Міністр економіки Аргентини Серхіо Маса повідомив, що робота з заснування спільної аргентинсько-бразильської валюти почнеться вже цього тижня, інформує аргентинська преса.
“Існує рішення про початок вивчення параметрів, необхідних для створення спільної валюти, це стосується всього: від питань оподаткування до розмірів економік і ролі центральних банків”, – зазначив Маса в бесіді з аргентинськими журналістами.
“Мета полягає в тому, щоб дати імпульс розвитку регіональної торгівлі та скорочення залежності від долара США”, – додав міністр.
“Нам належить вивчити механізми комерційної інтеграції. Я не збираюся виступати з хибними очікуваннями, оскільки йдеться лише про перший крок на довгому шляху, який має пройти Латинська Америка”, – підкреслив Маса.
При цьому проєкт, ініційований Аргентиною і Бразилією, не обмежується цими двома країнами. У перспективі до цієї ініціативи можуть приєднатися й інші країни регіону.
Ідея створення спільної валюти для двох країн прозвучала на нещодавній зустрічі президентів Аргентини і Бразилії Альберто Фернандеса і Луїса Інасіу Лули да Сілви.
Євросоюз уже виділив Україні військову, фінансову, економічну та гуманітарну допомогу майже на 50 млрд євро, схвалено додаткову військову допомогу на 500 млн євро, і держави союзу мають намір і далі підтримувати Київ, повідомив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель.
“Можу вам сказати, що ми продовжимо нашу підтримку України”, – заявив високий представник ЄС із закордонних справ після завершення засідання Ради ЄС на рівні глав МЗС у понеділок у Брюсселі, на якому міністри держав-членів обговорювали допомогу українським збройним силам.
“Сьогодні ми досягли політичної угоди щодо сьомого траншу військової допомоги на додаткові 500 млн євро і ще щодо заходів на 45 млн, щоб українські солдати змогли отримати підготовку в рамках нашої місії військової підтримки”, – продовжив Боррель.
Керівник європейської дипломатії відзначив підготовку саміту ЄС-Україна 3 лютого, “першого саміту відтоді, як Україна отримала статус кандидата” на вступ до Євросоюзу.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив прокурору в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 365 млн грн екс-главі НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву.
Відповідне рішення суд ухвалив у понеділок увечері.
“Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Коболєва залишити без задоволення… Ухвалу можна оскаржити в апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів із моменту оголошення”, – оголосив суддя.
Як повідомлялося, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро України минулого тижня повідомили про підозру екс-голові “Нафтогазу” Андрію Коболєву у зловживанні своїм службовим становищем під час забезпечення собі за перемогу компанії в Стокгольмському арбітражі з російським “Газпромом” виплати премій на 229 млн грн.
На думку слідства, ця сума суттєво перевищує нормативно визначені розміри таких виплат (37,48 млн грн).
Стокгольмський арбітраж у 2018-19 роках за результатами двох суперечок між компаніями на поставку і транзит газу ухвалив рішення, відповідно до яких “Газпром” мав доплатити НАК $2,56 млрд.
Водночас арбітраж повністю відхилив вимоги “Газпрому” до “Нафтогазу” за умовою “бери або плати” за період 2012-2017 рр. у розмірі $56 млрд.
Естонська Республіка передала Збройним силам України всі свої 155-міліметрові гаубиці, повідомив Генеральний штаб Збройних Сил України в понеділок.
Як уточнює Генштаб, також передаються десятки гаубиць калібру 155 мм FH-70 і 122-мм D-30; тисячі артилерійських снарядів калібру 155 мм; сотні протитанкових гранатометів М2 “Карл-Густаф” із боєприпасами; засоби підтримки артилерійських підрозділів.
Крім того, Естонія продовжить надавати як базову, так і спеціалізовану підготовку військовослужбовцям Збройних сил України.
Франція не виключає постачання важких бойових танків Leclerc Україні для підтримки у війні проти Росії, заявив президент Франції Еммануель Макрон на пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Парижі, повідомляє Le Figaro.
“Що стосується Leclerc, я попросив міністра збройних сил попрацювати над цим. Ніщо не виключається, і це дійсно оцінюється колективно”, – заявив французький президент.
Зі свого боку, Шольц, відповідаючи на запитання про німецькі танки Leopard, сказав: “Те, як ми діяли в минулому, завжди тісно координується з нашими друзями і союзниками, і ми продовжуватимемо діяти відповідно до конкретної ситуації”.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, II кв. – вересень-грудень 2022 року) знизила продажі рослинної олії (соняшникової та ріпакової) на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого ФР – з 416,5 тис. тонн до 344,7 тис. тонн.
Згідно з оприлюдненим на сайті компанії звітом, загальна переробка олійних культур у зазначений період знизилася на 34%, з 985,4 тис. тонн до 653,2 тис. тонн.
Зниження обсягів виробництва і реалізації холдинг пояснив зупинкою роботи трьох із дев’яти її олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) у Харківській області, зумовленою військовими ризиками з боку РФ. Крім того, на виробничі показники групи вплинули російські ракетні обстріли української критичної інфраструктури, що призвели до вимкнення електрики по всій країні, зазначено у звіті.
“Через регулярні відключення електроенергії “Кернелу” довелося тимчасово тимчасово призупинити операції з переробки на двох своїх заводах з переробки олійних культур протягом листопада-грудня 2022 року, в той час, як решта чотири олійноекстракційні заводи (ОЕЗ) відносно стабільно функціонували завдяки когенераційним теплоелектростанціям”, – пояснюється в повідомленні холдингу.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2023 ФР (липень-2022 – грудень-2022) “Кернел” реалізував 546,8 тис. тонн соняшникової та ріпакової олії (-14% до аналогічного періоду 2022 ФР) і переробив 1,11 млн тонн олійних культур (-24%).
У другому кварталі 2023 ФР група компаній наполовину скоротила обсяги поставленої на її елеватори сільгосппродукції порівняно з другим кварталом 2022 ФР – до 1,51 млн тонн, тоді як за 6 міс. 2023 ФР на елеватори доставлено 2,0 млн тонн с/г сировини – на аналогічні 50% менше, ніж за шість місяців 2022 ФР.
“Кернел” також зазначив, що через військову агресію РФ в Україні загинуло 18 його працівників і постраждав 61 співробітник. Загалом у війні брало участь 1333 співробітники групи, з яких 532 людини демобілізувалися і повернулися до роботи.
“У грудні 2022 року один із МЕЗ групи в Харківській області зазнав ракетного обстрілу з боку Росії. Через його знаходження в зоні підвищеного ризику та постійні обстріли в регіоні неможливо наразі належним чином оцінити та оцінити збитки, завдані об’єкту. Протягом звітного періоду ніяка інша інфраструктура “Кернела” не пошкоджена”, – вказується в повідомленні.
Загальний експорт сільгоспкультур “Кернелом” у другому кварталі 2023 ФР року скоротився на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку – до 1,52 млн тонн, а за підсумками першого півріччя – на 61%, до 2,25 млн тонн. Експорт здійснювався переважно в рамках Стамбульської зернової угоди, тоді як альтернативними каналами (залізницею, річкою, автомобільним транспортом) експортувався мізерно малий обсяг сільгосппродукції.
Холдинг вказав у звіті, що в грудні 2022 року успішно завершив операцію з придбання 100% акцій терміналу з перевалки харчової олії ємністю 49,4 тис. тонн у порту “Південний” (Одеська область, Чорне море) за $19,8 млн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
