Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-вересні 2025 року зріс у 4,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,209 млрд, свідчать дані Державної митної служби (ДМС).
За інформацією ДМС, найбільшими постачальниками обладнання стали Чехія (19,7% загального обсягу, $238,1 млн), Румунія (18,5%, $223,3 млн) і Польща (12,5%, $150,6 млн).
Для порівняння, минулого року лідерами були Китай ($69,8 млн), Туреччина ($61,4 млн) і Чехія ($31,9 млн).
У вересні 2025 року імпорт генераторів збільшився майже втричі порівняно з вереснем минулого року — до $191,6 млн.
Експорт відповідного обладнання з України залишається незначним — $3,52 млн за дев’ять місяців, в основному до Чехії, Латвії та Болгарії.
За даними ДМС, різке зростання імпорту пов’язане з активним оновленням енергетичної інфраструктури та постійним попитом на автономні джерела живлення.
Влада раніше звільнила від сплати мита і ПДВ імпорт генераторів і акумуляторів (постанова Кабміну від липня 2024 року).
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії сформував робочу групу для переговорів і підготовки контракту з китайською компанією Shandong Hi-Speed Group на реалізацію другого етапу розширення і модернізації аеропорту «Костянтин Великий» в Ніші. Про це повідомляє видання Serbia-Business з посиланням на урядові джерела.
В рамках другого етапу заплановано демонтаж старого терміналу, будівництво нового терміналу, капітальний ремонт злітно-посадкової смуги, нова диспетчерська вишка і розширення перону — з нинішніх 4 стоянок до 9. Загальна сума проекту оцінюється в понад €140 млн.
Роботи планується розпочати вже в 2025 році — за умови підписання остаточного контракту.
Аеропорт Niš Constantine the Great (INI / LYNI) розташований в 4 км на північний захід від центру Ніша, в районах Medoševac і Popovac. Він є другим за завантаженістю аеропортом в Сербії після Белграда.
У 2024 році через аеропорт пройшло 357 313 пасажирів, що на ~20% менше, ніж у попередньому році. За даними ресурсів з авіасполучень, аеропорт обслуговує 14 міст у 10 країнах безпосередньо, включаючи Белград і Відень, які складають значну частку прибуття. У 2025 році аеропорт отримав новий напрямок пасажирських рейсів від Wizz Air, а також свій перший вантажний маршрут до Китаю.
Новий проект дозволить обслуговувати більші літаки і збільшити кількість напрямків, особливо в країни Європи та Азії. Участь китайської компанії Shandong Hi-Speed Group свідчить про приплив іноземних інвестицій і технологічне партнерство, що може стимулювати інші інфраструктурні проекти.
Вночі 11 жовтня криптовалютні ринки пережили дуже масштабний обвал: майже всі монети з топ-100 показали падіння на 30-60% за годину, що супроводжувалося рекордними ліквідаціями і панічними розпродажами.
За даними CoinDesk, ринок ліквідував близько $16 млрд leveraged long-позицій у великих криптовалютах.
Раптове оголошення США про встановлення мита 100 % на імпорт критичного ПЗ з Китаю посилило тривогу і стало тригером масових продажів активів.
Біткойн впав приблизно на 7–8 %, ефіріум — більш ніж на 12 % за кілька годин.
У CoinGlass фіксується ліквідація $8 млрд довгих позицій на крипторинку за 24 години.
Багато користувачів відзначають, що цей «flash-crash» став одним з найрізкіших в історії ринку: більшість альткойнів впали на 30-60%, поки ринок не спробував відновитися.
Основними причинами різкого обвалу є:
Ліквідації з плечима (leverage)
Учасники ринку часто торгують з кредитним плечем. При різкому русі ціни система автоматично закриває позиції, що підсилює спадний імпульс.
Макроекономічні та геополітичні шоки
Рішення США ввести мита на китайську технологічну продукцію сприймається як ескалація в торговельній війні, що підсилює відтік з ризикованих активів.
Кореляція з фондовими ринками і доларом
Зміцнення долара і відтік капіталу з ризикових активів — ще один фактор тиску.
Непрозорість ліквідності в деяких активах
При масовому виході з ринку стабільно ліквідні активи (BTC, ETH) «тягнуть вниз» менш ліквідні альткоїни, які «ламаються» сильніше.
Паніка і ринкова психологія
Падіння такого масштабу часто породжують ланцюгову реакцію: коли одні починають продавати — інші змушені слідувати, щоб уникнути великих втрат.
Аналітики Fixygen припускають, що в найближчі дні очікується багатопроцесне формування дна, особливо у вихідні, коли ліквідність нижча. За оцінками деяких аналітиків, біткоїн може зрости до +21% протягом тижня за сприятливого настрою. А головний орієнтир для відновлення — утримання підтримки в зоні $109-110 тис. для BTC.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251011/pozhezha-na-rinku-kriptovalyut-oglyad-vid-fixygen.html
Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва на сухе молоко і вершкове масло та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні, повідомила Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 0,1 грн більше відносно попереднього місяця, незмінними залишилися ціни на молоко вищого (17,15 грн/кг без ПДВ) і першого ґатунків (16,80 грн/кг без ПДВ).
“Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Відносно минулорічного періоду ціна на екстра ґатунок знизилась на 25 коп”, – зауважили експерти.
За словами аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, ріст цін на молоко-сировину в Україні стримує чимало чинників. Наразі пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. Молокопереробні підприємства працювали на склад з середини серпня після призупинення молочного експорту в ЄС після вичерпання квот. Водночас, попит на внутрішньому ринку залишається низьким через зменшення кількості споживачів і скорочення купівельної спроможності населення. Продажі молочних продуктів у супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко.
Показовою, за інформацією АВМ, є ситуація з вершковим маслом в ЄС, яке за останні два місяці подешевшало на 24% через надходження на європейський ринок партій американського масла за ціною EUR5 тис./тонна. В таких умовах європейським трейдерам нецікаво купувати українське масло, яке коштує більше ніж американське. Збільшення витрат на електроенергію впливає на зростання собівартості української продукції і ускладнює можливість конкурувати з американцями на ринку Європи, пояснюють аналітики.
В Україні в другій половині жовтня є імовірність зниження цін в максимальному діапазоні на молоко-сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку через зростання збитковості виробництва сухого молока і вершкового масла на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло, прогнозують вони.
“Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній. Збільшилися квоти на масло з 5 тис. тонн до 7 тис. тонн і на сухе молоко. Очікується відновлення молочного експорту в ЄС 28 жовтня, після вступу квот в силу через 15 днів, що може стримувати падіння цін на молоко-сировину в Україну”, – зазначають в АВМ.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Україна у січні-вересні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 62,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 401,147 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 65,4% – до $548,121 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (79,62% поставок у грошовому вираженні), Італії (9,64%) і Туреччини (3,13%).
За дев’ять місяців поточного року країна імпортувала 38 тис. тонн на $76 тис. з Німеччини (51,32%) та Бразилії (48,68%), тоді як у січні-вересні-2024 було завезено 25 тонн чавуну на $60 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
