Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) розпочав збір врожаю на площі понад 70 тис. га ранніх зернових культур та ріпаку, повідомила пресслужба компанії у четвер.
За її даними, зокрема, озиму пшеницю збиратимуть з 35,3 тис. га, озимий ріпак – із 26,5 тис. га, озимий ячмінь – із 8,5 тис. га.
“Стартуємо зі збору озимого ячменю у наших південних підрозділах і з розривом у кілька днів поступово охоплюємо всі кластери компанії. Далі під комбайни підуть озимі ріпак та пшениця”, – цитує пресслужба операційного директора “Контінентал Фармерз Груп” Костянтина Шитюка.
На збиральні роботи компанія залучає 745 од. власної та найманої техніки. Зокрема, це 95 зернозбиральних комбайнів, 66 з яких – власні, в тому числі – сучасні комбайни, придбані нещодавно.
Урожай зерна транспортуватимуть 650 вантажних автомобілів. Працюватимуть також перевантажувачі, які спеціально до жнив дообладнано новими технічними комплексами для контролю ваги вантажу.
“Кліматичні умови поточного сезону стимулювали раннє дозрівання озимих культур. За прогнозами синоптиків, перші тижні жнив проходитимуть за сухої та спекотної погоди, що створює умови для оперативного й неперервного збирання врожаю без ризику дощових простоїв”, – повідомляє пресслужба.
У компанії також повідомили, що завчасно сформовано необхідні запаси пального для проведення жнив у повному обсязі. Тим часом зниження цін на пальне у червні сприяє зменшенню операційних витрат під час збиральної кампанії.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) увійшов до глобальної структури міжнародної агропродовольчої компанії Olam Agri як окремий бізнес.
“Контінентал Фармерз Груп” було створено у листопаді 2018 року в результаті об’єднання агрохолдингу “Мрія” та компанії CFG після того, як “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
“Контінентал Фармерз Груп” працює у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, вирощує зернові й олійні культури, займається первинною та вторинною переробкою картоплі і налічує близько 2,6 тис. працівників.
CFG, АГРОХОЛДИНГ, ЖНИВА, ЗЕРНО, ріпак
Європейська комісія запустила Connectivity Agenda Platform — нову платформу для координації інвестицій у транспорт, енергетику, цифрову інфраструктуру та торгівлю між Європою та Центральною Азією через Чорноморський регіон і Південний Кавказ.
Водночас Єврокомісія уклала домовленості з міжнародними фінансовими інститутами, які мають мобілізувати до 2 млрд євро на стратегічні інфраструктурні проєкти в Чорноморському регіоні та на Південному Кавказі.
Платформа була представлена на міністерській зустрічі високого рівня за участю представників країн ЄС, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, України та Узбекистану, а також G7 і міжнародних фінансових інститутів.
Головна мета ініціативи — об’єднати в єдину систему проєкти з розвитку Транскаспійського транспортного коридору, який ЄС розглядає як один із ключових маршрутів між Європою та Центральною Азією в обхід нестабільних або політично ризикованих напрямків.
Інвестиції планується спрямувати на транспортну інфраструктуру, пункти перетину кордону та спрощення торгівлі. Учасники також домовилися посилити операційну ефективність Транскаспійського коридору та попросили Єврокомісію оцінити його роботу, а також запропонувати пріоритетні заходи для підвищення конкурентоспроможності маршруту.
Для України ця ініціатива важлива одразу в кількох аспектах. По-перше, Київ включено до формату обговорення регіональної взаємопов’язаності між ЄС, Чорним морем, Південним Кавказом та Центральною Азією. По-друге, розвиток альтернативних торговельних маршрутів підсилює значення Чорноморського напрямку для експорту, логістики та відновлення транзитної ролі регіону. По-третє, такі проєкти можуть стати частиною ширшої інтеграції України в європейські транспортні, енергетичні та цифрові мережі.
Connectivity Agenda є частиною стратегії Global Gateway. Ця стратегія має зміцнювати зовнішні зв’язки ЄС через інвестиції в інфраструктуру, енергетику, цифрові рішення та сталу торгівлю.
Єврокомісія зазначає, що Транскаспійський транспортний коридор уже набуває стратегічного значення як більш стійкий маршрут між Європою та Центральною Азією. За оцінкою єврокомісара з питань розширення Марти Кос, торгівля за цим напрямком може збільшитися вп’ятеро протягом наступних 15 років.
