Франція відправила 41 електрогенератор до Харкова та Чернігова, енергетична інфтраструктура яких сильно постраждала від російських ударів, повідомляє французьке Міністерство закордонних справ.
“Франція підтримує український народ. Відправили 41 електрогенератор до Харкова і Чернігова, енергетична інфраструктуро яких сильно постраждала від російських ударів”, – ідеться в повідомленні в соцмережі Х.
Київський картонно-паперовий комбінат (ККБК, Обухів, Київська обл.) у 2024 році збільшить кількість днів донора для збору крові і його компонентів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна”, у 2023 році компанія проводила три дні корпоративних донацій, під час яких 320 працівників здали 150 л крові.
“У 2024 році кількість днів донора збільшиться. Перші три дні донора вже було проведено, у ці дні донорський внесок зробили 297 співробітників, які здали 130 л крові”, – повідомили в компанії.
На ККБК зазначили, що дні донорів проводяться в амбулаторії на території підприємства за участю бригад центрів переливання крові. Сучасне обладнання амбулаторії підприємства дає змогу організувати процес безпечного та зручного збору крові на всіх етапах.
“Кров та її компоненти нині надзвичайно потрібні в Україні для поранених військових та населення, яке потерпає від жорстоких нападів на цивільну інфраструктуру. Дні донорів на ККБК стали регулярними і масовими”, – підкреслили в компанії.
ККБК – головне підприємство однойменної групи компаній, один з найбільших європейських виробників картонно-паперової продукції з більш ніж 2,5 тис. співробітників.
У 2023 році комбінат випустив продукцію (гофротара, паперові вироби санітарно-гігієнічного призначення, лита тара для яєць) на 7,568 млрд грн, у січні-травні поточного року – на 3,173 млрд грн.
Власником комбінату виступає австрійська компанія Pulp Mill Holding.
Британці вирушать на виборчі дільниці в четвер, щоб визначити новий склад парламенту. Виборчі дільниці будуть відкриті з 07:00 до 22:00 за місцевим часом (з 09:00 до 00:00 кв). Британський парламент обирається на п’ять років і для більшості одній партії необхідно отримати 326 місць із 650.
Перші попередні результати очікуються близько 23:30 (01:30 кв), а в період з 03:00 до 05:00 (з 05:00 до 07:00 кв) очікується публікація уточнених даних. Західні ЗМІ зазначають, що зазвичай саме після оприлюднення такої уточненої інформації про результати голосування лідер партії, що програє, визнає поразку.
Очікується, що в п’ятницю вранці лідер партії-переможниці вирушить до Букінгемського палацу, де повідомить королю Карлу III, що готовий сформувати уряд.
Передвиборчі опитування були вкрай несприятливими для консерваторів: за даними кількох ЗМІ, які компілювали опитування від різних компаній, що займаються збором громадської думки, лейбористи можуть отримати близько 40% голосів, консерватори – близько 20%, а партія “Реформувати Сполучене Королівство” – близько 16%.
Водночас експерти з компанії Survation заявили, що з 99% упевненістю можуть сказати, що лейбористи виграють із величезним відривом. За даними їхнього останнього опитування, з урахуванням чинних правил розподілу голосів за підсумками виборів, Лейбористська партія може отримати 484 місця з 650 (близько 75% місць). За такого розкладу Консервативна партія отримає всього 64 місця (близько 10%), що може стати найгіршим показником за всю їхню історію.
Таким чином партія “Реформувати Сполучене Королівство”, яку очолює Найджел Фараж, може, за сприятливого збігу обставин, обійти на виборах консерваторів і стати другою за значимістю політичною партією в країні. Здебільшого партія Фаража фокусується на питанні імміграції та продовженні “Брекзиту”.
Водночас очікуються зміни з боку Шотландії та Північної Ірландії. Шотландська національна партія (ШНП), яка переживає внутрішню кризу, може втратити частину місць у британському парламенті, поступившись ними лейбористам. Водночас від Північної Ірландії більшість місць у парламенті вперше в історії може виграти ліва націоналістична партія “Шинн Фейн”. Партія дотримується політики абстенціонізму, що означає, що в разі перемоги свої місця вона де-факто не займе.
