ТОВ “Смарт Тех Індастрі” планує залучити $13 млн на будівництво високотехнологічного комплексу з вирощування та глибокої переробки форелі “Долина форелі” у Полтавській області. Загальна вартість проєкту становить $62,5 млн, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську.
Як зазначається в каталозі, комплекс буде розташований поблизу села Засулля Лубенського району та складатиметься з п’яти виробничих модулів загальною потужністю 2,5 тис. тонн продукції на рік.
На підприємстві планують випускати філе форелі, очищену та порційну рибу, а також продукцію з доданою вартістю і надаватимуть послуги з переробки та пакування для корпоративних клієнтів.
Проєкт базується на технології замкненого водопостачання (RAS), передбачає автоматизацію виробничих процесів і використання данських інженерних рішень. Основними ринками збуту визначено торгівельні мережі та заклади готельно-ресторанного бізнесу України та країни Європейського Союзу.
Згідно з каталогом, проєкт готовий до реалізації. Проєктні роботи завершені, отримані необхідні дозволи, проведенв експертиза та розпочато будівництво інженерної й транспортної інфраструктури, зокрема мереж газо-, водо- та електропостачання.
Проєкт реалізується на території індустріального парку Smart Tech Industry, що дає змогу скористатися державними податковими та митними стимулами. Орієнтовний період реалізації становить три роки, строк окупності – 2,5 року.
Як повідомлялось, у березні 2024 року Кабінет міністрів включив індустріальний парк “Смарт Тех Індастрі” у Лубенському районі Полтавської області до Реєстру індустріальних парків. Концепція парку передбачала будівництво підприємства з глибокої переробки агропродукції. Згідно з підписаним меморандумом з американськими інвесторами, в облаштування його інфраструктури планувалося інвестувати $7 млн, у будівництво об’єктів парку – $20 млн. Очікувалося створення близько 350 робочих місць.
ТОВ “Смарт Тех Індастрі” засноване у 2016 році. Основним напрямом діяльності компанії є створення та розвиток індустріального парку Smart Tech Industry і реалізація промислових проєктів на його території.
аквакультура, Долина форелі, ІНВЕСТИЦІЯ, переробка риби, Смарт Тех Індастрі
Українські аграрії станом на 7 липня намолотили 1,022 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів”, – цитує пресслужба заступника міністра Тараса Висоцького.
За інформацією міністерства, жнива ранніх зернових та зернобобових культур тривають у 15 областях. Зернові вже обмолочено на площі 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої, середня врожайність становить 40,7 ц/га.
Аграрії вже зібрали 719,4 тис. тонн ячменю, 264,6 тис. тонн пшениці та 35,1 тис. тонн гороху.
У Херсонській та Івано-Франківській областях розпочалося збирання ріпаку, якого намолочено 2,68 тис. тонн.
Найбільші обсяги зерна нового врожаю намолотили аграрії Одеської (389 тис. тонн) та Миколаївської (347,2 тис. тонн) областей.
За інформацією Мінекономіки, українські аграрії засіяли понад 20 млн га озимими та ярими зерновими й олійними культурами у 2026 році. Зокрема 5,88 млн га ярими зерновими та зернобобовими і 7 млн га технічними культурами.
UKRNAFTA другий місяць поспіль очолює рейтинг імпортерів дизельного пального.
За підсумками червня компанія завезла в Україну 70,7 тисяч тонн ресурсу.
Таким чином, за даними аналітичного видання НафтоРинок Daily Fuels&LPG, UKRNAFTA забезпечила 14,8% від усіх поставок дизельного пального у червні – загалом це 477,4 тисячі тонн.
«Найбільша мережа автозаправних комплексів України продовжує забезпечувати усіх своїх клієнтів – населення, критичні служби, бізнес – якісним пальним», – наголосив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Кожен літр пального на UKRNAFTA – це стабільний стандарт Євро-5 від кращих європейських та світових виробників та регулярний контроль, від відбору проб на АЗК до лабораторних досліджень.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
IMPORT, UKRNAFTA, АЗК, дизельне пальне, лідер ринку, НафтоРинок
Національний банк України у червні 2026 року застосував заходи впливу до ТОВ «Ай Ломбард» за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, повідомив регулятор 7 липня. Загальна сума штрафів склала 4,196 млн грн.
Основний штраф — 4,096 млн грн — компанія отримала за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
За даними НБУ, порушення стосувалися розробки та впровадження внутрішніх документів, перевірки клієнтів, застосування ризик-орієнтованого підходу, додаткових заходів щодо політично значущих осіб, а також надання інформації та документів на запити Нацбанку.
