкт лобіювання, конкретний нормативно-правовий акт як предмет лобіювання та комерційний інтерес.
«Громадські слухання, електронні петиції, звернення громадян, захист власних прав або участь у відкритих консультаціях самі по собі не є лобіюванням. Так само професійна зустріч із зареєстрованим лобістом сама по собі не підлягає окремому декларуванню. Завдання дорожньої карти – дати депутату можливість за кілька хвилин зрозуміти, хто до нього звернувся, чи є ця взаємодія законною і як правильно діяти далі», – зазначила Суханова.
Лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова представила практичні рекомендації щодо ведення журналу контактів і протоколу зустрічей.
«Журнал контактів – це не бюрократична формальність, а один зі ступенів захисту депутата. У ньому потрібно фіксувати дату і формат зустрічі, статус особи, клієнта або бенефіціара, конкретний предмет обговорення та перелік переданих матеріалів. При цьому не повинно бути жодних оціночних суджень — лише факти, які підтверджують, що контакт відбувся», – сказала Голованова.
За її словами, протокол зустрічі має містити аргументи сторони лобіювання, позицію депутата та інформацію про передані матеріали й досягнуті домовленості.
«Якщо були передані матеріали або взяті конкретні зобов’язання, це потрібно зафіксувати. Якщо ж конкретних зобов’язань не було, це також варто прямо зазначити, щоб у майбутньому уникнути спекуляцій щодо того, хто і що нібито обіцяв. Єдина практика в усіх місцевих, районних та обласних радах зробить таку взаємодію зрозумілішою і для депутатів, і для лобістів», – наголосила Голованова.
Підсумовуючи дискусію, Бондаренко зазначив, що легалізація лобіювання є важливим елементом європейської інтеграції України, однак нормативна база ще розвиватиметься.
«За дев’ять місяців практичного застосування закону неможливо вирішити всі проблеми. Культура нормативного регулювання лобіювання в Європі формувалася десятиліттями, тому українська законодавча база також буде розвиватися. Головне зараз — не боятися застосовувати закон, але водночас чітко враховувати передбачені ним обмеження та працювати над усуненням прогалин», – підсумував Бондаренко.
Представники Національної асоціації лобістів України також повідомили, що дорожню карту буде оприлюднено на сайті організації та направлено обласним радам для використання в роботі.
БОНДАРЕНКО, ВАЩЕНКО, Глоба, ГОЛОВАНОВА, Куц, лобісти, ЛОБІЮВАННЯ, НАЛУ, СУХАНОВА, Фурсенко
