Україна та Єгипет розглядають можливість реалізації спільних логістичних проєктів у галузі АПК, зокрема створення логістичного хаба в Єгипті для поставок українського зерна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідні домовленості досягнуто під час зустрічі очільника міністерства Миколи Сольського та надзвичайного і повноважного посла Арабської Республіки Єгипет в Україні Аймана Ахмеда Мухтара Ельгаммаля.
“Особливу увагу вони приділили детальному обговоренню можливості розширення торговельних відносин між Україною та Єгиптом і поглиблення співпраці в агросекторі. Пан Айман Ахмед Мухтар Ельгаммаль висловив зацікавленість Єгипту в реалізації спільних логістичних агропроєктів. Йдеться, зокрема, про створення логістичного хабу для поставок зерна. Микола Сольський зазначив, що Україна розгляне пропозицію Єгипту”, – зазначається в повідомленні Мінагрополітики.
Також під час зустрічі сторони обговорили реалізацію гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine і роль України в забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Як повідомлялося, аналогічне бажання побудувати хаби для імпорту української сільгосппродукції висловили Сенегал, Нігерія та Гана під час візиту делегації Мінагрополітики до африканських країн у січні 2023 року.
Державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства (GASC) 6 лютого закупило 60 тис. тонн кукурудзи українського походження. Сільгосппродукцію було закуплено в оператора Egyptian African Co двома партіями по 30 тис. тонн кожна за ціною $323/тонну.
Землетрус, що стався цього тижня, за останніми даними, забрав життя 21 тис. 848 осіб у Туреччині, повідомляє в суботу агентство “Анадолу”.
Воно зазначає, що такі дані озвучив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Днем раніше повідомляли про приблизно 20,2 тис. загиблих.
Згідно з підрахунками західних ЗМІ, загальна кількість жертв землетрусу в Туреччині та Сирії вже перевищила 25 тис. осіб.
Польща розширила можливості використання українських документів, що дозволяють участь у дорожньому русі. Так, водійське посвідчення, видане в Україні, вважається дійсним на території Польщі до 31 грудня 2023 року, навіть якщо термін дії такого посвідчення закінчився, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це стало можливим після внесення змін до закону “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”. Нові норми було ухвалено в Республіці Польща 13 січня 2023 року”, – зазначено в повідомленні пресслужби міністерства в телеграм-каналі.
Зазначається також, що всі громадяни, які в’їхали на територію Польщі на автомобілях на державних реєстраційних номерних знаках України та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні, можуть вільно пересуватися територією Польщі до 31 грудня 2023 року без виїзду в Україну.
Це стосується всіх громадян України, які легально перебувають на території Польщі, зокрема й тих, хто перебував на території Польщі до 24 лютого 2022 року.
Міжнародний автомобільний пункт пропуску на кордоні з Румунією “Дяківці – Раковець” незабаром розпочне роботу, реконструкцію прикордонної інфраструктури завершено в повному обсязі, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
“Планована пропускна спроможність пункту на добу – до 300 одиниць транспортних засобів, зокрема 10 автобусів, 1550 громадян, зокрема 500 пішоходів. У пункті пропуску передбачено 6 смуг руху для оформлення транспортних засобів та окрема смуга руху для осіб, які перетинають кордон у пішому порядку”, – вказується в повідомленні.
Згідно з Угодою між урядами України та Румунії визначено цілодобовий режим роботи пункту пропуску для пішохідного, автомобільного (включно з автобусами), крім вантажного, сполучення. На першому етапі пункт пропуску буде відкрито для пропуску порожніх вантажних автомобілів і цистерн, а пізніше залежно від створення необхідних інфраструктурних умов і для переміщення інших типів транспортних засобів і товарів.
Для здійснення пропускних операцій у пункті пропуску “Дяківці” створено окремий структурний підрозділ прикордонників. Персонал відділення пройшов відповідну підготовку і готовий здійснювати прикордонний контроль громадян і транспортних засобів. Усі робочі місця для паспортного контролю обладнані комп’ютерною технікою з доступом до баз даних, а також іншими засобами для ефективного здійснення пропускних операцій.
