Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень з 28 вересня по 2 жовтня переважно зростанням: біткойн (BTC) знову перевищив позначку $86 тис., Ethereum (ETH) наблизився до $2,75 тис., а інвестори переключили увагу на перспективи процентних ставок у США та подальший приплив інституційного капіталу в цифрові активи.
Станом на ранок п’ятниці біткойн торгувався приблизно по $86,5 тис., піднявшись майже на 3% за попередні 24 години. Під час торгів котирування наближалися до $87 тис. Для порівняння, 25 вересня BTC коштував близько $84,4 тис.
Ethereum у п’ятницю торгувався в діапазоні $2,74–2,75 тис. проти приблизно $2,67 тис. на початку тижня.
Підтримку криптовалютам надало зниження очікувань щодо подальшого жорсткування грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою США. Після публікації даних американського ринку праці, які виявилися слабкішими, ніж очікувалося, прибутковість казначейських облігацій знизилася, а ймовірність підвищення ставки ФРС у жовтні, за ринковими оцінками, суттєво зменшилася.
Додатковим фактором зростання стала ліквідація коротких позицій. На тлі руху біткоїна до 87 тис. доларів обсяг ліквідацій на криптовалютному ринку за добу перевищив 300 млн доларів.
При цьому поточний тиждень став продовженням сильного третього кварталу для криптовалют. За липень-вересень біткойн подорожчав на понад 40%, а Ethereum — на понад 70%, хоча обидві найбільші криптовалюти поки що залишаються нижче історичних максимумів 2025 року.
На тлі відновлення ринку Citigroup підвищив свої 12-місячні прогнози вартості найбільших криптовалют. Прогноз для біткоїна збільшено до $113 тис. з попередніх $82 тис., для Ethereum — до $3 028 тис. з $2 24 тис. У банку пояснюють перегляд посиленням активності на крипторинку, зміною макроекономічної ситуації та відновленням припливу коштів у криптовалютні ETF.
Важливою подією тижня стало подальше зближення традиційної банківської системи зі стейблкоінами. Citigroup та американська криптобіржа Coinbase оголосили 28 вересня про розширення співпраці у сфері цифрових платежів.
Компанії мають намір об’єднати банківську інфраструктуру Citi з криптовалютною платіжною інфраструктурою Coinbase. Корпоративні клієнти зможуть використовувати рішення для прийому платежів у стейблкоінах та їх конвертації в традиційні валюти. Співпраця орієнтована насамперед на міжнародні розрахунки та платежі, що працюють у режимі 24/7.
Ще однією тенденцією тижня стало подальше формування правил роботи інституційних інвесторів з криптоактивами.
Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) 1 жовтня запропонувала новий режим зберігання цифрових активів інвестиційними консультантами та фондами, що підлягають регулюванню. Ця пропозиція має створити спеціальну нормативну базу для зберігання (custody) криптоактивів та визначити умови, за яких фінансові організації зможуть зберігати цифрові активи.
Таким чином, американський регулятор поступово переходить від регулювання крипторинку переважно через правозастосування до формування окремих правил для цифрових активів.
Паралельно змінюється регулювання у Великій Британії. Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA) 30 вересня розпочало прийом заявок від криптовалютних компаній, які бажають працювати в рамках нового британського режиму регулювання цифрових активів.
Компанії повинні подати заявки до 28 лютого 2027 року. Новий режим регулювання крипторинку Великої Британії має почати діяти в жовтні 2027 року.
Окрема увага ринку залишається прикутою до токенізації традиційних фінансових активів. Однією з важливих подій кінця вересня стала угода між New York Stock Exchange та Blockchain.com про розвиток доступу до токенізованих американських акцій та ETF.
Сторони підписали меморандум, який передбачає можливість надання клієнтам Blockchain.com доступу до токенізованих цінних паперів, що торгуються на спеціальній цифровій платформі NYSE. Реалізація проєкту залежатиме від отримання необхідних регуляторних дозволів.
