Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-серпні 2022 року збільшив обсяги виробництва на 30,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 333,47 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агенцією “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, таким чином, за підсумками восьми місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за шість місяців він становив 40%, за сім – 35, 1%)
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на третину – до 12,7 млн. кв. м. При цьому випуск тарного картону (включаючи папір для гофрування) скоротився на 9,3% – до 8,6 тис. тонн.
Водночас зберігається суттєве скорочення випуску паперу – на 38,4% до 2,75 тис. тонн.
Як повідомлялося, всього в січні-серпні з урахуванням того, що низка підприємств галузі або зруйнована, або отримала пошкодження або знаходиться на окупованій території, випуск паперу та картону скоротився на 43,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 336, 7 тис. тонн, гофротари – на 42,2%, до 282,3 млн. кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК отримав руйнування та зупинився, але його дочірнє підприємство у Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “УкрПапір”, за вісім місяців він випустив продукцію на 1,31 млрд грн, а гофротари вироблено 78,5 млн кв. м (другий показник після Київського КПК).
ЖЦПК з початком військової агресії Росії проти України, як і багато підприємств галузі, призупинив роботу у зв’язку з розривом логістичних ланцюжків та небезпекою для співробітників. Проте у березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-серпні збільшив обсяг товарної продукції на 6,5% – до 148,7 млн грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився на третину до 5,4 тис. тонн, гофротари на 44%, до 7,7 млн. кв. м.
Кохавінська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавінка”), у січні-серпні 2022 року випустила продукцію на 601,5 млн грн – на 40% більше, ніж за 202 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином фабрика практично зберегла темп приросту обсягів виробництва, зафіксований за підсумками семи місяців (40,1%).
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилось на 3% – до 27,3 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 16,4% – до 87,2 млн. шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (221,6 млн. шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили 383,5 млн. рулончиків (-16,8% до січня-серпня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн. рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку цього року.
КБФ у 2021 році, за даними “УкрПапір”, збільшила обсяги виробництва товарної продукції на 13% порівняно з 2020 роком – до 673,7 млн грн. Чистий прибуток скоротився на 29% – до 60 млн грн.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 32,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20 млн 10,602 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 53,8% – до $2 млрд 529,275 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,82% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,49%) та Чехії (15,95%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $26 тис. у сумарному обсязі 47 тонн, тоді як у січні-серпні-2021 завезено ЗРС на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Імпорт за січень-серпень-2022 здійснювався з Норвегії (46,15%), Великої Британії (42,31%) та Італії (7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Ціни на нафту еталонних марок слабо піднімаються вранці у п’ятницю після різкого зниження напередодні, викликаного зміцненням долара та побоюваннями щодо світового попиту на пальне.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:08 КСК у п’ятницю становить $91,19 за барель, що на $0,35 (0,39%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,26 (3,5%), до $90,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $85,30 за барель, що на $0,20 (0,24%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів впала на $3,38 (3,8%), до $85,10 за барель.
“Долар активно відновився і утримується у недавніх максимумів на тлі “яструбиного” прогнозу політики Федрезерва на найближчі місяці”, – написали аналітики енергетичного відділу StoneX.
Вересневе засідання ФРС відбудеться наступного тижня, і ринок впевнений, що центробанк знову підвищить ключову ставку на 75 базисних пунктів, щоб уповільнити високу інфляцію, що зберігається в США.
“На найближчу перспективу ми дотримуємося обережного прогнозу щодо цін на нафту, оскільки на світову економіку чинять зростаючі ставки, підриваючи попит на паливо”, – написав старший ринковий економіст Spartan Capital Securities Пітер Карділло.
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 66,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн. 589,419 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період скоротився на 63,5% – до $1 млрд 8,882 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (21,91% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,96%) та Туреччини (12,22%).
Крім того, Україна у січні-серпні імпортувала 5,532 тис. тонн такої продукції, що на 64% менше, ніж у січні-серпні-2021. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 63,4% – до $3,576 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,49% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,25%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 разу – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
