Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ФРС США пропонує вимагати від емітентів стейблкоїнів повного забезпечення токенів резервами

Федеральна резервна система США (ФРС) 24 вересня представила два проекти правил для емітентів платіжних стейблкоінів у рамках реалізації раніше ухваленого закону GENIUS Act.
Згідно з пропозицією регулятора, емітенти, що перебувають під контролем ФРС, повинні будуть повністю забезпечувати випущені стейблкоіни дозволеними резервними активами. До них, зокрема, належать короткострокові казначейські облігації США та інші високоліквідні активи високої якості.
Водночас пропонується встановити стандартизовані вимоги до капіталу емітентів для покриття кредитних та операційних ризиків, вимоги до управління ризиками, а також окремі правила для компаній, що забезпечують зберігання резервних активів стейблкоінів.
Другий документ встановлює спеціальну процедуру для банків, що перебувають під контролем ФРС і бажають випускати власні платіжні стейблкоіни. Банкам потрібно буде подати бізнес-план, фінансову інформацію та інші документи.
Таким чином, після законодавчого оформлення ринку стейблкоінів американські регулятори переходять до створення практичної системи нагляду за емітентами.
Член Ради керуючих ФРС Майкл Барр окремо наголосив на необхідності забезпечити можливість надійного погашення стейблкоїнів за номіналом навіть в умовах ринкового стресу.
Період громадського обговорення пропозицій триватиме 60 днів після їх опублікування в Federal Register.

 

, , ,

Національний банк анулював ліцензію фінансової компанії «Артіфішал Фінанс Інтеллідженс»

Національний банк України (НБУ) відкликав у ТОВ «ФК «Артіфішал Фінанс Інтеллідженс» ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання таких фінансових послуг, як надання коштів та банківських металів у кредит.

Як повідомляється на сайті НБУ, причиною такого рішення стала відмова компанії надати документи та інформацію на запити інспекційної групи, що унеможливило проведення позапланової перевірки, розпочатої 30 червня 2026 року.

Відповідне рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 28 вересня 2026 року.

ТОВ «ФК «Артифішал Фінанс Інтеллідженс» (Дніпро) було зареєстровано 3 лютого 2020 року. Розмір статутного капіталу становить 21 млн грн.

 

,

Ferrexpo скоротила вкладення в основні засоби у першому півріччі у 2,1 раза

Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у січні-червні поточного року зменшила вкладення у основні засоби (the additions to property, plant and equipment) у 2,1 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $13,892 млн з $29,457 млн.

Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, на кінець 2025 року надходження основних засобів склали $63,755 млн.

При цьому додається, що протягом шестимісячного періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, чиста балансова вартість вибуття основних засобів склала $5,509 млн (на 31 грудня 2025 року – $181 тис., на 30 червня 2025 року – $1,218 млн). Загальна сума нарахованої амортизації за цей період склала $12,951 млн (31 грудня 2025 року – $65,802 млн; 30 червня 2025 року – $34,418 млн).

Активи у стадії будівництва включають незавершені капітальні проекти на суму $196,039 млн (31 грудня 2025 року – $197,838 млн; 30 червня 2025 року- $188,150 млн) та капіталізовані витрати на розкривні роботи, виконані до початку видобутку, у розмірі $29,280 млн (31 грудня 2025 року – $31,223 млн; 30 червня 2025 року – $31,712 млн), що стосуються частин рудних тіл, введення в експлуатацію яких очікується лише в майбутніх періодах.

Крім того, уточнюється, що після початку видобутку руди капіталізовані витрати на розкривні роботи переносяться до складу гірничодобувних активів, і починається нарахування амортизації.

Балансова вартість основних засобів включає капіталізовані витрати на позики, пов’язані з кваліфікаційними активами, на загальну суму $18,349 млн (станом на 31 грудня 2025 року – $21,4 млн; станом на 30 червня 2025 року – $23,826 млн). Протягом періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, або порівняльних періодів, капіталізація витрат на позики не здійснювалася.