Ще 100 тис. грн штрафу «Ай Ломбард» отримав за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій. Зокрема, НБУ вказав на відсутність у внутрішніх документах порядку взаємодії між відокремленими підрозділами під час проведення валютно-обмінних операцій, а також на невиконання інкасації залишків валютних цінностей у касі структурного підрозділу.
Крім того, компанія отримала письмові попередження за неналежне ведення анкет клієнтів та здійснення з фізичними особами-нерезидентами валютних операцій з надання та погашення кредитів, а також сплати відсотків у гривні без відповідної ліцензії НБУ.
ТОВ «Ай Ломбард» — небанківська фінансова установа, зареєстрована в Україні. НБУ включив компанію до Державного реєстру фінансових установ і видав їй ліцензію на надання фінансових послуг у жовтні 2023 року.
XVI Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс “Інтер’єр Року” 2026 відбудеться 30 липня у Києві в КВЦ “Парковий”.
“Інтер’єр Року” є однією з найбільших українських професійних подій у сфері архітектури та дизайну інтер’єру. Очікується, що захід збере понад 6000 гостей, 250 спікерів, 60 стендів партнерів та учасників, а також близько 600 конкурсних робіт від дизайнерів і архітекторів.
Конкурс відкритий для українських дизайнерів, архітекторів та студій. До участі приймаються роботи, виконані протягом останніх шести років – з 2020 до 2026 року. Роботи можуть бути реалізовані у будь-якій країні світу, якщо їх авторами є українські архітектори, дизайнери або архітектурні та дизайнерські студії.
Подача робіт триває до 24 липня 2026 року через сайт конкурсу www.interioroftheyear.info. Відбір кваліфікаційної комісії заплановано на 27 липня, відбір членами журі – на 29 липня. Урочисте нагородження переможців відбудеться 30 липня.
Захід проходитиме у форматі живої зустрічі.
За додатковою інформацією щодо подачі робіт учасники можуть звертатися до редактора конкурсу Катерини Пахомової: тел.
+380 50 550 31 28, e-mail: kpahomova66@gmail.com.
Організатор конкурсу – Медіа група DMNTR. Контактні телефони організатора: 044 461 91 28, 077 777 25 47.
Інформаційним партнером заходу виступає інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.
Період низьких цін на природний газ на американській біржі Henry Hub добігає кінця, попереджають аналітики Wood Mackenzie.
Експерти прогнозують зростання цін до 5 доларів за MMBtu (1 млн британських теплових одиниць) до 2035 року, при тому що протягом більшої частини останнього десятиліття вони трималися на рівні 2–4 доларів за MMBtu.
«Стійке зростання попиту на електроенергію з боку сфери штучного інтелекту та уповільнення зростання пропозиції газу з боку США свідчать про структурні зміни факторів, що визначають ціни на Henry Hub», — йдеться в огляді Wood Mackenzie.
Стабільність цін на газ сприяла розвитку інфраструктури для експорту СПГ у США, а також газової генерації, яка наразі забезпечує зростаючі потреби дата-центрів для розробок у сфері штучного інтелекту. Експерти зазначають, що збереження таких умов більше не гарантоване, оскільки попит на газ продовжує стабільно зростати, тоді як нарощувати пропозицію стає дедалі складніше й дорожче.
«Умови, що дозволяли цінам на Henry Hub триматися на рівні 2–4 долари за MMBtu протягом більшої частини останнього десятиліття, більше не діють повною мірою, — зазначає керівник напрямку стратегії та розвитку на ринку СПГ Wood Mackenzie Крісті Крамер. — Швидке освоєння родовищ, практично безкоштовний попутний газ, а також щорічне зростання продуктивності забезпечували збереження стабільно низьких цін. Однак дія цих сприятливих факторів здебільшого вичерпалася».
«Лише електроенергетичному сектору знадобиться додатково 17 млрд кубічних футів газу на добу до середини 2030-х років, при тому що найпродуктивніші ділянки газових родовищ уже розробляються. Для подальшого збільшення пропозиції ціни муситимуть зрости», — каже Крамер.
У 2025 році кількість інвестиційних рішень щодо будівництва нових потужностей для експорту СПГ у США досягла рекордного максимуму, а остаточні рішення ще щодо низки проєктів мають бути ухвалені у 2026 році. Очікується, що потужності з виробництва СПГ зростуть більш ніж удвічі порівняно з поточними рівнями. На початку 2030-х років на США припадатиме понад третину світової пропозиції СПГ, а зростання попиту триватиме й у 40-х роках, прогнозують експерти.
Водночас, у міру освоєння найякісніших газових ділянок, зокрема в Пермському басейні, видобуток ставатиме менш продуктивним і складнішим з геологічної точки зору, попереджають у Wood Mackenzie.
