Благодійний фонд PIN-UP FOUNDATION продовжує надавати допомогу українцям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Фонд забезпечив харчовими продуктами й товарами першої необхідності 300 сімей внутрішньо-переміщених осіб із Запорізької області.
Разом з адміністрацією Комиш-Зорянської територіальної громади Запорізької області організована передача гуманітарної допомоги 300 сім’ям внутрішньо-переміщених осіб, які були змушені тікати від війни та оселилися в місті Запоріжжя. Загалом команда PIN-UP FOUNDATION передала 6 тонн гуманітарки на понад 680 тис. гривень. Серед допомоги – харчові продукти та побутова хімія.
«Ця війна жорстока. Мільйони українців потребують сьогодні підтримки та допомоги. Ми не маємо права лишатися в стороні. Оскільки одна з основних задач PIN-UP FOUNDATION – це допомога українцям, постраждалим від воєнних дій, ми продовжуємо реагувати на запити жителів різних регіонів України й забезпечуємо їх необхідною гуманітаркою допомогою. Фонд продовжить реалізацію благодійних ініціатив і підтримуватиме українців й надалі», – прокоментувала Марина Ільїна, президентка PIN-UP FOUNDATION.
Благодійний фонд PIN-UP FOUNDATION об’єднує волонтерів і професіоналів, неурядові організації та світову спільноту цінностями, направленими на розвиток України. Фонд системно допомагає тим, хто цього найбільше потребує. Програми PIN-UP FOUNDATION покликані підтримувати соціально незахищені категорії населення, сприяти розвитку освіти, спорту, охорони здоров’я та допомозі у відновленні України.
Саботаж російськими інспекторами у Спільному координаційному центрі (СКЦ) оглядів суден, що прямують до українських чорноморських портів, призводить до низької ефективності їхньої інспекції – за тиждень на вхід до “зернового” коридору скупчилося близько 70 зерновозів, і 30 – на вихід.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі, зернотрейдери змушені закладати дедалі більше витрат на простій суден (до 30 днів) у ціну сільгосппродукції, що “вбиває” вигоду для агровиробника. У зв’язку з цим аграрії активно експортують товар сушею, зміцнюючи торговельні зв’язки з кінцевими споживачами в Європі.
За даними брокерської компанії, за минулий тиждень вона уклала угоди щодо поставок на грудень-лютий фуражної пшениці з України в Польщу за $237/тонну, ріпаку (не ГМО) в Німеччину – €595/тонну, сої (ГМО) в глибоководні порти України – $415/тонну. Даних про продажі соняшнику цього тижня не оприлюднено.
Вона уточнила, що внутрішні ціни на кукурудзу стабілізувалися в діапазоні $205-230 залежно від місця поставки – в порт або до наземних прикордонних переходів. Біржові котирування пшениці цього тижня мають характер “інверсії” (зворотного ринку, коли спот коштує дорожче за контракти на майбутні місяці). Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (кордон) $210-220, DAP Туреччина (порт) – $260-270, DAP Румунія (порт) – $255-265.
“Наближеність святкового місяця створює певні обмеження для ефективності обробки вантажів у Європі. Більшість покупців у Європі не хочуть отримувати вантажі авто/залізницею в період з 20 грудня по 5 січня. У напрямку портів очікується істотне зменшення купівельного попиту, поки не покращиться ефективність пропуску суден”, – наголосила Spike Brokers у повідомленні.
Своєю чергою, за низьких цін реалізації пшениці в Україні та високої вартості її логістики вітчизняні виробники отримують значні збитки, що суттєво стримує її пропозицію. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $230-245, DAP Угорщина (кордон) – $230-242, DAP Україна (порти Дунай) – $240-245.
За даними трейдера, закупівельні ціни олійноекстракційних заводів в Україні скоригувалися з $450 до $350 без ПДВ за тонну соняшнику, доставлену на завод: насичення попиту на нього в Україні відбувається на тлі падіння цін на олію до $200 за тонну. Таким чином, за збереження стабільних цін на олію на зовнішніх ринках відбудеться збільшення пропозиції соняшнику на експорт.
Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-560, DAP Румунія (центр) – $500-530, DAP Угорщина (центр) – $540-555.
