Зимові канікули у столичних школах розпочнуться за графіком, із 26 грудня 2022 року, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.
“Але триватимуть місяць – до 27 січня 2023 року. У цей час школи опалюватимуться в мінімальному режимі для підтримки системи опалення. Вчителі, за бажанням, можуть піти на час канікул в оплачувану відпустку”, – написав Кличко в телеграм-каналі.
Він зазначив, що в разі надзвичайної ситуації, у місті частина шкіл буде використовуватися для роботи пунктів обігріву.
Навчальний рік триватиме в столичних школах до 1 липня – відповідно до закону.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у другому кварталі 2022 року впав на 37,2% порівняно з другим кварталом 2021 року після падіння на 15,1% у першому кварталі поточного року, таку попередню оцінку опублікувала Державна служба статистики.
Зниження реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в серпні 2022 року до серпня 2021 року становило орієнтовно 35%, таку оцінку дало Мінекономіки.
Реальний ВВП України впаде на 31% 2022 року і відновиться на 8% 2023 року в разі, якщо до кінця 2022 року половина нинішніх основних негативних чинників вирішиться, а до кінця 2023 року вони зійдуть нанівець, прогнозує інвестиційна компанія Concorde Capital.
Відновлення реального ВВП України наступного року після спаду на 32% цьогоріч буде незначним –4%, що пов’язано з втратами фізичних активів і людського капіталу, прогнозує інвестгрупа ICU.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), як і раніше, очікує, що економіка України скоротиться на 30% 2022 року, проте на 2023 рік він погіршив прогноз її зростання з 25% до 8%, йдеться у звіті банку “Перспективи регіональної економіки”.
Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки. Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні і $1,549 млрд у червні.
Дефіцит торгівлі України товарами за першу половину вересня 2022 року становив лише $111 млн порівняно з $1,05 млрд у серпні, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка у Facebook у четвер.
Проєкт державного бюджету на 2023 рік передбачає 1,28 трлн грн доходів і 2,57 трлн витрат, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України в липні 2022 року становив $299 млн проти профіциту в 484 млн грн у липні минулого року, повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті.
Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2022 року, згідно з попередніми даними, становили $25 млрд 436 млн (в еквіваленті), що на 13,6% більше, ніж на початок червня ($22,757 млрд), свідчать дані Національного банку України.
Зростання споживчих цін в Україні в серпні 2022 року прискорилося до 1,1% із 0,7% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Оподатковуваний імпорт в Україну засобів наземного транспорту в січні-серпні 2022 року скоротився на 53% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $2,191 млрд.
Керівник проєкту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Свіжі статдані про динаміку споживчих цін у США в жовтні, які виявилися кращими за очікування, можуть вказувати на поворотний момент у боротьбі Федеральної резервної системи (ФРС) США з високою інфляцією і призвести до істотного підйому фондового ринку, вважають експерти Fundstrat.
Експерти прогнозують, що нинішнє ралі на Волл-стріт може тривати 50 днів і дасть змогу індикатору S&P 500 злетіти на 25%, тому що інвестори очікують, що найагресивніші темпи посилення монетарної політики ФРС уже позаду.
Зокрема, аналітики звертають увагу на “істотне уповільнення” зростання споживчих цін у щомісячному вираженні, ослаблення інфляції в сегменті товарів тривалого користування і зниження цін на медичні страховки.
Ці ознаки вказують на те, що інфляція може “значною мірою сповільнитися” найближчими місяцями, зазначає директор з досліджень Fundstrat Том Лі, слова якого наводить MarketWatch.
На думку експерта, у разі збереження сприятливої ситуації базова інфляція підвищуватиметься на 0,3% у щомісячному вираженні протягом “трьох-чотирьох місяців”.
Споживчі ціни без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв (індекс Core CPI) у жовтні зросли на 0,3% у помісячному вираженні, що нижче, ніж очікували експерти. При цьому у вересні підвищення становило 0,6%.
Лі зазначає, що уповільнення інфляції також може сприяти зростанню фондового ринку США, оскільки економіка уникне глибокої рецесії.
За його словами, ймовірність паузи в посиленні монетарної політики ФРС після грудня зросла на тлі свіжих даних про інфляцію.
Ринкові аналітики уважно відстежують ознаки, які можуть вказати на те, що Федрезерв або візьме паузу в агресивному підвищенні ставок, або навіть почне схилятися до їх зниження.
Федрезерв підвищував ставку на 75 базисних пунктів на останніх чотирьох засіданнях, тепер розмір ставки становить 3,75-4%. Регулятор уважно стежить за даними про темпи зростання споживчих цін, які є одним із важливих чинників під час ухвалення рішень щодо грошово-кредитної політики. Цільовий рівень інфляції для ФРС становить 2%.
Наступне засідання Федрезерву відбудеться 13-14 грудня. Ринки закладають у поточні котирування підвищення розміру процентної ставки на 50 базисних пунктів на найближчому засіданні.
Індексний комітет “Української біржі” (УБ) вирішив включити до індексного кошика, який нещодавно позбувся акцій “Укрнафти” і “Мотор Січі” через їхнє відчуження державою, акції “Кернел” (тікер KER) і Крюківського вагонобудівного заводу (KVBZ).
Згідно з рішенням, вони увійдуть до складу індексу з 16 грудня.
Акції “Кернел” були додані до списку очікування рік тому. Основним майданчиком для їхньої торгівлі є Варшавська фондова біржа.
“Укрнафта” в індексному кошику мала вагу 22,85%, “Мотор Січ” – 33,06%.
Після цього вилучення в кошику індексу УБ залишилися тільки п’ять паперів: МХП з вагою 26,29%, “Центренерго” – 9,57%, Райффайзен Банку – 6,45%, “Укренергомашини” (раніше – “Турбоатом”) – 0,89%, “Донбасенерго” – 0,88%.