У повідомленні пояснюється, що тестування активів групи на знецінення ґрунтується на прогнозах грошових потоків протягом решти оцінюваних строків експлуатації Горішнєплавнинсько-Лавриківського та Єристівського родовищ, які, згідно з поточними затвердженими планами гірничих робіт, мають завершитися у 2058 та 2048 роках відповідно.

Згідно зі звітом, довгострокова фінансова модель групи постійно оновлюється. При цьому враховуються поточні умови діяльності, зокрема, значною мірою залежать від стабільності електропостачання, цін на енергоносії, доступної логістичної мережі, а також від інших потенційних негативних чинників, зумовлених війною. Внаслідок поточних обмежень очікується, що виробнича потужність, яка використовується для прогнозування грошових потоків за базовим сценарієм, становитиме приблизно 32% від довоєнного рівня у 2026 фінансовому році, зросте до близько 63% у 2027 році та відновиться до довоєнних показників у другому півріччі 2028 року.

Щодо ключових припущень, то для прогнозу грошових потоків на наступні п’ять років було використано середню індексну ціну на залізну руду (дріб’язок із вмістом заліза 65%) на рівні $115 за тонну на умовах CFR (Північний Китай). Оцінюючи очікувану довгострокову ціну реалізації, група враховує результати зовнішнього та внутрішнього аналізу динаміки попиту й пропозиції на міжнародному ринку залізорудних окатишів і концентрату в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також специфічні локальні показники попиту й пропозиції, що впливають на основних клієнтів групи. Через зростання попиту на високоякісний концентрат та очікувану маржу, розраховану на основі прогнозованих ринкових умов, частка виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі суттєво зросла.

Водночас очікується, що група коригуватиме співвідношення залізорудної продукції у своєму виробничому плані відповідно до майбутніх ринкових умов та з урахуванням оперативної ситуації, що складеться в Україні на той час. Основні статті витрат групи, зокрема, витрати на виробництво та транспортування, визначаються з урахуванням місцевого інфляційного тиску, динаміки обмінного курсу гривні до долара США, короткострокових і довгострокових тенденцій попиту й пропозиції на енергоносії, а також очікуваних змін цін на сировину, пов’язану з виробництвом сталі, що можуть суттєво вплинути на вартість певних виробничих матеріалів. Щодо логістичного маршруту через чорноморські порти України, який наразі є недоступним, то, зважаючи на важливість цього шляху як для сторін конфлікту, так і для світових поставок зерна, керівництво вважає, що ситуація покращиться у 2027 році, і тому очікує, що чорноморські порти України знову стануть доступними для групи з метою здійснення продажів на певні ринки.

З огляду на збільшення частки виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі, керівництво проаналізувало, чи може це свідчити про те, що активи, які використовуються для виробництва окатишів і концентрату, становлять дві окремі одиниці, що генерують грошові кошти (ОГГК). Після ретельного аналізу керівництво дійшло висновку, що й надалі доцільно проводити тестування необоротних операційних активів групи як однієї ОГГК, зважаючи на високий рівень вертикальної інтеграції виробництва на основному дочірньому підприємстві групи – Полтавському ГЗК – та відсутність значною мірою незалежних грошових потоків.

Повідомляється також, що група здійснює операції на ринкових умовах із суб’єктами господарювання, що перебувають під спільним контролем Костянтина Жеваго та пов’язаних із ним осіб. Такі операції вважаються частиною звичайної господарської діяльності. Протягом 2025 року група внесла заставу в розмірі 5 млн грн (або приблизно $120 тис.) за представника вищого керівництва однієї з дочірніх компаній групи в Україні. Внесення застави було пов’язане із судовими та іншими правовими провадженнями, ініційованими певними державними органами проти дочірніх компаній групи та представників вищого керівництва в Україні. У березні 2026 року суд скасував рішення про заставу, після чого кошти було повернуто дочірній компанії. Протягом перших шести місяців 2026 року подібних платежів не здійснювалося.

