Міжнародні пасажирські перевезення “Укрзалізниці” після початку російської агресії та закриття авіапростору зросли у 50-60 разів та приносять значний прибуток, повідомив голова правління УЗ Олександр Перцовський.
“Це прибутковий сегмент, там є досить вільне ціноутворення, воно двосторонніми договорами вимірюється. Ми до 5 млрд грн доходу і десь до 2 з лишком млрд грн прибутку маємо отримати в цьому сегменті”, – сказав він у подкасті “Що з економікою” Центру економічної стратегії (ЦЕС).
В той же час Перцовський зазначив, що такого результату вдалося досягти за рахунок ремонту “дикої кількості” вагонів RIC та домовленості з усіма залізницями прикордонних країн.
“З точки зору економіки тут все нормально, ключова задача – їх нарощувати. От ми дуже хотіли запустити поїзд до Болгарії, ще один популярний напрямок, коли там втрутилася політика, тому що змінилися уряди в Румунії, в самій Болгарії, тому є нюанси”, – додав голова правління “Укрзалізниці”.
За його словами, так і не вдалося переконати Польщу, щоб вона дозволила курсування європейською колією ширших українських вагонів, хоча пілотна поїздка довела таку можливість і такі вагони регулярно курсують європейською колією у напрямку на Будапешт.
Серед останніх успішних проєктів він назвав переведення потягу на Кишинів на щоденну основу замість раз на два дні, синхронізація сполучення з Німеччиною.
Щодо внутрішніх потягів далекого сполучення Перцовський наголосив, що введення цього року урядом експериментальної моделі компенсації суспільно важливих пасажирських перевезень (PSO), яка покриває частину витрат компанії на такі послуги, дозволило вперше вивести цей сегмент в нуль.
Однак керівник “Укрзалізниці” уточнив, що є ще потреба в капітальних видатках на купівлю нових пасажирських вагонів, бо щоб оновити парк з 1600 вагонів середньою вартістю $1,5 млн потрібно понад $2 млрд, тож добре, що державний бюджет з 2021 року передбачав кошти на закупівлю таких вагонів.
Щодо потягів “Інтерсіті”, то, за словами Перцовського, один було втрачено через ворожу атаку, а один – через ДТП.
“Ми зараз працюємо над більш таким системним, довгостроковим рішенням по їх ремонту. Це не дешево, і виробники, оскільки поїзди не нові, до цього не дуже готові, але разом із тим з них робимо таких трансформерів: щоб менше вагонів, але вже запустити їх в роботу”, – сказав голова правління.
Нарешті, наголосив він, лишається найбільш збитковий та проблемний сегмент пасажирських перевезень – приміські.
“Тут поки що рішення немає, тому що це зависло між державним бюджетом і місцевими бюджетами, але є настрій і згуртованість урядова, наша, прийняти цього року закон про державне замовлення, так зване публічне PSO, в тому числі на приміські (перевезення). Дуже будемо просити підтримувати, лобіювати, це дасть можливість і цей сегмент збалансувати, тоді економічно ми будемо в нормальній ситуації”, – підсумував Перцовський.
“Укрзалізниця” у 2025 році зменшила дохід від реалізації зовнішнім покупцям на 12,4% порівняно з 2024 роком – до 91,24 млрд та збільшила операційний збиток у 5,5 разів – до 17,03 млрд грн.
Дохід від міжміських пасажирських перевезень у внутрішньому та зовнішньому сполученні збільшився на 11,8% – до 11,94 млрд грн, а збиток від них – на 9,1%, до 9,62 млрд грн.
Приміські перевезення принесли компанії всього 0,51 млрд грн доходів та 9,996 млрд грн збитків, що відповідно на 2,8% менше та 7% більше, аніж у 2024 році.
Нарешті вантажні перевезення скоротилися на 17,1% – до 67,87 млрд грн, а прибуток від них впав у 3,5 рази – до 5,82 млрд грн.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української сої була Туреччина – 923 тис. тонн. До п’ятірки основних імпортерів також увійшли Нідерланди – 382 тис. тонн, Німеччина – 298 тис. тонн, Франція – 159 тис. тонн та Єгипет – 151 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту сої зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
ТОВ “СП “Нібулон” готується розпочати виконання другого замовлення з гуманітарного розмінування в Харківській області, яке передбачає очищення 64 га сільськогосподарських земель в Ізюмському районі, повідомила пресслужба компанії.
