АТ «Миколаївобленерго» 30 жовтня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ). Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна закупівлі послуг – 2,317 млн грн.
Тендерне забезпечення не потрібне.
Останній день подання заявки на участь – 7 листопада.
Аграрії станом на 31 жовтня намолотили 40,2 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,77 млн га, що складає 76% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.
Торік на аналогічну дату було намолочено 47,2 млн тонн зернових з 11,106 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 14,8% та 21,1% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 18,3 млн тонн з 3,07 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,78 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 660,7 тис. тонн з 271,3 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,5 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 881,6 тис. тонн із 317,6 тис. га.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн, Полтавська – 3,119 млн тонн, Чернігівська – 3,04 млн тонн і Вінницька область – 2,99 млн тонн.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він виявився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,94 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,73 млн тонн із 2,52 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 8,37 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,599 млн тонн із 4,67 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 6,79 млн тонн на площі 130,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 9,5 млн тонн.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 86% засіяних площ, соя – 78%, цукровий буряк – з 66%.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
АТ «НАЕК »Енергоатом” 30 жовтня оголосило тендер на страхування відповідальності, у користуванні якого є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість послуг становить 149,920 тис. грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 7 листопада.
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 218,489 млн грн з 545,746 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за дев’ять місяців 2025 року, чистий дохід за цей період зріс на 6,1% – до 629,485 млн грн. Непокритий збиток на кінець вересня-2025 складав 203,480 млн грн.
Як повідомлялося, ПГЗК у січні-червні поточного року знизив чистий збиток на 65,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 149,069 млн грн з 428,350 млн грн, чистий дохід за цей період зріс на 41,3% – до 479,767 млн грн з 339,617 млн грн.
ПГЗК за підсумками діяльності у 2023 році наростив чистий збиток у 13 разів порівняно з 2022 роком – до 624 млн 48,108 тис. грн з 47 млн 932,515 тис. грн.
ПГЗК і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди. У 2024 році комбінат не зміг відновити роботу через спад попиту на феросплави та дефіцит е/е.
ПГЗК у 2025 році за перше півріччя видобув і збагатив 22,87 тис. тонн марганцевої руди.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Фармкомпанія ПАТ “Київський вітамінний завод” (КВЗ) за дев’ять місяців 2025 року збільшила чистий прибуток в 2,2 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 235,185 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід від реалізації продукції за січень-вересень 2025 року збільшився на 2,5% – до 3,529 млрд грн.
За січень-вересень 2025 року компанія випустила 35,770 млн упаковок лікарських засобів, на загальну суму 4,268 576 млрд грн в цінах прайс-листа.
Середня ціна реалізації однієї упаковки лікарських засобів виробництва КВЗ склала 133 грн, середня вартість упаковки дієтичних добавок КВЗ – 125 грн, виробів медичного призначення – 263 грн за упаковку.
Крім того, компанія повідомила, що за 9 місяців 2025 року КВЗ експортував продукції на суму 123,391 млн грн, що складає 3,5% від загального обсягу продаж. Основними експортними ринками КВЗ є Казахстан, Молдова, Латвія, Узбекистан, Ізраїль.
За підсумками 2025 року компанія планує збільшити обсяги реалізації на 17,5%.
Крім того, компанія повідомила, що загальні витрати на дослідження й розробки за третій квартал 2025 року склали 5,246 млн грн, що майже удвічі більше, ніж за попередній квартал.
Основними дистриб’юторами продукції КВЗ виступають ТОВ “БаДМ”; СП ТОВ “Оптiма-Фарм, ЛТД” та ТОВ “ВЕНТА. ЛТД”.
Компанія повідомляє, що за підсумками дев’яти місяців 2025 року КВЗ посів четверте місце на фармринку за обсягами роздрібного продажу у грошовому вираженні з часткою ринку 3,29%.
Як повідомлялося, КВЗ за підсумками 2024 року збільшив чистий прибуток на 8,74% порівняно з 2023 роком – до 156,84 млн грн, дохід від реалізації товарів у минулому році збільшився на 14,71% – до 4,944 млрд грн.
КВЗ входить до десятки найбільших фармкомпаній України. У продуктовому портфелі компанії понад 100 лікарських засобів і 20 дієтичних добавок.
За даними системи Opendatabot, кінцевим бенефіціаром КВЗ є громадянин Канади Максим Мартін.
Вітчизняні виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності України виготовлятимуть продукцію на 50% із вирощеної вітчизняними аграріями пшениці твердого сорту дурум, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У нас (на виробництвах макаронних виробів – ІФ-У) в цьому році вперше, мабуть, 50% пшениці твердої, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена вітчизняною. Якщо така тенденція збережеться, то, думаю, за найближчі два роки Україна перестане імпортувати пшеницю дурум”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Причиною такого імпортозаміщення експерт назвав зміни клімату в країні. Наразі Миколаївська, Одеська, Хмельницька, частково Вінницька області пристосовані для виробництва твердої пшениці з огляду на глобальне потепління, сказав Рибчинський.
Керівник галузевої асоціації припустив, що цілком реальною є ситуація, коли вітчизняні переробні підприємства в недалекому майбутньому зможуть не впоратися з обсягом вирощеної аграріями пшениці твердих сортів.
Рибчинський нагадав, що у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби. При цьому він зазначив, що його потужностей з часом може не вистачити для переробки всієї вирощеної аграріями пшениці дурум.
Керівник асоціації “Борошномели України” додав, що подібну продукцію українські виробники однозначно будуть експортувати, проте обсяги експорту навряд чи можна буде співставити з італійськими.
Як повідомлялося, приватне підприємство “Західний Буг” будує перший в Україні млин, який перероблятиме пшеницю твердого сорту дурум, а також макаронну фабрику. Запуск млина заплановано на жовтень 2025 року, фабрики – на вересень. Проєктна потужність першої черги млина – 80 тонн на добу для дуруму, 150 тонн на добу для м’яких сортів пшениці. Друга черга дасть можливість збільшити потужність ще на 200 тонн для дуруму і 300 тонн для м’яких сортів. Загальні інвестиції в проєкт становитимуть 1 млрд грн.
Дурум (Triticum durum – лат.) — тверда пшениця з високим вмістом білка та клейковини, що робить її ідеальним інгредієнтом для приготування макаронних виробів, хліба та інших хлібобулочних виробів.