Передвиборчі опитування в Уельсі радикальних змін не прогнозують.
На думку британських виборців, найбільш важливими проблемами в королівстві наразі є економічна ситуація (близько 52% заявили про це), ситуація у сфері охорони здоров’я (50%) і питання імміграції та пошуку притулку (40%). Водночас британські ЗМІ зазначають, що у своїх передвиборчих обіцянках і лейбористи, і консерватори не приділяють належної уваги основним проблемам країни.
Лідер лейбористів Кір Стармер обіцяє реформувати кілька галузей, зокрема Національну службу охорони здоров’я, і підвищити податки для інвестиції в ці галузі. Лідер консерваторів прем’єр-міністр Ріші Сунак обіцяє знизити податки.
При цьому позиції двох партій щодо повномасштабної війни РФ проти України не надто різняться: Сунак обіцяв бути на боці України, “чого б це не коштувало”, а Стармер не раз повторював, що його підтримка Києва є “залізною”. У маніфесті Лейбористської партії йдеться про те, що вона готова працювати з українською владою, щоб дипломатично ізолювати Росію і збільшити промислове виробництво. Також лейбористи готові працювати для створення шляху до членства України в НАТО.
Водночас Фараж заявляв, що Росії та Україні варто було б спробувати організувати переговорний процес, вдавшись до послуг посередників. Він розкритикував розширення НАТО на схід і зазначив, що Україна, на його думку, в майбутньому повинна виконувати роль буферної держави між Росією і Заходом.
Політичні проблеми для Консервативної партії почалися ще наприкінці 2021 року, коли Борис Джонсон, який обіймав на той час посаду прем’єр-міністра, через участь у вечірках під час локдауну у зв’язку з коронавірусом COVID-19 і скандалів, що послідували за цим, пішов у відставку. Пост прем’єра у вересні 2022 року обійняла Ліз Трасс, а в жовтні її змінив Сунак. Консервативна партія перебуває при владі у Великобританії близько 14 років.
Наприкінці травня Сунак оголосив про намір провести загальні вибори 4 липня, рішення стало сюрпризом для багатьох. Попередній парламент зібрався у грудні 2019 року, отже, у прем’єра був час до грудня.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Державна митна служба України надала статус авторизованого економічного оператора (АЕО) з правом застосування спрощень 46 компаніям, при цьому було оформлено 50 авторизацій.
“Ще рік тому в Україні статус АЕО мала тільки одна компанія, а вже зараз ми раді повідомити про 50 авторизацій, які отримали 46 підприємств сукупно”, – ідеться в публікації відомства в Телеграм-каналі.
Держмитслужба уточнила, що два з цих підприємств отримали одночасно обидва типи авторизацій: “про надання права на застосування спрощень” (АЕО-С) і “про підтвердження безпеки та надійності” (АЕО-Б), що наближає Україну до можливості укладення угоди про взаємне визнання з іншими країнами, де працює програма АЕО.
У відомстві наголосили, що суттєво розширився перелік ролей, які авторизовані підприємства виконують у міжнародному ланцюжку постачання: надано статус АЕО 31 виробнику (експортеру), 10 імпортерам, трьом утримувачам складу та чотирьом підприємствам, які є перевізниками, експедиторами та митними представниками.
Згідно з інформацією на сайті ДМС, перелік поповнився такими компаніями як Запорізький завод кольорових сплавів (Івано-Франківськ), ТОВ Фірма “Каскад” (Дніпро), АКВ “Українське каолінове товариство” (с. Глухівці, Вінницька обл.), “Клінінгспор” (м. Великі Мости, Львівська обл.), “Оріфлейм Україна” (Київ).
Також статус АЕО отримали Попільнянський комбікормовий завод (Київ), “Таркетт Вінісін” (м. Калуш, Івано-Франківська обл.) і “Агросем” (Київ).
Держмитслужба уточнила, що зараз на розгляді перебуває 28 заяв підприємств на отримання авторизації АЕО. У відомстві вважають, що така цифра свідчить про стабільно високу зацікавленість українських господарюючих суб’єктів в отриманні відповідного статусу.
