Банкіри сподіваються на швидке призначення нового голови Національного банку України (НБУ) на місце Кирила Шевченка, який 4 жовтня заявив про відставку, і очікують на збереження послідовного курсу регулятора і після нового призначення.
Про це свідчать коментарі банкірів, надані агентству “Інтерфакс-Україна” у середу.
“Я не думаю, що в умовах війни слід очікувати якихось радикальних змін у стратегії Нацбанку. Вся система управління країною в поточній ситуації тією чи іншою мірою підпорядкована єдиній спільній меті. У цих умовах навряд чи можна говорити про повноцінну свободу прийняття рішень окремими держорганами. Іншими словами, жодної “революції” я не чекаю”, – висловив думку голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
Він вважає, що із призначенням нового глави краще не затягувати, оскільки це важливо для банківської системи та її стабільності, а також для іноземних партнерів та кредиторів.
“Як банкіру, акціонеру та керівнику банку мені, звичайно, хотілося б бачити на чолі НБУ людину із системи. Має свіжий досвід роботи в комерційному банку, який розуміє всі складнощі та проблеми системи. Я впевнений, що окрім стратегічних держзадач регулятор повинен залишатися” іншим “Ринку, який він регулює”, – зазначив Світек.
Банкір додав, що новий голова НБУ, який має свіжий практичний досвід роботи в комерційному банку, краще впоратися з тим, щоб надати банкам, особливо під час війни, не лише приписи та вимоги, а й підтримку.
“Призначати нового голову НБУ потрібно якнайшвидше, особливо з огляду на військовий стан у країні. Але це – не питання, його прізвище ми дізнаємося найближчим часом”, – вважає голова ОТП Банку Володимир Мудрий.
За його словами, якщо новим головою стане хтось із членів команди Шевченка, це означатиме певну наступність політики НБУ та більший ступінь прогнозованості подальших рішень та інструментів впливу на ринок.
“Інакше, на мою думку, це має бути макроекономіст, не тільки з досвідом управління комерційним банком, але і з більш широкою експертизою, можливо, в міжнародних організаціях, державних структурах, здатний принести в політику Нацбанку новий вектор розвитку”, – додав банкір.
Володимир Мудрий підкреслив, що в будь-якому разі, головне сьогодні – це єдність усіх органів влади, тому першим завданням нового голови НБУ є його якнайшвидше входження до системи управління економікою та фінансовим ринком країни.
Як повідомлялося, народний депутат Ярослав Железняк, перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та нардеп Олександр Дубілет стверджують, що новим головою Нацбанку стане Андрій Пишний.
Раніше Пишного називали як можливий кандидат на посаду голови НБУ ще до початку війни, коли кілька разів виникала тема можливої зміни керівника центробанку. Водночас екс-глава Ощадбанку був готовий поборотися за посаду голови Укрексімбанку, проте через війну відповідний конкурс скасували. У травні цього року Пишний став радником голови правління Ощадбанку, також входить до групи санкцій Єрмака-Макфола.
Цьогорічний голова Нацбанку України Кирило Шевченко 4 жовтня заявив про відставку за станом здоров’я.
Рада призначила його на цю посаду на семирічний термін 16 липня 2020 року, а раніше він був головою правління державного Укргазбанку.
Раніше, 1 липня 2020 року, голова НБУ Яків Смолій подав у відставку через політичний тиск. Він пропрацював на цій посаді з березня 2018 року, а раніше з травня 2017 року був в.о. голови НБУ.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розпочне діалог з Україною про її вступ після запиту Києва, йдеться у заяві генсека ОЕСР Матіаса Корманна, поширеній у середу.
“Після запиту, отриманого від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, про початок процесу вступу України до ОЕСР, Рада ОЕСР прийняла рішення визнати Україну як потенційного члена організації”, – йдеться у ньому.
Норманн зазначив, що після завершення початкових консультацій з цього питання Рада ОЕСР розгляне питання про відкриття обговорень щодо приєднання та підготовки проекту “дорожньої карти”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у рамках турне країнами Африки прямує з візитом до Гани, повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко.
“Продовжуємо відкривати Україну в Африці. Наступна зупинка в рамках турне міністра – Гана”, – написав Кулеба у Facebook у середу.
Раніше глава МЗС України провів успішні переговори у Кот-д’Івуарі.
“Міністр був прийнятий віце-президентом Тьомоко Мейліє Коне, зустрівся з міністром закордонних справ Кандією Камарою і відкрив бізнес-форум за участю понад двадцяти українських та івуарійських компаній. Кот-д’Івуар оголосив про рішення приєднатися до Кримської платформи. Абіджан солідарний з Україною фоні російської агресії”, – зазначив Ніколенко.
За його словами, Україна та Кот-д’Івуар домовилися активізувати співпрацю у сфері безпеки, цифровізації, освіти та сільського господарства.
Світова організація торгівлі (СОТ) покращила прогноз зростання світової торгівлі на 2022 рік до 3,5% з очікуваних у квітні 3%, проте істотно знизила прогноз на 2023 рік – до 1% з 3,4%.
“Імпульс до зростання світової торгівлі сповільниться у другому півріччі 2022 року і залишиться слабким у 2023 році через численні потрясіння у світовій економіці”, – йдеться в опублікованій у середу доповіді організації.
Попит на імпорт, як очікується, знизиться на тлі сповільнення темпів зростання найбільших економік світу з різних причин.
