Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Температура глибинних вод Південної Адріатики за десятиліття зросла на 0,8 °C

Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, Адріатичне море нагрівається не тільки біля поверхні — вчені зафіксували безпрецедентне підвищення температури в глибоких шарах Південної Адріатики, включаючи глибину близько 1000 метрів.

Дослідження міжнародної групи океанографів показало, що за останнє десятиліття температура придонних вод Південно-Адріатичної улоговини зросла на 0,8 °C. Одночасно істотно збільшилася солоність.

Для дослідження вчені об’єднали дані спостережень, які ведуться з 1957 року, вимірювання глибоководних станцій та дані 15 автономних буїв міжнародної системи Argo.

На тривалому часовому проміжку 1957–2024 років температура на глибині 1000 метрів підвищувалася в середньому на 0,088 °C за десятиліття.

Однак останніми роками цей процес різко прискорився.

За даними Argo, між окремими циклами оновлення глибинних вод темпи зростання температури на глибині 1000 метрів становили близько 0,40°C за десятиліття у 2012–2016 роках, 0,67 °C у 2018–2021 роках та 0,64 °C у 2022–2024 роках.

Ще один наочний показник масштабів змін — поширення теплої води вглиб. На початку 2010-х років ізотерма 14 °C знаходилася приблизно на глибині 100 метрів, а до 2024 року вода з такою температурою поширилася практично до дна Південно-Адріатичної улоговини.

Зміни фіксувалися навіть на глибині 1200 метрів. Під час оновлення глибинних вод у 2022 році температура там зросла приблизно на 0,4°C, водночас значно збільшилася солоність.

Дослідники називають те, що відбувається, безпрецедентним потеплінням та осолоненням глибинних вод Адріатики. Спостережувані зміни відбуваються значно швидше, ніж передбачали регіональні кліматичні моделі з високими викидами.

Південна Адріатика має особливе значення для всього моря. Тут розташована глибока улоговина, що сягає 1200 метрів, у якій формуються та перерозподіляються глибокі водні маси Адріатики.

Тому зміни, що відбуваються там, можуть впливати не лише на температуру води. Вчені попереджають про потенційні наслідки для морської біогеохімії, циркуляції води та живих організмів.

Для країн Адріатичного узбережжя, зокрема Чорногорії, Хорватії, Албанії та Італії, це означає, що кліматичні зміни моря вже не можна оцінювати лише за температурою води на пляжах влітку. Трансформація зачіпає практично всю товщу води і стає довгостроковою зміною самої морської системи.

Окреме дослідження температурних трендів Середземного моря також показало, що Південна Адріатика виділяється серед глибоководних районів. У шарі глибиною 700–2000 метрів у 2013–2020 роках тут фіксувалося потепління на 0,058 °C на рік — одне з найвираженіших у глибоких шарах Середземномор’я.

Джерело: Limnology and Oceanography Letters

 

 

, , , ,

За оцінкою Китаю, потенціал зростання торгівлі на коридорах «Поясу та шляху» сягає 9,7% — посол

Як повідомляє Experts Club, реалізація транспортних проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях» може сприяти зростанню торгівлі країн уздовж відповідних коридорів на 2,8–9,7%, повідомив посол Китаю в Україні Ма Шенкунь з посиланням на дослідження Світового банку.
Як написав дипломат у колонці на сайті агентства «Інтерфакс-Україна», згідно з оцінками Світового банку та інших міжнародних організацій, розвиток інфраструктурної зв’язаності сприяє розширенню торгівлі та скороченню бідності в країнах, що беруть участь в ініціативі.
Зокрема, за умови повної реалізації транспортних проєктів час у дорозі вздовж відповідних коридорів потенційно може скоротитися до 12%, світова торгівля — збільшитися на 1,7–6,2%, а глобальні реальні доходи — на 0,7–2,9%.
Як приклади інфраструктурних проєктів посол навів Китайсько-Лаоську залізницю та високошвидкісну залізничну лінію Джакарта-Бандунг в Індонезії.
За наведеними ним даними, Китайсько-Лаоська залізниця до кінця 2025 року забезпечила понад 64 млн пасажирських поїздок та перевезення понад 74 млн тонн вантажів. Номенклатура товарів, що перевозяться, перевищила 3,8 тис. найменувань, а географія перевезень охопила 19 країн і регіонів.
Високошвидкісна залізниця Джакарта-Бандунг, комерційна експлуатація якої розпочалася в жовтні 2023 року, до липня 2026 року перевезла понад 16,58 млн пасажирів.
Як повідомлялося, Китай залишається найбільшим торговельним партнером України. Згідно з аналізом Experts Club, товарообіг України з КНР у січні–червні 2026 року сягнув $14,68 млрд, при цьому $13,9 млрд припало на імпорт китайських товарів, а $778,4 млн — на український експорт.
За даними Державної митної служби України, за січень-серпень 2026 року імпорт із Китаю перевищив $19,6 млрд — значно більше, ніж із Польщі ($6,3 млрд) та Німеччини ($4,4 млрд), які посідали наступні позиції серед найбільших постачальників товарів до України.
У дослідженні Experts Club та Active Group від 18 вересня 2026 року відзначається суттєвий розрив між масштабами економічної взаємодії України з Китаєм та структурою двосторонньої торгівлі: КНР залишається найбільшим торговельним партнером країни, проте український експорт на китайський ринок суттєво поступається імпорту.

https://www.experts.news/posts/kytay-otsinyuye-potentsial-zrostannya-torhivli-vzdovzh-korydoriv-poyasu-ta-shlyakhu-na-rivni-do-97-posol

 

, ,

Мінфін за тиждень збільшив залучення через ОВДП до 7,36 млрд грн

Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.