Крім того, насичення ринку ЄС ріпаком з України та країн східної Європи не дає жодних шансів на зміцнення цін на даний момент. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – €550-560, DAP Угорщина (центр) – €540-550.
“Соєвий ринок залишається на рівнях минулого тижня. Виробники залишаються з хорошими залишками сої для продажу”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: не ГМО DAP Італія – €545-550, ГМО DAP Італія (південь) – €545-550.
Представник трейдингового відділу агрохолдингу A.G.R. Group в опитуванні агентства “Інтерфакс-Україна” зазначив, що з початку російської військової агресії збільшилося логістичне плече для експорту сільгоспкультур з України, ціни на фрахт зросли, подорожчали енергоносії та паливо. У результаті цього група змушена витрачати близько $200 на тонні експорту, це величезні гроші порівняно з довоєнними $45-50 за тонну.
“З початком війни ми змінили сівозміну, максимально перейшли на олійні культури – це понад 60% наших посівів цього року. Кукурудза – комфортна культура, але енергоємна, а з такою ціною на енергоносії, газ, з нею просто не вигідно працювати. У результаті того, що ми скоротили обсяги її посіву і більшою мірою перейшли на олійні культури, тим самим зменшивши навантаження на залізничний і автомобільний транспорт і витрати на обслуговування комбайнів”, – розповів співрозмовник агентства.
Один зі світових гігантів на ринку харчової продукції – нідерландсько-британська компанія Unilever – має намір випустити в продаж наступного року молочне морозиво, приготоване з коров’ячого молока, вирощеного в лабораторії.
Як передбачається, наступного літа на полицях супермаркетів, можливо, з’явиться морозиво “з коров’ячого молока без корови”. Воно вироблятиметься з молочного білка, отриманого в результаті ферментації, в якій для його вирощування в чанах використовуються, серед інших складових, дріжджі та грибки.
Однак натуральне коров’яче молоко містить багато типів білка, тому виробляти його в лабораторії із задовільним результатом, що дає змогу використовувати продукт так само, як і “класичне” молоко, – справа непроста.
Низка стартапів уже представили кілька прототипів “лабораторного молока” на розгляд Unilever. Компанія сподівається комерціалізувати наступного року нове морозиво під однією зі своїх всесвітньо відомих марок – Ben & Jerry’s, Miko, Magnum, але поки що не уточнює, яку з них вибере для дебюту.
Свій задум Unilever пояснює метою випускати продукт за меншого виділення парникових газів, зокрема метану, неминучого при молочному тваринництві, за умови рентабельності нової технології.
Водночас Unilever не перша компанія продовольчого ринку, яка намагається впровадити “молоко без корови”. Минулого року американська Starbucks уже пробувала продавати у своїх кафе в районі Сіетла продукти на основі “лабораторного молока”, виробленого стартапом Perfect Day.
Україна посідає сьоме місце у світі за обсягом інтернет-трафіку.
“В Україні активно розвиваються точки обміну трафіком. Ось уже чотири роки країна посідає сьоме місце і випереджає багато інших держав, розміри яких значно більші за Україну”, – повідомив виконавчий директор організації Packet Clearing House (PCH) Білл Вудкок на конференції UADOM у Києві в четвер .
Він також зазначив, що PCH співпрацює з реєстром домену UA компанією “Хостмайстер” із 2004 року.
“За цей час в українському домені було впроваджено найкращі практики з питань безпеки, і зараз Україна входить до 25 найбільш розвинених країн світу, які використовують найдосконаліші технології захисту”, – наголосив виконавчий директор PCH.
Packet Clearing House – міжнародна некомерційна організація, яка відповідає за забезпечення операційної підтримки та безпеки критично важливої інтернет-інфраструктури, включаючи точки обміну даними в інтернеті та ядро системи доменних імен.
Домен “.UA” був делегований міжнародною організацією IANA (пізніше перейменованою в ICANN) Дмитру Кохманюку та Ігорю Свиридову у 1992 році на користь усієї української інтернет-спільноти. Адмініструванням та розвитком домену на громадських засадах тривалий час займалися фахівці, які об’єднали Українську групу координації мережі (UA NCG) та створили у 2001 році спеціалізоване підприємство ТОВ “Хостмайстер”, яке і виконує функції адміністратора.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-листопаді поточного року знизив випуск прокату на 58,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 247,2 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в четвер, виплавка сталі за цей період знизилася на 60% – до 1 млн 420,5 тонн, чавуну – на 53,1%, до 1 млн 867,8 тис. тонн.
