Як повідомляє Сербський Економіст, Північна Македонія підписала контракт на постачання американських протитанкових систем Javelin. Міністр оборони Владо Місайловський повідомив, що постачання очікується у 2027 році.
Це частина ширшої програми модернізації армії країни, яка після вступу до НАТО поступово переходить на західні системи озброєння та техніку союзників.
За словами Місайловського, до Північної Македонії вже прибули артилерійські системи Boran із Туреччини, частина обладнання Mistral 3, а також усі американські легкі тактичні машини JLTV. Останні замовлені бронемашини Stryker мають прибути до порту Салоніки.
Міністр також повідомив, що загальний обсяг домовленостей із США становить близько 339 млн євро. Серед нових контрактів він назвав легке піхотне озброєння, безпілотні системи Puma та Raven, обладнання для кіберзахисту, засоби зв’язку та обладнання для повітряної підтримки.
До кінця року очікується прибуття двох вертольотів, замовлених в італійської компанії Leonardo. Раніше Скоп’є уклало контракт на вісім вертольотів AgustaWestland AW149 та AW169 вартістю 249 млн євро з ПДВ.
Північна Македонія послідовно перебудовує армію відповідно до стандартів НАТО та посилює мобільність, протитанкову оборону, артилерію, зв’язок, кіберзахист та авіаційний компонент.
https://t.me/relocationrs/3147
Переважна більшість мереж суші в Україні працює нелегально, розбиваючись на фізичних осіб-підприємців (ФОП) з метою ухилення від сплати податку на додану вартість (ПДВ), повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Мережі, які мають мільярдні обороти в Україні, юридично взагалі не існують і повністю роздроблені на ФОП. При цьому ці мережі мають ультрасучасний маркетинг, чудові сайти, через які приймають інтернет-замовлення та рекламують свою діяльність. Зазначені мережі заявляють про свою відповідальну позицію, при цьому не сплачуючи податки, які сьогодні повністю йдуть на потреби армії», – підкреслив парламентарій у відео на YouTube.
Голова комітету наголосив, що переважна більшість мереж суші в Україні працюють нелегально, розбиваючись на індивідуальних підприємців для ухилення від сплати податку на додану вартість (ПДВ), незважаючи на мільярдні обороти.
Гетманцев навів два приклади мереж, зокрема Osama Sushi, яка налічує 170 закладів у 91 місті. Ця мережа роздроблена на 850 індивідуальних підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Минулого року компанія сплатила до держбюджету 1,4 млн грн, а роком раніше — 139 тис. грн. Водночас сумлінні платники податків у цій галузі при вчетверо меншому обороті сплачують 210 млн грн на рік.
Депутат додав, що втрати держави та місцевих громад від виплати зарплат у конвертах у цій мережі становлять 368 млн грн на рік, оскільки працівники офіційно декларують зарплату в розмірі 8 тис. грн при середній по галузі для сушиста 44,5 тис. грн. Загальні річні втрати від ухилення від оподаткування цією мережею оцінюються в 1,5–2 млрд грн.
Інша мережа – SushiStory (раніше «Суші Wok»), яка наразі налічує 54 точки в Україні, за даними Гетманцева, використовує 162 індивідуальних підприємців другої групи та трьох індивідуальних підприємців третьої групи. Збитки держави від діяльності цього бренду становлять 272,5 млн грн на рік.
Голова комітету наголосив, що ринок суші можна вести повністю «у білу», оскільки в Україні є компанії, які працюють на базі однієї юридичної особи та сплачують ПДВ.
Гетманцев повідомив, що разом із зібраними матеріалами, чеками та фотофіксацією він уже офіційно звернувся до Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) з вимогою провести перевірки, а також закликав рестораторів припинити практику «подрібнення» бізнесу.
Як повідомляє Experts.news, український паспорт посів 65-те місце в Global Passport Index 2026, який оцінює громадянство за трьома ключовими напрямками: розширена мобільність, інвестиційний потенціал та якість життя, свідчить звіт Global Passport Report 2026 компанії Global Citizen Solutions.
Звіт опубліковано на сайті Global Citizen Solutions з датою оновлення 1 липня 2026 року. У дослідженні зазначено, що рейтинг охоплює 197 країн і територій та розраховується на основі 14 показників.
Згідно з даними індексу, Україна посіла 65-те місце в загальному рейтингу, 63-тє — за розширеною мобільністю, 79-те — за інвестиційним індексом та 82-ге — за якістю життя. Український паспорт, за оцінкою Global Citizen Solutions, забезпечує безвізовий доступ до 89 країн, при цьому для в’їзду приблизно в 31 напрямок, включаючи США, Велику Британію, Китай, Японію та низку країн Африки й Латинської Америки, українським громадянам потрібна віза.
Топ-5 Global Passport Index 2026 очолила Швеція з результатом 96,05 бала зі 100. Слідом йдуть Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, а п’яту позицію в інтерактивній таблиці ділять Данія та Нідерланди.
Останню п’ятірку рейтингу склали Сирія, Ємен, Південний Судан, Сомалі та Афганістан. Афганістан залишився на останньому місці з показником 23,10 бала. Розрив між лідером рейтингу, Швецією, та Афганістаном склав 72,95 пункту.
Global Passport Index відрізняється від класичних рейтингів паспортів тим, що не обмежується підрахунком безвізових напрямків. Індекс враховує якість доступних напрямків, інвестиційне середовище країни громадянства та умови життя. Для України це особливо важливо, оскільки цінність паспорта в такому підході визначається не лише можливістю подорожей, а й сприйняттям країни як місця для бізнесу, життя та довгострокового планування.