Ще одна помітна зміна відбувається на ринку стейблкоїнів. Tether готує повернення USDT в екосистему Bitcoin більш ніж через десять років після фактичного виходу токена з неї. Це має відбутися з використанням нового протоколу RGB, що дозволяє випускати цифрові активи на базі мережі Bitcoin.
Водночас ринок стейблкоінів продовжує стикатися з регуляторними та санкційними ризиками. Опублікований цього тижня звіт постійного підкомітету Сенату США з розслідувань вказав на масштабне використання USDT структурами, пов’язаними з Іраном, для обходу санкцій. Tether у відповідь заявив про співпрацю з американськими властями та повідомив про блокування у 2026 році майже $550 млн USDT, пов’язаних з Іраном.
Таким чином, тиждень продемонстрував одразу кілька процесів, які зараз визначають розвиток криптоіндустрії: відновлення вартості найбільших цифрових активів, повернення інституційного попиту, інтеграцію стейблкоінів у традиційні банківські платежі та поступове створення повноцінної регуляторної інфраструктури у США та Великій Британії.
Для ринку в найближчі тижні ключовими факторами залишаться рішення ФРС, динаміка прибутковості американських держоблігацій, потоки капіталу в криптовалютні ETF та подальші регуляторні рішення США.
За умови збереження попиту найближчим важливим рівнем для біткоїна залишається зона $87–90 тис. Однак висока чутливість криптовалют до процентних ставок і макроекономічних даних зберігає ризик різких корекцій після сильного зростання у третьому кварталі.
Джерела: Reuters, SEC, FCA, Coinbase, CoinDesk.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Хорватія претендує на майно вартістю понад 2,7 млрд доларів, що знаходиться в Чорногорії та залишилося після розпаду Югославії. І мова йде далеко не лише про відомий навчальний парусник «Jadran».
Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грліч Радман під час візиту до Чорногорії. Загреб має документацію щодо майна, яке опинилося на території Чорногорії, було продане або передане іншим власникам після розпаду Югославії.
Серед нього міністр окремо згадав військові кораблі, підводні човни та військовий госпіталь.
«Jadran» став найвідомішою частиною суперечки. Навчальний вітрильник був побудований у 1930-х роках і використовувався військово-морськими силами Югославії. Зараз судно перебуває в Чорногорії, тоді як Хорватія наполягає на його поверненні.
Але майновий спір — лише частина значно ширшого переліку вимог Загреба до Подгориці.
Офіційне МЗС Хорватії перелічує серед невирішених питань:
– повернення «Jadran» та врегулювання інших майнових претензій;
– компенсації колишнім хорватським в’язням табору Моринь;
– пошук 14 осіб, які досі вважаються зниклими безвісти після війни 1990-х років;
– розслідування та переслідування військових злочинів;
– повернення майна хорватських сімей у Чорногорії та завершення затяжних судових процесів;
– збереження меморіальної дошки на місці колишнього табору Морінь;
– перейменування басейну в Которі, що носить ім’я Зорана Гопчевича;
– врегулювання морського кордону між двома країнами.
Ці питання набувають особливого значення через переговори про вступ Чорногорії до ЄС.
Хорватія вже використовує своє становище держави-члена ЄС для блокування закриття окремих переговорних розділів. У вересні довелося відкласти заплановану міжурядову конференцію після того, як Загреб відмовився погодити закриття кількох розділів.
Наразі Хорватія перешкоджає закриттю розділів, що стосуються транспортної політики, зовнішньої політики та безпеки, судової системи та основних прав, а також юстиції, свободи та безпеки.
Подгориця розраховує завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році. Однак ця дата не гарантована: для просування та остаточного вступу необхідна згода держав ЄС.
При цьому на сьогодні саме Хорватія є головним джерелом двосторонніх вимог до Чорногорії, що безпосередньо впливають на переговорний процес. Порівнянного офіційного пакету претензій з боку інших держав ЄС наразі немає.
