ООН в Україні в координації з урядом створило гнучкий Фонд відновлення громад України (Ukraine Community Recovery Fund, UCRF), до якого вже залучено $7,25 млн на протимінну діяльність.
“Фонд покликаний підтримувати інклюзивний, заснований на особливостях місцевості підхід, який повністю відповідає пріоритетам раннього відновлення, визначеним під час третьої Швидкої оцінки шкоди та потреб (RDNA-3)”, – йдеться в презентації протимінної діяльності фонду на сайті ООН.
Уточнюється, що загалом у створений у листопаді 2023 року UCRF передбачається залучити $300 млн за п’ять років. До початку травня цього року було отримано $11,74 млн, з яких $7,25 млн на розмінування: Данія – $5,76 млн (DKK40 млн) і Південна Корея – $1,25 млн.
Підкреслюється, що протимінна діяльність є ключовою умовою для відновлення житла, енергетики, соціальної інфраструктури та інвестицій у місцевий економічний розвиток на рівні громад. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до того, що до 30% території країни, ймовірно, забруднене боєприпасами, що не розірвалися, наземними мінами і касетними боєприпасами.
Згідно з матеріалами ООН, першим проєктом протимінної діяльності фонду буде будівництво логістичної бази для гуманітарного розмінування для ДСНС. Техніко-економічне обґрунтування, проєкти всіх необхідних робіт і підготовка майданчиків оцінюють у $1,18 млн. За окремого фінансування другого етапу будівництво може бути завершено до другого кварталу 2025 року.
Передбачається, що цей об’єкт значно підвищить ефективність і результативність операцій ДСНС із розмінування на всій території України і дасть їй змогу краще знешкоджувати вибухонебезпечні предмети в постраждалих населених пунктах.
У його рамках планується також заснувати посаду старшого радника з протимінної діяльності та відновлення громад, який консультуватиме всі зацікавлені сторони з питань підвищення результативності протимінної діяльності для постраждалих громад.
Зазначається, що “Вікно протимінної діяльності” UCRF – це інструмент, за допомогою якого ООН стимулюватиме стратегічні зусилля з протимінної діяльності, усуватиме прогалини у потребах у цільових громадах та пілотуватиме інноваційні ініціативи у сфері протимінної діяльності.
Згідно з RDNA-3 для обстеження та знешкодження вибухонебезпечних предметів необхідні інвестиції в розмірі щонайменше $300 млн на рік протягом наступних п’яти років. Для підтримки такого рівня фінансових зобов’язань національні та міжнародні партнери повинні будуть працювати разом, щоб забезпечити максимальну ефективність традиційних підходів до протимінної діяльності, водночас впроваджуючи економічно ефективні, високоефективні рішення і розглядаючи приватне партнерство як один зі шляхів просування вперед.
“Вікно протимінної діяльності” UCRF узгоджене з Національною стратегією протимінної діяльності уряду України та спрямоване на три її стовпи – розмінування, навчання розмінуванню та допомогу жертвам.
Секретаріат UCRF знаходиться в Офісі постійного координатора ООН у Києві.
Українські спортсмени отримали 124 ліцензії на участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція), повідомив президент Національного олімпійського комітету України (НОК) Вадим Гутцайт.
“Загалом на сьогоднішній день ми маємо 124 ліцензії. Це 140 спортсменів і спортсменок, які братимуть участь в Олімпійських іграх. Ми завершили відбір на Олімпійські ігри, Україна остаточно має 124 ліцензії”, – сказав Гутцайт на прес-конференції у вівторок у Києві.
За його словами, 8 липня НОК уже подав заявку до Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про командний склад.
Голова НОК повідомив, що Україна буде представлена на Олімпіаді майже в усіх видах спорту, крім ігрових видів.
Водночас, він наголосив, що вперше за часи незалежності країни на Олімпіаду кваліфікувалася збірна України з футболу.
Як повідомлялося, Літні Олімпійські ігри в Парижі відбудуться з 26 липня по 11 серпня.
За процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора українському підприємцю Геннадію Боголюбову повідомлено про підозру в незаконному заволодінні паспортом іншої особи та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України.
“За даними слідства, підозрюваний організував собі незаконний перетин кордону, залучивши начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “Ягодин” Луцького прикордонного загону. Для цього бізнесмен використовував паспорт громадянина України, який був загублений у 2022 році, про що було повідомлено органи ДМС України. У ніч на 24 червня 2024 року за сприяння прикордонника, який достовірно знав, що йому для перевірки надали документ на ім’я іншої особи, український бізнесмен незаконно виїхав із країни”, – повідомляє Офіс генпрокурора в телеграм-каналі.
У повідомленні не вказується ім’я підприємця, однак як повідомило в прес-релізі Державне бюро розслідувань, ідеться про колишнього співвласника “Приват-Банку” Геннадія Боголюбова.
Прикордоннику також повідомлено про підозру за фактом незаконного переправлення громадянина через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 КК України). За клопотанням прокурора йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 25 млн грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Теплова карта ризиків для фінансового сектору України
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Нафта продовжує дешевшати на торгах у вівторок.
Трейдери оцінюють наслідки урагану “Берил”, що обрушився на узбережжя Техасу в понеділок, і стежать за переговорами між Ізраїлем і ХАМАС.
Очікування, що за посередництва Катару та Єгипту сторони домовляться про припинення вогню, чинять певний тиск на нафтовий ринок, йдеться в огляді команди експертів StoneX, який цитує Market Watch. Аналітики, однак, зазначають, що “подібні переговори раніше багато разів провалювалися”.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:15 кв становить $85,54 за барель, що на $0,21 (0,24%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,79 (0,9%), до $85,75 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $0,22 (0,27%), до $82,11 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зменшилася на $0,83 (1%), до $82,33 за барель.
Наслідки урагану “Берил” виявилися менш серйозними, ніж очікувалося. Проте, деякі об’єкти енергетичної інфраструктури в Техасі, як і раніше, не працюють через наслідки урагану.
Увагу трейдерів цього тижня спрямовано на щомісячні огляди щодо нафтового ринку ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства.
Крім того, ринок чекає заяв голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла, який у вівторок представить піврічну доповідь про грошово-кредитну політику в банківському комітеті Сенату США.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
