Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин став володарем титулу «Міський голова року (великих міст)» 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Симчишин очолює Хмельницький з 2015 року. Він також є головою Хмельницького регіонального відділення Асоціації міст України.
Одним із ключових напрямів роботи Хмельницької громади в умовах повномасштабної війни залишається підтримка Сил оборони України. Місто протягом останніх років входило до числа лідерів за обсягами такої допомоги за результатами низки рейтингів. Значну увагу місцева влада також приділяє ветеранській та соціальній політиці. За підсумками 2025 року Хмельницька міська територіальна громада посіла перше місце у конкурсі «Найкраща соціальна громада».
Серед пріоритетів міської влади залишається відкритість управління. Хмельницька громада отримала загальнонаціональну відзнаку «За сталість відкритого врядування», а Хмельницький за результатами досліджень програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine входив до переліку міст із високими показниками прозорості, зокрема у фінансовій та бюджетній сферах.

Одночасно місто продовжує модернізацію комунальної інфраструктури. За наведеними організаторами програми даними, у Хмельницькому оновлено майже 90% тролейбусного та автобусного парку, а протягом останнього року на маршрути вийшли 44 нові тролейбуси.
Ще одним великим інфраструктурним напрямом стала модернізація системи поводження з відходами. Хмельницький реалізує комплексний проєкт, покликаний змінити систему збору, сортування та переробки міських відходів.
Окрему увагу громада приділяє енергетичній стійкості та розвитку розподіленої генерації. Проєкт «2 МВе сонця» для МКП «Хмельницькводоканал» став переможцем рейтингу 100 gREen AWARD-2025. У 2025 році Хмельницька громада також приєдналася до програми European Energy Award.
Активно розширюються міжнародні зв’язки Хмельницького. Громада розвиває партнерство зі Штутгартом і Дрезденом у Німеччині, а у 2025 році отримала відзнаку «Досвід, вартий наслідування 2025» програми U-LEAD with Europe.
Новим напрямом міжнародного співробітництва стало встановлення побратимських відносин з американським містом Тампа у штаті Флорида. Сторони підписали не лише основний документ про партнерство, а й домовленості про співпрацю за кількома напрямами.
Зокрема, Хмельницький і Тампа планують розвивати взаємодію у сфері бізнесу та інвестицій, освіти, відновлюваної енергетики, охорони здоров’я, цифровізації та культури. Для Хмельницького партнерство з одним із великих економічних центрів Флориди відкриває додаткові можливості для залучення міжнародних проєктів та інвестицій.
Олександр Симчишин народився 4 листопада 1980 року в селі Йосипівка Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, навчався в аспірантурі та захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата історичних наук.
Загальнонаціональна програма «Людина року» проводиться в Україні з 1995 року та відзначає представників різних сфер суспільного, економічного, культурного та професійного життя. «Людина року-2025» стала 30-ю, ювілейною програмою.
Open4Business є інформаційним партнером загальнонаціональної програми «Людина року».
громада, ЛЮДИНА РОКУ, місцеве самоврядування, Олександр Симчишин, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Співробітники-демократи Постійного підкомітету Сенату США з розслідувань (PSI) опублікували дослідження щодо використання стейблкоіну USDT у фінансових операціях, пов’язаних з Іраном та структурами, що перебувають під санкціями.
Звіт було опубліковано 28 вересня 2026 року сенатором Річардом Блументалем, старшим демократом PSI. Важливо, що висновки документа відображають позицію демократичних слідчих підкомітету, а не судове встановлення порушення з боку Tether.
Автори провели блокчейн-аналіз 846 криптовалютних гаманців, які були включені США або Ізраїлем до санкційних списків або були об’єктами заходів щодо конфіскації через ймовірні зв’язки з Іраном та його регіональними структурами.
За даними розслідування, 84% досліджених гаманців використовували виключно або майже виключно USDT. Автори стверджують, що стейблкоін став одним з основних інструментів переміщення коштів у межах пов’язаної з Іраном тіньової фінансової інфраструктури.
У звіті також стверджується, що такі розрахунки використовувалися структурами, пов’язаними з Центральним банком Ірану, нафтовими операціями та регіональними організаціями.
Блументаль звернувся до Міністерства фінансів та Міністерства юстиції США із закликом вивчити можливі порушення санкційного та банківського законодавства.
