Група «Датагруп-Volia-lifecell» (DVL) планує інвестувати в розвиток мережі енергоефективного інтернету GPON 1,5 млрд грн протягом трьох років, у 2025 році планує досягти проникнення технології до 60% у кожному місті, де проводиться модернізація.
«DVL продовжує розвивати і оптичну мережу, впроваджуючи GPON по всій території України. У цьому напрямку також маємо амбітні плани – у розвиток мережі GPON протягом трьох років компанія планує інвестувати 1,5 млрд грн… Наша мета по GPON до кінця 2025 року досягти проникнення до 60% в кожному місті, де проводимо масштабну модернізацію», – заявив технічний директор об’єднаної компанії “Датагруп-Volia-lifecell” (DVL) Сергій Терещук в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що в темпах будівництва компанія залежить від зовнішніх факторів, зокрема від відновлення зруйнованої обстрілами інфраструктури, організації резервування ключових вузлів мережі для стабільності її роботи та можливості бронювання працівників.
За 2025 рік DVL планує побудувати мережу підключень для 300 тис. квартир. З цього обсягу станом на початок травня для 100 тис. вже побудували. З початку проекту в травні 2024 року технологією GPON було охоплено понад 270 тис. квартир (протягом одного року – ІФ-У).
«Ми говоримо про масштабну модернізацію мережі у Львові, Вінниці, Києві, Харкові, Дніпрі. А також додатково точково будуємо ще в 26 містах по всій Україні», – розповів Терещук.
Також DVL підключає до GPON базові станції. В рамках пілотного проекту, який компанія зараз реалізує, вона планує в 2025 році вийти на цифру близько 800 підключених до оптики сайтів. З них в рамках першої фази, під час якої рішення тестувалося, вже підключили 300 сайтів.
«Підключаємо GPON, підключаємо оптоволокна, які «Датагруп» має поруч з базовими станціями. У нас є перелік сайтів, на які потрібно подати додаткову ємність, щоб збільшити швидкість. І це перші кроки в підготовці до впровадження 5G», – сказав Терещук.
Датагруп-Volia-lifecell, енергоефективний інтернет, ІНВЕСТИЦІЇ
22-го травня,о 18.00, у малому виставковому просторі галереї Лавра відбудеться відкриття мистецького проєкту «Данина мода». Авторка проєкту – молода київська художниця Dana Ozova – fashion artist, яка тонко і вишукано поєднує у живопис моду та особисті емоції.
Виставка «Данина мода» – це візуальний монолог про присутність почуттів у просторі.
Це вишукана вистава про стани та настрої у фарбах і силуетах. Архітектура, світло люстр, мода й образи занурені в атмосферу, де межа між спогадом і реальністю розмивається. Інтер’єри, блиск софітів, тіла та світлотіні — це сцени не подій, а станів.
На перетині моди, живопису й театру в картинах художниці народжуються особливі історії – інтимні, драматичні, спокусливі, в яких кожний образ це мить між словом і мовчанням. Усе тут — жест, пауза, дотик.
Поєднання в експозиції масштабних живописних полотен і витончених фешн-нарисів створюють певний ритм, беззвучну музику душі, яка залишається з нами, як спогад, враження, емоція. Саме емоція є головним художнім образом проєкту. Саме вона є основою натхнення і краси, моди, живопису, музики, архітектури.
Кожне полотно — це кадр, зупинений у часі.
Живопис, у якому відчуття постають через фактуру, напівжест, тишу після руху.
Це сцена — не для глядача, а для того, хто вміє бачити.
Роботи Дани Озової існують на межі моди, театру та живопису — у тих зонах сприйняття, де вишуканість стає емоцією, а образ — медитацією.
Голова наглядової ради СК «Велес» (Одеса) Сурен Сардарян (володіє 56,249% акцій страховика) і член наглядової ради Каріні Сардарян (42,918%) подали заяви про припинення своїх повноважень. Про це повідомляється в інформації компанії, розміщеній в системі інформації НКЦПФР. Також уточнюється, що ці посади вони обіймали з 28 квітня 2023 року по 16 травня 2025 року, наразі вони залишаються вакантними.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 травня 2025 року застосував до ПрАТ «Страхова компанія “Велес”» (Одеса) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за подання до НБУ файлів звітності за 2024 рік з порушенням строків.
СК «Велес» працює на ринку з 1998 року. Має 15 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування. Є членом асоціації «Страховий бізнес». Статутний капітал 39 млн грн.
9 компаній з топу отримали прибуток торік
49,49 млрд грн склав сукупний дохід компаній-лідерів у сфері будівництва за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Трійка лідерів майже незмінна вже 3 рік поспіль. 9 компаніям з топу вдалось отримати прибуток торік. Половина компаній з топу займається будівництвом доріг та автострад.
Понад 49 млрд грн доходу отримала десятка топових компаній у сфері будівництва в Індексі Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Сукупний прибуток лідерів зріс у 1,6 раза — до 3,09 млрд грн.
Левова частка доходу топу припадає на 5 компаній, що спеціалізується на будівництві доріг: 75% або ж 36,9 млрд грн.
Ще чотири компанії займаються будівництвом житлових та нежитлових будівель — їхній внесок скромніший: 20% доходу. Одна компанія у рейтингу працює у вузькій сфері розвідувального буріння.
Вже третій рік поспіль трійка лідерів Індексу будівельної галузі майже незмінна. Абсолютний лідер — Автомагістраль-Південь з Одеси, власник — Олександр Бойко. У 2024 компанія заробила 13,2 млрд грн (27% загального доходу топу), що у 1,6 раза перевищує показники 2023. Прибуток — рекордні 1,36 млрд грн.
