Фахівці МАГАТЕ уважно стежать за обстановкою на Запорізькій АЕС (ЗАЕС) у зв’язку із заявами про загрозу диверсії, але під час нещодавніх інспекцій ознак мінування там не виявили, заявив у середу гендиректор агентства Рафаель Гроссі.
“Я контактував з експертами постійної місії на ЗАЕС сьогодні, лише кілька годин тому. Ми в курсі тверджень і заяв обох сторін. (…) Під час недавніх інспекцій ми не зафіксували жодних ознак мінування, але ми, як і раніше, надзвичайно насторожені”, – сказав Гроссі на брифінгу в Японії, коментуючи повідомлення про загрозу диверсії на ЗАЕС.
Він додав, що зараз “не можна розслаблятися”, і пообіцяв регулярно інформувати про ситуацію на станції.
За словами Гроссі, МАГАТЕ запросило доступ до ще низки місць на ЗАЕС. “Експерти МАГАТЕ попросили надати їм додатковий доступ. Це потрібно, щоб переконатися у відсутності мін або вибухівки на об’єкті”, – цитує МАГАТЕ слова гендиректора.
“Особливо, потрібен доступ до даху над реакторами 3 і 4, до машинного залу і до деяких компонентів системи охолодження АЕС”, – додав він.
Фонд держмайна України (ФДМ) 5 липня на приватизаційному онлайн-аукціоні в системі Prozorro продав держпідприємство “Рівнеторф” за ціною, що в 4,3 раза вища за стартову – за 205 млн грн.
“Під час аукціону вартість “Рівнеторфу” зросла в 4,3 раза – з 47,1 млн грн стартової ціни до 205 млн грн переможної. У торгах змагалися 12 учасників”, – повідомляється на сайті ФДМ у середу.
Згідно з умовами, переможець аукціону має 20 робочих днів на оплату вартості лота. Крім переможної ставки, він має сплатити ПДВ – 41 млн грн. У разі відмови від сплати він втратить 9,4 млн грн гарантійного внеску.
“У державній власності мають залишитися тільки стратегічні та прибуткові активи. Торф не є стратегічним – його частка в енергетичному балансі становить менше ніж 0,3%”, – пояснили у ФДМ.
Згідно з повідомленням, станом на 31 березня 2023 року кредиторська заборгованість “Рівнеторфу” становить 6,9 млн грн, зокрема із заробітної плати – 1,8 млн грн.
Покупець підприємства зобов’язаний протягом шести місяців погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом. Також він не зможе звільняти робітників за власною ініціативою протягом цього періоду.
Гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк.
“Нагадаю: перше півріччя 2022 року гральний бізнес приніс до бюджету лише 209 млн грн. А більшість операторів сиділи на пільзі “2%” і займалися міскодингом”, – написав він у Телеграм-каналі в середу.
Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.
“Ще є особливо “розумні” на ринку, особливо з податком на прибуток, тому буде продовження”, – додав він.
Крім цього, у середу українське онлайн-казино PIN-UP Ukraine повідомило про сплату до бюджету в першому півріччі цього року 1,067 млрд грн: у першому кварталі – 524,7 млн грн, у другому кварталі – 519,2 млн грн.
Компанія уточнила, що в цю суму також входять 23,4 млн грн за ліцензію на діяльність, отриману ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” 2021 року.
“Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни”, – наводяться в повідомленні слова СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотька.
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики за підсумками спільного засідання з Національним банком України (НБУ) щодо проблем обміну валюти в середу поставив завдання Національній поліції протягом місяця закрити всі нелегальні обмінники.
“Сформулювали чітке завдання Нацполу – повне й остаточне їх припинення. Перелік додамо, якщо Нацпол сам не бачить. Термін – місяць”, – написав він у Телеграм-каналі.
Коментуючи зусилля НБУ щодо розв’язання проблеми з відмовою учасників ринку приймати в населення зношені та старі купюри іноземних валют, Гетманцев загалом позитивно оцінив дії регулятора, однак констатував, що проблему ще не розв’язано остаточно, і скарг від людей досі багато.
На думку голови комітету, невдоволення громадян припиниться тільки після притягнення до відповідальності найбільш системних порушників.
“У цьому контексті вітаю “таємних покупців” НБУ, гарячу лінію і системну перевірку скарг, що надходять від людей до Нацбанку”, – написав Гетманцев.
Як повідомлялося, Нацбанк у червні вжив комплекс заходів щодо врегулювання питання обміну зношених банкнот іноземної валюти, зокрема скасував перелік ознак незначного зносу банкнот, зустрівся з учасниками ринку і запровадив посилений контроль за дотриманням ними вимог регулятора.
Національний банк України 3 липня заніс ТОВ “Брокертім” до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів”, повідомляють на сайті регулятора.
Згідно з даними інтернет-ресурсів, ТОВ “Брокертім” зареєстровано в липні 2018 року. Його власником вказано ТОВ “ДТЕК Сервіс”, кінцевим бенефіціарієм якого є Рінат Ахметов.
Статутний капітал компанії становить 625,7 тис.грн.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у червні запустило в роботу ще три свердловини на сході країни із сумарним видобутком 425 тис. куб. м газу на добу.
“Укргазвидобування”, що є частиною групи “Нафтогаз”, запустило в роботу три високопродуктивні свердловини із сумарним дебітом 425 тис. куб. м газу на добу. Дві з них – нові, третя отримала нове життя після капітального ремонту”, – повідомила компанія в середу.
Як зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов, дві нові свердловини УГВ пробурило на старому родовищі.
“Це дуже хороший результат, який став можливим завдяки аналізу розробки та використанню побудованої 3D-моделі. Такі сучасні підходи дали змогу сумарно запустити на родовищі 10 нових свердловин, добовий видобуток яких перевищив 3 млн куб. м”, – пояснив процитований на сайті “Нафтогазу” Чернишов.
Як поінформували в компанії, ще одна свердловина, на якій провели капітальний ремонт, працює на родовищі майже з 30-річною історією. До виконання ремонтних робіт видобуток газу з неї був незначним, але після переведення її на вищий горизонт свердловина збільшила видобуток у десятки разів.
“За перше півріччя 2023 року наше підприємство ввело в експлуатацію вже 11 високопродуктивних свердловин із видобутком понад 100 тис. куб. м на добу кожна. Чотири з них дають понад 300 тис. куб. м на день. Це ті показники, які поступово наближають нас до поставлених цілей – збільшення видобутку газу”, – наголосив зі свого боку в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачов.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м у 2023 році – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
