Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила пресслужба норвезького уряду.
“Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України”, – йдеться у повідомленні пресслужби уряду на сайті.
Повідомляється, що Норвегія разом з Данією, Німеччиною та Канадою замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в рамках програми PURL.
“Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають для якнайшвидшого постачання Україні”, – наголосили в уряді Норвегії.
Норвегія також виділяє кошти, щоб долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. “Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу”, – йдеться у повідомленні.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив, що ключовою темою обговорень з партнерами буде постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, які критично важливі для спроможності України збивати російську балістику – та зауважив, що ці ракети є не лише у США.
Як повідомлялося, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Європейської комісії з вимогою якомога швидше дати дозвіл на закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в рамках “оборонної” частини з 90 млрд євро, що ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Україна у 2027–2031 роках буде однією з економік Європи, що найшвидше зростають, як випливає з оцінки Euronews, опублікованої на основі даних World Economic Outlook МВФ. Першоджерелом даних є база IMF World Economic Outlook, у якій публікуються прогнози по країнах, включаючи показники реального зростання ВВП до 2031 року.
Згідно з розрахунками Euronews, МВФ очікує середньорічне зростання економіки України на рівні 3,8% у 2027–2031 роках. Найсильнішим роком у прогнозному періоді має стати 2028 рік, коли зростання може становити близько 4,2%. За цим показником Україна входить до п’ятірки європейських економік, які, як очікується, зростатимуть більш ніж удвічі швидше за єврозону.
У добірці найдинамічніших економік Європи Україна зазначена після Мальти та Косово. Нижче в рейтингу знаходяться Сербія із середньорічним зростанням 3,52% та Молдова з прогнозом близько 3,5%. Для порівняння: економіка єврозони, за даними МВФ, у 2027–2031 роках зростатиме в середньому на 1,2% на рік, а економіка ЄС загалом — приблизно на 1,4%.
Ключовим фактором зростання України називається відновлення економіки та інфраструктури після війни. Euronews зазначає, що прогноз МВФ фактично є сценарієм відновлення: він передбачає поступове зниження інтенсивності війни та запуск масштабних інвестицій у реконструкцію. Оцінка потреб у відновленні, за даними публікації, наближається до $600 млрд.
При цьому прогноз для України залишається одним із найбільш невизначених у Європі. У червневому повідомленні МВФ щодо України від 12 червня 2026 року фонд прямо зазначив, що перспективи країни залишаються «виключно невизначеними», оскільки війна продовжує завдавати тяжкої шкоди населенню та економіці. МВФ також зазначив, що зростання ВВП України у 2026 році може сповільнитися до 1,0–1,6 % через наслідки триваючої війни Росії проти України та зовнішні шоки.
Саме ця різниця між короткостроковою та середньостроковою картиною є головним елементом прогнозу. У 2026 році українська економіка залишається під тиском військових ризиків, пошкодження інфраструктури, бюджетних видатків, дефіциту робочої сили та високої залежності від зовнішнього фінансування. Але у 2027–2031 роках, за умови поліпшення ситуації з безпекою, відновлення може стати головним джерелом зростання.
Для України такий прогноз означає, що країна може увійти до числа найдинамічніших економік Європи не за рахунок звичайного циклічного зростання, а за рахунок ефекту післявоєнного відновлення, інвестицій в інфраструктуру, будівництво, енергетику, логістику, промисловість та інтеграцію з ринком ЄС.
Однак цей сценарій безпосередньо залежить від безпеки, міжнародної допомоги, стійкості державних фінансів, темпів реформ та здатності залучити приватний капітал. Без зниження військових ризиків зростання може виявитися значно нижчим: Euronews зазначає, що за несприятливим сценарієм МВФ, за умови продовження інтенсивних бойових дій, зростання України у 2027 році може становити лише близько 1%.
Таким чином, Україна в прогнозах МВФ виглядає однією з найперспективніших економік Європи на горизонті 2027–2031 років, але цей потенціал залишається тісно пов’язаним із завершенням війни, масштабом відновлення та здатністю країни перетворити міжнародну підтримку на довгострокове економічне зростання.
Майже 2,5 тис. громадян України були виявлені румунськими прикордонниками під час незаконного перетину кордону з України до Румунії у першому півріччі 2026 року, повідомила Прикордонна поліція Румунії.
За даними територіального інспекторату Прикордонної поліції в Сігету-Мармаці, у період з 1 січня по 30 червня 2026 року близько 1,2 тис. українців було виявлено в повіті Марамуреш, близько 1 тис. — у повіті Сучава та понад 300 — на ділянці кордону повіту Сату-Маре з Україною.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких випадків зменшилася приблизно на 33%. Тоді румунські прикордонники виявили понад 3,7 тис. громадян України, які перетнули кордон поза встановленим порядком.