На другому місці — вінницька Автострада Максима Шкіля. Компанія заробила 10,8 млрд грн (+30%) і наростила прибуток у 1,6 раза — до 74,6 млн грн.
У компанії зазначають, що Автострада входить до десятки найбільших донорів Сил оборони України, перерахувавши понад 2,1 млрд грн з початку повномасштабної війни. Компанія бере активну участь у відбудові критичної інфраструктури, зокрема водогонів та об’єктів енергетики. А також є одним із найбільших платників податків у своїй галузі.
Третє місце — одеський Ростдорстрой (Євген Коновалов і Юрій Шумахер). Компанія збільшила дохід на 15% (до 6,85 млрд грн), водночас прибуток скоротився на чверть.
На четверту сходинку піднялася Онур Конструкціон Інтернешнл зі Львова (власники — турецькі підприємці Четінджевіз Онур та Іхсан). Її дохід зріс на 30% — до 3,82 млрд грн, а прибуток — майже утричі: до 418 млн грн.
П’яте місце — новачок Індексу, компанія Ательє де Франс Київ, компанія, що займається реставрацією пам’яток архітектури. Її дохід зріс у 6,4 раза — до 2,9 млрд грн, прибуток — утричі (44 млн грн). Власник — француз Куртуа Антуан, Філіп, Марі.
Феррострой із Полтавщини повернувся до Індексу після перерви у рік, наростивши дохід у 1,7 раза до 2,62 млрд грн і прибуток — у 2,6 раза до 298 млн грн. Компанія займається будівництвом будівель.
Компанія Косул (група СКМ Ріната Ахметова) втратила чверть доходу та 4 позиції в переліку кращих — 7 місце та 2,6 млрд грн. Водночас прибуток зріс на 8% — до 758,8 млн грн, Саме на цю компанію припадає чверть заробітків десятки кращих.
Київська енергетична будівельна компанія Володимира Випирайла показала найбільший приріст прибутку — у 8,8 раза (до 16,9 млн грн), хоч дохід знизився на 6% — до 2,3 млрд грн.
Техно-буд-центр (Ярема Андрій та Ханін Юрій) — ще один новачок. Дохід зріс у 1,6 раза — до 2,2 млрд грн, прибуток — у 1,5 раза до 26 млн грн.
Веста-І, яку у березні 2025 очолив новий власник — громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода, показала чотириразове зростання доходу (2,2 млрд грн), але замість прибутку — 1,9 млн грн збитку.
Отож, у 2025 році рейтинг покинули:
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2025 року збільшила валові премії на 10,89% – до 541,961 млн грн, а чисті страхові премії – на 17,82%, до 555,2 млн грн.
Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, надходження від фізичних осіб зросли на 15,56% – до 378,1 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 69,77%, а частка перестраховиків – 0,06%.
Обсяг страхових виплат та відшкодувань, здійснених страховиком у першому кварталі 2025 року, був на 20,13% вищим, ніж в аналогічний період 2024 року, а рівень виплат виріс на 3,97 відсоткового пункту (в.п.), до 51,60%.
За підсумками січня-березня, операційний прибуток компанії становив 40,570 млн грн проти збитку за перший квартал 2024 року, а чистий прибуток виріс до 58,395 млн грн.
Активи страховика станом на 1 квітня збільшилися на 1,97%, до 2,547 млрд грн, власний капітал – на 6,15%, до 1,028 млрд грн, водночас зобов’язання зменшилися на 0,67%, до 1,519 млрд грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 18,02%, до 341,567 млн грн.
РА повідомляє, що станом на звітну дату страховик здійснив фінансові інвестиції обсягом 650,594 млн грн, які складались з ОВДП (298,355 млн грн) та депозитів в банках (352,239 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами. Отже, ліквідні активи покрили 65,33% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.
РА підкреслює, що ПрАТ СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ СК “ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Вугільна компанія Coal Energy S.A. (Люксембург) з основними активами в Україні, які опинилися під російською окупацією, у середині квітня підписала лист про наміри з польською гірничодобувною компанією Siltech щодо оренди її нерухомості та інфраструктури для видобутку вугілля у Польщі.
“Основною метою цього листа про наміри є просування плану Coal Energy подати заявку на отримання ліцензії на видобуток вугілля з родовищ, що прилягають до родовищ, які належать компанії Siltech”, – йдеться у біржовому повідомленні Coal Energy.
Зазначається, що початок оренди заплановано на кінець 2025 року – після того, як Coal Energy отримає всі необхідні дозволи для початку видобутку вугілля з ліцензованих родовищ.
Передбачається, що Coal Energy здійснюватиме видобуток вугілля з використанням існуючої гірничодобувної інфраструктури, що належить Siltech. Такий підхід скоротить час, що необхідний для початку видобутку вугілля, а також позбавить Coal Energy необхідності інвестувати в будівництво нового видобувного обʼєкта.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. За даними компанії, через агресію Росії наразі вона не має вугільних активів на території України.
Останні роки компанія практично не вела операційної діяльності. Згідно з останнім звітом на сайті Coal Energy, її загальні активи на кінець вересня 2023 року становили $9,7 млн, тоді як зобов’язання – $11,6 млн, а капітал був від’ємним – $1,9 млн.
Наприкінці 2023 року компанія придбала ТОВ “Укрмінерал трейдінг” з метою отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні, а також Advanced Industrial Technologies Sp. z.o.o. з метою надання послуг з підземного видобутку корисних копалин вугільним шахтам у Польщі. Окрім того на початку 2024 року Coal Energy зареєструвала нову компанію Greentech Solutions Sp. z.o.o. для рекультивації та переробки промислових породних відвалів та відвалів шахтних порід, а також рекультивації земель, зруйнованих техногенною діяльністю.
Засновником, головою ради директорів та правління є Віктор Вишневецький.