Після закінчення майже року розв’язаної РФ війни проти України, тільки 9% із майже півтори тисячі світових компаній покинули ринок Росії, зазначає радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
“Серед західних компаній, які залишилися працювати в Росії, найбільшу частку становлять німецькі (19,5%), 12,4% – американські, 7% – японські. Зокрема, залишилися працювати в державі-терористі: METRO, Leroy Merlin, Auchan, Nestle, Unilever, Procter & Gamble, Siemens, Pfizer, Philip Morris, Байєр, Acer, Alibaba, CloudFlare, Societe Generale, Credit Suisse, Lenovo, Asus, Cersanit тощо”, – написав Подоляк у телеграм у суботу.
За його словами, деякі західні банки “взагалі за рік повномасштабної війни отримали надприбутки в Росії”. “Raiffeisen збільшив прибуток у Росії на 313%. За 2022 рік прибуток російської філії склав 474 мільйони євро, і це найбільша сума серед філій Південно-Східної Європи”, – зазначив Подоляк.
Raiffeisen, за його словами, за останній фінансовий рік поповнив російську скарбницю на 94,8 мільйона євро тільки з податку на прибуток. “Сума інших зборів набагато більша. Тобто, це і є податок на війну, на вбивства українців. Ба більше, Raiffeisen визнав псевдореспубліки “Л(Д)НР”, запропонувавши частково мобілізованим кредитні канікули. Його приклад наслідували Citibank, Credit Europe Bank і OTP Bank”, – пише Подоляк.
Він також зазначає, що нещодавно НАЗК визнало американську корпорацію міжнародним спонсором війни. Компанії належать такі дочірні підприємства і бренди, як Gillette, Fairy, Tide, Ariel, Lenor, Mr. Proper, Pampers, Always, Head & Shoulders, Pantene, Old Spice, Hugo Boss, Max Factor тощо.
“Вони не тільки не вийшли з ринку Росії, а й продовжують роботу комбінату побутової хімії, що є найбільшим у світі виробником мийних засобів для P&G, і заводу з виготовлення лез і станків для гоління Gillette”, – підкреслив Подоляк.
Працюючи в Росії, міжнародні компанії платять до російського держбюджету податки, які використовуються для виробництва продукції оборонно-промислового комплексу. Загальна річна виручка цих 1200+ компаній у Росії – майже $290 млрд. Це п’ята частина ВВП Росії, зазначає радник глави Офісу президента України.
Як зазначає Подоляк, компанії також сприяють мобілізаційним заходам у РФ. Згідно з новим російським законодавством, корпорації, що працюють у Росії, змушені сприяти призову працівників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження.
“Не вийти з ринку Росії за рік повномасштабної війни – це не випадковість, а свідома позиція… А колективний Захід, чий ринок для міжнародних компаній є пріоритетнішим за Росію, має проявити тверду позицію”, – підсумував Подоляк.
Канадський Монетний двір вирішив спрямувати чисту виручку від продажу щорічного випуску золотих і срібних монет “Писанка” (Pysanka) 2023 року на гуманітарну допомогу Україні.
“Ваша витончена срібна писанка 2023 року виконана в трипільському художньому стилі, що ґрунтується на малюнках доісторичного глиняного посуду та виконаний у природних тонах”, – зазначено в описі срібної монети.
“А на золотій монеті-писанці з чистого золота 99,99% улюблена квіткова емблема українського народу (соняшник) оточена символами, що святкують повернення сонця, а разом із ним і прихід весни”, – вказав Монетний двір Канади.
Монети в традиційній формі писанки випущені накладом відповідно 7,5 тис. і 275 штук, і при номіналі відповідно 20 і 250 канадських доларів і пропонувалися за ціною 139,95 і 6999,95 канадських доларів.
“Учора Канадський Королівський монетний двір випустив неймовірно красиву монету із зображенням української писанки… Уся колекція, а це 7500 монет, була повністю розпродана за день”, – зазначила, зі свого боку, посол України Юлія Ковалів.
Сумарна сума продажу монет за заявленою вартістю – 2,97 млн канадських доларів (близько $2,23 млн за поточним курсом) за сумарного номіналу 0,150 млн канадських доларів.
