Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року сягнула 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць із 25 жовтня зростання становило 324,32 тис., тоді як за попередні два місяці – відповідно 242,9 тис. і 214,3 тис., а загалом із кінця травня – приблизно 1,8 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина – близько 206,5 тис., Польща – близько 38,9 тис., Франція – близько 14 тис., Румунія – 11,7 тис. і Чехія – близько 9,5 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 507,89 тис. за умови, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 8,008 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 6,196 млн.
Слідом ідуть Німеччина і Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 1 млн 21,67 тис. і 462,41 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці – 164,17 тис. (приріст на 3,5 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 154,46 тис. (зростання на 5,2 тис.).
Слідом ідуть Велика Британія – 146,2 тис. (зростання на 7,8 тис.) і Болгарія з показником 146,03 тис. (зростання на 3,3 тис.) – єдина, в якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша, ніж кількість зафіксованих біженців з України – 51,86 тис.
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 101,24 тис. (зростання на 2,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Румунії – 87,89 тис., Австрії – 86,90 тис. (зростання на 2,1 тис.), Нідерландах – 79,25 тис. (дані на 30 вересня), Литві – 70,67 тис. (зростання менше ніж на 2 тис., як і для інших країн нижче, де динаміки не вказано).
Серед них також Швейцарія – 69,61 тис. (зростання на 2,8 тис.), Ірландія – 64,28 тис. (зростання на 3,8 тис.), Бельгія – 59,53 тис. і Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 48,36 тис., Фінляндія – 43,81 тис., Латвія – 42,82 тис. (зростання на 2.1 тис.),
У цій категорії також Естонія – 38,73 тис., Данія – 34,95 тис., Угорщина – 32,27 тис., Норвегія – 32,10 тис.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Греції – 20,0 тис., Хорватії – 19,13 тис. і на Кіпрі – 18,29 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,07 тис., Чорногорії – 6,96 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,54 тис., у Сербії та Косово – 1,09 тис. і Ліхтенштейні – 0,36 тис.
ООН також вказала країни, в яких були зафіксовані біженці з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 96,65 тис., Грузія – 25,20 тис., Північна Македонія – 6,39 тис., Азербайджан – 3,94 тис., Албанія – 2,51 тис., Вірменія – 0,36 тис. та Боснія і Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 16,43 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 22 листопада, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 15,592 млн осіб, із них до Польщі – 7,584 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 1,782 млн осіб, Румунії – 1,557 млн осіб, Словаччини – 953,9 тис. осіб, Молдови – 697,9 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 22 листопада в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 7,939 млн осіб.
“Від початку російського вторгнення майже третина українців були змушені покинути свої домівки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,5 млн осіб були внутрішньо переміщеними на 27 жовтня внаслідок війни”, – зазначає УВКБ ООН, яка збільшила оцінку внутрішньо переміщених осіб на 0,3 млн осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було всього 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
Німеччина підтримає роботу агросектору України, надавши до кінця нинішнього року EUR9 млн на закупівлю генераторів і допомогу у відновленні фермерських господарств, що постраждали від війни, також країни узгоджують спільний проект розвитку українського садівництва на EUR5 млн.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, фіндопомогу погодили міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір із главою українського профільного міністерства Миколою Сольським.
За даними відомства, Сольський наголосив, що цей проєкт є дуже актуальним для України на тлі урядової програми, яка дає можливість отримати грант на розвиток власного садівництва, вирощування ягід і виноградарства, і яка має серед фермерів неабияку популярність. Так, за п’ять місяців від її запуску погоджено грантів на понад 240 млн грн.
Крім того, міністри обговорили посилення співпраці щодо реалізації продовольчої ініціативи Grain from Ukraine, у рамках якої США через своє Агентство з міжнародного розвитку (USAID) виділить на її реалізацію до $20 млн. Сольський також подякував Німеччині за те, що вона однією з перших долучилася до цієї гуманітарної програми та профінансувала транспортування корабля із зерном з України до Ефіопії.
“Багато країн повідомили, що готові брати участь у цій програмі. Це важливо через кілька аспектів. По-перше, це правильно з точки зору гуманітарних відносин у світі. По-друге, Африка повинна знати, хто насправді про неї піклується, і через дії якої країни вони страждають. Ми працюємо над тим, щоб робота зернового коридору була продовжена якомога довше, і ми могли весь час доставляти наше продовольство туди, де це потрібно. І, звичайно, будемо вдячні подальшій підтримці наших партнерів”, – цитує Сольського Мінагрополітики.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) порушив справу стосовно промислової групи “Інтерпайп”, до якої входять ТОВ “Інтерпайп Україна” і ПрАТ “Інтерпайп НТЗ”, за ознаками вчинення нею порушень законодавства про захист економічної конкуренції за допомогою зловживання монопольним становищем на ринку первинної реалізації товару.
Згідно з інформацією АМКУ в п’ятницю, справу порушено 23 листопада.
При цьому уточнюється, що ознаки порушень полягають у необґрунтованому підвищенні цін на товар, а також у встановленні компаніями групи різних умов до рівнозначних угод із покупцями товару без обґрунтованих причин.