Група фактично не має боргових зобов’язань: станом на 30 червня 2026 року вона мала чисту грошову позицію в розмірі $21 млн (порівняно з $47 млн станом на 31 грудня 2025 року). За винятком зобов’язань за договорами оренди на загальну суму $10 млн (31 грудня 2025 року – $11 млн), станом на 30 червня 2026 року та 31 грудня 2025 року група не мала непогашених відсоткових позик чи кредитів.

Станом на 30 червня 2026 року довгостроковий корпоративний кредитний рейтинг та рейтинг боргових зобов’язань компанії Ferrexpo, визначений агентством Moody’s, становив Caa3 із “негативним” прогнозом. На запит групи агентства Fitch і S&P більше не надають рейтинги.

Як повідомлялось, Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року, виручка знизилася у 2,3 раза – до $196 млн. Компанія скоротила капітальні витрати (CapEx) до $10 млн з $28 млн у січні-червні 2025 року, спрямувавши 88% таких витрат на необхідні для підтримання діяльності проєкти та лише 12% – на проєкти розвитку.

Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.

, , , ,

Кількість вакансій в Україні у другому кварталі зросла на 13% – robota.ua

Кількість вакансій у другому кварталі поточного року зросла на 13% порівняно з першим кварталом, тимчасом як кількість резюме збільшилася на 75% до аналогічного періоду 2025 року, свідчить перший аналітичний зріз інтерактивного інструменту квартальної аналітики платформи з пошуку роботи robota.ua.

Згідно з цими даними, найбільше вакансій у ІІ кв.-2026р. на Київщині (136,7 тис., або 40,6% загальної кількості). Також активно шукають робітників у Львівській (26,8 тис. або 8%), Дніпропетровській (25,8 тис. або 7,6%), Одеській (19,3 тис. або 5,7%) та Харківській областях (17,6 тис. або 5,2%).

З початку року кількість вакансій поступово зростає після спаду у листопаді-грудні 2025 року до 92,4 тис. Так, у січні 2026 року було 101,2 тис. пропозицій роботи, у лютому – 105,8 тис., у березні – 110,5 тис., у квітні – 113,2 тис., у травні тренд сповільнився, і на ринок надійшло майже стільки ж вакансій, як і місяць тому – 113,3 тис.

Очікування щодо зарплати дещо нижчі за пропозиції роботодавців: у травні запропонована ними заробітна плата становила 28 тис. грн проти 25 тис. грн, на які сподівалися шукачів роботи.

Як зазначається у звіті платформи, масштабна вибірка інструменту охоплює понад 337 тис. опублікованих вакансій, 656 тис. активних шукачів роботи, майже 1,9 тис. населених пунктів і понад 110 млн переглядів.

Окрім ринкових показників, квартальний звіт платформи висвітлює ключові тенденції ринку праці. Важливою умовою, зокрема, прозорість зарплат стає: 33% шукачів роботи взагалі не відгукуються на вакансії без зазначеної оплати, а на тлі європейської Директиви про прозорість оплати в Україні з’явилася петиція про обов’язкове поле із зарплатою на рекрутингових платформах.

Зазначається, що в умовах кадрового дефіциту бронювання в секторі ОПК перетворилося на важливий HR-бенефіт, який пропонують 74% компаній (згідно з дослідженням Ради зброярів і Core Team). Також, згідно з дослідженням Українського центру соцреформ, роботодавці активніше залучають старших кандидатів: близько 65% компаній готові розглядати працівників віком 50+, а понад 60% – працівників віком 60+ .