“Українська біржа” заснована 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, що пізніше об’єдналася з “Московською біржею”. УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення “Московської біржі”.
У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.
Наразі біржа входить до числа трьох найбільших з торгівлі цінними паперами на українському ринку.
“Українська біржа” (УБ) у п’ятницю вирішила виключити з біржового списку акції “Укрнафти” і “Мотор Січі”, які 6 листопада рішенням Ставки Верховного головнокомандувача були відчужені на користь держави.
“З 14.11.2022 у зв’язку з відсутністю частки акцій у вільному обігу з Біржового списку виключено такі цінні папери: MSICH – “Мотор Січ” і UNAF – “Укрнафта”, – зазначено в повідомленні на сайті біржі.
Раніше цього тижня ці акції були виключені з біржового кошика.
Незважаючи на відчуження всіх акцій 6 листопада, на біржі досі є заявки на купівлю акцій “Укрнафти”, і їхня ціна зросла до 377 грн за штуку, хоча напередодні відчуження акції котирувалися по 229,69 грн за штуку, що відповідало капіталізації близько 12,5 млрд грн.
“Укрнафта” в індексному кошику мала вагу 22,85%, “Мотор Січ” – 33,06%.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), АТ “Мотор Січ”, ПАТ “АвтоКрАЗ” і ПАТ “Запоріжтрансформатор”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури регулятором НКЦПФР.
В “Укрнафті” контрольний пакет акцій належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний близько 42% – так званій групі “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, тоді як в “Укртатнафті” (Кременчуцький НПЗ) ситуація зворотна.
Обіг усіх акцій “Мотор Січ”, найбільшим власником якого був заарештований нещодавно президент компанії В’ячеслав Богуслаєв, заблоковано з квітня 2018 року після продажу роком раніше контрольного пакета акцій китайській Skyrizon і пов’язаним із нею особам.
“АвтоКрАЗ” і “Запоріжтрансформатор”, підконтрольні відповідно Костянтину Жеваго і Костянтину Григоришину, останні роки перебувають у процедурах банкрутства.
“Українська біржа” заснована 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, що пізніше об’єдналася з “Московською біржею”. УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення “Московської біржі”.
У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.
Наразі біржа входить до числа трьох найбільших з торгівлі цінними паперами на українському ринку.
Представники українського аграрного бізнесу просять президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля не допустити об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості в єдиний орган виконавчої влади – Міністерство економічного розвитку України.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), сектор АПК життєво важливий для економіки країни, тож логічною та необхідною для бізнесу та суспільства є наявність спеціалізованого органу центральної влади, відповідального за формування аграрної політики, відновлення агросектору після війни, забезпечення обсягів аграрного виробництва та налагодження поставок агропродукції на світові ринки.
За її даними, крім УКАБ, звернення підписали також Всеукраїнський аграрний форум, “Аграрний союз України”, “Всеукраїнська аграрна Рада”, “Спілка птахівників України” та “Українська аграрна конфедерація”.
“Україна – держава з багатоукладною економікою, а сільське господарство та АПК життєво важливі для забезпечення економічного відновлення, продовольчої безпеки, стабільності національної валюти та соціального захисту населення. Вага агросектору України значно зросла від початку повномасштабного вторгнення російської федерації. Роль України як аграрної держави відзначена і провідними світовими лідерами та організаціями”, – підкреслюється у зверненні.
При цьому наголошується, що агробізнес підтримує створення урядового центру, який підпорядковуватиметься прем’єр-міністру і займатиметься координацією стратегій і програм відновлення української економіки.
“Скасування Мінагрополітики призведе до негативних наслідків як в агропродовольчому секторі, так і в економіці держави загалом, а також викличе занепокоєння іноземних партнерів і поставить під загрозу налагодження експортних поставок українського продовольства до країн, які цього потребують”, – наголошується у зверненні.
УКАБ також посилається на світовий досвід, згідно з яким більшість країн із розвиненим агросектором має окремий центральний орган виконавчої влади, що відповідає виключно за формування аграрної політики. До них належать, зокрема, США, Канада, Туреччина, майже всі країни-члени ЄС (за винятком Австрії), які мають органи влади, відповідальні виключно за сільське господарство та продовольство.
“З огляду на вищезазначене провідні громадські об’єднання АПК закликають врахувати думку агросектору під час здійснення оптимізації кількості центральних органів виконавчої влади, забезпечивши існування одного окремого спеціалізованого органу державної влади загальнонаціонального рівня, що відповідатиме за забезпечення продовольчої безпеки та забезпечення ефективного функціонування аграрного сектору, особливо у повоєнний час”, – зазначено в повідомленні представників агробізнесу.
Як повідомлялося, напередодні українські ЗМІ повідомили про можливе злиття Мінагрополітики з Мінекономіки та Мінстратегпромом у Міністерство економічного розвитку.
Так, повідомлялося, що на нараді президента Зеленського з членами уряду 8 листопада було погоджено відповідну концепцію укрупнення міністерств в Україні з 20 до 14.
Раніше, у червні 2022 року, ЗМІ повідомили про плани об’єднати Мінагрополітики з Мінекономіки в нове Міністерство економічного розвитку та інновацій до кінця 2022 року. Також планувалося загалом скоротити кількість міністерств у країні з наявних 20 до 12.
У серпні 2019 року Верховна Рада об’єднала Мінагрополітики та Мінекономіки в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Однак уже 2020-го Кабмін відтворив Мінагрополітики шляхом скасування його приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і визначив його чисельність у 203 співробітники, після чого міністерство знову почало роботу як окрема структура.