На практиці результат України відображає двояку ситуацію. З одного боку, український паспорт зберігає відносно високу мобільність завдяки безвізовому режиму з ЄС та низкою інших напрямків. З іншого боку, інвестиційний та якісний компоненти рейтингу залишаються нижчими за рівень країн ЄС, що знижує загальну позицію країни в комплексному індексі громадянства.
Global Passport Index, ГРОМАДЯНСТВО, мобільність, паспорт, УКРАЇНА
У Греції налічується понад 2,2 млн порожніх будинків, що становить 34,5 % усього житлового фонду країни і є одним із найвищих показників у Європі, свідчить дослідження Parliamentary Budget Office, підготовлене на основі даних перепису ELSTAT за 2021 рік.
Автори дослідження зазначають, що проблема грецького ринку житла пов’язана не лише з дефіцитом будівництва, а й із низьким рівнем використання вже існуючого фонду. При зростанні загальної кількості житлових об’єктів на 3,5% у 2011–2021 роках кількість будинків, доступних для довгострокової оренди, скоротилася на 10,4%, а виставлених на продаж — на 33,1%. Кількість неактивних порожніх об’єктів, які не пропонуються ані для оренди, ані для продажу, зросла до 1,81 млн.
До категорії порожнього житла входять не тільки потенційні об’єкти для купівлі чи оренди, а й другі будинки, дачі, старий житловий фонд, об’єкти в сільській місцевості та на островах, а також нерухомість, виведена з обігу через юридичні, спадкові чи технічні проблеми. Серед причин, через які житло не повертається на ринок, дослідження називає суперечки щодо спадщини, неясний статус власності, юридичні складнощі, високу вартість ремонту, низьку енергоефективність та обмежений попит в окремих регіонах.
Для інвесторів така структура ринку створює можливості насамперед у сегменті старого фонду, редевелопменту та ремонту. Об’єкти, які простоюють через небажання власників вкладати кошти в модернізацію, можуть виходити на ринок із дисконтом, однак їхня інвестиційна привабливість залежить від підсумкової собівартості після ремонту та потенційної ринкової ціни під час продажу або здачі в довгострокову оренду.
Додатковим фактором може стати державна підтримка реновації. У Греції готується програма модернізації житла обсягом близько 500 млн євро, яка має допомогти повернути частину порожніх об’єктів у житловий обіг. За даними грецьких ЗМІ, програма передбачає субсидії на ремонт та енергоефективність, а перевірка права на участь має відбуватися через платформу gov.gr.
При цьому інвесторам слід враховувати ризик перегляду цін. За оцінкою авторів дослідження, якщо частка порожнього та неактивного житла протягом приблизно шести років повернеться до рівня 2001 року, реальні ціни на житло в Греції можуть знизитися на 15,5–24,6%. Це не означає автоматичного падіння всього ринку, однак переоцінені об’єкти та локації з обмеженим попитом можуть виявитися найбільш вразливими.
Ринок нерухомості Греції поки що продовжує дорожчати, але темпи зростання знижуються. За даними Банку Греції, у I кварталі 2026 року ціни на квартири зросли на 5,7% у річному вимірі після зростання на 8,1% у 2025 році та на 9,1% у 2024 році. В Афінах зростання у I кварталі склало 5,2%, у Салоніках — 6,4%.
Окремим ризиком залишається ставка на короткострокову оренду та програму Golden Visa як єдину логіку угоди. Дослідження вказує, що вплив короткострокової оренди на ринок загалом може бути обмеженим, проте в центральних районах Афін, Салоніках та популярних туристичних напрямках вона посилює тиск на ринок довгострокового житла. Тому якісним активом залишається не сам об’єкт під посвідку на проживання або Airbnb, а нерухомість із зрозумілою юридичною історією, розрахунковою вартістю ремонту та стійким попитом після виведення на ринок.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) в січні-червні 2026 року провело через систему “Прозорро.Продажі” 179 аукціонів з продажу права на промисловий вилов водних біоресурсів, за результатами яких виручено майже 44 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
“Кошти від реалізації лотів спрямовуються на поповнення місцевих бюджетів, а фінансові надходження, отримані завдяки зростанню стартової ціни під час електронних торгів, будуть використані для зариблення водойм. Таким чином, прозора конкуренція не лише наповнює бюджети, а й гарантує фінансування заходів із відтворення водних біоресурсів”, – цитує пресслужба голову Держрибагентства Ігоря Клименка.
За інформацією відомства, із загальної суми понад 41,5 млн грн буде спрямовано до місцевих бюджетів, ще майже 2,5 млн грн, отриманих завдяки зростанню стартової ціни під час аукціонів, використають для відновлення іхтіофауни водойм.
Найбільше договорів укладено на право вилову у Кременчуцькому (50), Кам’янському (26) та Канівському (21) водосховищах, а також у пониззі Дністра й Дністровському лимані (16) та на Дунаї (15).
Загалом на 2026 рік сформовано 246 лотів на право промислового вилову водних біоресурсів.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-червні поточного року зменшив відвантаження прокату на 6,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 272,2 тис. тонн з 1 млн 317,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за шість місяців року становила 1 млн 442,9 тис. тонн (у січні-червні-2025 – 1 млн 564,1 тис. тонн), чавуну – 1 млн 556,2 тис. тонн (1 млн 719,4 тис. тонн).
У червні “Запоріжсталь” виробила 301,2 тис. тонн чавуну, 284,9 тис. тонн сталі, відвантажено 243,7 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця випустила 242,1 тис. тонн чавуну, 243,4 тис. тонн сталі, відвантажила 208,9 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
