Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

UkraineInvest та AZPROMO домовилися розвивати інвестиційні проєкти України та Азербайджану

Українське агентство із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та Агентство з сприяння експорту та інвестицій Азербайджану (AZPROMO) підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розширення інвестиційного співробітництва між двома країнами, про це повідомляє посольство України в Азербайджані.

Документ було підписано в Баку в рамках II Azerbaijan International Investment Forum виконавчим директором AZPROMO Юсіфом Абдуллаєвим та виконавчим директором UkraineInvest Мариною Хлистун, повідомляє посольство України в Азербайджані.

Сторони мають намір розвивати прямі контакти між бізнесом двох країн та створювати умови для реалізації спільних інвестиційних проєктів.

Україна, зокрема, зацікавлена у залученні азербайджанського капіталу до проєктів відновлення країни. Серед потенційних напрямків співпраці називаються інфраструктура, енергетика, транспорт і логістика, аграрний сектор, промисловість і технології.

Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв відзначив роботу керівництва та команд AZPROMO й UkraineInvest щодо втілення стратегічного партнерства двох країн у конкретні спільні інвестиційні проєкти.

Підписання меморандуму підтвердило й AZPROMO. За даними азербайджанського агентства, документ між AZPROMO та UkraineInvest увійшов до пакету з 11 угод, підписаних під час міжнародного інвестиційного форуму.

Загалом угоди, укладені в рамках форуму, охоплюють будівництво та девелопмент, цифрову економіку, відновлювану енергетику, промисловість, сільське господарство, фармацевтику, фінанси, водне господарство, спорт та просування інвестицій.

II Azerbaijan International Investment Forum відбувся в Баку 25–26 вересня 2026 року під патронатом президента Азербайджану Ільхама Алієва. Організаторами виступили Міністерство економіки Азербайджану та AZPROMO у рамках стратегічного партнерства з The European House – Ambrosetti.

UkraineInvest є державним органом із залучення та підтримки інвестицій. Організація супроводжує іноземних та українських інвесторів, надає консультаційну, аналітичну та інформаційну підтримку та бере участь у просуванні інвестиційних проєктів України на міжнародних ринках.

, , , ,

У січні–серпні прибуток великих промислових підприємств Китаю збільшився на 15%

Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-серпні 2026 року збільшився на 15,7% порівняно з тим самим періодом минулого року — до 5,27 трлн юанів ($785 млрд), повідомило Державне статистичне управління (ДСУ).

Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.

Прибуток державних компаній зріс на 10,3%, акціонерних товариств — на 20,4%, приватних підприємств — на 10,4%.

У обробній промисловості показник збільшився на 17,4%, у гірничодобувній — на 35,1%. При цьому в секторі електро-, водо- та теплопостачання прибуток впав на 12%.

Прибуток виробників комп’ютерної, комунікаційної та іншої електронної техніки зріс більш ніж удвічі (на 110%), у вугільній галузі — на 51,6%, у хімічній — на 51%.

У серпні прибуток великих промислових підприємств КНР зріс на 4,2% у річному вимірі. Це найменший приріст з листопада 2025 року.

 

Ribas Hotels Group візьме в управління котеджне містечко Pótay у Яблуниці

Ribas Hotels Group візьме в управління проєкт інвестиційно-девелоперської компанії Arha Group – котеджне містечко Pótay, що будується у с. Яблуниця (Івано-Франківської обл.), повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” пресслужба компанії.

Проєкт площею 3 га передбачає зведення 64 окремих будинків та 18 готельних номерів, розміщення ресторану, SPA, облаштування всесезонного інфініті-басейну та іншої інфраструктури для відпочинку. Pótay розташований на висоті близько 970 м над рівнем моря з краєвидами на Говерлу та Петрос. Формат комплексу поєднуватиме приватність окремого котеджу з сервісом та інфраструктурою повноцінного готелю.

“Ми бачимо, що гостю вже недостатньо просто обрати напрямок. Він обирає формат відпочинку: приватність, природне оточення, можливість провести час із близькими та водночас отримати готельний сервіс. Саме на перетині цих запитів формується концепція Pótay”, – зазначив засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко, слова якого наведено в повідомленні

На території також передбачені лазня, лаунж- і дитячі зони, місця біля вогнища, простори для фітнесу й медитацій і галерея сучасного мистецтва, створена у співпраці засновника Arha Group Ігоря Ільчишена та народного художника України Володимира Козюка.

Одним із завдань Ribas Hotels Group у межах співпраці стане формування операційної моделі комплексу, стандартів сервісу та гостьового досвіду, зазначили в компанії.

Сьогодні формат котеджних комплексів стає помітнішою частиною туристичного попиту, вважають в Ribas. Так, влітку завантаженість готелів у Карпатському регіоні у будні становила 67%, а у вихідні – 72%. У компанії також фіксують перерозподіл попиту на користь прилеглих до основних туристичних центрів локацій і форматів, де гості можуть отримати більше приватності та контакту з природою.

Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія повного циклу та екосистема готельного бізнесу. У портфелі Ribas Hotels Group понад 50 проєктів на етапі будівництва, запуску або в управлінні в Україні, Польщі, Туреччині та на Балі. Компанія розвиває міські й курортні готелі під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel та Mandra Moments.

Arha Group – інвестиційно-девелоперська компанія. Реалізує проєкти житлової та комерційної нерухомості загальною площею понад 15 тис кв.м: курортний комплекс AMA Family Resort у Буковелі, апарт-готель WOL у Вінниці, котеджне містечко Pótay в Карпатах, клубне містечко Koreni під Вінницею.

, , , ,

Інвесткомпанія S1 REIT запустила новий фонд “S1 Позняки” загальним обсягом 250 млн грн

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, інвестиційна компанія S1 REIT, яка управляє фондами нерухомості за моделлю REIT, оголосила про запуск нового капіталізаційного фонду “S1 Позняки” загальним обсягом 250 млн грн, що інвестуватиме в апартаменти у прибутковому будинку, який будується на березі озера Срібний Кіл, повідомила пресслужба компанії.

Згідно з пресрелізом, розмір первинної інвестиції становить 1 тис. грн з можливістю збільшення частки на суму від 100 грн. Запланована дохідність становить 9% річних в у валюті, дивідендні виплати розпочнуться після введення об’єкта в експлуатацію та початку орендної діяльності.

“Раніше, щоб заробляти на апартаментах, треба було купити квартиру за десятки тисяч доларів. Ми розділили цей поріг на маленькі частини. Тепер почати можна з 1000 грн. Вигода для інвестора проста: купуємо раніше – купуємо дешевше. Будинок будується, квадратні метри зростають у ціні, а разом із ними зростає вартість активів фонду. Тож ми хочемо викупити якомога більше квадратних метрів зараз – на ранньому етапі, поки ціна найнижча. І пропонуємо нашим клієнтом купувати разом із нами”, – пояснив CEO інвесткомпанії S1 REIT Ігор Гіфес, слова якого наведено в повідомленні.

Як повідомлялося, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за засіданні 16 вересня ухвалила рішення зареєструвати проспект емісії та випуск інвестиційних сертифікатів ЗНПІФ “С1 Позняки”.

“S1 Позняки” – прибутковий будинок формату build-to-rent, який від початку створюється як цілісний професійно керований орендний продукт, а не набір окремих квартир для індивідуальної здачі. Водночас проєкт реалізує концепцію “Живи та працюй в одному місці” завдяки розвиненій внутрішній і комерційній інфраструктурі.

Активами фонду “S1 Позняки” стануть 80 апартаментів загальною площею 2828 кв. м у 24-поверховому прибутковому будинку на 756 апартаментів, загальна площа яких становить 29,5 тис. кв. м.

В межах комплексу буде реалізовано близько 1,5 тис. кв м внутрішньої інфраструктури, яка передбачає коворкінг, тренажерну залу, lounge-зону, кінозал, SPA зону, відкриті та закриті простори для відпочинку та дозвілля, ігрову та караоке зали, дитячу кімнату та облаштоване укриття.

Ще близько 7 тис. кв.м на перших поверхах відведено під комерційну інфраструктуру: супермаркет, ресторани, кав’ярні, аптеки, стоматологію та інші сервіси.

До цього, як повідомлялося, S1 REIT запустив продаж “S1 Plaza Позняки”, в активах якого будуть комерційні площі торгового центру біля метро “Позняки” у Києві. Загальна площа об’єкта становить близько 5 тис. кв. м, емісія нового фонду – 600 млн грн. Первинна інвестиція – 1000 грн, доінвестиція – 100 грн. Запланований прибуток “S1 Plaza Позняки” становить 10,4% річних у валюті.

Управлятиме всім об’єктом компанія з управління нерухомістю S1 Property, яка відповідатиме за експлуатацію та сервіс для мешканців, а також за забезпечення сталої орендної діяльності для інвесторів.

У релізі повідомляється, що інвестор може використовувати “S1 Позняки” як інвестиційний інструмент і поступово збільшувати свою частку в нерухомості. Якщо обсяг накопичених сертифікатів буде еквівалентним вартості цілих апартаментів, інвестор зможе скористатися опцією їх обміну на готові апартаменти. Перехід до фізичного об’єкта не є обов’язковим: сертифікати можна й надалі утримувати як інвестицію у фонд та після початку орендної діяльності отримувати дивідендний дохід.

“Фонд “S1 Позняки” для інвесторів – це нові можливості почати володіти частиною реальної унікальної дохідної нерухомості в столиці та відразу заробляти на ній”, – зазначив Гіфес.

Водночас уточнюється, що зазначені показники є прогнозованими, базуються на фінансовій моделі проєкту та не є гарантією майбутньої дохідності.

Компанія працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.

Доступними для інвестування є чотири фонди: “S1 ВДНГ”, S1 Obolon, “S1 Позняки” та “S1 Plaza Позняки”. Їхніми активами є дохідна нерухомість на базі девелоперських проєктів від Standard One.