Фактично ЄС намагається створити нову інфраструктурну архітектуру на осі Європа — Чорне море — Південний Кавказ — Центральна Азія. Для бізнесу це означає потенційно більше маршрутів, меншу залежність від окремих транзитних напрямків та нові можливості для логістики, енергетики, цифрових проєктів і торгівлі.
Інвестиційна компанія S1 REIT, що спеціалізується на залученні роздрібного інвестиційного капіталу за моделлю REIT, за рік залучила понад 1 тис. унікальних інвесторів, загальний обсяг залучених коштів становить понад 110 млн грн, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» прес-служба компанії.
«Середня кількість сертифікатів на одного інвестора становить 348. А загальний обсяг залучених коштів уже перевищив 110 млн грн», – повідомив комерційний директор S1 REIT Віктор Бойчук.
Зазначається, що понад 15% інвесторів вклали кошти у два або більше фондів інвесткомпанії.
За словами Бойчука, найактивніше зростання кількості інвесторів відбулося після початку продажу сертифікатів фонду «S1 Plaza Позняки», коли за кілька тижнів кількість інвесторів збільшилася в чотири рази.
Як повідомлялося, девелопер Standard One розпочав будівництво «S1 Plaza Позняки» на Лівому березі столиці. В активах фонду «S1 Plaza Позняки» будуть комерційні площі торгового центру біля станції метро «Позняки» у Києві. Загальна площа об’єкта становить близько 5 тис. кв. м, емісія нового фонду — 600 млн грн. Первинна інвестиція — 1 тис. грн, доінвестиція — 100 грн. Планована прибутковість «S1 Plaza Позняки» становить 10,4% річних у валюті.
S1 REIT – інвестиційна компанія у складі S1 Group. Компанія працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від дохідних об’єктів без прямого управління активами.
У портфелі компанії три діючі фонди – «S1 ВДНГ», S1 Obolon та «S1 Plaza Позняки». Активами цих фондів є дохідна нерухомість на базі девелоперських проєктів від Standard One.
Середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні за п’ять років після відкриття ринку зросла майже утричі – з близько 30 тис. грн до 87,9 тис. грн, йдеться в аналітичному огляді Центру досліджень продовольства та землекористування KSE, присвяченому п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарських земель.
За даними дослідження, з моменту відкриття ринку 1 липня 2021 року в Україні укладено понад 512,8 тис. угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1,154 млн га на суму 51,4 млрд грн.
Середня ціна одного гектара за цей період становила 66,4 тис. грн, а у 2026 році зросла до 87,9 тис. грн.
Автори дослідження зазначають, що хоча номінально середня ціна землі зросла майже утричі, однак з коригуванням на інфляцію реальна її вартість збільшилася приблизно на 25%, що відповідає середньорічному приросту близько 4,6%.
Найдорожча сільгоспземля за п’ять років роботи ринку продавалася в Івано-Франківській (139 тис. грн/га), Львівській (123,4 тис. грн/га) та Київській (107,1 тис. грн/га) областях
Найнижчі ціни зафіксовано в Луганській (24,9 тис. грн/га), Херсонській (30,5 тис. грн/га), Донецькій та Запорізькій (по 37 тис. грн/га) областях.
Найбільші площі земель, що змінили власника за п’ять років роботи ринку, зафіксовано у Полтавській (107,6 тис. га), Дніпропетровській (94,8 тис. га) та Харківській (89,4 тис. га) областях.
Автори дослідження зазначають, що після майже повної зупинки ринку навесні 2022 року через обмеження доступу до державних реєстрів активність поступово відновилася, а з другої половини 2023 року ринок вийшов на стабільний рівень функціонування.
В дослідженні також зазначено, що відкриття з 1 січня 2024 року ринку для юридичних осіб із правом купувати до 10 тис. га не підтвердило побоювань щодо різкого зростання попиту.
“Попри побоювання аграріїв та землевласників, розширення доступу не призвело до аномального зростання попиту – кількість угод і площа проданих земель зростали поступово. Хоча абсолютний максимум активності було зафіксовано у 4-му кварталі 2025 року – майже 35 тис. угод на площу близько 70 тис. га – вже в першому кварталі 2026 року показники повернулися до звичного рівня 2024 року (26-28 тис. угод). Це свідчить про сформовану стабільну роботу ринку та прогнозовану активність покупців і продавців”, – зазначено у дослідженні.