Крім цього, у відомстві нагадали підприємствам, які планують подати заяву на отримання авторизації АЕО або на застосування спрощень, транзитних спрощень, про необхідність ретельного проведення самооцінки та заповнення відповідної анкети, оскільки такий підхід дасть змогу компаніям успішно пройти оцінку відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації і, зокрема, скоротити час її отримання.
“Зі свого боку Держмитслужба спільно з Міністерством фінансів напрацьовує ініціативи, що розширюватимуть перелік можливостей та переваг для бізнесу, який має авторизацію АЕО”, – підсумували в службі.
Як повідомлялося, з 7 листопада 2023 року втратять чинність положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. Щоб продовжувати використовувати можливості оформлення товарів на об’єктах підприємств, Держмитслужба рекомендувала бізнесу отримувати статус авторизованого економічного оператора.
Наявність авторизації АЕО у компанії дасть змогу скористатися всіма перевагами АЕО і полегшить доступ до спрощень, передбачених Митним кодексом і Конвенцією про процедуру спільного транзиту. Зокрема, до спрощень відносяться зниження рівня ризику по відношенню до переміщуваних товарів, першочерговість виконання митних формальностей і випуск товарів за місцезнаходженням підприємства. Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
АТ “Укрпошта” відкрила логістичний термінал з автоматизованими сортувальними лініями в Одесі, який забезпечує обробку 270 тис. дрібних і великих відправлень на добу для всього півдня України, повідомила прес-служба товариства у вівторок.
“Особливість його (терміналу) в тому, що саме тут сортуються посилки для трьох областей – Одеської, Херсонської та Миколаївської”, – зазначив генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
За його словами, завдяки встановленню повністю автоматизованих сортувальних ліній, “Укрпошта” може адаптивно реагувати на зміни у воєнній ситуації, і, зменшуючи можливість помилок під час сортування, швидко та чітко доставляти відправлення до місць призначення.
Як уточнив Смілянський у Facebook, на новому терміналі в Одесі встановлено обладнання та програмне забезпечення українського виробника з можливістю обробки трьох посилок на секунду.
Зазначається, що відкриття Одеського терміналу є частиною стратегії розвитку та модернізації “Укрпошти”, яку компанія розпочала 2021 року. Наразі компанія встановила 17 автоматизованих ліній у семи містах України: дев’ять ліній сортують дрібні відправлення та вісім – великі посилки. Протягом наступних двох місяців компанія відкриватиме в містах по всій Україні нові термінали, логістичні центри та депо з інноваційним обладнанням.
Смілянський також зазначив, що “Укрпошта” планує завершити автоматизацію потужностей у всіх семи терміналах і 16 логістичних центрах протягом 2024 року.
Норвегія виділяє ще €5,6 млн на підтримку ядерної безпеки та заходів з виведення з експлуатації
Завдяки ратифікації українським парламентом рамкової угоди Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) міжнародна спільнота та Україна готові вступити у новий етап взаємодії з питань довгострокової ядерної безпеки та зняття з експлуатації, з особливим акцентом на Чорнобильській АЕС. У червні 2024 року Рада схвалила відповідний закон, який відкриває шлях для ширшого спектру заходів з ядерної безпеки, які будуть керуватися РМСЧ.
Щоб підтвердити свою непохитну підтримку міжнародних зусиль з виведення з експлуатації та ядерної реабілітації в Україні, на нещодавньому засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок до РМСЧ на суму €5,6 млн.
Донори також погодили наступний транш фінансування проєктів підвищення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та оптимізації поводження з рідкими радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС.
Бальтазар Ліндауер, директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР, сказав: «Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим твердженням цієї поновленої міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі».
РМСЧ був створений у листопаді 2020 року ЄБРР на прохання уряду України. Він був створений як багатосторонній фонд для підтримки розробки комплексного плану по Чорнобилю. Після окупації ЧЗВ на початку повномасштабної війни Росії проти України обсяг завдань РМСЧ було розширено для підтримки відновлення безпеки в ЧЗВ, а також ширших заходів ядерної безпеки по всій Україні.
