Конституційний суд Казахстану постановив, що особи, які обіймали вищі державні посади згідно з Конституцією 1995 року, можуть бути знову обрані або призначені на відповідні посади після набрання чинності новою Конституцією 2026 року.
Рішення було ухвалено 7 липня за зверненням президента Касим-Жомарта Токаєва, який попросив суд надати офіційне тлумачення норм щодо кратності обрання та призначення на низку вищих державних посад, включаючи посаду президента.
Суд зазначив, що нова Конституція не містить положень, які передбачають врахування термінів перебування на посадах за попередньою Конституцією. Тому факт обіймання посади до 1 липня 2026 року сам по собі не є перешкодою для нового обрання або призначення після набрання чинності новою Конституцією.
На практиці це означає, що термін повноважень Токаєва, який розпочався після виборів 2022 року, не враховуватиметься при застосуванні нового обмеження щодо президентського терміну. Повторне обрання після набрання чинності Конституцією 2026 року вважатиметься першим для цілей застосування цих обмежень.
Reuters зазначає, що це рішення фактично запускає відлік президентських термінів для Токаєва заново. При цьому поки що не ясно, чи буде він домагатися нового терміну на дострокових президентських виборах, чи збереже поточний мандат до 2029 року.
Нова Конституція Казахстану набрала чинності 1 липня 2026 року. Вона зберігає обмеження в один семирічний президентський термін, але, згідно з тлумаченням Конституційного суду, це обмеження застосовується лише до виборів, що відбуваються вже в рамках нової Конституції.
Таким чином, Токаєв отримав юридичну можливість знову брати участь у президентських виборах, незважаючи на обмеження одним семирічним терміном, що діяло раніше.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає можливість надання кредиту в розмірі до 34 млн євро комунальному підприємству «Рівнеоблводоканал» на будівництво нових очисних споруд потужністю 60 тис. куб. м на добу, реконструкцію трьох каналізаційних насосних станцій та впровадження енергоефективних технологій.
Як зазначається в матеріалах банку, проект планується затвердити 22 липня 2026 року, його загальна вартість оцінюється в 53,1 млн євро.
Кредит передбачається надати двома траншами. Його доповнить інвестиційний грант у розмірі до 10 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (E5P).
Погашення кредиту повністю гарантує Рівненська область, а 25% його суми покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) у рамках Програми муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) в рамках Інвестиційної програми для України (UIF).
Кошти також будуть спрямовані на встановлення енергоефективного обладнання та систем автоматизованого диспетчерського управління SCADA на об’єктах «Рівнеоблводоканалу».
Проєкт покликаний покращити водовідведення та очищення стічних вод для приблизно 240 тис. мешканців Рівного та прилеглих територій, зокрема, внутрішньо переміщених осіб.
За оцінкою ЄБРР, нові очисні споруди забезпечать очищення 22 млн куб. м стічних вод на рік відповідно до стандартів ЄС. Реалізація проєкту має скоротити викиди парникових газів на 50%, а чисте споживання енергії – на 45%.
Проєкт є частиною програми ЄБРР «Забезпечення стійкості та джерел засобів до існування» (RLF), спрямованої на відновлення та підвищення стійкості критично важливої інфраструктури України. Він також передбачає навчання співробітників підприємства роботі з новим обладнанням та створення окремої групи з реалізації проєкту.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року ЄБРР схвалив надання Рівню кредиту в розмірі 12 млн євро на енергоефективну модернізацію щонайменше 24 об’єктів соціальної інфраструктури. Проєкт загальною вартістю 19 млн євро також передбачає грант E5P у розмірі 6 млн євро та 1 млн євро співфінансування з боку міста.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