Дослідження підготовлено Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) на основі даних Держгеокадастру та ДП “Прозорро.Продажі”.
Мережа АЗК OKKO інвестує понад $120 млн у відкриття 20 АЗК нового формату 3.0 та оновлення ще 60 чинних до 2029 року, повідомив CEO OKKO Group Василь Даниляк.
“Ми, напевно, компанія, яка провела найбільше реконструкцій за часи повномасштабної війни… Ми не лише швидко відновлювали пошкоджені АЗК, але започаткували ще з осені 2022 року програму по апгрейду і перебудові наших автозаправних станцій, за ці роки оновили більше 200 об’єктів. Але бачимо, як змінюються вимоги – тому розробили формат 3.0”, – повідомив Даниляк у спілкуванні з журналістами під час престуру в середу.
Перший комплекс такого формату побудовано і відкрито у Ірпені, другий реконструйовано під формат 3.0 у Гатному. Наступний крок – будівництво флагманського трасового комплексу у Звягелі.
Як повідомив Даниляк, інвестиції в будівництво АЗК в Ірпені становили близько $3 млн, трасові комплекси у новому форматі орієнтовно будуть коштувати $4-5 млн, а реконструкція чинних трасових близько $2 млн. До 2029 року компанія планує інвестувати понад $120 млн у розвиток формату 3.0, а саме збудувати 20 нових і реконструювати близько 60, таким чином, охопивши біля 20% мережі.
Акценти нового формату – на технологічності, діджиталізації клієнтського шляху (OKKO PAY, OKKO Drive, система Smart Kitchen), розширеному фуд-сервісі, енергонезалежності та розвитку інфраструктури для електромобілів, простій навігації, безбар’єрності, сучасному дизайні. Зокрема, в складі АЗК з’явились ОККОворкінги – кімнати для дзвінків і онлайн-зустрічей, всесезонна тераса, кімнати для дітей тощо.
Окрім дахової СЕС у новому форматі сонячні панелі встановлено ще як навіс над зарядними комплексами. В цілому на АЗК в Ірпені встановлено сонячну електростанцію потужністю 69 кВт, у Гатному – 48 кВт із перспективою збільшення до 100 кВт. У період пікової генерації ці потужності здатні покривати до 50% власного споживання електроенергії комплексу. У поєднанні з генераторами та резервним живленням це дозволяє АЗК залишатися функціональними навіть під час перебоїв з електропостачанням. До кінця 2026 року сонячні електростанції працюватимуть більш ніж на 300 АЗК мережі із сумарною потужністю понад 6 МВт.
У планах компанії, за словами Даниляка, також встановлення СЕС поруч з АЗК, “де можливо взяти в оренду земельну ділянку”. Зокрема, це вже зроблено в Калинівці, у найближчому часі така міні-СЕС з’явиться в Іванкові.
OKKO розвиває напрям електромобільності з 2014 року, коли першою серед мереж АЗК України почала будувати системну зарядну інфраструктуру. Сьогодні це близько 100 Ultra Fast Chargers на 63 локаціях. У новому форматі на АЗК зона зарядки винесена під окремий навіс із сонячними панелями, відокремлений від паливного потоку.
“Разом із Європейським банком реконструкції та розвитку компанія готує програму фінансування на $10 млн для розвитку мережі швидкісних зарядних станцій”, – повідомив Даниляк.
За словами віцепрезидента OKKO з маркетингу та розвитку Василя Дмитріва, компанія зараз конкурує не тільки з заправками, а з фастфудами, ресторанами та магазинами. На OKKO 3.0 функціонує повноцінний гастрономічний простір, представлені українська, європейська та азійська кухні, додатково є секція готових страв: супи, основні страви та гарніри, салати, бургери, піца, WOK, паста. Ключова відмінність нового формату – відкрита кухня. Завдяки розширеній кухонній інфраструктурі компанія отримує можливість одночасно працювати з кількома гастрономічними напрямами – зокрема готувати страви “з-під ножа”. OKKO залишається мережею №1 в Україні за продажами кави: у 2025 році клієнти придбали майже 34 млн горняток. У новому форматі АЗК кавова зона розширена, зокрема у Гатному пропонується понад 150 кавових позицій.
Віково-статева піраміда населення України на 2024 рік (тис. Осіб)
