ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine), що входить до холдингу Centravis Ltd., відновило виробничий процес після його припинення минулого тижня через обстріли російськими окупантами м.Нікополь.
“Минулого тижня ми призупинили виробництво через напружену ситуацію в Нікополі. Обстріл м.Нікополь, на щастя, зупинився. Співробітники “Сентравісу” не постраждали. Виробниче обладнання не пошкоджене. Сьогодні команда компанії прийняла рішення відновити виробництво”, – повідомив директор з продажам (Chief Sales Officer, CSO) Артем Атанасов у листі клієнтам у понеділок.
За його словами, виробництво працює в одну зміну.
У свою чергу, менеджери з продажу продовжують приймати замовлення.
“Ми дотримуємося всіх заходів безпеки”, – підкреслив Атанасов.
Як повідомлялося, “Сентравіс” минулого тижня продовжував відвантажувати продукцію попри припинення виробництва. При цьому постачання заготовок на підприємство було стабільним.
“Сентравіс” – один із найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб, заснований у 2000 році. Його виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). Входить до топ-10 світових гравців, постачає труби більш ніж у 70 країн світу з різних регіонів, зокрема компаніям Thyssenkrupp, Buhlmann, BMW, Alstom, Linde, Samsung, Volkswagen.
На підприємстві до російської агресії працювало понад 1400 осіб.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових.
У власності Centravis Ltd. знаходиться 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Понад 16 тис. звернень замовників опрацювала Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАГ) України за період воєнного стану, повідомила прес-служба ДІАГ.
“Про відновлення довоєнних темпів будівництво говорити рано, залишаються області, де його взагалі не ведуть, проте відзначаємо позитивну тенденцію щодо активізації будівництва порівняно з попередніми місяцями”, – йдеться у повідомленні ДІАГ у Facebook.
За її даними, за період з 15 березня по 15 липня головні інспектори буднагляду опрацювали 5,7 тис. повідомлень про початок будівельних робіт та 420 дозволів на їх виконання, а також 8,9 тис. декларацій про готовність об’єкта до експлуатації (у т.ч. ч. за амністією), 344 сертифікати про прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому внесено 1,3 тис. змін до повідомлень, декларацій та дозволів.
ДІАГ зазначає, що найбільше заяв про прийняття об’єктів в експлуатацію за час воєнного стану надійшло з Київської області. При цьому найактивніше по дозвіл на будівельні роботи зверталися замовники з Львівської, Київської, Хмельницької областей.
За даними відомства, значна частина виданих дозволів на будівництво стосуються робіт капітального ремонту чи реконструкції об’єктів соціальної інфраструктури, особливо медустанов. Серед заяв про нове будівництво, що надійшли: завод листового скла в Київській області, дитячий садок-ясла в Дніпропетровській, аквапарк у Закарпатській та ін.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат-Сілур” (Одеса) направили на виплату дивідендів 65 млн 728,374 тис. грн із розрахунку 0,63 грн на одну акцію з частини нерозподіленого прибутку за січень-квітень 2020 року.
Згідно з протоколом від 22 липня, таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів 19 липня поточного року.
Термін виплати дивідендів – з 11 серпня 2022 року до 11 лютого 2023 року.
Акціонери також погодили значну угоду з ТОВ “Метінвест-СМЦ” на придбання сировини на суму 1,255 млрд. грн.
Збори також схвалили кредитування/фінансування із граничною сумою 1 млрд 531,247 млн грн.
ПрАТ “Стальканат-Сілур” випускає сталеві, капронові канати та метизну продукцію.
За даними НДУ на перший квартал 2021 року, Давид Немировський (Україна) має 50,0001% акцій компанії, Антон Михаленко – 23,7%, Едер Лірон (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Сілур” становить 26,083 млн грн.
Ціни на нафту перейшли від зниження до зростання в ході торгів у понеділок через побоювання, що відновилися, з приводу браку пропозиції на глобальному ринку і перебоїв з поставками.
Вересневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 13:52 мск подорожчали на $1,1 (1,07%) – до $104,3 за барель.
Котирування ф’ючерсів на WTI на вересень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) до цього часу зросли на $1,14 (1,2%) – до $95,84 за барель.
Минулої п’ятниці Brent подешевшала на 0,6%, WTI – на 1,7%.
Котирування підтримують побоювання трейдерів щодо скорочення експорту російської нафти через західні санкції, пише CNBC.
Крім того, увага ринку цього тижня звернена на засідання Федеральної резервної системи (ФРС), за підсумками якого американський ЦБ може знову суттєво підвищити базову процентну ставку. Серйозне посилення грошово-кредитної політики Федрезервом, на думку багатьох експертів, може призвести до рецесії економіки США.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер та міністр соціальних питань Губертус Хайль прибули з візитом до України, повідомляє видання Spiegel у понеділок.
“На початку своєї подорожі політики хотіли відвідати зруйноване війною місто Ірпінь”, – зазначається у повідомленні.
Зазначається, що для Фезер та Хайль це перший візит до України від початку повномасштабного російського вторгнення. Крім візиту до Ірпіня заплановані також зустрічі з українськими політиками, у тому числі з міністром внутрішніх справ України Денисом Монастирським, головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергієм Круком, першим віце-прем’єр-міністром – міністром економіки Юлією Свириденко, міністром соціальної політики Оксаною Жолнович та міським головою Києва Віталієм Кличком.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”), що розмістило в червні минулого року під гарантії держави дебютні єврооблігації на $700 млн зі ставкою 6,25%, після оголошення Україною про пропозицію про дворічне відстрочення виплат за її єврооблігаціями, час також оцінює варіанти управління своїми зобов’язаннями.
“Після завершення цієї оцінки цілком імовірно, що в найближчому майбутньому щодо облігацій буде аналогічний захід з управління зобов’язаннями”, – йдеться у повідомленні “Укравтодору” на Лондонській фондовій біржі в понеділок.
Україна у своїй пропозиції власникам її суверенних облігацій про відстрочення виплат за ними на два роки вказала, що очікує від державних НЕК “Укренерго” та “Укравтодору” аналогічної пропозиції щодо їх єврооблігацій, випущених під гарантії держави.
“Укренерго” у листопаді минулого року розмістило під гарантії держави дебютні п’ятирічні “зелені” єврооблігації на суму $825 млн із прибутковістю 6,875% та виплатою відсотків двічі на рік. Кошти від випуску єврооблігацій було спрямовано оплату виробленої ВИЭ-генерацией електроенергії.
Як повідомлялося, Україна 20 липня запропонувала власникам єврооблігацій з 1 серпня відстрочити всі виплати за ними та строки погашення на два роки, зберігши поточні ставки прибутковості.
Крім того, міжнародні партнери України в рамках G7 та Паризького клубу кредиторів заявили про готовність призупинити виплату боргу України до кінця 2023 року з можливістю продовження відстрочки ще на один рік. Вони також наполегливо закликали приватних кредиторів прийняти пропозицію України від прострочення виплат щодо її єврооблігацій та зміни умов щодо ВВП-варрантів.
За даними на сайті Франкфуртської фондової біржі, у п’ятницю, 22 липня, єврооблігації “Укравтодору” котирувалися за ціною 17,64% від номіналу, що трохи нижче за котирування суверенних єврооблігацій того ж року погашення (близько 20%).
