Постачання російської нафти до Чехії нафтопроводом “Дружба” відновлено, повідомляє Mero, чеський оператор магістралі.
“Постачання російської нафти в південну вітку нафтопроводу “Дружба” відновилися на території Чехії сьогодні о 20:00. Постачання вітчизняних НПЗ відбувається планомірно”, – йдеться в повідомленні оператора, оприлюдненому в п’ятницю ввечері.
Раніше чеське інформаційне агентство CTK із посиланням на голову ради директорів Mero Ярослава Пантучека повідомляло, що відновлення постачання нафти до Чехії очікується 12-13 серпня. Зазначалося, що чеська сторона робить кроки, аналогічні діям MOL та Slovnaft, щодо сплати транзитного збору.
4 серпня “Укртранснафта” зупинила транзит російської нафти територією України у зв’язку зі збоєм оплати транзитного збору. Зазначалося, що кошти, спрямовані 22 липня за транзит у серпні, було повернуто на рахунок “Транснафти” 28 липня у зв’язку з набуттям чинності Регламентом ЄС 2022/1269.
Угорська MOL та словацька Slovnaft (також входить до групи MOL) ініціювали обговорення з українською та російською сторонами можливості оплати транзитного збору MOL або Slovnaft, що дало б змогу відновити постачання.
Транспортування сировини до Словаччини відновилося в середу ввечері, до Угорщини – у ніч із середи на четвер.
Південною віткою нафтопроводу “Дружба”, що проходить територією України, постачання нафти здійснюється у напрямку НПЗ Угорщини, Словаччини та Чехії на підставі довгострокового договору між ПАТ “Транснафта” та АТ “Укртранснафта” на надання послуг із транспортування сировини на умовах 100% передоплати. Минулого року нею було транспортовано 12 млн тонн російської нафти, зокрема до Чехії – 3,4 млн тонн, Словаччини – 5,2 млн тонн, Угорщини – 3,4 млн тонн.
Комісія з відбору керівника Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), у понеділок оголосить переможця конкурсу, повідомила народний депутат Галина Янченко.
“Комісія визначається між двома кандидатами (нагадаю, що переможець конкурсу повинен набрати щонайменше шість із восьми голосів членів конкурсної комісії). Поки що їх не отримав жоден із претендентів, тому я не виключаю повторного конкурсу. Чекаємо на рішення”, – написала нардеп у телеграм-каналі.
Динаміка золотоволютних резервів України з 2012 по 2022 рік
за даними minfin.com.ua
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті збільшило порівняно з липневим прогноз урожаю української кукурудзи у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 5 млн тонн – до 30 млн тонн із 25 млн тонн, а оцінку її експорту підвищено на 3,5 млн тонн – до 12,5 млн тонн із 9 млн тонн.
Згідно зі звітом на сайті Мінсільгоспу США, на 1 млн тонн збільшено оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні – з 9,5 млн тонн до 10,5 млн тонн.
Відомство в новому прогнозі також підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2022/2023 МР на 1 млн тонн – до 11 млн тонн із 10 млн тонн, тоді як оцінку її врожаю збережено на колишньому рівні – 19,5 млн тонн. Водночас прогноз її внутрішнього споживання в Україні також залишено на колишньому рівні в 10,2 млн тонн.
Крім того, скорочено прогноз перехідних залишків пшениці на кінець поточного маркетингового року – з 5,24 млн тонн до 4,24 млн тонн порівняно з 5,84 млн тонн на його початок.
Згідно зі звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР підвищено на 5,7 млн тонн – до 37,46 млн тонн із 31,76 млн тонн, а його експорту – на 3,5 млн тонн, до 14 ,33 млн тонн із 10,83 млн. тонн.
Як повідомлялося, Україна від початку 2022/2023 МР експортувала 2,21 млн тонн зернових і зернобобових культур, що в 2,1 раза менше за показники попереднього МР. Країна поставила на зовнішні ринки 1,45 млн тонн кукурудзи (на 26,1% більше за показники 2021/2022 МР), 562 тис. тонн пшениці (у 3,2 раза менше), 192 тис. тонн ячменю (у 8,4 раза) менше) та 5,1 тис. тонн борошна (у 3,2 раза менше).
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшов новий відеоролик, присвячений анонсуванню актуальних подій та заходів наступного тижня.
Засновник клубу експертів Максим Уракін разом із провідною Ольгою Левкун розповіли про найважливіші події в Україні та світі у період з 8 по 14 серпня 2022 року.
Зокрема, в Україні анонсовано проведення низки конференцій та круглих столів, присвячених актуальним темам, таким як ведення та підтримка бізнесу під час війни, змін у трудовому законодавстві, захисті прав дітей та ін. Крім того, будуть оголошені підсумки голосувань щодо обрання голови Національного агентства щодо виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) та членів Вищої ради правосуддя.
У світі наступного тижня також очікується кілька цікавих подій. Зокрема, можливе просування на шляху укладання ядерної угоди з Іраном, про що нещодавно заявляли в Євросоюзі. Також продовжиться розвиток ситуації з можливим звинуваченням екс-президента США Дональда Трампа у присвоєнні секретних документів та зустрічному звинуваченні республіканцями на адресу генпрокурора США Гарланда у політичному тиску.
Наступного тижня також очікується запровадження нових санкцій щодо РФ з боку окремих країн Євросоюзу. Зокрема, це стосується заборони росіянам на в’їзд до ЄС та скасування для них шенгенських віз. Наразі питання дискутується на рівні Євросоюзу.
Про ці та багато інших подій дивіться у новому ролику на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатись на канал Клуб експертів можна тут – https://www.youtube.com/channel/UC4plQ0XBaoLOKPIXrb1aMGQ
URAKIN, АНОНСЫ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ЛЕВКУН, МАКСИМ_УРАКІН, ПОДІЇ
Середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств, оформлених у липні, склала 8,1% річних, що на 1,5 процентних пункти (п.п.) вище рівня червня та на 2,4 п.п. – рівня травня, коли було досягнуто історичного мінімуму такої ставки, йдеться в інформації Нацбанку України (НБУ) на його сайті.
Згідно з нею, загалом за перші сім місяців цього року ставка за депозитами у нацвалюті збільшилася лише на 0,9 в.п.
Водночас, ставка за гривневими кредитами домашнім господарствам у липні знизилася на 0,4 в.п., до 22,7% річних, а за півріччя вона впала на 11 в.п.
Ставка за валютними депозитами, що досягла історичного мінімуму в 0,4% річних у квітні, після зростання у травні на 0,2 в.п. та у червні на 0,1 в.п. у липні додала ще 0,2 п.п. – До 0,9%.
Щодо корпоративного сектору, то ставка за новими гривневими депозитами у липні збільшилася на 0,6 в.п. – до 7,8%, а щодо валютних – на 0,4 в.п., до 1,5% річних.
Водночас середня ставка виданих у липні гривневих кредитів корпоративному сектору знизилася на 0,5 п.п. – до 17,8%, а щодо валютних залишилася на рівні 4,5%.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками травня досягла 18% у річному вимірі, а за підсумками червня – 21 5%.
Нацбанк розраховує, що банки також збільшать ставки за депозитами, тоді як зростання ставок за кредитами не буде таким суттєвим.
