Зміна доходів зведеного бюджету у 2014-2022 році (%)
Дані: НБУ
Держслужба з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) з 12 грудня 2022 року розпочне повноцінний запуск електронної черги “єЧерга” на пункті пропуску “Ягодин – Дорогуськ”.
Як зазначається в повідомленні в телеграм-каналі “Укртрансбезпеки” у вівторок, тестування електронної черги перетину кордону на пункті пропуску “Ягодин – Дорогуськ” було успішно завершене, також було враховано всі зауваження перевізників.
Згідно з повідомленням відомства, з 12 грудня проїзд автомобілів на “Ягодині” відбуватиметься виключно за записом в електронній черзі.
Також 12 грудня інспектори “Укртрансбезпеки” допоможуть водіям, які стоять у “живій” черзі перед МАПП “Ягодин – Дорогуськ” зареєструватися на сайті електронної черги.
Кнопка “Стати в чергу” на сайті буде активована після внесення останнього автомобіля з живої черги в цифрову.
Усі заявки, подані під час тестового періоду роботи сайту, будуть анульовані.
Проєкт електронної черги реалізується Міністерством інфраструктури України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації, Державною службою безпеки на транспорті, “Укравтодором”, Державною митною та прикордонною службами України за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”.
Єврокомісія (ЄК) затвердила у вівторок робочу програму Horizon Europe на 2023-2024 роки, що передбачає виділення близько 13,5 млрд євро для підтримки дослідників і новаторів у Європі.
Йдеться про пошуки “проривних рішень екологічних, енергетичних, цифрових і геополітичних проблем”.
“У рамках ширшої дослідницької та інноваційної програми ЄС Horizon Europe вартістю 95,5 млрд євро фінансування на 2023-2024 роки сприятиме досягненню ЄС своїх кліматичних цілей, підвищенню стійкості до зовнішніх впливів і розвитку базових цифрових технологій”, – йдеться в комюніке Єврокомісії, опублікованому в Брюсселі.
У документі повідомляється, що також “будуть розглянуті цілеспрямовані дії з підтримки України, підвищення економічної стійкості та сприяння сталому відновленню після пандемії COVID-19”.
У Брюсселі пояснили, що цільову допомогу Україні надають на додаток до 70 млн євро, призначених для спеціальних заходів, які вже розпочато 2022 року. Додаткова підтримка передбачає розширення доступу вчених з України до європейських дослідницьких інфраструктур, продовження допомоги українським вченим-медикам, сприяння боротьбі проти кліматичних змін і допомогу в реконструкції кількох українських міст за участю місії ЄС із кліматично нейтральних і “розумних” міст.
У комюніке ЄК також зазначено, що на проєкти з боротьби зі зміною клімату та з цифрової трансформації виділяється понад 42% бюджету робочої програми на 2023-2024 роки – 5,67 млрд євро. Близько 970 млн євро буде інвестовано, “щоб прискорити перехід до чистої енергії відповідно до європейського плану REPowerEU і підвищити енергетичну незалежність Європи”.
Європейський банк реконструкції та розвитку веде переговори з муніципалітетами на деокупованих територіях і готовий їх підтримати, повідомила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Підтримка муніципалітетів – один із ключових пріоритетів підтримки банку в Україні. Нещодавно ми підписали угоду про технічне співробітництво з містом Маріуполем для проведення оцінки збитків і потреб, яка ляже в основу підготовки до реконструкції міста. Ведемо переговори з іншими муніципалітетами, включно з нещодавно деокупованими територіями, і готові їх підтримати”, – повідомила вона.
Наразі загалом ЄБРР працює з 19 муніципалітетами по всій країні.
“Зараз у центрі нашої уваги – фінансування ліквідності, але де це можливо, ми також продовжуємо підтримувати пріоритетні інвестиції”, – повідомила Рено-Бассо.
Повний текст інтерв’ю президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо агентству “Інтерфакс-Україна” буде опубліковано на сайті.
Україна від початку повномасштабного російського вторгнення поставила на зовнішні ринки 32,2 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
При цьому за листопад 2022 року з країни відправлено 5,9 млн тонн сільгосппродукції, що на 1 млн тонн поступається показникам першого жовтня і вересня. У розрізі культур за місяць з України відвантажено 1,6 млн тонн пшениці (на 20% менше, ніж у жовтні) і 2 млн тонн кукурудзи (на 13% менше).