У листопаді поточного року меткомбінат виробив 143,9 тис. тонн чавуну, 85,8 тис. тонн сталі, відвантажив 74,4 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 157 тис. тонн чавуну, 121,8 тис. тонн сталі, відвантажив 101,3 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, спричиненими повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через триваючі ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури і, як наслідок, дефіцит потужності, що утворився в енергосистемі, комбінат знизив виробництво, у такий спосіб скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” 2021 року зберегла випуск прокату на рівні 2020 року – 3,204 млн тонн, скоротила виплавку сталі на 0,1% – до 3 млн 778,25 тис. тонн і наростила чавуну – на 0,1%, до 4 млн 473,5 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група компаній A.G.R. Group бізнесмена Місака Хідіряна з початком повномасштабного російського вторгнення переорієнтовувала логістичні шляхи з українських морпортів на ринок ЄС через автомобільний і залізничний транспорт, а також на річкові порти Рені й Ізмаїл.
Як повідомив представник зернотрейдингового відділу холдингу агентству “Інтерфакс-Україна”, компанія продовжить експортувати частину сільгосппродукції через наземні прикордонні переходи з ЄС і річкою Дунай навіть після звільнення окупованих територій від російських військ і відновлення Україною повноцінної торгівлі в акваторії Чорного моря.
За його даними, після початку війни A.G.R. Group зайнявся пошуком елеваторних потужностей на заході України та перевезенням туди запасів урожаю з центральних регіонів країни. Пізніше A.G.R. Group налагодила автомобільні й залізничні логістичні канали для збуту сільгосппродукції в ЄС, а також домовилася про співпрацю з європейською трейдинговою компанією з досить потужною інфраструктурою в усій Європі й уже розпочала постачати їй сільгосппродукцію.
“Крім того, ми домовилися, що спільно працюватимемо над завантаженням їхніх обсягів, і дали гарантії, що після нашої перемоги та звільнення окупованих територій ми збережемо наші партнерські відносини, навіть коли відкриються порти й морська логістика знову опиниться в пріоритеті. Можливо, навіть розглянемо з правлінням купівлю нових кластерів на заході України для зручнішого партнерства”, – розповів представник холдингу агентству.
За його словами, наразі холдингу для експорту недоступні глибоководні морські порти, тому він використовує автомобільний і залізничний транспорт, а також порти Рені та Ізмаїл. Проте така логістика значно дорожча за морський експорт, а також пов’язана з низкою складнощів, таких як неможливість виїжджати за межі України водіям – її громадянам, або з великими чергами з суден у портах.
“Щодо співпраці з Європою ми просунулися дуже істотно в цьому напрямі. Точно можу сказати, що ми погодили перевалку в Румунії, в Галаці. Там під наші потреби провели широкий шлях – в’їжджаємо туди з України, відвантажуємо обсяги та виходимо річкою. Навесні ми користувалися Ренійським портом на Дунаї. Для нас такий маршрут був дуже зручний, тому що значна частина товару була в Миколаївській області, нам було зручно його евакуювати в Одеську область”, – уточнив представник холдингу.
Проте A.G.R. Group, окрім європейського напрямку, активізувала діяльність у кількох країнах Близького Сходу – в Єгипті й Туреччині, де компанія відкрила свої представництва.
“Там працюють наші офіси й запущені на максимум внутрішні продажі, оскільки нам потрібна додаткова маржа через високі логістичні витрати. Ми маємо чітко розуміти, що логістичне плече збільшилося, зросли ціни на фрахт, подорожчали енергоносії та пальне, внаслідок чого ми витрачаємо близько $200 на тонні експорту. $200 на нашому товарі – це величезні гроші, раніше ми витрачали $45-50 на тонні”, – констатував співрозмовник агентства.
До агрохолдингу A.G.R. Group входять 20 компаній. Основний напрям його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування і зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі в Полтавській, Київській, Чернігівській і Сумській областях. Уся вирощена продукція реалізується на зовнішніх ринках.
Президент холдингу та голова його наглядової ради – бізнесмен Місак Хідірян.