Виходить досить цікава ситуація: чим ближче Чорногорія наближається до ЄС, тим більшого значення набувають давні суперечки, що залишилися ще з часів розпаду Югославії.
І майнові претензії Хорватії на суму понад 2,7 млрд доларів тепер стають не лише питанням відносин між Загребом і Подгорицею, а й потенційним чинником, здатним вплинути на терміни вступу Чорногорії до Євросоюзу.
Світові ціни на продовольство у вересні порівняно з переглянутим показником серпня зросли на 1,5% на тлі подорожчання зерна, рослинної олії та цукру, як повідомляється у щомісячному огляді ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на продовольство ФАО у вересні становив 136 пунктів, що на 2 пункти (на 1,5%) вище переглянутого серпневого показника. Значення індексу виявилося на 5,8% вищим, ніж у вересні 2025 року, але на 15,1% нижчим за піковий рівень, досягнутий у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові порівняно з серпнем зріс на 5,1%, порівняно з вереснем 2025 року — на 17,2%. У місячному вимірі світові ціни на пшеницю підвищилися на 6,3%, досягнувши максимального рівня з серпня 2023 року. Хоча до кінця місяця спостерігалося певне зниження щоденних котирувань, зазначається в огляді.
«Таке зростання було зумовлене головним чином логістичними проблемами в Чорноморському регіоні, через які імпортери переорієнтувалися на альтернативних постачальників. Додатковим чинником зростання цін стала посуха в деяких районах Північної Америки напередодні посіву озимої пшениці», — йдеться в документі.
Світові ціни на кукурудзу порівняно з серпнем зросли на 5,6% і досягли максимального рівня за останні три роки. Це пов’язано з прогнозованим скороченням пропозиції через нижчу, ніж очікувалося, врожайність у США та зниженням експортного потенціалу в Бразилії. «Перебої в торгівлі в Чорноморському регіоні призвели до скорочення експортної пропозиції кукурудзи, а невизначеність щодо судноплавства через Ормузьку протоку підсилювала побоювання щодо високої вартості палива, добрив та вантажоперевезень. Це чинило додатковий тиск на зростання цін на сировину, особливо для виробництва біопалива, зокрема на кукурудзу», — йдеться в огляді.
Індекс цін на всі види рису зріс на 1,4% на тлі зростання котирувань довгозернистого рису (індика) через побоювання, пов’язані з погодними умовами, та сезонне скорочення пропозиції.
Індекс цін на рослинні олії у вересні був на 0,9% вищим за серпневий показник і на 18,3% вищим у річному вимірі. Зростання було зумовлене насамперед підвищенням світових цін на пальмову олію, що повністю нівелювало зниження котирувань соняшникової олії. Ціни на соняшникову олію знижувалися третій місяць поспіль на тлі прогнозованої великої пропозиції в Чорноморському регіоні, проте логістичні труднощі, що зберігаються, та обмежена пропускна здатність альтернативних експортних маршрутів стримували подальше зниження цін, повідомляється в огляді.
Ціни на соєву та рапсову олію протягом місяця практично не змінилися.
Індекс цін на м’ясо у вересні порівняно з переглянутим значенням серпня знизився на 1,1% і відповідає значенню рік тому. Це було зумовлено зниженням котирувань м’яса птиці та свинини, тоді як ціни на яловичину та баранину загалом залишалися стабільними. Світові котирування м’яса птиці знизилися на тлі значного обсягу експортної пропозиції в Бразилії та ослаблення імпортного попиту з боку ЄС. Ціни на свинину знижувалися на тлі значної пропозиції в основних країнах-експортерах. Експортні ціни на яловичину в Австралії впали в умовах посилення конкуренції на світовому ринку, у Бразилії котирування зросли на тлі активізації попиту з боку США. Вартість баранини практично не змінилася.
Індекс цін на молочну продукцію у вересні був на 0,1% нижчим за серпневий рівень. У річному вимірі вони впали на 19,1%.