 

, ,

Schneider Electric отримала рекордні EUR21,23 млрд виручки у першому півріччі

Schneider Electric за підсумками першого півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток, що припадає на акціонерів компанії, приблизно на 30% – до EUR2,49 млрд, тоді як виручка досягла рекордних EUR21,23 млрд.

Роком раніше виручка становила EUR19,34 млрд. Органічне зростання продажів у першому півріччі 2026 року становило 14%.

Скоригований показник EBITA збільшився до EUR4,09 млрд із EUR3,51 млрд, або на 22% органічно. Рентабельність за цим показником досягла 19,3%.

Вільний грошовий потік компанії зріс більш ніж утричі – приблизно до EUR1,6 млрд.

Особливо сильним був другий квартал, коли виручка Schneider Electric досягла рекордних EUR11,5 млрд, збільшившись органічно на 17%. Напрям Energy Management зріс на 18%, Industrial Automation – на 11%.

Одним із головних драйверів компанія називає ринок дата-центрів. Попит на електричну інфраструктуру для центрів обробки даних швидко зростає на тлі розвитку штучного інтелекту, який суттєво підвищує щільність обчислювальної потужності, енергоспоживання серверних стійок і вимоги до систем охолодження та резервного живлення.

Північна Америка продемонструвала органічне зростання на 23%, Китай і Східна Азія – на 20%.

Після сильного першого півріччя Schneider Electric підвищила прогноз на весь 2026 рік. Компанія очікує органічне зростання скоригованої EBITA на 14-19% проти попереднього прогнозу 10-15%.

Органічне зростання виручки прогнозується на рівні 10-13%.

Результати Schneider Electric відображають ширший інвестиційний цикл в енергетичній інфраструктурі. AI-дата-центри потребують не лише серверів і графічних процесорів, а й трансформаторів, розподільчих пристроїв, UPS, систем автоматизації, охолодження та цифрового енергоменеджменту.

Таким чином, саме енергетична інфраструктура поступово стає одним із ключових обмежень подальшого масштабування AI.

Для України цей тренд має значення у довгостроковій перспективі відновлення цифрової інфраструктури та будівництва нових дата-центрів. Майбутні об’єкти потребуватимуть значно більшої підключеної потужності та складнішої архітектури електропостачання, ніж традиційні серверні центри.

Schneider Electric працює в Україні понад 30 років. Глобально компанія представлена більш ніж у 100 країнах та налічує близько 160 тис. співробітників.

, , , ,

Міноборони оцінює потребу у фінансуванні оборони 2027 року в $175 млрд

Міністерство оборони України оцінює зростання витрат на оборону у 2027 році до $175 млрд зі $155 млрд у 2026 році, в урядовому проєкті державного бюджету поки закладено $100 млрд, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев у бюджетній дискусії, організованій Центром економічної стратегії того тижня.

“Потреба $70 млрд є. І тут різні інструменти мають включатися, зокрема співпраці з міжнародними партнерами, щоб не просто фінансування залучати, а й різними інструментами, які працювали протягом 4 років: “Рамштайн”, PURL і всі інші механізми, які пов’язані з залученням безпосереднього озброєння”, – зазначив перший заступник міністра.

Він наголосив, що під час планування видатків на оборону у проєкті держбюджету-2027 Мінфін суттєво змінив підходи порівняно із попередніми роками, коли на самому початку вони закладалися нижче від потреб.

“Зараз ми ситуацію змінили і збільшили ресурс на сектор оборони вже безпосередньо зараз: збільшено ресурс на 518 млрд грн – тобто це від 4,4 трлн до 4,9 трлн грн наступного року”, – сказав Єрмоличев.

Перший заступник міністр пояснив, що у державному бюджеті-2026 наразі не відображено додаткові 300 млрд грн на виплату грошового забезпечення, яке підвищили з 1 липня, та пов’язані із обороною соціальні виплати, які будуть профінансовані за рахунок внутрішні джерел, але в збільшених на 518 млрд грн оборонних видатках проєкту держбюджету-2027 на 2027 рік ці 300 млрд грн вже закладено.

Водночас він уточнив, що розрахунки здійснено без урахування фактору збільшення чисельності військових, який складно спрогнозувати.

“Тому ми надіємося, що на початок року ми вийдемо більш-менш стабільно. Плюс ми збільшили ресурс на Резервний фонд під Міністерством фінансів: в цей рік ми входили по загальному фонду близько 140 млрд грн, то на наступний рік ми вже заклали по загальному фонду 200 млрд грн”, – підсумував Єрмоличев.

Як повідомлялося, дефіцит фінансування на заявлену Міноборони потребу у $155 млрд на війну 2026 рік до останнього часу оцінювався у $27 млрд, але прем’єр-міністр Сергій Корецький та Мінфін заявили, що $7 млрд або біля 300 млрд грн з цієї суми знайдено за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема Резервного фонду Мінфіну.

Щодо наступного року, то, за даними агентства “Інтерфакс-Україна“, з $70-75 млрд витрат на війну, які не покриті держбюджетом, щодо $20 млрд є бачення джерел фінансування, тоді як решта ще потребує пошуку.

, , , ,