У румунській Прикордонній поліції зазначають, що більшість затриманих заявляють, що покинули Україну через війну, і звертаються до влади Румунії за однією з форм захисту відповідно до законодавства країни.
Найнебезпечнішими маршрутами залишаються річка Тиса та гірські райони Марамуреша. За даними румунської влади, складний рельєф, мінлива погода та відсутність належного спорядження роблять такі переходи небезпечними для життя.
За перші шість місяців 2026 року румунські прикордонники спільно з гірськими рятувальниками Salvamont Maramureș провели 22 пошуково-рятувальні операції, під час яких було врятовано 38 громадян України, які опинилися в скрутному становищі в прикордонній гірській зоні.
З початку повномасштабної війни інспекторат у Сігету-Мармацієві виявив понад 34 тис. громадян України на північному кордоні Румунії. За цей період прикордонники спільно з рятувальниками провели понад 230 пошуково-рятувальних операцій у горах Марамуреша та врятували понад 430 українців.
Румунська сторона наголошує, що продовжує охороняти 366 км румунсько-українського кордону, що перебувають у зоні відповідальності інспекторату, з використанням сучасних засобів спостереження та у взаємодії з іншими структурами МВС та інституційними партнерами.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у вересні вперше представить у Словаччині мюзикл «Гуцулка Ксеня», гастролі ініційовані з нагоди 35-річчя Незалежності України.
Покази відбудуться 11 вересня о 18:00 у Пряшеві на сцені Divadlo Jonáša Záborského та 12 вересня о 18:00 у Братиславі в новій будівлі Словацького національного театру. У програмі Divadlo Jonáša Záborského виставу «Huculka Kseňa» заявлено на 11 вересня о 18:00 на великій сцені, а Словацький національний театр підтверджує гостьовий показ Івано-Франківського драмтеатру 12 вересня з 18:00 до 21:00.
«Гуцулка Ксеня» є однією з найвідоміших постановок сучасного українського театру. Вистава має понад 200 аншлагових показів і тисячі глядачів, повідомляє Словацький національний театр в анонсі братиславського показу.
Режисер постановки – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ростислав Держипільський. Музика Ярослава Барнича звучить у сучасному оркестровому аранжуванні, диригент – заслужений діяч мистецтв України Богдан Ткачук.
Вистава поєднує живу музику, хореографію, костюми, натхненні гуцульською культурою, сценографію та лазерне шоу. У головних ролях задіяні Олексій Гнатковський, Павло Кільницький, Мирослава Полатайко, Юрій Вихованець, Яна Івасюк, Олег Панас, Лілія Абрам’юк, Надія Левченко та Олеся Пасічняк.
Організатори зазначають, що гастролі у Словаччині мають на меті представити українську музичну класику, гуцульську традицію та сучасну сценічну інтерпретацію української культури для української громади й словацької аудиторії.
У Пряшеві показ відбудеться в Divadlo Jonáša Záborského за адресою Námestie legionárov 6. У Братиславі виставу прийматиме Slovenské národné divadlo за адресою Pribinova 17.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка – один із провідних українських театрів, репертуар якого поєднує класичні твори, сучасну драматургію та масштабні музично-театральні постановки.
Братислава, гастролі, Гуцулка Ксеня, мюзикл, Пряшів, СЛОВАЧЧИНА, театр
ПУМБ з повагою ставиться до рішень Національного банку України та приділяє пріоритетну увагу дотриманню вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Банк врахував надані НБУ зауваження для подальшого поліпшення та додаткового налаштування процесів і процедур на виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Водночас, виявлені порушення не є системними та не свідчать про відсутність у ПУМБ належної системи управління ризиками або належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
На сьогодні у ПУМБ уже розроблено план заходів для усунення виявлених недоліків та подальшого вдосконалення внутрішніх процедур і контролів у сфері фінансового моніторингу. Банк систематично інвестує у розвиток технологічних рішень та автоматизацію процесів, спрямованих на підвищення ефективності системи фінансового моніторингу.
ПУМБ продовжує конструктивну взаємодію з Національним банком України та послідовно працює над підвищенням ефективності системи фінансового моніторингу.
Нагадаємо, що ПУМБ є одним із найбільших платників податків в Україні. З 2022 року банк сплатив 20,4 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. Водночас ПУМБ активно підтримує Україну та Сили оборони: інвестиції банку в соціальні проєкти з 2022 року перевищили 1,4 млрд грн, із яких понад 544 млн грн спрямовано на підтримку ЗСУ, ТрО, ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, ГУР та СБУ.