«Зниження цін на сир було практично повністю нівельоване зростанням котирувань сухого молока, тоді як ціни на вершкове масло майже не змінилися, — йдеться в огляді. – Котирування знежиреного сухого молока виявилися на 33,1% вищими за рівень минулого року, ціни на сухе молоко зросли в усіх основних країнах-експортерах під впливом стабільного імпортного попиту, особливо з боку країн Азії».
Індекс цін на цукор у вересні був на 6,1% вищим за серпневий рівень і на 14,7% вищим, ніж у вересні 2025 року. Значення індексу зростає третій місяць поспіль і перебуває на максимальному рівні з квітня 2025 року.
Зростання зумовлене насамперед прогнозованим скороченням світової пропозиції цукру у 2026/27 сільськогосподарському сезоні. Очікується, зокрема, що скорочення посівних площ та несприятливі погодні умови протягом вегетаційного періоду в ЄС призведуть до зменшення врожаю цукрових буряків. Скорочення виробництва цукру прогнозується в Таїланді, менш сприятлива оцінка й для Індії. Крім того, зрив термінів збирання врожаю в ключовому регіоні вирощування цукрової тростини в Бразилії через сильні дощі чинив додатковий тиск на зростання світових цін на цукор.
Індекс продовольчих цін ФАО — це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Щонайменше 16 судових вироків, у яких згадуються дропи або так звані «грошові мули», виявлено в Україні за останні майже вісім років, причому у 81% випадків дроп-рахунки використовувалися у схемах, пов’язаних із наркотрафіком.
Про це свідчить дослідження Опендатаботу, опубліковане 2 жовтня 2026 року на основі даних пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» станом на середину вересня.
Дропами називають людей, які за винагороду надають третім особам свої банківські картки, рахунки або доступ до інтернет-банкінгу. Такі рахунки можуть використовуватися для переказу, отримання та подальшого виведення коштів у різних злочинних схемах.
За даними дослідження, у 13 із 16 знайдених вироків, або 81%, дроп-рахунки були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком. Ще три вироки, або 19%, стосувалися онлайн-шахрайства.
При цьому Опендатабот наголошує, що сама згадка дропа у судовому рішенні не обов’язково означає засудження саме власника банківського рахунку за передачу доступу до нього. У частині справ дропи були лише одним з елементів більшої злочинної схеми, тоді як засуджені виконували інші функції.
У 2026 році вже виявлено три такі вироки. Найбільша їх кількість припала на 2020 рік – вісім. По два рішення знайдено за 2019 та 2021 роки, ще одне – за 2023 рік. За 2024 та 2025 роки вироків із використанням таких схем у пошуковику не виявлено.
У 12 із 16 вироків, або 75%, основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років. Водночас у восьми випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще у чотирьох вироках основним покаранням був штраф. Конкретні розміри штрафів зазначені у шести судових рішеннях і становили від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн.
Найбільше вироків зі згадками про дропів припадає на Київ – 10 рішень, або 63% від загальної кількості. Ще два вироки винесено на Одещині, по одному – у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській та Миколаївській областях.
В окремих справах йшлося і про значні суми відшкодування потерпілим. В одному з вироків суд визначив 8,65 млн грн компенсації, з яких 6,65 млн грн становила матеріальна та 2 млн грн – моральна шкода.
У двох інших справах обвинувачені добровільно компенсували потерпілим загалом 42,1 тис. грн. Ще у двох рішеннях суди стягнули загалом 29,8 тис. грн процесуальних витрат.
На тлі поширення схем із використанням чужих банківських рахунків в Україні готують окрему кримінальну відповідальність за дроперство. Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу законопроєкт №16013 щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій із платіжними інструментами й банківськими рахунками. Документ готується до другого читання.
Джерело: Опендатабот – дослідження «У 81% вироків дропи були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком» від 2 жовтня 2026 року.