Tether, зі свого боку, заявляє про співпрацю з американськими правоохоронними органами. За даними Reuters, компанія вказує, що у 2026 році заморозила майже $550 млн USDT, пов’язаних з Іраном.
Нова доповідь може посилити дискусію навколо вимог до AML-контролю емітентів стейблкоїнів саме в той момент, коли США створюють нову федеральну систему регулювання цього ринку.
Як повідомляє у своїй оглядовій статті сербське ділове видання Parametar, у Боснії та Герцеговині завершується передвиборча кампанія перед загальними виборами 4 жовтня. Голосування визначить не лише внутрішній розклад сил в одній із найскладніших за своїм устроєм країн Європи, а й майбутні відносини між Баня-Лукою та Сараєво, позиції Республіки Сербської та характер взаємодії Боснії і Герцеговини з Сербією, ЄС, США та Росією.
До реєстру включено 3 414 364 виборців. Вони обирають трьох членів Президії Боснії та Герцеговини, державний парламент, парламент Федерації Боснії та Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віце-президентів РС, а також парламенти десяти кантонів Федерації.
На посаду президента РС від СНСД балотується нинішній прем’єр Саво Мініч, а головним кандидатом від SDS є Бранко Блануша. Також балотуються Богдан Йованович і незалежний кандидат Марко Йоргіч.
Мілорада Додіка у виборчому бюлетені немає, проте він залишається лідером СНСД і бере активну участь у передвиборчій кампанії партії. RTS зазначає, що політична присутність Додіка залишається важливим фактором кампанії в Республіці Сербській.
За сербське місце у тричленному Президії Боснії і Герцеговини борються чинний член Президії Желька Цвіянович від СНСД, Маринко Божович від SDS та Небойша Вуканович від «Списку за справедливість і порядок».
Ще одна принципова для устрою країни гонка — вибір хорватського члена Президії. HDZ BiH висунув Даріану Філіпович, блок хорватських опозиційних партій підтримує Зденко Лучича, а Демократичний фронт — Славена Ковачевича.
Навколо цієї посади вже багато років точиться суперечка: хорватські партії вимагають змінити механізм виборів, вказуючи, що нинішня система дозволяє чисельнішим босняцьким виборцям впливати на те, хто представлятиме хорватів. Противники зміни моделі виходять із необхідності зберегти існуючі виборчі права громадян Федерації.
За босняцьке місце змагаються чинний член Президії Денис Бечирович, лідер SDA Бакір Ізетбегович, Семір Ефендич і Фахрудін Радончич.
Ще один великий експеримент цих виборів — технології. Вперше в такому масштабі застосовуються біометрична ідентифікація виборців і сканування бюлетенів. ЦВК закупила відповідну систему для дільниць, а спостерігачі уважно стежать за тим, як вона впорається з навантаженням після багаторічних суперечок щодо прозорості виборів.
Як нагадує Parametar, Боснія і Герцеговина фактично існує одночасно на кількох політичних рівнях. Згідно з Дейтонською угодою 1995 року країна складається з Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, а Брчко має особливий статус. Федерація, у свою чергу, поділена на десять кантонів.
Над цією структурою стоять загальнодержавні інститути, зокрема тричленний Президіум. При цьому Республіка Сербська та Федерація мають власні парламенти, уряди та широке коло повноважень.
Є й ще один рівень — міжнародний нагляд.
БіГ іноді публіцистично називають міжнародним протекторатом, однак юридично це неточно. Це суверенна держава. Після Дейтонських угод було створено посаду Високого представника міжнародної спільноти, який контролює виконання мирної угоди в цивільній сфері та наділений надзвичайно широкими повноваженнями, відомими як «Боннські». Вони дозволяли Високому представнику ухвалювати рішення та усувати політиків з посад.
Тому результат 4 жовтня має важливе значення далеко за межами Боснії і Герцеговини. Він визначить баланс між Баня-Лукою та Сараєво, склад колективного керівництва країни та розстановку сил навколо подальшої європейської інтеграції, а також стане показником того, як після виборів взаємодіятимуть сербська, босняцька та хорватська політичні складові складної Дейтонської системи.
Боснія і Герцеговина, Дейтонська угода, Президія, Республіка Сербська