Гірничорудні підприємства України в січні-березні поточного року скоротили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 5,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8 млн 492,479 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 20,3% – до $687,788 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (46,46% поставок у грошовому виразі), Польщі (16,05%) та Словаччини (16,14%).
Україна за січень-березень 2025 року імпортувала ЗРС на $24 тис. обсягом 43 тонн з Норвегії (54,17%) та Італії (45,83%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 245 тонн на $67 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному виразі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютний виторг від експорту ЗРС становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). В Україну 2023 року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн.
Металургійні підприємства України у січні-березні поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $728,686 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,32%% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,48% за січень-березень-2024.
У березні надходження від експорту склали $309,487 млн, тоді як попереднього місяця – $200,430 млн.
Водночас Україна за січень-березень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,7% – до $363,674 млн. У березні ввезено продукції на $135,509 млн.
Крім того, у січні-березні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 3,5% – до $238,045 млн. У березні їх експортовано на $93,423 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зменшився на 3,3% – до $225,655 млн. У березні цієї продукції ввезено на $87,574 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Олександр Сосіс є власником 99,9999% акцій ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія “АСКА-Життя” (Київ), повідомляється в оголошенні страховика в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Як повідомлялося, за даними НКЦПФР, станом на кінець 2024 року 55,6667% компанії належало SCM Finance Limited, 44,3333% – Сосісу Олександру. Водночас Сосіс є основним акціонером банку «Альянс» (Київ) із пакетом 89,289% акцій.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у жовтні 2024 року надав йому дозвіл на придбання контролю над «АСКА-Життя».
Членкиню наглядової ради АСК «АСКА-Життя» Ганну Дугадко як представницю SCM Finance Limited 3 квітня 2025 року виведено зі складу наглядової ради компанії після відчуження акцій бенефіціара.
СК «АСКА-Життя» зареєстрована 2003 року, спеціалізується на страхуванні життя.
Згідно з даними НБУ, 2024 року СК «АСКА Життя» зібрала страхових премій на суму 136,2 млн грн і здійснила страхових виплат на 7,915 млн грн. Її прийнятні активи становили 215 млн грн, технічні резерви – 121,145 млн грн.
Статутний капітал 49,625 млн грн.
Група компаній Vitagro завершує будівництво двох нових силосів місткісттю 11 тис. тонн одночасного зберігання на елеваторі в Ізяславському районі Хмельницької області і готує майданчик для зберігання у зернових рукавах на 15 тис. тонн, повідомила пресслужба компанії.
Згідно із повідомленням, загальна потужність елеватора підвищиться до 66 тис. тонн одночасного зберігання. Остаточно завершити роботи планують на початку літа 2025 року для зберігання нового урожаю озимих.
“Роботу над проєктом ми почали восени 2024 року. Тоді ж законтрактували обладнання та запланували хід будівництва. Загалом на першу чергу проекту буде витрачено приблизно 153 млн грн. У рамках збільшення потужностей ми не лише збільшимо об’єм зберігання, а й додамо ще одну робочу вежу, що дозволить приймати одночасно дві різні культури та вантажити зерно паралельно на залізничний та автомобільний транспорт. При цьому швидкість відвантаження зросте з 1400 тонн на добу до 2300 тонн на добу”, – пояснив директор департаменту зберігання зерна групи компаній Vitagro Олександр Кулигін.
У Vitagro нагадали, що почали розвивати елеваторний напрямок 2017 року з будівництва елеватора в селищі Закупне, Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Зараз група має у власності п’ять елеваторів у Хмельницькій та Рівненській області загальною потужністю 385 тонн одночасного зберігання. Найбільший з них – у Закупному. Його нинішня потужність складає 106 тис. тонн.
Група компаній Vitagro – одна з найбільших промислових груп України з активами в аграрній, енергетичній, переробній, будівельній та хімічній галузях. Заснована та веде свою діяльність з 1998 року. Має у власності підприємства у Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській та Київській областях. Обробляє близько 90 тис. га. землі, а також займається тваринництвом, садівництвом, відновлюваною енергетикою, виробництвом добрив і комбікормів, будівництвом і виробництвом будівельних матеріалів. Під час повномасштабного вторгнення група побудувала і запустила 5 переробних підприємств. Головний офіс Vitagro знаходиться у Хмельницькому.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).
Виробник кави ПрАТ “Галка” (Львів) у 2024 році на 7,5% скоротило прибуток до 2,7 млн грн проти 2023 року.