, , , ,

З 1 жовтня Румунія змінює систему дорожніх зборів для вантажівок

У Румунії з 1 жовтня 2026 року починає застосовуватися нова електронна система дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, повідомляє Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Нова система поширюватиметься на транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, із максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни. З погляду застосування TollRo транспортні засоби змішаного типу прирівнюватимуться до вантажних.
На відміну від традиційної системи ровіньєт, плата для важкого вантажного транспорту буде пов’язана з фактичним використанням дорожньої інфраструктури.
Розмір збору залежатиме, зокрема, від пройденої відстані, категорії транспортного засобу та його екологічних характеристик. Таким чином, для міжнародних перевізників, які регулярно здійснюють транзит через Румунію, витрати на використання дорожньої мережі дедалі більше залежатимуть від конкретного маршруту та характеристик вантажівки.
Для адміністрування платежів створено румунську електронну систему дорожніх зборів STRR, яка працюватиме через національну платформу SETRE.
Запровадження TollRo має значення і для українських міжнародних автоперевізників, оскільки Румунія є одним із важливих автомобільних маршрутів для українського експорту та імпорту до ЄС, а також транзиту вантажів у напрямку Центральної та Південно-Східної Європи.
Відповідно, транспортним компаніям, які використовують вантажівки масою понад 3,5 тонни на території Румунії, необхідно враховувати нову модель дорожніх платежів під час розрахунку собівартості перевезень після 1 жовтня.
CNAIR уточнює, що 31 серпня 2026 року було кінцевим терміном створення необхідної інфраструктури STRR і TollRo, тоді як безпосереднє стягнення нових тарифів відповідно до законодавства починається саме 1 жовтня.
Наступним етапом стане інтеграція румунської системи з аналогічними системами інших країн Європейського Союзу. Згідно із законодавством Румунії, сумісність через European Electronic Toll Service (EETS) має запрацювати з 15 січня 2027 року.
Перехід на оплату залежно від пройденої відстані відповідає загальній тенденції в ЄС, де дорожні збори для важкого комерційного транспорту дедалі більше прив’язуються до фактичного використання інфраструктури та екологічних характеристик транспортних засобів.
Офіційна інформація про запуск системи та правила її роботи доступна на платформі Національного електронного реєстру SETRE.

 

, , , ,

Україні варто розвивати власні підземні сховища пального замість інвестицій за кордоном – Куюн

Україні доцільніше інвестувати у створення власної мережі підземних сховищ пального, ніж вкладати кошти у будівництво потужностей для зберігання стратегічних запасів в інших країнах. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, повідомляє Enkorr.

Українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% – у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі, однак пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі зобов’язані формувати значні стратегічні запаси.

За словами Куюна, в результаті Україні можуть пропонувати інвестувати вже не в оренду існуючих потужностей, а в будівництво нових резервуарів за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, місцевих дозволів і ліцензій, а також виведення значних валютних інвестицій за межі України. У разі фінансування проєкту іноземним партнером може також виникнути необхідність гарантувати завантаження сховищ протягом багатьох років.

Ще однією проблемою експерт називає фізичну можливість швидко доставити стратегічні запаси в Україну у разі масштабної паливної кризи.

«Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі – куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?» – зазначив Куюн.

Актуальність дискусії посилилася після домовленостей «Нафтогазу» та угорської MOL. 20 вересня компанії підписали меморандум щодо опрацювання можливості зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону для забезпечення потреб українського ринку. Проєкт поки перебуває на початковій стадії, а сторони мають оцінити його технічні, фінансові, екологічні та регуляторні параметри.

На думку Куюна, більш надійним рішенням стане будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Це дозволить одночасно інвестувати кошти в українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити можливість швидше виводити пальне на ринок у кризовій ситуації.

Перші державні стимули для таких інвестицій уже створено. Уряд у вересні розширив програму фінансової підтримки паливного сектору. Кредитні кошти можна спрямовувати, зокрема, на заглиблення або підземне розміщення резервуарів, насосних станцій, технологічних трубопроводів та іншого обладнання паливної інфраструктури.

Максимальний обсяг кредитування з державною підтримкою становить 1 млрд грн на одне підприємство разом із пов’язаними контрагентами, мінімальний – 100 млн грн, а для проєктів на територіях бойових дій – 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку.

Наступним кроком, за оцінкою Куюна, має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ, оскільки зараз цей процес може тривати понад рік. За його інформацією, кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.

«Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України! Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні», – наголосив директор «А-95».

, , , ,