Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 35 тис. тонн насіння соняшнику, повідомила Українська зернова асоціація.
В асоціації зазначили, що насіння соняшнику традиційно переважно перероблялося всередині країни.
Загальний експорт олійних культур у 2025/2026 МР скоротився: Україна експортувала 2,7 млн тонн сої, 1,82 млн тонн ріпаку та 35 тис. тонн насіння соняшнику.
Національний банк України у червні 2026 року оштрафував АТ «ПУМБ» на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор 7 липня.
За даними НБУ, порушення стосувалися неналежного перевірки нових та діючих клієнтів, а також незастосування посилених заходів перевірки щодо клієнта з високим ризиком ділових відносин.
Регулятор також вказав на неналежне застосування банком ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, НБУ зафіксував невизначення високого рівня ризику ділових відносин із клієнтами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Крім того, банк, за даними НБУ, несвоєчасно повідомляв спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції та порушив вимоги щодо припинення ділових відносин із клієнтами, які не надали документи або відомості для належної перевірки.
Окрім штрафу, ПУМБ отримав письмове попередження за недоліки у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу. НБУ вказав, що в них були відсутні процедури, достатні для ефективного управління ризиками та запобігання використанню банківських послуг для легалізації доходів, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
ПУМБ — Перший Український Міжнародний Банк, один із найбільших приватних банків з українським капіталом. Банк працює з 1991 року та надає послуги приватним клієнтам, підприємцям і бізнесу. ПУМБ є системно важливим банком за класифікацією НБУ та обслуговує близько 147 тис. корпоративних клієнтів і 1,9 млн роздрібних клієнтів.
Як повідомляє Сербський Економіст, албанський ринок нерухомості демонструє перші ознаки охолодження після кількох років різкого зростання цін. У червні індекс довіри у будівництві знизився на 0,8 пункту, а забудовники погіршили оцінки щодо майбутніх замовлень і цін, як випливає з огляду ділової та споживчої впевненості Банку Албанії.
Головний сигнал — падіння очікувань щодо нових контрактів. Балансовий показник щодо замовлень у будівництві опустився до мінус 26,2 пункту, що означає: кількість компаній, які очікують скорочення замовлень, помітно перевищує частку оптимістів. При цьому поточна будівельна активність поки що залишається приблизно на колишньому рівні.
Ціни поки що не перейшли до стійкого зниження, але очікування забудовників різко ослабли. Індекс цінових очікувань залишається позитивним — 14 пунктів, тобто частина ринку все ще очікує зростання, проте в травні показник становив 22 пункти, а навесні тримався на рівні близько 30 пунктів. Це свідчить не стільки про негайне падіння цін, скільки про швидке уповільнення ринку.
Банк Албанії також фіксує уповільнення зростання цін на житло. За індексом Фішера, середні ціни реалізованих угод зросли на 11,7% порівняно з попереднім півріччям і на 28% у річному вимірі, але це вже нижче за темпи першої половини 2025 року, коли річне зростання сягало 41,7%.
Особливо помітне охолодження в Тирані. У столиці індекс цін за останні шість місяців не змінився, а річне зростання склало лише 4,4%, тоді як у першій половині 2025 року ціни в Тирані зростали на 32,6% у річному вимірі. За даними ринку, кожна друга угода в столиці зараз укладається зі знижкою від початково запропонованої ціни.
При цьому узбережжя поки що утримує ринок від більш сильного уповільнення. Зростання цін у курортних зонах, зокрема у Влері, Саранді та Дурресі, підтримується іноземним попитом на апартаменти біля моря та нові туристичні комплекси. Банк Албанії зазначає, що основний внесок у загальне зростання індексу цін зробили саме прибережні райони.
Парадокс ринку полягає в тому, що попит слабшає, але будівництво продовжує йти високими темпами. Албанські ЗМІ з посиланням на непрямі податкові дані пишуть, що за перші п’ять місяців року могли бути затверджені дозволи приблизно на 2 млн кв. м будівництва, що наближається до рекордних обсягів 2024 року.
Практичний висновок для інвесторів простий: Албанія більше не виглядає ринком, де ціни зростають однаково швидко скрізь. Тирана вже наблизилася до цінової межі, а подальше зростання дедалі більше залежить від якості проєкту, локації та іноземного попиту. Узбережжя залишається сильнішим за столицю, але й там ризик перегріву зростає.
https://t.me/relocationrs/3184
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
7 липня Паризький апеляційний суд пом’якшив покарання лідерці французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у справі про нецільове використання коштів Європарламенту, що фактично відкриває їй можливість взяти участь у президентських виборах у Франції в 2027 році.
Суд підтвердив обвинувальний вирок у справі про нецільове використання коштів ЄС, однак скоротив заборону на обіймання виборних посад з п’яти років до 45 місяців, з яких 30 місяців — умовно. Решта 15 місяців уже вважаються відбутими, тому Ле Пен знову отримує право балотуватися.
При цьому суд призначив їй три роки позбавлення волі, з яких два роки — умовно, а один рік має відбуватися під домашнім наглядом з електронним браслетом. Також, за даними Le Monde, їй призначено штраф у розмірі 100 тис. євро.
Після рішення суду Ле Пен заявила, що братиме участь у президентських виборах 2027 року й оскаржуватиме вирок у французькому Касаційному суді. За даними Reuters та AP, касаційна скарга може призупинити виконання частини покарання, пов’язаної з електронним моніторингом, що дозволить їй вести виборчу кампанію без негайних обмежень такого роду.
Справа пов’язана з використанням коштів Європейського парламенту у 2004–2016 роках. Слідство стверджувало, що гроші, призначені для оплати роботи помічників депутатів Європарламенту, використовувалися для фінансування співробітників партії у Франції. Ле Пен свою провину заперечує і називає справу політично вмотивованою.
Початковий вирок, винесений у березні 2025 року, ставив під загрозу її участь у президентській кампанії, оскільки п’ятирічна заборона на обіймання виборних посад фактично виключала її з перегонів. У «Національному об’єднанні» на цей випадок розглядали можливість висунення Жордана Барделла, однак після рішення апеляційного суду основною кандидаткою знову залишається Ле Пен.
Президентські вибори у Франції мають відбутися у 2027 році. Чинний президент Емманюель Макрон не зможе балотуватися на новий термін, тому кампанія вже розглядається як одна з найбільш відкритих за останні роки. Участь Ле Пен зберігає за «Національним об’єднанням» статус одного з ключових гравців майбутніх перегонів.
