Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові й олійні культури, станом на 25 жовтня вже намолотили 63,7 млн тонн нового врожаю з 18,1 млн га порівняно з 62,2 млн тонн із 17,7 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 45,1 млн тонн (42,8 млн тонн) зернових і зернобобових, 18,6 млн тонн (18 млн тонн) олійних і 8,3 млн тис. тонн (6,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 15,4 млн тонн (13,2 тис. тонн тижнем раніше) з 2,7 млн га (67% від плану), гречки – 126,9 тис. тонн (124,8 тис. тонн) з 87,5 тис. га (98%), проса – 159,5 тис. тонн (158,9 тис. тонн) з 85,1 тис. га (92%).
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,6 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,2 млн тонн) з 2,5 млн га (93%), соняшнику – 9,5 млн тонн (9,3 млн тонн) з 4,6 млн га (94%).
Водночас за збиранням зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавщини – 4 млн тонн, Вінниччини – 3,3 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 68,3 ц/га, Тернопільської – 64,9 ц/га і Чернігівської – 63,5 ц/га.
Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
Група компаній (ГК) NOVA (“Нова пошта”) у 2024 році подвоїла обсяг інвестицій – до 8,5 млрд грн проти показника 2021 року, повідомив фінансовий директор NOVA Петро Фоков.
“Інвестиції групи NOVA цього року (2024 рік – ІФ-У) становить 8,5 млрд грн. І це вдвічі більше, ніж у 2021 році була сума інвестицій”, – сказав він на Ukrainian CFO Forum у четвер.
За словами фіндиректора, група інвестує в напрямки, що надають можливість наростити швидкість, легкість і надійність доставки.
Фоков виділив чотири основні складові інвестиційної програми групи NOVA: розвиток мережі відділень і поштоматів в Україні, що охоплює відкриття нових, ремонт і приведення до стандартів наявних, а також будівництво укриттів і капсул безпеки, зокрема у відділеннях, розташованих на прифронтових територіях.
Ще одна складова – інвестиції в автоматизацію сортувальних центрів.
“Зокрема, це нові сервіси, зокрема, fulfillment – аутсорсинг логістики, за якої інтернет-магазин передає товар на зберігання і комплектацію замовлень логістичному оператору”, – зазначив фіндиректор групи NOVA, додавши, що сервіс дає змогу значно прискорити доставку відправлень замовникам.
Важлива складова інвестицій NOVA – енергонезалежність. Група інвестує в сонячні панелі та газову когенерацію з метою виробництва е/е для власних потреб.
Окремо Фоков виділив інвестиції в міжнародний напрямок – група NOVA працює на ринках 15 країн. «І навіть цього року перша зарубіжна країна у нас вийшла в прибуток, хоча більшість ще не вийшла – вони поки підбираються до точки беззбитковості», – сказав Фоков.
Крім того, 1,5 млрд грн NOVA направила на допомогу ЗСУ.
Як основні джерела фінансування інвестицій фіндиректор назвав власні та позикові кошти групи. Зокрема, це кредит у 3 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який було отримано 2024 року.
“Цього року ми підписали угоду на 3 млрд грн з ЄБРР. Перший кредит отримали шість років тому на мінімальну суму 180 млн грн. Ми побудували об’єкт і своєчасно повернули кредит, тепер у нас потужна (кредитна – ІФ-У) історія на 3 млрд грн”, – констатував Фоков, додавши, що ЄБРР кредитує групу NOVA в гривні.
Група також залучає кредити комерційних банків, працюючи з 10 провідними банками України і дотримуючись стратегії уніфікації банківських ковенантів.
“Як я вже сказав, у нас 10 банків-партнерів і в кожного з них свої вимоги, які важливо виконувати. І це досить складно, коли в тебе 10 різних систем ковенантів і потрібно забезпечити 100% виконання (вимог – ІФ-У). Наша стратегія – це повна уніфікація ковенантів усіх наших бізнес-партнерів… Ми взяли за основу найрозвиненішу систему фінансових ковенантів ЄБРР і пропонуємо нашим банкам-партнерам, з яким розпочинаємо співпрацю, долучитися до цієї системи або обрати вимоги з цього меню. Поки що в нас це виходить… Раджу всім фінансовим директорам намагатися проводити таку політику”, – сказав Фоков.
За його словами, згода банків залежить від розміру та репутації компанії.
“Якщо є міцна репутація – це простіше зробити, тому що є певна переговорна сила. Або ж це можна робити, коли у вас такий партнер, як ЄБРР або інші міжнародні фінансові інституції”, – сказав фінансовий директор NOVA.
Третя складова фінансування інвестпрограми NOVA – гривневі облігації, випущені групою, повідомив Фоков. За його словами, випустивши в січні 2023 року облігації, група стала першою, хто після повномасштабного вторгнення відновив залучення коштів за допомогою цього виду боргового фінансування.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ), найбільшого українського банку, за січень-вересень 2024 року становив 48,35 млрд грн, що на 11,5% перевищує показник за такий самий період попереднього року.
