Український ячмінь у сезоні-2023 буде на 60% експортуватися автомобільними та залізничними шляхами через пункти перетину кордону з Румунією, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Згідно з повідомленням, таке рішення пояснюється зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак Росії по інфраструктурі портів Дунаю.
“Фермери намагаються в більшості своїй самостійно експортувати ячмінь. (…) Трейдери поки що не надто зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює потужні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить надто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-$120/тонна на умовах СРТ, але аграрії не постачатимуть за такою низькою ціною”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, учасники ринку побоюються повторних атак Росії на інфраструктуру дунайських портів. Крім того, аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж у Рені, зокрема, на Чоп, де ціна становить $140/тонна. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії – логістика виходить дешевшою, додали експерти.
Вони також відзначили активність на ринку ячменю переробників. Їхні закупівельні ціни зараз становлять 4500-5200 грн/тонна.
“На першому тижні вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до $195-202/тонна на базисі DAP Констанца, до $142-147/тонна – на базисі СРТ річкові порти”, – прогнозують у ВАР.
Влада Узбекистану та США має намір продовжити координацію надання гуманітарної допомоги Афганістану.
Питання взаємодії з афганської проблематики обговорили в Ташкенті спеціальний представник президента Узбекистану з Афганістану Ісматулла Іргашев та старший стаффер Комітету з міжнародних відносин Сенату США Шарлотта Олдхем-Мур.
Представниця Сенату особливо наголосила на необхідності створення в Афганістані уряду на основі широкого представництва, а також координації зусиль країн Центральної Азії та світової спільноти щодо забезпечення прав жінок і дівчат у цій країні.
Товаропотік агропродукції через автомобільні та залізничні пункти пропуску на Волині 2022 року збільшився в 19 разів, а кількість оформлених митними постами продовольчих товарів (1-24 груп УКТ ЗЕД) у режимі “експорт” зросла в 10 разів, повідомила пресслужба Волинської митниці.
“Волинська митниця впоралася зі значним зростанням навантаження за рахунок оперативно вжитих заходів щодо оптимізації часу проведення митних процедур, перерозподілу особового складу, спільних із прикордонниками та польською стороною експериментальних проєктів пропуску транспортних засобів”, – наводяться в повідомленні слова керівника Волинської митниці Юрія Іваськіва, які він сказав на виїзному засіданні комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Коментуючи роботу польських ветеринарних служб на україно-польському кордоні, Іваськів повідомив, що українська сторона неодноразово порушувала це питання на міжнародних зустрічах. Однак польська сторона заявила про неможливість прискорення цих видів державного контролю через суперечності із законодавством Європейського Союзу.
“Певні види контролю (зокрема, ветеринарний – ІФ-У) можуть здійснюватися тільки на кордоні”, – нагадав Іваськів.
Він зазначив, що в серпні цього року в середньому за добу в пункті “Дорогуськ” із “Ягодина” приймали 625 вантажівок, із них із товарами продовольчих груп – лише 43. З огляду на той факт, що всі товари зернової групи, зокрема й технічне зерно, направляються митними органами для проходження ветеринарного контролю, а дослідження зразків продукції здійснюється протягом 2-3 діб, авто з цією категорією товарів очікують на перетин “Ягодина” в окремій електронній черзі, пояснив він.
Іваськів нагадав волинським виробникам сільгосппродукції про нові вимоги Митного кодексу, які набудуть чинності 7 листопада 2023 року. Він рекомендував усім не зволікати й оформляти митні спрощення в NCTS або статус авторизованого економічного оператора (АЕО).
“Це дасть змогу аграрному бізнесу експортувати продукцію на європейський ринок без обов’язкового пред’явлення товару митниці”, – резюмував керівник Волинської митниці.
Поточний прогноз урожаю ріпаку в Україні стане рекордним і сягне максимальної позначки в 4,2 млн тонн завдяки розширеним посівним площам і високій врожайності, експортний потенціал ринку і продуктів його переробки також оновить максимум, повідомило аналітичне агентство “Украгроконсалт”.
“Запорукою досягнення таких результатів стає не тільки великий урожай і запуск нових переробних потужностей, а й розв’язання логістичних питань”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією аналітиків, у липні експортна статистика продемонструвала досить активний початок сезону, що важливо в умовах відсутності зернового коридору. Логістика переорієнтувалася на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.
Через постійні атаки на портову інфраструктуру вересневі контракти орієнтовані на автомобільну та залізничну логістику ріпаку, розповіли експерти, посилаючись на інформацію учасників ринку.
В аналітичному агентстві вказали на зміну географії експорту ріпаку та продуктів його переробки. Тепер збут українського ріпаку орієнтується не стільки на країни Європейського Союзу, скільки на Велику Британію, Швейцарію та Бангладеш. Аналогічна ситуація – з ріпаковою олією, яка замість ринку ЄС відправляється переважно до Китаю та Малайзії. Водночас ріпаковий шрот на 95% надходить на ринок ЄС, решта 5% – до В’єтнаму.
Станом на 22 серпня 2023 року Україна експортувала близько 500 тис. тонн ріпаку та понад 58 тис. тонн ріпакової олії, повідомляють аналітики та додають, що поточні показники експорту дають змогу розглядати оптимістичні сценарії.
Підтримку першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому висловили 27 провідних аграрних асоціацій і вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
“Високо оцінюючи діяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією, аграрна громадськість висловлює впевненість, що в цьому випадку може бути допущено прикру помилку”, – наголошується в повідомленні.
Аграрні асоціації назвали висунуті Висоцькому звинувачення “передчасними”, а його рішення “ухваленими в інтересах держави і суспільства”.
Бізнес-спільнота відзначила високий професіоналізм Висоцького в управлінні та координації діяльності галузі, завдяки якому вдалося уникнути перебоїв у постачанні продовольства і забезпечити продовольчу безпеку регіонів, які потребують негайної допомоги продуктами харчування в умовах повномасштабного вторгнення.
Провідні аграрні асоціації закликали правоохоронні органи, зокрема, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), врахувати їхню думку та об’єктивно розглянути всі матеріали справи, обставини, факти й зробити правильні висновки щодо “одного з найпорядніших і найпрофесійніших чиновників”.
Як повідомлялося, 24 серпня 2023 року було оприлюднено інформацію НАБУ про підозру Висоцькому у скоєнні кримінального правопорушення, що полягає в умисному використанні службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам держави.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) відкрило нове родовище газу, запаси якого можуть сягати 1 млрд куб. м.
“Отримана геологічна інформація свідчить про те, що запаси нового родовища можуть сягати 1 млрд кубометрів газу”, – повідомляється в прес-релізі НАК “Нафтогаз України” у вівторок.
УГВ проводило випробування бурової свердловини глибиною майже 4 тисячі метрів “з нуля” і завершило роботи в серпні цього року, перед бурінням фахівці компанії провели 3D-сейсморозвідувальне дослідження.
“Це не перше відкриття нових вуглеводневих покладів за цей рік. Нарощуючи запаси, ми створюємо перспективу для сталого зростання видобутку газу”, – цитується у пресрелізі т.в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачов.
За його словами, УГВ продовжить програму геологічної розвідки на цьому родовищі і планує буріння нових свердловин.
Як повідомлялося, перед “УГВ” стоїть мета збільшити у 2023 році видобуток природного газу на 1 млрд куб. м – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році “УГВ” видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