“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.

Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.

“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.

За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.

Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.

Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.

На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.

, , , ,

ЄБА закликає зберегти нульову квоту на експорт металобрухту у 2027 році

Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає зберегти нульову квоту на експорт брухту чорних металів, що означає фактичну заборону на експорт металобрухту у 2027 році, а альтернативно, у разі її скасування, компанії-члени пропонують встановити експортне мито у розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

“Внутрішня переробка металобрухту в Україні дозволяє формувати додану вартість, підтримувати робочі місця та податкові надходження, а також забезпечувати сировиною виробництво сталі й готової металопродукції. Використання брухту також сприяє зниженню енерговитрат і викидів CO₂ у виробництві сталі, що набуває додаткового значення в умовах застосування CBAM у ЄС”, – йдеться у публікації.

Згідно з нею, компанії-члени ЄБА звернулися до Кабінету міністрів та Мінекономіки.

Останнім часом після зупинки більшості українських металургічних комбінатів, викликаною масованими російськими обстрілами, компаній зі збору брухту закликали уряд переглянути обмеження на його експорт. Раніше брухтозбиральники виступали за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України і введення квот на поставки в країни ЄС цієї сировини у розмірі 200 тис. тонн на рік.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України з 1 січня 2026 року встановив нульову квоту на експорт металобрухту, щоб забезпечити українські підприємства цією сировиною.

ЄБА нагадала, що за підсумками 2025 року експорт брухту чорних металів з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. тонн. На переконання бізнесу, послаблення поточних обмежень може призвести до зростання експорту та дефіциту сировини для українських виробників.

За даними “УАВтормет”, за 8 міс-2026 вироблено 4,3 млн тонн сталі (у 2025р – 7,41 млн тонн), на меткомбінати поставлено 925,4 тис. тонн брухту (1,56 млн тонн), заготівля брухту склала 971,7 тис. тонн (2,11 млн тонн). За попередніми прогнозами, у 2026 році буде вироблено 6,4-6,5 млн тонн сталі, на меткомбінати буде поставлено 1,2-1,25 млн тонн брухту, заготівля брухту складе 1,22-1,25 млн тонн.

Українські підприємства в січні-серпні цього року скоротили експорт брухту чорних більш ніж у 20 разів порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 13,86 тис. тонн із 283,06 тис. тонн, у грошах – до $3,930 млн з $85,4 млн. При цьому у січні було вивезено у зв’язку із завершенням минулорічних контрактів 9,31 тис. тонн порівняно із 68,52 тис. тонн у грудні 2025 року. У лютому-травні цього року експорт був відсутній, у червні за кордон реалізовано 4,08 тис. тонн, у липні – 315 тонн, у серпні – 157 тонн.

Кабінет міністрів 29 квітня 2026 року своєю постановою №563 вніс зміни до додатку 1 до своєї постанови від 31 грудня 2025 р. №1795, дозволивши експорт брухту на підставі ліцензій, виданих Мінекономіки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є переможцями проведених у грудні 2025 року електронних аукціонів з продажу таких товарів згідно з Порядком відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником якої є держава.

, , , ,

Німеччина передала Україні 10 автомобілів для аварійних бригад залізниці

Німеччина передала 5 пікапів та 5 вантажних фургонів для колійників, зв’язківців та енергетиків, задля якомога швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури та руху поїздів після російських атак на залізницю – повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України у себе в Телеграм.

“Після кожного удару на місце мають якнайшвидше виїхати ремонтні бригади, щоб відновити інфраструктуру та рух поїздів. Для цього потрібні люди, обладнання і, звичайно, транспорт.

Дякуємо залізничникам за роботу 24/7. І дякуємо Німеччині за послідовну підтримку та практичну допомогу. Для нас важливо, що ця підтримка продовжується і посилюється”, – зазначив заступник міністра Володимир Шемаєв.

Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.

, , , ,

Мережа супермаркетів Novus розширила свою мережу до 100 об’єктів

Мережа супермаркетів Novus відкрила перший магазин в Івано-Франківську, який став 100-м об’єктом мережі в Україні, повідомила прес-служба компанії.

«Ми поступово виходимо в нові міста і плануємо продовжувати цей рух. Івано-Франківськ став важливою точкою нашого розвитку, але точно не останньою. Ми прагнемо бути ближче до покупців у різних регіонах України», — йдеться в прес-релізі Novus.

Згідно з повідомленням, новий супермаркет площею 1,9 тис. кв. м відкрився в ТЦ «Арсен». Асортимент налічує понад 17 тис. найменувань. У магазині також представлено власне виробництво «Майстра Смаку». У залі встановлено вісім звичайних кас і вісім кас самообслуговування.

Як повідомлялося, у серпні Novus відкрив одразу два супермаркети у Львові.

У червні 2026 року Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ «Новус-Україна» орендувати низку активів групи «Євротек», яка закрила свої мережі супермаркетів «Фреш», «Арсен», «Союз» та «Квартал».

Novus — мережа супермаркетів зі 100% литовським капіталом, що працює з 2008 року та розвивається компанією BT Invest (Литва). Станом на середину 2026 року компанія налічує 173 об’єкти та представлена в Києві, Київській області та низці інших регіонів України. Засновником і бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас. Компанія розвиває мережу супермаркетів, а також магазини формату «поруч із домом» «Мі Маркет».

За даними аналітичної системи YouControl, у 2025 році виручка Novus склала 34,69 млрд грн, що на 19,55% більше, ніж у 2024 році.

, , , ,