“У Європі високі ціни на енергоресурси, викликані російсько-українським конфліктом, призведуть до падіння споживчих витрат і підвищення витрат виробників. У США посилення монетарної політики вдарить по секторах, чутливих до зміни процентних ставок, – наголошується в доповіді. – Китаю доводиться стикатися зі спалахами COVID-19, спадом виробництва, і навіть слабкістю зовнішнього попиту”.
Збільшення витрат на імпорт палива, продуктів харчування та добрива може призвести до нестачі продовольства та проблем із заборгованістю в країнах, що розвиваються, попереджає СОТ.
“Світова економіка зіткнулася з комплексною кризою, – заявила генеральний директор СОТ Нгозі Оконджо-Івеала. – Картина 2023 стала набагато похмурішою”.
Організація також знизила прогноз глобального економічного зростання на 2023 рік до 2,3% із 3,3%. 2022 року, за оцінками СОТ, світова економіка зросте на 2,8%.
У доповіді наголошується, що прогнози супроводжуються високим ступенем невизначеності, пов’язаним із зміною політики центробанків розвинених країн, а також непередбачуваною природою російсько-української війни.
Французька мережа спортивних магазинів Decathlon відновила роботу свого інтернет-магазину та готує до відкриття магазини у Києві.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, 7 жовтня будуть відкриті всі магазини мережі у столиці України: “Decathlon Біличі”, “Decathlon Почайна” та “Decathlon Проспект”.
Сайт вже приймає замовлення, з 30 вересня доставка здійснюється “Новою поштою”.
Decathlon відомий як світовий лідер спортивного рітейлу, що спеціалізується на розробці, виробництві та роздрібній торгівлі спортивними товарами більш ніж для 70 видів спорту.
Перший магазин Decathlon в Україні відкрито у березні-2019 у Києві. У столиці представлено три магазини, а також один – в Одесі. Магазин в Одесі розташований у потерпілому від удару ТРЦ “Рів’єра”, і до відновлення його роботу на півдні не буде відновлювати будь-яку іншу локацію.
Майже 20% українців мають близьких родичів, з якими вони втратили контакт внаслідок російського вторгнення і не знають, де вони знаходяться. Про це свідчать результати опитування, проведеного в рамках проекту Громадської організації “Центр сприяння волонтерському руху “Волонтер.Орг”: “Оцінка збитків, завданих військовими злочинами РФ в Україні”.
“Майже 20% повідомили, що у них є серед близьких родичів таких, з якими втратили контакт і не знають, де вони зараз перебувають. 5% мають серед близьких загиблих через війну війни, 3% – таких, кого примусово депортували в Росію чи на окуповані території сходу чи Криму. 7% опитаних зазначили, що особисто чи їхні близькі родичі отримали поранення, каліцтва через воєнні дії”, – наголошується в результатах опитування, презентованих у середу в прес-центрі “Інтерфакс-Україна”.
Кожен десятий опитаний зазначив, що його житло або повністю зруйноване (2% респондентів) або пошкоджено (8% респондентів). Ще 5% заявили, що не знають, в якому стані їхнє житло зараз. Для 85% опитаних ситуація із житлом не змінилася.
“Близько третини тих, чий будинок знаходиться на деокупованій території або території бойових дій, зазначили, що їхнє житло пошкоджене. Також кожен п’ятий із тих, у кого житло досі у зоні окупації, не знають у якому стані”, – наголошується в результатах. .
Зазначається також, що 95% опитаних не зверталися останні півроку до правоохоронних органів з питань, пов’язаних з повномасштабним російським вторгненням.
У той же час найефективнішим механізмом притягнення Росії до відповідальності за військові злочини вважають спеціальні суди за участю національних та іноземних суддів (63%) та міжнародні інститути (23%).
“Третина опитаних готові особисто брати участь у судових позовах з метою вимоги компенсації за втрачене майно/здоров’я у судах та міжнародних судах”, – зазначають аналітики.
За словами співзасновника консалтингової компанії K&K Group, керівника волонтерської ініціативи “Нюрнбернг-2022”, яка з першого дня повномасштабної війни Росії проти України збирає та каталогізує злочини російської армії проти українського населення Олександра Копила, лише ініціативою “Нюрнбернг-2022” опубліковано понад три тисячі фактів військових злочинів.
“Крім інформування громадськості, всі факти направляються для подальшої роботи до відповідних правоохоронних органів України, а також прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Впевнені, завдяки співпраці громадських ініціатив та органів державної влади військові злочини будуть розслідувані, а всі військові злочинці будуть справедливо покарані”, – зазначив Копил.
Опитування та звіт були підготовлені в рамках проекту “Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства”, який запроваджується Ініціативним центром сприяння активності та розвитку суспільного починання “Єднання” за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є винятковою відповідальністю Громадської організації “Центр сприяння волонтерському руху Волонтер.Орг” та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. Експертна підтримка та консультації у ході дослідження надавалися представниками Коаліції “Україна. П’ять ранку”.
Опитування проводилося серед населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Період проведення опитування – з 15 до 19 вересня 2022 року.
Результати виважено з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова система: 2000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: трохи більше 2.2%.
Нагадуємо, що у квітні колектив журналістів та співробітників ЗМІ висунув ініціативу про створення проекту з пошуку зниклих людей «Знайди близьких».
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю наявну інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Зразкове місце останнього перебування зниклого.
Проект є некомерційним, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства «Інтерфакс-Україна» та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте, будь ласка, на електронну пошту maksim.urakin@gmail.com