“За результатами дев’яти місяців 2024 року прибуток банку до оподаткування сягнув 64,01 млрд грн, а чистий прибуток становив 48,35 млрд грн (+11,5% р/р/р)”, – йдеться в повідомленні банку в четвер.
Згідно з ним, з початку поточного року кредитний портфель банку збільшився на 18,4%, перевищивши 108,99 млрд грн станом на кінець вересня, тоді як загалом активи зросли на 5,4% – до 722,17 млрд грн, а депозити і залишки на рахунках клієнтів – на 4%, до 572,04 млрд грн.
Уточнено, що кількість активних клієнтів фізичних осіб за дев’ять місяців цього року скоротилася з 18,35 млн до 18,3 млн, із них 13,51 млн були користувачами Приват24, тоді як кількість бізнес-клієнтів зросла з 875 тис. до 890 тис.
Крім цього, за січень-вересень ПриватБанк скоротив кількість відділень на 22 – до 1173, банкоматів – на 20, до 6860, терміналів – на 62, до 10411, а кількість його POS-терміналів на початок жовтня становила 311,17 тис.
З урахуванням раніше оприлюднених даних, чистий прибуток банку в третьому кварталі 2024 року становив 17,75 млрд грн, що на 30,3% перевищує показник третього кварталу 2023 року.
“Протягом третього кварталу банк підтримував досягнутий рівень бізнес-активності, незважаючи на тиск дефіциту електроенергії на населення та бізнес”, – зазначила фінустанова у пресрелізі.
У ньому зазначається, що висока якість кредитного портфеля зумовлює майже нульові витрати із формування додаткових резервів на покриття кредитних ризиків. Операційні витрати залишаються під контролем керівництва: за підсумками дев’яти місяців 2024 року вони збільшилися лише на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що є значно нижчим за темпи інфляції.
Уточнено також, що з початку року ПриватБанк перерахував на благодійність 167,06 млн грн, спрямованих на допомогу шпиталям і медзакладам, на зміцнення обороноздатності країни, соціальні проєкти, допомогу працівникам.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, увів в експлуатацію в жовтні два нових блоки з видобутку залізної руди на шахтах “Ювілейна” і Фрунзе із загальними запасами 170 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на початку поточного місяця гірники підприємства підготували і здали в експлуатацію нові виробничі потужності.
На шахті імені Фрунзе було введено в експлуатацію блок 39-45 із запасами 55 тис. тонн високоякісної сировини – підготовкою блоку займалася дільниця №6, прохідницькі роботи виконувалися за допомогою високопродуктивної самохідної техніки. На початку жовтня колектив дільниці №6 розпочав видобуток руди в цьому блоці.
Також у жовтні на шахті “Ювілейна” було введено блок 34-36 (+10) другого підповерху покладу “Гніздо” із запасами 115 тис. тонн. Підготовкою потужності займалися гірники нарізної дільниці №19, буріння глибоких свердловин у цьому блоці проводили гірники дільниці №9. Видобутком займатимуться працівники дільниці №17.
“Введення цих блоків в експлуатацію забезпечить стабільну роботу шахт із видобутку руди протягом наступних трьох місяців”, – констатується в інформації компанії.
Уточнено, що поточного року на руднику введено в експлуатацію 9 блоків: шість на шахті “Ювілейна” із загальними запасами 880 тис. тонн і на шахті ім. Фрунзе три блоки із запасами 140 тис. тонн.
Рудник “Суха Балка” – одне із провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
В Україні на поточному тижні намітилася тенденція зниження цін на білокачанну капусту, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Таку цінову ситуацію виробники пов’язують з надлишком продукції на ринку, причому значну частину пропозиції на ринку становить капуста середньопізніх сортів, яка не придатна для закладання на тривале зберігання.
Наразі ціни на білокачанну капусту виробники озвучують у межах від 15 до 23 грн/кг ($0,36-0,56/кг), що в середньому на 16% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Широкий ціновий діапазон у цьому сегменті учасники ринку пояснюють різними якісними характеристиками пропонованих овочів.
Як зазначають аналітики проєкту, у більшості господарств усе ще тривають активні збиральні роботи, внаслідок чого пропозиція на ринку зростає. Водночас попит на цю продукцію залишається вкрай низьким. Оптові компанії та роздрібні мережі готові вести закупівлі виключно дрібним оптом, посилаючись на досить обмежений термін реалізації, оскільки більшість фермерів пропонують до продажу капусту невисокої якості.
Читайте також: Картопля в Україні продовжує дорожчати: ціни майже втричі вищі за минулорічні
Варто зазначити, що, незважаючи на негативний ціновий тренд, нинішні ціни на білоголову капусту в Україні в середньому в 2,9 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому учасники ринку не виключають, що ціни на дану продукцію будуть знижуватися і надалі, оскільки багато господарств завдяки поліпшенню погодних умов активно ведуть збір врожаю. Як результат, поступове зростання поставок капусти на ринок змушуватиме аграріїв і далі поступатися в ціні, якщо ситуація з темпами збуту не зміниться.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку білоголової капусти та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