Відповідно до оприлюдненого у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішення зборів акціонерів, прийнято рiшення про виплату дивідендів у сумі 4 497 204 грн, що складає 12,85 грн на одну просту іменну акцію.
Дирекцію зобов`язали скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів до 23 квітня 2025 року, та провести виплату дивідендів безпосередньо акціонерам протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів шляхом їх перерахування на банківські рахунки акціонерів, або за їх бажанням у касі товариства.
“Здійснити виплату всієї суми дивідендів у повному обсязі. Повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення відповідного повідомлення на веб-сайті товариства”, – йдеться у протоколі загальних зборів.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Галка” в 2024 році несуттєво збільшило дохід до 5,274 млн грн, що фактично відповідає довоєнному рівню – 5,29 млн грн 2021 року. Боргові зобов`язання зросли на 20,2% – до 504,2 тис. грн, активи скоротилися на 6,6% – до 24,11 млн грн.
ПрАТ “Галка” створено 1994 року на базі львівської кавової фабрики, що розпочала свою діяльність 1932 року як “Львівська кооперативна фабрика домішок до кави “Суспільний промисл”. Із моменту започаткування спеціалізувалася на випуску цикорію та солодової кави “Луна”, підмінки кави “Пражінь”. На підприємстві 1971 року було встановлено обладнання фірми “Niro Atomizer” для виробництва розчинної кави, з якою Львівська кавова фабрика вийшла на експорт. Потужності українсько-англійського виробника “Галка” наразі становлять 120 тис. пачок кави на добу.
Акціонерами з великими частками є Ярослав Волинець (8,9%) та Лідія та Андрій Волинець (по 6,9%), Наталія, Ольга та Юрій Дубові (по 7,7% кожен), Роман і Володимир Пастернаки (7,1% і 7,6%) Ірина Попович (7,1%), ТОВ Холдинг Галка (19,39%).
В Україні у січні-лютому 2025 року було вироблено 0,9 млн тонн молока, що на 3,5% менше, ніж у відповідний період 2024 року, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
Сільгосппідприємства у лютому виробили на 1,7% більше молока, ніж у лютому 2024 року. З урахуванням того, що 2024 рік був високосним, річний ріст у лютому склав 5,3%, – зауважили аналітики.
Експерти підкреслили, що станом на 1 березня в Україні налічувалося 1,15 млн корів, що на 8,4% менше, ніж на цю ж дату торік. Офіційні цифри кількості корів у сільгосппідприємствах демонстрували негативну річну динаміку з незначним зниженням – 0,1% до 1 березня 2024 року.
“У квітні можна очікувати стабілізації ринку молока за рахунок росту загального попиту, а це означає, що темпи зниження закупівельних цін сповільняться, перегляди цін набудуть точкового характеру”, – наголосили в “Інфагро”.
При цьому, у березні 2025 року закупівельна ціна сирого молока в Україні продовжила зниження, ціни повернулися приблизно до рівня вересня 2024 року. Березнева корекція цін відбувалася вже важче, ніж у лютому. Конкуренція за сировину відновилась через прогнозований ріст обсягів акційних продажів молочної продукції на внутрішньому ринку та активізації європейського попиту на українські товари, передусім, на вершкове масло.
Аналітики привернули увагу, що пропозиція сировини на внутрішньому ринку продовжує зростати. Запускаються нові виробничі потужності та нові проєкти у молочній галузі. Тому тиск на ціну молока однаково відбувається.
Середня вартість сировини у березні 2025 року у сільгосппідприємствах становила 16,6 грн/кг без ПДВ, що на 5,1% нижче, ніж у лютому, але на 15% вище, ніж у березні-2024; вартість сировини від населення – 10,5 грн/кг без ПДВ, що на 4,1% нижче, ніж у лютому, але на 14% вище, ніж у березні 2024 року.
Діапазон заготівельних цін молока у кінці березня переважно складав від сільгосппідприємств – 15,8-17,0 грн/кг без ПДВ, населення – 9,5-11,0 грн/кг без ПДВ.
“Розрахункова маржа виробництва молока у березні продовжила активно знижуватися. Середній розрахунковий рівень операційної маржі у березні склав 15%, що на 7 пунктів менше, ніж у лютому, та на 29 пунктів нижче, ніж у березні 2024 року”, – резюмували в “Інфагро”.