Комітет встановив, що група “Інтерпайп” має ознаки монопольного (домінуючого) становища на загальнодержавному ринку первинної реалізації товару.
“Проаналізувавши цінову поведінку групи “Інтерпайп”, Комітет на момент відкриття справи не виявив об’єктивних причин (чинників), які могли б бути причиною підвищення цін на товар групи протягом досліджуваного періоду. Крім того, Комітет не виявив залежності між динамікою відпускних цін на товар і складовими їхньої собівартості, зокрема – зміни вартості заготівлі, зміни заробітних плат тощо”, – констатується у пресрелізі.
Комітет також не виявив у договорах ТОВ “Інтерпайп Україна” взаємозв’язку між кількістю товару, закупленого різними покупцями, та його ціною за інших однакових умов договору.
Пресслужба нагадує, що у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні інформація про резидентів України в частині, що стосується уточнення виду діяльності, не оприлюднюється до завершення воєнного стану в Україні.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють приблизно 10 тис. співробітників. У 2021 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 3 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Кабінет міністрів схвалив залучення позики в розмірі $500 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram у п’ятницю, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Зокрема, визнано доцільним залученням позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку як четвертого додаткового фінансування для реалізації проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” в розмірі $500 млн.
Сервіс із планування подорожей Omio з’ясував, які міста Європи найдоступніші для туристів із погляду цін на необхідні їм послуги, екскурсії, їжу та напої.
Дослідження враховувало ціни на відвідування музеїв, екскурсії в супроводі гіда та на автобусах citysightseeing, відвідування ресторанів, пабів і нічних клубів, закладів швидкого харчування, вартість пива, 24-годинного квитка на транспорт, а також наявність у місті безкоштовних питних фонтанів.
Перші місця в рейтингу європейських міст, де всі ці витрати будуть найнижчими, посіли Гранада (Іспанія), Брюгге (Бельгія), Венеція (Італія). Також у першій десятці – Единбург (Шотландія), Інсбрук (Австрія), Кембридж (Велика Британія), Севілья і Малага (Іспанія), Флоренція (Італія). Найбільше високих місць посіли міста Іспанії.
Як показало дослідження, музеї сьогодні – одна з найдорожчих статей витрат мандрівників. Наприклад, вхід до музею Ван Гога в Амстердамі або до Пізанської вежі коштуватиме понад 20 євро, а до Сикстинської капели – майже 18. Тим не менш, є міста, які пропонують відвідати чимало, зокрема, затребуваних музеїв безплатно.
Очолив рейтинг таких міст Рим, де понад 553 пам’ятки з безкоштовним входом, зокрема знаменитий Римський Пантеон. Друге місце посів Лондон, де 95 безкоштовних музеїв, включно з музеєм Лондона, будівлею Парламенту, Британським музеєм, Національною галереєю та іншими, і 487 безкоштовних пам’яток.
Третє місце посів Париж, де безоплатних музеїв менше значно менше, але вони все ж є. Це, наприклад, музей сучасного мистецтва Парижа, Будинок Віктора Гюго, музей історії Парижа Карнавале та інші. Загалом таких установ у французькій столиці 27, і ще майже 400 пам’яток туристи можуть відвідати безкоштовно. Зокрема, знамените кладовище Пер-Лашез.
У дослідженні Omio також зазначається, що, хоча витрати на проживання в європейських столицях зазвичай високі, можна заощадити, обравши готель за межами історичних центрів або не фіксуючись на певних датах заїзду.
GoEuro Travel GmbH, що діє під ім’ям Omio, раніше відома як GoEuro, є німецьким вебсайтом онлайн-порівняння і бронювання подорожей, що базується в Берліні, Німеччина. Він був заснований у 2012 році як GoEuro Нареном Шаамом.
Республіка Корея зацікавлена інвестувати в проекти з відновлення інфраструктури України, повідомив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
“Ми говоримо з ними про відновлення інфраструктури. Вони зацікавлені в цьому… Південна Корея – це країна, яка може багато інвестувати в Україну і багато що зробити в плані нашого відновлення”, – сказав Корнієнко в ефірі національного телемарафону.
Перший віце-спікер українського парламенту зазначив, що Південна Корея надає Україні гуманітарну допомогу, нагадавши про домовленість надати Україні 20 високопотужних генераторів.
Корнієнко також розповів, що члени делегації українського парламенту обговорили зі своїми колегами з Республіки Корея “як будувати безпечний світ після нашої перемоги”.
Перший віце-спікер Верховної Ради висловив сподівання, що делегація парламенту Південної Кореї завітає з візитом до України.
“Сподіваємося, що на наше запрошення вони відгукнуться і приїдуть в Україну з офіційним візитом і самі побачать, як це все відбувається. Ну а далі – ми вже знаємо приклади, коли країни змінювали свою точку зору щодо постачання озброєння в Україну (Республіка Корея не постачає в Україну озброєння – ІФ У)”, – зазначив Корнієнко.
Як повідомлялося, перший віце-спікер Верховної Ради очолює парламентську делегацію, яка перебуває 24-26 листопада з візитом у Південній Кореї.