“Територія непроста, але ми ухвалюємо актуальні рішення під кожен конкретний виклик – заради ефективної роботи та головної мети: щоб на полях Харківщини аграрії збирали збіжжя, а не залишки вибухонебезпечних предметів”, – цитує пресслужба керівника напряму “Розмінування” Всеволода Петровського.
Згідно з повідомленням, роботи виконуватимуться в межах субпідряду на землях ТОВ “Ландекс-Агро”.
Паралельно “Нібулон” завершує виконання першого державного замовлення на Харківщині, яке реалізує спільно з ТОВ “Українські сервіси розмінування”. У його межах фахівці компанії вже обстежили понад 30 га земель за сімома кадастровими номерами на території ТОВ “Агрофірма “Юг-М”.
Роботи пройшли внутрішнє інспектування та перебувають на етапі зовнішньої перевірки, яку проводить Центр протимінної діяльності Міністерства оборони України, – сказано в повідомленні.
Крім того, компанія завершила нетехнічне обстеження 24 га земель у Дніпропетровській області. Його результати валідовані Центром протимінної діяльності в системі IMSMA.
У компанії зазначили, що розвиток напряму гуманітарного розмінування підтримує DEG Impulse gGmbH, що дало змогу посилити технічні спроможності, зокрема завдяки використанню сучасних машин для очищення територій.
В повідомлені зазначено, що “Нібулон” вже виконав перше комерційне замовлення з гуманітарного розмінування на Миколаївщині. Від початку робіт компанія повернула в господарський обіг понад 7,5 тис. га сільськогосподарських земель та підтвердила сертифікацію п’яти процесів протимінної діяльності. Наразі триває сертифікація ще трьох процесів.
Як повідомлялось, у травні 2025 року “Нібулон” підтвердив сертифікацію з розмінування та розширює перелік процесів протимінної діяльності до восьми напрямів.
ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
DEG Impulse gGmbH – неприбуткова дочірня компанія німецької фінансової установи DEG, що реалізує програми підтримки приватного сектору за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
NIBULON, гуманітарне розмінування, розмінування, Харківська область
Торгово-промислові палати України та Кувейту 6 липня провели онлайн-конференцію за сприяння Посольства України у Державі Кувейт, у якій взяли участь близько 50 представників ділових кіл обох країн.
Співголовами заходу стали президент ТПП України Геннадій Чижиков та в.о. генерального директора ТПП Кувейту Фірас Аль-Ода. Зустріч стала першим практичним заходом такого формату між палатами після перерви понад шість років.
Головною метою заходу було налагодження прямих контактів між підприємцями України та Кувейту. Сторони презентували актуальні торговельні та інвестиційні можливості, а також визначили перспективні напрями співпраці.
Посол України у Кувейті Максим Субх у своєму виступі наголосив на важливості активізації ділової складової двосторонніх відносин, зокрема в контексті залучення кувейтського бізнесу до проєктів повоєнної відбудови України.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков закликав кувейтський бізнес розглядати Україну не лише через призму війни, а передусім як країну можливостей і майбутнього члена Європейського Союзу.
Учасники конференції обговорили можливість системної співпраці у форматі робочих груп у пріоритетних секторах, зокрема в аграрній сфері, харчовій промисловості, будівництві, енергетиці, ІТ та логістиці. Сторони також обмінялися контактами, презентаціями та комерційними пропозиціями.
За наданими даними, товарообіг між Україною та Кувейтом у 2024 році становив $336,6 млн, у 2025 році – $90,8 млн. За перші п’ять місяців 2026 року двостороння торгівля вже досягла $102 млн, перевищивши показник за весь 2025 рік.
бізнес-співпраця, Відбудова України, ІНВЕСТИЦІЇ, КУВЕЙТ, міжнародна торгівля, ТПП України, ЧИЖИКОВ
Як повідомляє Fixygen, Американська компанія Strategy Inc. продала біткойни на суму 216 млн доларів, що стало найбільшим продажем криптовалюти цією компанією з моменту початку формування її біткойн-портфеля у 2020 році.
Для крипторинку це важливий психологічний сигнал. Strategy тривалий час сприймалася як один із головних корпоративних прихильників біткойна та приклад для компаній, які розглядали BTC як резервний актив. Тому навіть частковий продаж може посилити сумніви інвесторів щодо стійкості корпоративного попиту на криптовалюту.
