Національний банк України (НБУ) пропонує підвищити на 2023-2024 роки ставку податку на прибуток банків із 18% до 38%, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
“Наш прогноз: додаткові надходження до бюджету в разі підвищення наявної ставки до 38% становитимуть цього і наступного року сумарно понад 20 млрд грн”, – написав він у Facebook.
За його словами, такий дизайн податку матиме обмежений вплив на макрофінансову стабільність і водночас підтримає обороноздатність України.
Голова НБУ, посилаючись на моніторинг фінансового стану та результати оцінки стійкості банків, вважає, що фінустанови цілком здатні проводити додаткові виплати в поточних умовах. На думку регулятора, підвищення податкової ставки матиме обмежений вплив на кредитні та депозитні ставки, з урахуванням достатньої маржі банків.
Як повідомлялося, Нацбанк вважає додаткове оподаткування банків виправданим тимчасовим кроком з огляду на війну, вбачаючи для цього фінансові та юридичні підстави, однак пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків замість пропонованого депутатами оподаткування чистого процентного доходу.
За словами Пишного, саме цю версію НБУ обговорюватиме найближчим часом із парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він також повідомив, що учасники ринку, з якими комунікував центробанк, з розумінням поставилися до такої позиції.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток 64 діючих українських банків за 7 місяців цього року становив 83,2 млрд грн, податок на прибуток – 14,4 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 34,4 млрд грн і 7,9 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 18,8 млрд грн і 0,1 млрд грн.
Депутати наприкінці серпня внесли в раду законопроєкт про оподаткування у 2024-2026 роках чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств), що могло б принести держбюджету, за їхніми оцінками, близько 10 млрд грн наступного року. За першу половину 2023 року відсоткові доходи банків сягнули 141 млрд грн, зокрема завдяки операціям із державними цінними паперами – 73,5 млрд грн, а чисті відсоткові доходи за цей самий період становили 93,6 млрд грн, збільшившись порівняно з довоєнним періодом 2021 року на 75%.
Канада виділить CAD33 млн ($24,5 млн) на спільну ініціативу, очолювану Великою Британією, в рамках якої буде закуплено додаткове обладнання протиповітряної оборони для України, повідомляє в неділю агентство Reuters із посиланням на міністра національної оборони Канади Вільяма Блера.
У своїй заяві Блер повідомив, що цей внесок є частиною військової допомоги Києву на суму CAD500 млн, про яку прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив у червні.
У повідомленні зазначається, що від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Оттава виділила допомогу на суму понад CAD8 млрд, включно з близько CAD1,8 млрд на військову допомогу. Партнерство, до якого також входять США, Нідерланди та Данія, спрямоване на закупівлю сотень ракет ППО малої та середньої дальності та пов’язаних із ними систем.
Експорт основних товарів у 2022-2023 році, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ДП “Ліси України” починає пілотний проект із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro, повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
“Лісгоспи завжди закуповували послуги із заготівлі за прямими договорами. Ми плануємо повністю перевести їх на відкриті торги. Це кілька мільярдів гривень на рік. У четвертому кварталі стартує пілотний проєкт у кількох регіонах. Фахівці ДП “Ліси України” аналізують ринок і працюють над розробкою технічних вимог”, – зазначив Болоховець.
За його інформацією, від реформи очікують створення конкурентного ринку, залучення максимальної кількості гравців, інвестицій у сучасну техніку та нових технологій, додаткових робочих місць, збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, зменшення випадків незаконної заготівлі, підвищення якості виконання робіт.
“Це вже четвертий етап антикорупційної програми, яку ми реалізуємо. На першому ми заборонили прямі договори та передали реалізацію деревини на спеціалізовані біржі. На другому – перевели на Prozorro основні закупівлі ДП “Ліси України” – від палива до будівництва доріг. На третьому – відмовилися від нерентабельних переробних виробництв і почали передавати їх до Фонду держмайна”, – пояснив керівник підприємства.
Болоховець зазначив, що антикорупційна програма “Лісів України” передбачає також посилення інструментів контролю та діджиталізацію. Однак проблему корупції можна подолати лише інституційними реформами, створенням системи, що мінімізує “фактор чиновника”, запроваджує прозорі та відкриті правила гри для бізнесу, наголосив він.
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
У неділю Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії щодо припинення заборони, передає Reuters із посиланням на спікера Єврокомісії.
“Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію”, – заявила представниця Комісії.
За її словами, зараз у Брюсселі зосереджені на тому, “щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено”.
Зокрема, пише Reuters, у понеділок відбудеться зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
Агентство зазначає, що Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як вторгнення Росії 2022 року скоротило її можливості з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт зерна через сусідні країни.
Однак наплив зернових і олійних культур у сусідні країни вплинув на доходи місцевих фермерів і призвів до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