Зі свого боку експорт соняшникової олії в листопаді зріс порівняно з місяцем, що передував йому, на 8%, до 466 тис. тонн, насіння соняшнику – на 27%, до 377 тис. тонн, соєвих бобів – на 67%, до 385 тис. тонн, тоді як поставки ріпаку скоротилися майже вдвічі, до 412 тис. тонн, шротів усіх видів – на 25%, до 344 тис. тонн, соєвої олії – на 36%, до 16 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, 34,3% зарубіжних поставок продукції АПК у листопаді припало на кукурудзу, 26,8% – кукурудза, 7,9% – соняшникова олія, 7,0% – ріпак, 6,5% – соєві боби, 6,4% – насіння соняшнику, 5,8% – шроти, 5,0% – ячмінь, 0,3% – соєва олія.
Крім того, за дев’ять місяців війни з України експортовано 12,3 млн тонн кукурудзи (38,2% від загального обсягу), 7,0 млн тонн пшениці (21,8%); 2,8 млн тонн ріпаку (8,6%); 2,8 млн тонн соняшникової олії (8,6%); 2,4 млн тонн насіння соняшнику (7,4%); 1,9 млн тонн шротів (5,8%); 1,5 млн тонн ячменю (4,7%); 1,3 млн тонн соєвих бобів (4,2%) та 168 тис. тонн соєвої олії (0,0%). тонн соєвої олії (0,5%).
Як повідомлялося, у жовтні та вересні Україна експортувала по 6,9 млн тонн агропродукції, у серпні – 4,6 млн тонн, у липні – 3,0 млн тонн, у червні – 2,7 млн тонн, у травні – 1,74 млн тонн, у квітні – 0,96 млн тонн, у березні – 0,33 млн тонн.
До початку повномасштабного військового вторгнення РФ Україна щомісяця експортувала в середньому 5-6 млн тонн сільгосппродукції, переважно через свою морську інфраструктуру в Чорному морі.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” продовжує підтримувати захисників України і в листопаді на криворізьких підприємствах компанії виготовила і передала військовим 12 металевих укриттів, які зміцнюватимуть окопи і захищатимуть бійців від артилерійських обстрілів.
Згідно з пресрелізом компанії, модульні укриття виготовляють бригади слюсарів та електрогазозварників на різних підприємствах групи. Конструкції збирають із хвилястої сталі за вдосконаленим проєктом, враховуючи потреби військових. За розміром кожна споруда завдовжки сягає шести метрів, її діаметр – понад два метри, але легко розбирається для транспортування та переміщення на інші позиції. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці витрачають близько 400 годин.
При цьому зазначається, що модульні укриття для військових багатофункціональні. Усередині кожного фахівці облаштували шість дерев’яних ліжок і змайстрували підйомну підлогу, яку можна використовувати як сховище. Також змонтували спеціальні відсіки для зберігання амуніції та стратегічних речей, а для обігріву встановили буржуйки з сушарками для одягу. На металевих печах можна також приготувати їжу та закип’ятити воду. У разі небезпеки, захисники зможуть вийти через блоки з аварійним виходом.
Захисні споруди необхідні військовим для охорони кордонів нашої країни та на передовій. У рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова підприємства компанії виготовили та передали українським військовим 40 надійних модульних укриттів. На підприємствах “Метінвесту” їх планують виробляти до кінця війни.
Також нагадується, що для створення комфортних умов захисникам у холодну пору року колективи криворізьких підприємств компанії передали на передову 300 буржуйок. “Метінвестівці” також допомагають бійцям технікою, пальним, будівельними матеріалами та приладами для облаштування бліндажів.
В іншому прес-релізі констатується, що 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил. “Метінвест” вітає неймовірних українських військових і дякує їм за можливість зустрічати нові ранки, жити і працювати на своїй землі.
“Весь дружній до нас світ і навіть вороги визнають, що такої вмотивованої, професійної та хороброї армії годі й шукати – вона в Україні”, – наголошується в привітанні.
Також зазначається, що криворізькі підприємства “Метінвесту” з першої ракетної атаки на місто стали пліч-о-пліч із військовими. “Ми будували оборонні споруди, виробляли металеві їжаки, бронепластини, надавали техніку, пальне та запчастини, облаштовували побут захисників. У цехах підприємств виробляємо буржуйки, щоб зігріти воїнів. Усіх мобілізованих працівників група “Метінвест” забезпечила бронежилетами і касками, а їхні сім’ї підтримала гуманітарною допомогою від “Рятуємо Життя”. До остаточної Перемоги і після неї “Метінвест” буде надійною опорою України та ЗСУ”, – резюмується в заяві.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