За даними компанії, це лише третій продаж біткойнів з 2020 року. Однак масштаб операції помітно перевищує попередні, а момент обрано на тлі слабкого ринку: у понеділок біткойн знизився на 1,9% — до $61,532 тис., а з початку року подешевшав на 30%.
Додатковим негативним фактором став збиток Strategy від цифрових активів у розмірі $8,32 млрд за квітень-червень. Це показує, наскільки чутливою стала бізнес-модель компанії до переоцінки біткойна та падіння крипторинку.
Акції Strategy на попередніх торгах у понеділок впали на 4,5%. З початку року капіталізація компанії скоротилася майже на 34% — до $35,3 млрд, тоді як індекс Nasdaq Composite за той самий період зріс більш ніж на 11%. Це означає, що інвестори оцінюють Strategy вже не як звичайну технологічну компанію, а як високоризиковий проксі-інструмент на біткойн.
Для криптосвіту головна проблема не в самій сумі продажу, а в зміні сприйняття. Якщо компанія, яка роками будувала імідж найбільшого корпоративного власника BTC, починає продавати актив у помітному обсязі, ринок може побачити в цьому сигнал: навіть довгострокові інституційні власники змушені фіксувати ліквідність або знижувати ризик.
У короткостроковій перспективі це може посилити тиск на біткойн та пов’язані з ним акції, особливо якщо інвестори почнуть очікувати нових продажів. У ширшому сенсі випадок Strategy показує, що корпоративне володіння BTC залишається не лише інвестиційною історією, а й джерелом волатильності для балансів, звітності та фондового ринку.
Крипторинок тепер стежитиме не тільки за курсом біткойна та потоками ETF, а й за тим, чи продовжить Strategy продажі. Якщо вони виявляться одноразовою операцією, ефект може бути обмеженим. Якщо ж компанія почне системно скорочувати позицію, це стане одним із найпомітніших ведмежих сигналів для ринку з 2020 року.
За попередніми результатами перепису населення Узбекистану сягнуло 39,047 млн осіб, повідомив Національний комітет зі статистики республіки.
Перепис населення та сільського господарства тривав з 15 січня по 28 лютого 2026 року і став першим в історії незалежного Узбекистану. За даними статистичного комітету, онлайн-переписом було охоплено 82,3% населення, а з урахуванням обходу домівок загальний охоплення склав 97,3%.
Головний підсумок — чисельність населення виявилася вищою за поточні статистичні розрахунки. До перепису вона оцінювалася в 38,236 млн осіб, а попередній результат склав 39,047 млн осіб. Різниця — 810,6 тис. осіб.
У порівнянні з переписом 1989 року населення Узбекистану збільшилося приблизно удвічі. Це підтверджує головний демографічний тренд країни: Узбекистан залишається однією з держав пострадянського простору, що найшвидше зростають.
За статтю населення розподіляється майже рівномірно, але чоловіків трохи більше: 19,766 млн чоловіків і 19,281 млн жінок. Також під час перепису було враховано 56,9 тис. іноземних громадян, які проживають у країні понад один рік. Основну їхню частину становлять громадяни Індії, Росії та Казахстану.
Національна структура залишається переважно узбецькою: узбеки становлять 89,4 % населення, таджики — 3,3 %, каракалпаки — 2,2 %, казахи — 1,8 %, росіяни — 1,6 %, киргизи — 0,6 %, туркмени — 0,5 %, інші національності — 0,6 %. Узбецьку мову рідною назвали 35,7 млн осіб, або 91,3 % населення.
Для економіки це важливий сигнал: зростання населення означає збільшення внутрішнього споживчого ринку, робочої сили та попиту на житло, школи, медицину, транспорт, енергетику та міську інфраструктуру. Водночас це посилює навантаження на ринок праці та вимагає від держави більш точного планування регіонального розвитку.
На цьому тлі Україна демонструє протилежну демографічну динаміку. Наприкінці 1991 року населення країни оцінювалося в 51,7 млн осіб, перепис 2001 року зафіксував 48,457 млн осіб, а на початок 2026 року, за оцінкою демографа Олександра Гладуна, на території, контрольованій урядом України, проживало 28 млн осіб.
Однак точна кількість населення України на даний момент невідома, оскільки понад 25 років не проводилося перепису, крім того, мільйони людей перебувають за кордоном.
